Рішення від 06.05.2026 по справі 910/572/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.05.2026Справа № 910/572/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Рябокінь Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Пелешко Ірини Василівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, 1Д, ідентифікаційний код 14360570)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Смірнова» (71147, Запорізька обл., Бердянський р-н, с. Шевченкове, вул. Смирнова, буд. 86, ідентифікаційний код 03750368),

про скасування рішення та застосування мораторію,

за участю представників сторін:

від позивача: Богач А.О.

від відповідача: Сокуренко Є.С.

від третьої особи: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулась Фізична особа-підприємець Пелешко Ірина Василівна (далі - позивач) з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - відповідач) про скасування рішення та застосування мораторію.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що між сторонами наявний спір про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у розмірі 495 609, 46 грн за кредитним договором №2724417760-КД-1 від 15.05.2020, який перебуває на розгляді в Центральному апеляційному господарському суді. Також між сторонами було укладено договір поруки №2724417760-ДП-1/2 від 15.05.2020 та договір застави сільськогосподарської техніки №2724417760-ДЗ-1/1 від 15.05.2020. Позивач, відповідно до положень п. 23-29 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, звернулася до відповідача з заявою від 04.12.2025 про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за договором кредиту № 27244117760-КД-1. Проте, останнім було прийнято рішення про відмову у застосуванні мораторію. Позивач, вважаючи таке рішення безпідставним, необґрунтованим та таким, що прийняте відповідачем з порушенням вимог передбачених п. 23-29 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, звернулася до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати безпідставним та скасувати рішення про відмову у застосуванні мораторію (викладене в електронному листі від 22.12.2025 №E.08.0.0.0./4-251222/8881) та застосувати мораторій на нарахування та сплату коштів за кредитним договором №2724417760-КД-1 від 15.05.2020 та додатковою угодою №1 до нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.02.2026.

Даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Смірнова» (71147, Запорізька обл., Бердянський р-н, с. Шевченкове, вул. Смирнова, буд. 86, ідентифікаційний код 03750368).

11.02.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що банк відмовив у застосуванні мораторію, оскільки позичальник не відповідає критеріям, передбаченим підпунктами 1, 5 пункту 23 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, а саме: згідно абзацу 5 пункту 25 Закону не надав інформацію щодо сукупного річного доходу позичальника за 2021 рік та сукупного річного доходу позичальника за попередній звітний рік, позивач не надав банку документів, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві та яка визначена законом.

24.02.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» Фізичною особою-підприємцем Пелешко Іриною Василівною подано клопотання про витребування доказів, у якому позивач просить суд витребувати у Державної податкової служби України як та/або у Головного управління ДПС у Запорізькій області відомості про річний дохід за 2021 рік ПСП АФ «СМІРНОВА», ТОВ АГРОФІРМА ДОЛИНСЬКА, ФГ «ДОЛІНСЬКЕ».

Подане клопотання обґрунтоване тим, Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», приймаючи рішення про відмову у застосуванні мораторію, помилково зазначив про пов'язаність ФОП Пелешко І.В. у 2021 та 2024 роках з контрагентами ПСП АФ «Смірнова», Агрофірма «Долинська», ФГ «Долінське» за критеріями НБУ і безпідставно вимагав документи про їх сукупний дохід. Отже, як зазначає позивач, перевіряючи її відповідність критеріям наведеним у п. 23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України для встановлення обставин щодо застосування мораторію або ж відмови, необхідно також встановити, чи належать ПСП АФ «Смірнова», ТОВ «Агрофірма «Долинська», ФГ «Долінське» до контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів, і у випадку, якщо так, встановити їх дійсний сукупний дохід за 2021 рік.

25.02.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» подано заперечення на клопотання про витребування доказів, у яких відповідач заперечує проти задоволення вказаного клопотання, оскільки таке мало бути подано разом з позовною заявою, водночас документи, які просить витребувати позивач, не були подані разом із заявою про застосування мораторію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 задоволено заяву позивача про витребування, зобов'язано Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у Запорізькій області у строк до 23.03.2026 включно надати суду відомості: про річний дохід за 2021 рік Приватного Сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Смірнова" (ідентифікаційний код: 03750368; адреса: Запорізька обл., Бердянський р-н., с. Шевченкове, вул. Смирнова, буд. 86); про річний дохід за 2021 рік Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Долинська" (ідентифікаційний код: 03750374; адреса: Запорізька обл., Бердянський р-н., с. Долинське, вул. Центральна, буд. 77); про річний дохід за 2021 рік Фермерського господарства "Долінське" (ідентифікаційний код: 37928232; адреса: Запорізька обл., Бердянський р-н., с. Долинське, вул. Центральна, буд. 77) та відкладено підготовче засідання на 25.03.2026.

У судовому засіданні 25.03.2026 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 08.04.2026.

25.03.2026 до суду надійшов лист Головного управління ДПС у Запорізькій області на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 25.02.2026.

02.04.2026 до суду надійшов лист Державної податкової служби України на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 25.02.2026.

У судовому засіданні 08.04.2026 судом проголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 910/572/26 та призначення її до судового розгляду по суті у судовому засіданні 06.05.2026.

У судовому засіданні 06.05.2026 представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, в свою чергу представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволені повністю.

Третя особа не з'явилась у судове засідання, письмових пояснень щодо позовних вимог не подавала, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлена.

При цьому, оскільки місцем реєстрації третьої особи є адреса, що наразі згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376, належить до тимчасово окупованих територій, до якої АТ "Укрпошта" не здійснює відправлення поштової кореспонденції, судом здійснювалось повідомлення вказаного учасника справи відповідно до ст. 122 ГПК України, а саме: шляхом розміщення відповідних оголошень на офіційному веб-сайті Судової влади України.

У судовому засіданні 06.05.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

15.05.2020 між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (надалі - Банк/відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Пелешко Іриною Василівною (надалі - Позичальник/позивач) було укладено Кредитний договір № 2724417760-КД-1 (надалі - кредитний договір).

Відповідно до п.А.1. кредитного договору, вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія надається у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в формі одноразового надання повної суми кредитного ліміту.

Згідно з п. А.2. кредитного договору ліміт цього договору: 643719.48 грн (шістсот сорок три тисячі сімсот дев'ятнадцять гривень 48 копійок), у тому числі на наступні цілі: у розмірі 62 8019 грн. (шістсот двадцять вісім тисяч дев'ятнадцять гривень 0 копійок), на придбання сільськогосподарської техніки та обладнання; у розмірі 15 700.48 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот гривень 48 копійок), на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5, 2.2.12 цього договору.

Термін повернення кредиту 01.12.2024 (перше грудня дві тисячі двадцять четвертого року) року (п.А.3. кредитного договору).

15.05.2020 сторонами укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №2724417760-КД-1 від 15.05.2020, якою сторони визначили, зокрема наступні умови:

п. 2.1. за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додаткової угодою, Позичальник сплачує Банку Базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї додаткової угоди розмір 14,40% річних.

п. 2.3. Позичальник за умови належного виконання положень Порядку та умов цієї додаткової угоди за перший квартал користування кредитом сплачує Банку компенсаційні проценти в розмірі 7% річних.

п. 2.7. погашення кредиту (тіла) Позичальник здійснює рівними частинами в строки і розмірах, що зазначені в додатку 1 (Графік погашення кредиту), що є невід'ємною частиною цієї додаткової угоди.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.05.2020 АТ КБ "ПриватБанк" та Пелешко Ірина Василівна уклали договір поруки №2724417760-ДП-1/1, предметом якого є надання поруки за виконання зобов'язань Позичальника, які випливають з кредитного договору №2724417760-КД-1 від 15.05.2020.

15.05.2020 АТ КБ "ПриватБанк" та ПСП АФ "СМIРНОВА" в особі директора Пелешко Ірини Василівни укладено договір поруки №2724417760 ДП-1/2, предметом якого є надання поруки за виконання зобов'язань позичальника, які випливають з Кредитного договору №2724417760-КД-1 від 15.05.2020.

15.05.2020 АТ КБ "ПриватБанк" та Пелешко Ірина Василівна уклали Договір застави сільськогосподарської техніки №2724417760-ДЗ-1/1 з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №2724417760-КД-1 від 15.05.2020.

Матеріалами справи підтверджено, що 11.04.2025 Банк звернувся до Господарського суду Запорізької області про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

23.06.2025 рішенням Господарського суду Запорізької області по справі №908/958/25 позов задоволено в повному обсязі, стягнуто солідарно з Пелешко Ірини Василівни та ПСП Агрофірма «Смірнова» на користь Банку заборгованість 495 609,46 грн та судовий збір по 2 973,66 грн з кожного.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.06.2025 не набрало законної сили та справа № 908/958/25 перебуває на розгляді Центрального апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою Пелешко І.В .

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач зазначив, що 10.08.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» № 4340-IX, яким зокрема Прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктами 23-36, у зв'язку з чим позивач звернулася до АТ КБ «Приватбанк» із заявою від 04.12.2025 про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за договором кредиту № 27244117760 КД-1. Проте, відповідачем було прийнято рішення про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту, яке викладене в електронному листі від 22.12.2025 р. № Е.08.0.0.0/4 251222/8881.

На думку позивача, таке рішення відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог передбачених п.23-29 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, внаслідок чого, позивач звернутися до суду з даним позовом.

Так, за доводами позивача, заява ФОП Пелешко І.В. від 04.12.2025 року про застосування мораторію є такою, що була подана суб'єктом господарювання та у період існування воєнного стану в Україні, що відповідало п. 23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Також за доводами позивача, на виконання пп.1 п.23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України ФОП Пелешко І.В. зазначила, що сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік, становив 4 522 297,85 грн, що підтверджується Податковою декларацією платника єдиного податку ФОП за звітний 2021 рік та квитанцією № 2 про її прийняття. А тому такий дохід не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.

Крім цього, позивач вказує, що у 2021 вийшла зі складу учасників ПСП АФ «Смірнова», що підтверджується її нотаріальною заявою, посвідченою приватним нотаріусом Приморського районного нотаріального округу Запорізької області та зареєстрованої в реєстрі за № 626, а також Повідомленням про проведення позачергових загальних зборів ПСП АФ «Смірнова», а відтак, за твердженнями позивача ПСП АФ «Смірнова» не був контрагентом, який разом з ФОП Пелешко І.В. входив до групи саме пов'язаних контрагентів, що визначаються за критеріями встановленими НБУ, а тому, дохід ПСП АФ «Смірнова» не може враховуватися до доходу ФОП Пелешко І.В. як сукупного за 2021 рік.

Позивач повідомляє, що ПСП АФ «Смірнова» була та продовжує бути зареєстрованою на тимчасово окупованій території України, у с. Шевченкове, Бердянського р-н. Запорізької області, а тому, ФОП Пелешко І.В. не може володіти інформацією, щодо їх доходу за 2021 рік та документами, що його б підтверджували, внаслідок чого, не могла і зазначати його у своїй заяві про застосування мораторію від 04.12.2025 року.

Також позивач вказує, що на виконання пп.2 п.23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Кредитний договір № 2724417760-КД-1 за яким у ФОП Пелешко І.В. виникли грошові зобов'язання перед АТ КБ «Приватбанк», був укладений 15.05.2020, тобто до набрання чинності Закон України «Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану» № 4340-IX, яке відбулося 10.08.2025 року.

На виконання пп.3 «б» п.23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позивачем зазначено, що виконання зобов'язання ФОП Пелешко І.В. за Кредитним договором № 2724417760-КД-1 від 15.05.2020 було забезпечено окрім договору поруки, в тому числі і Договором застави сільськогосподарської техніки № 2724417760-ДЗ-1/1 від 15.05.2020. При цьому, предмет застави за вказаним договором, а саме Трактор колісний марки YTO-X1204, рік випуску - 2020, реєстраційний номер НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 , об'єм двигуна 7430 см. куб., є таким, що вибув з володіння Пелешко І.В. на тимчасово окупованій території України, не з її волі, шляхом заволодіння ним невстановленими особами, військовослужбовцями збройних сил російської федерації, які проникли у її домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.05.2025, Витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню № 12025082130000023 зареєстрованого 02.05.2025 та Повідомленням про початок досудового розслідування від 02.05.2025. Факт перебування домоволодіння позивачки, у якому відбулося вибуття не з її волі транспортного засобу, який був предметом застави на тимчасово окупованій території України підтверджується відомостями Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 р. № 376, відповідно до яких, с. Шевченкове, Андріївської селищної територіальної громади Бердянського району Запорізької області (код НОМЕР_5 ) є окупованою територією з 03.03.2022 року, дата завершення окупації - не визначена.

Заява про вчинення зазначеного кримінального правопорушення була подана Пелешко І.В. в межах строків визначених пп.3 «б» п.23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме не пізніше 30 днів з дня набрання чинності Законом України № 4340-IX.

На виконання пп.4 п.23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позивач зазначає, що на день укладення Кредитного договору № 2724417760-КД-1 від 15.05.2020 оціночна вартість майна, передбаченого пп.3 п.23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, становила понад 50 відсотків оціночної вартості всієї застави, що забезпечує виконання зобов'язання за таким договором кредиту. Підтвердженням даного є зокрема положення Договору застави сільськогосподарської техніки № 2724417760-ДЗ-1/1 від 15.05.2020 р., де у п.9 такого Договору зазначено, що загальна вартість Предмету застави складає суму 988 420,00 грн, а у п.3 такого Договору визначено, що максимальний розмір вимоги, яка забезпечується заставою за цим договором складає суму 1 287 438,96 грн.

На виконання пп.5 п.23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позивачем повідомлено, що сукупний річний дохід ФОП Пелешко І.В. як позичальниці за попередній 2024 рік, становить 0,00 грн, що підтверджується Податковою декларацією платника єдиного податку ФОП за звітний 2024 рік та квитанцією № 2 про її прийняття, а також зауважено, що оскільки ФОП Пелешко І.В. вийшла зі складу учасників ПСП АФ «Смірнова» ще у 2021 році, то відповідно вона не є пов'язаною особою з даним контрагентом, а тому його річний дохід у випадку його отримання у 2024 році не може враховуватися до доходу ФОП Пелешко І.В. як сукупного за 2024 рік.

На виконання пп.6 п.23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, позивачем повідомлено, що загальна сума дивідендів, виплачених позичальником з дня, коли застава, іпотека отримали статус, передбачений підпунктом 3 цього пункту, до дня подання заяви, становить не більше 20 відсотків від суми основного боргу за договором кредиту (позики), Крім того, ця умова не поширюється на виплату дивідендів загальною сумою менше 150 тисяч гривень.

З огляду на наведене, позивач зазначає, що на день подання ФОП Пелешко І.В. до АТ КБ «Приватбанк» заяви від 04.12.2025 про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за договором кредиту № 27244117760-КД-1 така заява відповідала вимогам передбачених п.23 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а рішення відповідачем прийнято безпідставно, у зв'язку з чим позивач просить суд визнати безпідставним та скасувати рішення Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту, яке викладене у електронному листі від 22.12.2025 № Е.08.0.0.0/4 251222/8881 та застосувати мораторій на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням ФОП Пелешко Ірини Василівни за Кредитним договором № 2724417760-КД-1 від 15.05.2020 р. та Додаткової угоди № 1 від 15.05.2020 р. до нього, включаючи основну суму кредиту, проценти, комісії та інші платежі, починаючи з 04.12.2025 року й на період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня його припинення або скасування.

Відповідач щодо заявлених позовних вимог заперечив, вказуючи, що 04.12.2025 ФОП Пелешко І.В. в черговий раз звернулась до АТ КБ "ПриватБанк" із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за договором кредиту № 27244117760-КД-1.

Електронним листом № Е.08.0.0.0/4-251222/8881 від 22.12.2025 Банк відмовив у застосуванні мораторію, підставою для відмови стало те, що позичальник не відповідає критеріям, передбаченим підпунктами 1, 5 пункту 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, а саме: згідно абзацу 5 пункту 25 Закону не надано інформацію щодо сукупного річного доходу позичальника за 2021 рік (з урахуванням контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів, що визначаються в порядку і за критеріями, встановленими Національним банком України) (підпункт 1 пункту 23 Закону) та сукупного річного доходу позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 пункту 23 Закону) (підпункт 5 пункту 23 Закону). Зокрема: Визначити сукупний річний дохід позичальника та контрагентів, які входять до групи пов'язаних контрагентів, за зазначені періоди неможливо, оскільки ПСП АФ "СМІРНОВА" (03750368), АГРОФІРМА ДОЛИНСЬКА (03750374), ФГ "ДОЛІНСЬКЕ" (37928232), які пов'язані з Фізичною особою - підприємцем Пелешко Іриною Василівною через ПСП АФ "СМІРНОВА", яка є засновником/бенефіціарним власником.

А відтак, за твердженнями відповідач АТ КБ "ПриватБанк" правомірно відмовив у задоволенні заяви ФОП Пелешко І.В. від 04.12.2025 про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 910/7164/19.

За приписами частин 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до пункту I Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" № 12148 від 24.10.2024 (№ 4340-IX від 27.03.2025), який набрав чинності 10.08.2025, Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 23-36.

За змістом п. 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, позичальник (у тому числі його правонаступник), який є суб'єктом господарювання, має право звернутися до кредитодавця (позикодавця) або нового кредитора (далі - кредитор) із заявою про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - заява), за сукупності таких умов:

1) сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік (з урахуванням контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів, що визначаються в порядку і за критеріями, встановленими Національним банком України) не перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

2) договір кредиту (позики) з позичальником було укладено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану";

3) виконання зобов'язання за договором кредиту (позики) забезпечено заставою, іпотекою:

а) нерухомого майна, обладнання та/або устаткування, яке визначено індивідуальними ознаками, відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства та станом на день подання заяви знаходиться на територіях активних бойових дій, у тому числі територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією; та/або

б) транспортних засобів, які знищено, загублено, викрадено, втрачено та/або які вибули з володіння позичальника не з його волі іншим шляхом на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Факт знищення, загублення, викрадення, втрати та/або вибуття з володіння позичальника (його правонаступника) не з його волі іншим шляхом транспортного засобу може підтверджуватися заявою про вчинення кримінального правопорушення та витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень, відкритих не пізніше 30 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану", а якщо такі обставини виникли після набрання ним чинності - відкритих не пізніше 180 днів з дня початку бойових дій на відповідній території або з дня початку її тимчасової окупації Російською Федерацією, визначеного відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) на день укладення договору кредиту (позики) оціночна вартість майна, передбаченого підпунктом 3 цього пункту, становила понад 50 відсотків оціночної вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов'язання за таким договором кредиту (позики);

5) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік (з урахуванням контрагентів, передбачених підпунктом 1 цього пункту) не перевищує 75 відсотків його річного доходу за 2021 рік; або

загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, не перевищує 50 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році. При визначенні загальної площі сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника, не враховуються угіддя, які розташовані на територіях активних бойових дій, у тому числі на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (для яких не визначено дату завершення бойових дій), або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України (для яких не визначено дату завершення тимчасової окупації), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією;

6) загальна сума дивідендів, виплачених позичальником з дня, коли застава, іпотека отримали статус, передбачений підпунктом 3 цього пункту, до дня подання заяви, становить не більше 20 відсотків від суми основного боргу за договором кредиту (позики). Ця умова не поширюється на виплату дивідендів загальною сумою менше 150 тисяч гривень.

У п. 24 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України визначено, що позичальник надсилає заяву про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за договором кредиту (позики), включаючи основну суму кредиту (позики), проценти, комісії та інші платежі (далі - мораторій), у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу кредитора, зазначену в договорі кредиту (позики).

Заява підписується позичальником або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій). Заява в електронній формі підписується відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

У заяві зазначаються:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб - підприємців) позичальника (його правонаступника), його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб - підприємців), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - підприємців), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності);

2) повне найменування кредитора, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

3) реквізити та дата укладення договору кредиту (позики);

4) сукупний річний дохід позичальника за попередній звітний рік та за 2021 рік; або загальна площа сільськогосподарських угідь, що перебувають у користуванні позичальника на день подання заяви, та сільськогосподарських угідь, що перебували у його користуванні в 2021 році;

5) загальна сума дивідендів, передбачених підпунктом 6 пункту 23 цього розділу;

6) реквізити та дата укладення договору застави, іпотеки, поруки (за наявності), яким забезпечено виконання зобов'язань за договором кредиту (позики);

7) відомості щодо застави, іпотеки, яка забезпечує виконання зобов'язання за договором кредиту (позики);

8) відомості щодо майна, передбаченого підпунктом 3 пункту 23 цього розділу, та день набуття цим майном відповідного статусу; оціночна вартість такого майна станом на дату укладення договору застави, іпотеки; частка такого майна в оціночній вартості всієї застави, іпотеки, що забезпечує виконання зобов'язань за договором кредиту (позики).

До заяви додаються документи, що підтверджують інформацію, зазначену у ній.

Позичальник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Відповідно до п. 25. розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України кредитор на підставі отриманої заяви та доданих до неї документів протягом 20 робочих днів з дня їх отримання приймає рішення про застосування мораторію або відмову у застосуванні мораторію.

Кредитор надсилає рішення, передбачене абзацом першим цього пункту, у письмовій або електронній формі на юридичну або електронну адресу позичальника, зазначену в договорі кредиту (позики), негайно у день прийняття такого рішення.

У разі неподання позичальником документів, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві, або надання недостовірної інформації кредитор має право відмовити позичальнику у застосуванні мораторію.

Рішення про відмову у застосуванні мораторію повинно бути вмотивованим.

У разі прийняття кредитором рішення про відмову у застосуванні мораторію через невідповідність позичальника критеріям, передбаченим підпунктами 1, 5 пункту 23 цього розділу, кредитор у рішенні про відмову зазначає:

склад групи контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів;

критерії, встановлені Національним банком України, на підставі яких кожен контрагент включений у групу пов'язаних контрагентів, та відповідне значення таких критеріїв;

розрахунок сукупного річного доходу позичальника та контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів, за останній звітний рік та за 2021 рік.

Рішення кредитора про відмову у застосуванні мораторію може бути оскаржено до господарського суду.

Пунктом 29 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України передбачено, що у разі якщо кредитор безпідставно прийняв рішення про відмову у застосуванні мораторію та встановлення цих обставин судом, мораторій вважається таким, що застосований з дня отримання кредитором заяви позичальника, передбаченої пунктом 24 цього розділу.

Як встановлено судом, позивач тричі звертався до відповідача із заявами про застосування мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовими зобов'язаннями від 10.09.2025, від 03.11.2025 та від 04.12.2025, в порядку п. 23 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у задоволенні яких відповідачем було відмовлено, про що позивачу надано відповідні листи від 07.10.2025 № Е.08.0.0.0/4 251007/71980, від 28.11.2025 №E.08.0.0.0/4-251128/2469 та від 22.12.2025 № Е.08.0.0.0/4 251222/8881.

Так, оскаржувана відмова відповідача, викладена у листі від 22.12.2025 № Е.08.0.0.0/4 251222/8881 була мотивована неможливістю визначення сукупного річного доходу позичальника та контрагентів, які входять до групи пов'язаних контрагентів, за періоди 2021 та 2024 роки, оскільки заявником не надано інформації щодо доходів ПСП АФ "СМІРНОВА" (03750368), АГРОФІРМА ДОЛИНСЬКА (03750374), ФГ "ДОЛІНСЬКЕ" (37928232), які є пов'язані з Фізичною особою підприємцем Пелешко Іриною Василівною через ПСП АФ "СМІРНОВА", яка є засновником/бенефіціарним власником.

При цьому, судом встановлено, що склад групи контрагентів був визначений Банком на підставі даних, які були вказані позивачем в Анкетах-заявах клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 05.03.2020 та від 27.04.2021 та встановлений на підставі критеріїв, передбачених Національним банком України, а саме: за ознакою відносин контролю та за ознакою економічної залежності.

Як вбачається із заяви позивача від 04.12.2025, останнім було надано Банку наступні документи: копія договору застави; копія договору кредиту №2724417760-КД-1 від 1 5.05.2020 року; податкові декларації за 2021 та 2024 роки, з квитанціями та додатками; копія витягу ЄРДР; копія заяви про вчинення кримінального правопорушення; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на 28.11.2025 17:04:39 по ПСП АФ «Смірнова»; копія, нотаріально завіреної заяви про вихід зі співвласників ПСП АФ «Смірнова» від 15.06.2021 № 626; копія повідомлення про проведення позачергових загальних зборів ПСП АФ «Смірнова» від 09.07.2021.

При цьому, суд погоджується з доводами відповідача, що до заяви від 04.12.2025, позивачем не було надано доказів про вихід зі співвласників ПСП АФ «Смірнова», зокрема належних доказів, які б підтверджували дату державної реєстрації її виходу, як це визначено Законом.

Оскільки, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПСП АФ "СМІРНОВА" станом на 28.11.2025, на який посилається позивач, як вірно зазначає відповідач, не доводить того, що Пелешко І.В. станом на 2021 рік вийшла зі складу Учасників підприємства.

Зокрема, як вбачається із наявних у матеріалах справи документів, а саме копії повідомлення про проведення позачергових загальних зборів ПСП АФ «Смірнова» від 09.07.2021, зі змісту якого вбачається що загальні збори призначаються на 11.08.2021, однак до матеріалів справи позивачем не долучено жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Також суд погоджується з твердженнями відповідача, що у разі виходу позивача зі складу Учасників ПСП АФ "СМІРНОВА" у серпні 2021 році, наведене за будь-яких обставин дає право Банку віднести ФОП Пелешко І.В. до вищевказаної групи пов'язаних контрагентів за підсумками саме фінансового 2021 року.

При цьому, судом враховано наведені позивачем обґрунтування неможливості надання Банку інформації та даних щодо сукупного річного доходу позивача за 2021 та 2024 роки з урахуванням всіх контрагентів, у тому числі ПСП АФ "СМІРНОВА" (03750368), АГРОФІРМА ДОЛИНСЬКА (03750374), ФГ "ДОЛІНСЬКЕ" (37928232), однак суд зазначає, що закон не містить винятків щодо контрагентів, які знаходяться на тимчасово окупованій території, або які не можуть надати фінансову звітність.

Як визначено в п. 24 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, саме позичальник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації, а відтак, слід дійти висновку про те, що саме на позичальника (позивача) покладається обов'язок із надання відповідних даних та документів, які підтверджують сукупність умов, визначених п. 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, тоді як кредитор (відповідач) лише оцінює відповідність позичальника критеріям, встановленим законом, виключно на підставі поданих йому документів та відомостей.

Зокрема, суд звертає увагу, що умова підпункту 4 п. 24 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо зазначення у заяві сукупного річного доходу позичальника за попередній звітний рік та за 2021 рік має застосовуватись у взаємозв'язку з підпунктами 1, 5 п. 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у яких конкретизовано, що сукупний річний дохід позичальника за 2021 рік та за попередній звітний рік (у даному випадку - 2024 рік) визначається саме з урахуванням контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів, тобто, із урахуванням у тому числі ПСП АФ "СМІРНОВА" (03750368), АГРОФІРМА ДОЛИНСЬКА (03750374), ФГ "ДОЛІНСЬКЕ" (37928232).

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що відсутність відомостей про дохід ПСП АФ "СМІРНОВА" (03750368), АГРОФІРМА ДОЛИНСЬКА (03750374), ФГ "ДОЛІНСЬКЕ" (37928232) за відповідні періоди, що об'єктивно унеможливлює здійснення Банком розрахунку сукупного річного доходу позичальника та контрагентів, які разом з позичальником входять до групи пов'язаних контрагентів за 2021, який відповідно до п. 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України має зазначатись у відповідному рішенні кредитора про відмову у застосуванні мораторію через невідповідність позичальника критеріям, передбаченим підпунктами 1, 5 пункту 23 цього розділу.

З огляду на викладене, суд вважає, що у зв'язку з ненаданням позивачем всієї необхідної інформації та документів на підтвердження відповідності позичальника передбаченим законом умовам, що є істотним для оцінки підстав застосування мораторію, Банк обґрунтовано відмовив у застосуванні мораторію на нарахування та сплату грошових зобов'язань.

За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову у задоволенні заяви позивача про застосування мораторію, оформлене листом вих. від 22.12.2025 № Е.08.0.0.0/4 251222/8881, є таким, що прийняте у межах наданих повноважень та з дотриманням вимог законодавства, а підстави для визнання його незаконним та скасування відсутні.

Водночас, суд звертає увагу позивача, що відмова відповідача у застосуванні мораторію не позбавляє позивача права на повторне звернення до Банку із відповідною заявою та підтверджуючими документами, які повинні бути розглянуті у передбаченому законодавством порядку.

До того ж, суд зважає на те, що під час розгляду даної справи на виконання ухвали суду від 25.02.2026 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області та Державною податковою службою України були надані відповідні відомості про доходи ПСП АФ "СМІРНОВА" (03750368), АГРОФІРМА ДОЛИНСЬКА (03750374), ФГ "ДОЛІНСЬКЕ" (37928232).

З урахуванням зазначеного та встановлених судом обставин, не може бути задоволена й вимога позивача про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання, оскільки відповідне рішення про застосування мораторію приймається кредитором за відповідною процедурою, передбаченою пунктами 23-25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та за наслідками оцінки кредитором відповідності позичальника критеріям, встановленим законом, тоді як суд не може перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції іншої особи (у даному випадку - кредитора).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Пелешко Ірини Василівни задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача зі сплати судового збору та професійну правничу допомогу покладаються на останнього, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 12.05.2026.

Суддя Л. Г. Пукшин

Попередній документ
136426555
Наступний документ
136426557
Інформація про рішення:
№ рішення: 136426556
№ справи: 910/572/26
Дата рішення: 06.05.2026
Дата публікації: 14.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; банківської діяльності, з них; кредитування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.05.2026)
Дата надходження: 21.01.2026
Предмет позову: скасування рішення та застосування мораторію
Розклад засідань:
25.02.2026 10:10 Господарський суд міста Києва
25.03.2026 10:15 Господарський суд міста Києва
08.04.2026 10:30 Господарський суд міста Києва
06.05.2026 12:00 Господарський суд міста Києва