ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2026Справа № 910/5409/26
Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши
позовну заяву Військової частини НОМЕР_1
до Приватного підприємства «БудКапітал Плюс»
про стягнення 4 222 500,00 грн.,
Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «БудКапітал Плюс» (далі - відповідач) про стягнення 4 222 500,00 грн. штрафу, нарахованого у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю товарів за кошти Державного бюджету України від 13.03.2025 № 311 (далі - Договір).
Розглянувши матеріали вказаної позовної заяви, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України визначено такі види юрисдикції (підсудності): предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів (ст. 20-23 ГПК України), інстанційна юрисдикція (ст.ст.24-26 ГПК України) та територіальна юрисдикція (підсудність) (ст.ст. 27-31 ГПК України).
Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, просторова компетенція однорідних судів.
Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд має дослідити питання належності спору до юрисдикції суду, в тому числі й щодо територіальної юрисдикції (підсудності).
У параграфі 3 глави 2 розділу І ГПК України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності). У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).
Так, за загальним правилом, визначеним у частинах першій, другій статті 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно ж до частини першої статті 29 ГПК України «Підсудність справ за вибором позивача» право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
За частиною 5 статті 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Аналіз зазначеного положення процесуального закону свідчить про те, що останнім передбачено дві окремі підстави для застосування правил альтернативної територіальної підсудності, а саме: якщо спір виник з договору, в якому визначено місце виконання, або якщо спір виник з договору, в якому не визначено місце його виконання, проте, з огляду на специфіку регламентованих ним договірних правовідносин, виконувати такий договір можливо лише в певному місці. Отже, правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких можливе лише у певному місці. У разі якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами.
Відповідно до статті 532 ЦК України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.
Згідно з пунктом 5.1 Договору постачальник зобов'язується здійснити поставку товару (у тому числі можлива поставка товару партіями) до 15.04.2025 року за адресою покупця у м. Київ (конкретні реквізити, адреси поставки будуть повідомлені постачальнику безпосередньо перед поставкою товару).
Відповідно до частини 1 статті 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
У даному випадку, підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання зобов'язань Приватним підприємством «БудКапітал Плюс» за Договором, внаслідок чого позивачем нараховані штрафні санкції у вигляді штрафу у вищевказаному розмірі.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача штрафу, а не вимога про поставку товару. Зобов'язання зі сплати штрафу не може вважатись виконанням зобов'язань за договором в розумінні частини 5 статті 29 ГПК України, оскільки предметом спору у даній справі є стягнення штрафу у зв'язку із неналежним виконанням умов договору.
Суд зазначає, що у даній справі спір про стягнення з відповідача штрафу не стосується місця виконання, а місце об'єкта не має значення для визначення юрисдикції спору. Отже, до вимоги про стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань за договором належить застосовувати правила про підсудність справ за місцезнаходженням відповідача.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ГПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини 3 статті 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про передачу позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до Приватного підприємства «БудКапітал Плюс» про стягнення 4 222 500,00 грн. штрафу за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до господарського суду Житомирської області за місцем реєстрації відповідача (код ЄДРПОУ 44905947), а саме: 10004, Житомирська обл., місто Житомир, проспект Миру, будинок 19 квартира 342.
Керуючись ст. ст. 27, 29, 30, 31, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Приватного підприємства «БудКапітал Плюс» про стягнення 4 222 500,00 грн. штрафу передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до господарського суду Житомирської області (10002, Житомирська область, місто Житомир, Путятинський майдан, 3/65).
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (12.05.2026 року) та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги, з урахуванням положень п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Ломака