ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2026Справа № 910/709/26
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ ДІСТІ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/709/26
за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ ДІСТІ"
про стягнення 119241,07 грн.
Суддя: Людмила ШКУРДОВА.
Представники сторін: без виклику представників сторін.
Одеський державний університет внутрішніх справ звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ ДІСТІ" про стягнення 119241,07 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що Одеський державний університет внутрішніх справ, за результатом укладення договору № 456/23 від 12.10.2023 р., безпідставно сплатив відповідачу податок на додану вартість у розмірі 20%, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 93000,00 грн. безпідставно набутих коштів, 20217,83 грн. інфляційних втрат та 6023,24 грн. 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.04.2026 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
16.04.2026 р. до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ ДІСТІ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22500,00 грн.
Частиною 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 р. прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ ДІСТІ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/709/26 та встановлено Одеському державному університету внутрішніх справ строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно заяви про ухвалення додаткового рішення.
Розглянувши заяву відповідача про покладення на позивача понесених відповідачем витрат на правову допомогу, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Порядок розподілу судових витрат визначений ч.ч. 1, 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ ДІСТІ" у даній справі здійснювалось адвокатом Шмаровим Євгеном Юрійовичем, повноваження якого підтверджуються договором про надання правової допомоги адвокатом б/н від 12.02.2026 р. та довіреністю б/н від 23.02.2026 р.
На підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано: договір про надання правової допомоги адвокатом б/н від 12.02.2026 р. та акт наданих послуг від 23.02.2026 р. по договору про надання правової допомоги адвокатом б/н від 12.02.2026 р.
Як встановлено судом, 12.02.2026 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КМ ДІСТІ" (замовник) та Шмаровим Євгеном Юрійовичем (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги адвокатом, за умовами п. 1.1 якого адвокат зобов'язується на умовах та в порядку, передбаченому цим договором, представляти інтереси замовника та здійснювати захист його законних прав та інтересів як відповідача у спорі між замовником та Одеським державним університетом внутрішніх справ щодо позовних вимог останнього про повернення суми ПДВ, сплаченого за договором поставки № 456/23 від 12.10.2023 р.
Відповідно до п. 6.1 договору за здійснення захисту та представництво інтересів замовника останній платить адвокату гонорар у розмірі 2500,00 грн. за одну годину роботи/надання послуг.
23.02.2026 р. сторонами підписано акт наданих послуг по договору про надання правової допомоги адвокатом б/н від 12.02.2026 р., згідно з яким адвокат надав, а замовник прийняв наступні юридичні послуги:
- вивчення позовної заяви, наданих позивачем доказів, інших матеріалів, які стосуються справи (3,5 години);
- консультація клієнта за наслідками вивчення матеріалів, які стосуються справи (0,5 години);
- підготовка та відправка відзиву на позов з додатками (5 годин).
Як вбачається з даного акту, адвокат витратив 9 годин на надання правової допомоги, вартість яких склала 22500,00 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Заперечуючи проти заяви відповідача, позивач зазначає, що:
- відповідач не подав детального опису робіт, передбаченого ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України;
- надані документи не містять інформації про обсяг фактично виконаних робіт, час, витрачений адвокатом, складність дій, розрахунок вартості чи підтвердження співмірності;
- відсутні докази фактичної оплати гонорару або зобов'язання його оплати у визначені строки;
- акт та договір самі по собі не доводять ані необхідності витрат, ані їх розумності;
- виконані адвокатом відповідача дії об'єктивно обмежуються ознайомленням із матеріалами і підготовкою відзиву на 4 сторінки;
- справа № 910/709/26 не має високої складності та є типовим господарським спором.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
У даному випадку суд зазначає, що виокремлення юридичних послуг у вигляді вивчення позовної заяви, наданих позивачем доказів, інших матеріалів, які стосуються справи (3,5 години) та консультації клієнта за наслідками вивчення матеріалів, які стосуються справи (0,5 години), як самостійного виду адвокатських послуг, є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з підготовки відзиву на позовну заяву, а тому є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.
При цьому, вартість юридичних послуг у вигляді написання відзиву на позовну заяву (12500,00 грн.) є завищеною, оскільки відзив викладений на 4-х сторінках, з яких перша та остання сторінки - вступна частина (найменування суду, реквізити сторін) та прохальна частина з переліченими додатками.
Отже, за висновком суду, не усі заявлені відповідачем до стягнення з позивача витрати на правову допомогу є обґрунтованими, підтвердженими належним чином, необхідними та співмірними зі складністю справи.
Водночас, суд відхиляє посилання позивача на те, що відповідачем не надано доказів фактичного понесення витрат на правову допомогу, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Дослідивши надані відповідачем докази, враховуючи заперечення позивача, зважаючи, що справа № 910/709/26 є малозначною (ціна позову 119241,07 грн.), практика щодо розгляду аналогічних справ є сталою та сформованою, беручи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, ціну позову, рівень складності, характеру спору та юридичної кваліфікації правовідносин у справі, враховуючи обсяг поданих відповідачем доказів на підтвердження своїх заперечень, суд, керуючись ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку щодо зменшення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "КМ ДІСТІ" до стягнення витрат на професійну правничу допомогу до 5000,00 грн. від попередньо заявленої суми 22500,00 грн., яка є неспівмірною зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі та кількістю підготовлених процесуальних документів.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ ДІСТІ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/709/26 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Одеського державного університету внутрішніх справ (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 1, код 08571570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КМ ДІСТІ" (04136, м. Київ, вул. Некрасова Віктора, буд. 1-3, код 38922231) 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.
3. У задоволенні решти заяви - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Людмила ШКУРДОВА