ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
12.05.2026Справа № 910/16589/25
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Громадської організації "Спортивно-танцювальний клуб "Березіль"
про стягнення коштів
Суддя Котков О.В.
без повідомлення (виклику) учасників судового процесу
До Господарського суду міста Києва від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - КП "Київтеплоенерго", позивач) надійшла позовна заява до Громадської організації "Спортивно-танцювальний клуб "Березіль" (далі - ГО "СТК "Березіль", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 109 678,35 грн. за договором постачання теплової енергії № 510054-01 від 30.05.2016.
У обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що відповідач порушив умови вказаного договору в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленої теплової енергії , внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.
У позові КП "Київтеплоенерго" просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 57 797,54 грн., інфляційні втрати у сумі 39 591,31 грн., 3 % річних у сумі 12 289,50 грн., що разом становить 109 678,35 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам надана можливість та строки реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
30.05.2016 між КП "Київтеплоенерго" (енергопостачальна організація) та ГО "СТК "Березіль" (абонент) був укладений договір на постачання теплової енергії № 510054-01 (далі - договір), за яким предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії, на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1).
Відповідно до п. 2.1 договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, положенням про держенергонагляд, правилами користування тепловою енергією, правилами користування тепловою енергією, правилами технічної експлуатації теплових установок і мережі, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
Згідно з п. 2.2.1 договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.
Відповідно до п. 2.3.1 договору абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 27.09.2016, з подальшою його пролонгацією (п. 8.1, 8.4).
Додатковою угодою до договору від 07.06.2016 сторони погодили, що орієнтована вартість теплової енергії на січень-грудень 2016 становить 64 000,00 грн., а додатковою угодою до договору від 07.12.2017 - ціна цього договору становить 70 000,00 грн.
Також 11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (первісний кредитор) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18 (надалі - договір цесії), в порядку та на умовах якого кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню із споживача (споживачів) станом на 01.08.2018 із урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01.08.2018 до дати укладення цього договору та коригувань платежів (п. 1.1 договору цесії).
Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов'язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається в додатку № 1 до цього договору. Всі права переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку № 1 до цього договору (п. 1.2 договору цесії).
Відповідно до п. 1.3 договору з укладенням цього договору кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов'язань (неустойка (штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати, пов'язані з отримання боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та обмежень), що нараховані кредитором та/або виникли до дати укладення цього договору та/або можуть бути нараховані та/або можуть виникнути після укладення цього договору у зв'язку з неналежним виконанням споживачем (споживачами) зобов'язань з оплати спожитої теплової енергії за договорами та споживачами, які зазначені у додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до пп. 3.4.2 п. 3.4 договору цесії новий кредитор має право на отримання замість кредитора від споживачів, визначених у додатку №1, сплати заборгованостей, право вимоги яких відступлене за цим договором.
Згідно з витягом з додатку № 1 до договору цесії, первісний кредитор відступив новому кредитору, зокрема, право вимоги до ГО "СТК "Березіль" на суму 57 797,54 грн. за договором (особовим рахунком 510054-01).
Так, на виконання умов договору цесії первісний кредитор передав, а новий кредитор в свою чергу прийняв фізичні носії/пристрої зберігання інформації, на яких записана резервна копія бази даних ПК "БіТеК" та ПК "Уніван-Термал" станом на 01.10.2018.
Як зазначає позивач, до нього перейшло право вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за поставлену теплову енергію згідно особового рахунку № 510054-01 у сумі 57 797,54 грн.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 515 ЦК України).
Частиною 1 ст. 517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Тобто відступлення права вимоги (цесія) за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Заміна кредитора у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Таким чином, позивач на підставі договору цесії прийняв право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 57 797,54 грн., а також будь-які інші, передбачені договорами та чинним законодавством додаткові грошові зобов'язання, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань з оплати спожитої теплової енергії.
Позивач зазначає, що відповідач в порушення норм законодавства, не здійснював оплату за отриману теплову енергію за період з листопада 2017 по квітень 2018, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 57 797,54 грн.
На підтвердження вимог позивачем надані: облікові картки за вищевказаний період; довідки про нарахування теплової енергії за вищевказаний період; корінці нарядів на підключення, відключення теплової енергії; відомості про споживання теплової енергії; акти про готовність вузла комерційного обліку до роботи; акт комплексного обстеження житлового будинку та нежитлових приміщень.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про теплопостачання" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) він регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.
Пунктом 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.
Серед основних обов'язків споживача, визначених у ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Послуга з теплопостачання в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є комунальною послугою, надання якої повинно здійснюватися виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - це фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (п. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").
З огляду на викладене, відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє споживача від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/4239/16 та у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 922/2790/17.
Судом встановлено, що відповідач має заборгованість перед КП "Київтеплоенерго" у сумі 57 797,54 грн.
Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоб суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №910/1265/17.
Доказів невідповідності здійснених позивачем розрахунків пропорційно опалювальній площі відповідача у приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Серафимовича, 7 згідно загальнобудинкових засобів обліку теплової енергії до матеріалів справи не надано, як і не надано власного контррозрахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки доказів належної сплати вартості послуг з постачання теплової енергії відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ГО "СТК "Березіль" заборгованості в сумі 57 797,54 грн. за період з листопада 2017 по квітень 2018 є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у сумі 39 591,31 грн., 3 % річних у сумі 12 289,50 грн. за період з 01.11.2018 по 30.11.2025, суд зазначає наступне.
Так, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (в порядку статті 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто нарахування 3 % річних та інфляційної складової боргу за порушення грошового зобов'язання є правомірним.
Перерахувавши матеріальні втрати, суд встановив, що з відповідача за умовами договору підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 39 591,31 грн., 3 % річних у сумі 12 289,50 грн., тобто, у сумах, заявлених позивачем.
З урахуванням викладеного, позов КП "Київтеплоенерго" підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Громадської організації "Спортивно-танцювальний клуб "Березіль" (02152, Україна, місто Київ, вулиця Миколайчука, будинок 7, ідентифікаційний код 23379491) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) основний борг у сумі 57 797 (п'ятдесят сім тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 54 коп., інфляційну складову боргу у сумі 39 591 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто одна) грн. 31 коп., 3 % річних у сумі 12 289 (дванадцть тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 50 коп., судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 12 травня 2026 року.
Суддя О.В. Котков