вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" травня 2026 р. м. Київ
Справа № 911/234/26
Суддя Господарського суду Київської області Ейвазова А.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 , яка подана у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Транспортний будівельник», ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Лисогора Олега Анатолійовича про визнання незаконним та скасування рішення, скасування реєстраційних дій, без виклику учасників,
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.02.2026 відкрито провадження у справі за відповідним позовом, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження (т.1 а.с.100-103), а ухвалою від 15.04.2026, що занесена до проколу засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 15:30 13.05.2026.
08.05.2026 через систему «Електронний суд» від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, у якій ОСОБА_1 просить вжити заходів забезпечення позову у вигляді заборони проведення загальних зборів з питаннями порядку денного: «дострокове звільнення та обрання членів правління та ревізійної комісії Товариства» (п.5.6 статуту) до набрання законної сили рішення суду у даній справі.
Заявляючи про застосування заходів забезпечення позову, позивач вказує на систематичне порушення відповідачем 2 - ОСОБА_2 положень законодавства, ініціювання нею загальних зборів для переобрання на новий термін з метою перешкодити виконанню рішення у справі №911/3164/24, рішення, прийняті на яких, оспорюються у даній справі. Позивач зауважує, що рішення суду, ухвалене у справі 911/3164/24, неможливо виконати через наявність реєстраційної дії від 13.02.2026, яку за його скаргою Міністерством юстиції України не скасовано, а проведення загальних зборів з питань дострокового звільнення та обрання членів правління та ревізійної комісії товариства призведе до неможливості поновлення на посаді голови правління товариства.
Дослідивши подану заяву, матеріали справи, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. В силу ч.2 ст.136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії (пп.2 ч.1 ст.137 ГПК України). При цьому, перелік заходів забезпечення позову, наведений у ст.137 ГПК України, не є вичерпним, оскільки п.10 ч.1 такої статті визначено, що позов забезпечується і іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Вжиття заходів до забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позову.
Так, законом не визначено перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суд у кожному конкретному випадку оцінює їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постанові Верховного Суду від 11.02.2026 у справі №911/9/24).
Вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та може гарантувати виконання ухваленого судового рішення у розумний строк.
З огляду на викладене, господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Як визначено п.1 ч.5 ст.137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує рішення позачергових загальних зборів СТ «Транспортний будівельник», оформлені протоколом від 16.08.2025, якими, зокрема затверджено нову редакцію статуту товариства та обрано ОСОБА_2 головою правління. Крім того, позивач просить скасувати реєстраційну дію, вчинену приватним нотаріусом Лисогором О.А. на підставі такого рішення.
Отже, наразі, предметом спору у даній справі є чинність рішень позачергових загальних зборів СТ «Транспортний будівельник», зафіксованих у протоколі від 16.08.2025, та похідна від такої основної вимоги вимога про скасування реєстраційної дії, тобто позовні вимоги стосуються внутрішніх рішень органу управління садівничим товариством - загальних зборів. Питання про прийняття включеної до відповіді на відзив заяви позивача, яким ним фактично доповнено позов новими вимогами, буде розглядатись у підготовчому засіданні відповідно до ч.2 ст.182 ГПК України.
Заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії мають прямо стосуватись заявлених вимог. Разом з тим, у поданій заяві позивач просить заборонити проводити загальні збори з вирішення певного питання - дострокового звільнення членів правління та ревізійної комісії, тобто, загальних зборів, що можуть бути проведені у майбутньому.
Оскарження учасником товариства конкретного рішення загальних зборів, яким змінено керівника та внесено зміни до редакції установчого документу, не означає, що загальні збори товариства не можуть ухвалювати інших рішень протягом всього періоду розгляду судом такого спору.
При цьому, заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами, а п.1 ч.5 ст.137 ГПК України забороняє забезпечення позову шляхом заборони проводити загальні збори учасників та приймати на них рішення, що прямо не стосуються предмету заявленого позову.
Враховуючи предмет спору у даній справі, а також захід забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суд доходить до висновку про те, що обраний позивачем захід забезпечення позову не стосується заявлених позивачем вимог, які полягають у визнанні недійсним певних рішень загальних зборів, що вже прийняті та відповідних реєстраційних дій.
Запропонований позивачем захід забезпечення позову буде порушувати права учасників СТ «Транспортний будівельник» на ініціювання загальних зборів товариства з питань зміни, обрання членів органів управління відповідним товариством у будь-який час. При цьому прийняття рішень з відповідних питань загальними зборами ніяким чином не унеможливлює виконання рішення суду у разі задоволення позову у справі та визнання недійсним оспорюваних рішень, скасування вчинених на їх підстав реєстраційних дій, оскільки виконання у такому випадку зводиться до внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про скасування відповідної реєстраційної дії, вчиненої на підставі рішення загальних зборів, що визнано недійсним судом.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що обраний позивачем захід забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позовними вимогами. І його застосування суперечить п.1 ч.5 ст.137 ГПК України.
З урахуванням наведеного у задоволенні поданої заяви суд відмовляє.
Згідно ч.ч.6, 8 ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх.№4167 від 08.05.2026).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів в порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Суддя А.Р. Ейвазова