ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2026Справа № 910/10268/19
За заявами Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (м. Київ)
про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 у справі №910/10268/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (м. Київ)
до Фізичної особи-підприємця Данильченко Михайла Владиславовича (м. Київ)
про стягнення 33 068,39 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники учасників справи: не викликались
Публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Данильченко Михайла Владиславовича про стягнення 33 068,39 грн, з яких: 27 206,93 грн основного боргу, 4 018,84 грн пені, 1 406,09 грн інфляційних втрат, 436,53 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2019 позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Данильченко Михайла Владиславовича на користь Публічного акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" 27 206,93 грн основного боргу, 660,86 грн інфляційних втрат, 436,53 грн 3% річних, 4 018,84 грн пені, 1 921,00 грн судового збору.
17.10.2019 на виконання означеного рішення видано відповідний наказ.
08.05.2026 та 11.05.2026 до суду надійшли дві тотожні заяви Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (попереднє найменування - Публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України") про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 №910/10268/19.
Розглянувши означені заяви, суд встановив наступне.
За приписами п. 19.4 Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.
Отже, у вирішенні питання про видачу дубліката судового наказу суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.
Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").
Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим пунктом статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).
Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід'ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу ("Бурдов проти Росії", комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Таким чином, виконання рішення є обов'язковим елементом права на справедливий суд, та сума заборгованості, яка присуджена судом є підґрунтям для "законного сподівання" позивача на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи.
Як вбачається з матеріалів справи, стягувачем було пред'явлено наказ Господарського суду міста Києва у справі № 910/10268/19 до примусового виконання.
30.01.2020 постановою Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження № б1117979.
05.06.2025 постановою Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернуто виконавчий документ стягувану через відсутність майна, на яке можна звернути стягнення.
Листом від 16.03.2026 №46663 державний виконавець на запит стягувача від 12.02.2026 повідомив про винесення 05.06.2025 постанови про повернення виконавчого документа стягувачу в зв'язку з відсутністю майна у боржника, яка разом з оригіналом наказу по справі 910/10268/19 була надіслана на адресу стягувача за трек номером 0601164762690.
Стягувач вказує, що лист від виконавця за вказаним вище трек номером з оригіналом наказу від 17.10.2019 у справі № 910/10268/19 він не отримував, тож виконавчий документ є втраченим.
Судом встановлено, що строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 №910/10268/19 переривався та на теперішній час не закінчився, а подані стягувачем заяви є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 234, 235, п. 19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяви Акціонерного товариства "Національна суспільна телерадіокомпанія України" про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 у справі №910/10268/19 задовольнити.
2. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 у справі №910/10268/19.
Ухвала набирає законної сили 12.05.2026 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М. Ващенко