ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.05.2026Справа № 910/1051/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО "ПАНОРАМА"
про стягнення 72 270,00 грн
Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО-КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО "ПАНОРАМА" з вимогою про стягнення заборгованості (штрафних санкцій) за договором № 220/71/21 на виконання робіт з виготовлення проєктної документації від 20 червня 2025 року у сумі 72 270, 00 грн., з яких: пеня - 46 720,00 грн., штраф - 25 550,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань у передбачені договором строки.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.02.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 13.02.2026 було надіслано відповідачу на адресу згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань поштовим відправленням № R067106855649, яке повернено до суду із зазначенням причини повернення "закінчення встановленого терміну зберігання", будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.
06.05.2026 відповідач через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву. У відзиві заявив клопотання про поновлення строку на подання відзиву.
Ухвалою суду від 11.05.2026 у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву відмовлено, відзив на позовну заяву залишено без розгляду.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
20 червня 2025 року між позивачем (Замовником) та відповідачем (Виконавцем) укладено договір № 220/71/21 на виконання робіт з виготовлення проєктної документації, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи з виготовлення проєктної документації по об'єкту: "Реконструкція вхідної групи та приміщень лікувального корпусу НВМКЦ ГВКГ з улаштуванням інклюзивного простору санітарних приміщень (будівля 54/7), Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" м. Київ, військове містечко № 54".
Відповідно до п. 1.2 Договору технічні та інші вимоги до проєктної документації, що є предметом Договору, регламентуються нормативними документами, Завданням на проєктування (Додаток 5).
Згідно з пунктом 1.3 Договору зміст та виконання окремих робіт та етапів визначаються Завданням на проєктування (Додаток 5) та Календарним планом виконання робіт (Додаток 3), що є невід'ємною складовою частиною Договору. Проєктна документація розробляється в одну стадію: - "Робочий проєкт" (РП) згідно з ДБН.
Згідно з п. 2.1 Договору договірна ціна Робіт є тверда і зазначена у Договірній ціні (Додаток 1) на підставі розробленого Виконавцем Зведеного кошторису на виконання робіт з виготовлення проєктної документації та кошторисів до нього на виконання робіт (Додаток 2) та становить 365 000,00 грн. (триста шістдесят п'ять тисяч 00 коп.), зокрема ПДВ 20% - 60 833,33 грн. (шістдесят тисяч вісімсот тридцять три грн.33 коп.).
Відповідно до умов Договору Виконавець зобов'язався виконати роботи з розроблення проєктної документації та передати їх результат замовнику, а Замовник - прийняти результат виконаних робіт та здійснити оплату на умовах Договору.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що строк виконання робіт в цілому за Договором та кожного етапу визначається в Календарному плані (Додаток 3) та становить 60 календарних днів з дати підписання Договору.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач прострочив виконання робіт за договором на 128 днів, тому просить стягнути з відповідача на свою користь 46 720,00 грн. пені та 25 550,00 грн. штрафу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (частина 2 статті 837 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що строк виконання робіт в цілому за Договором та кожного етапу визначається в Календарному плані (Додаток 3) та становить 60 календарних днів з дати підписання Договору.
Таким чином роботи за договором повинні бути виконані до 19.08.2025.
Проте, як вбачається з наявного в матеріалах справи акту здачі-приймання виконаних робіт з виготовлення проектної документації № 2 від 26.12.2025, відповідач виконав обумовлені в Договорі роботи 26.12.2025.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно умов п.п. 6.4.1, 6.4.2 у разі порушення строків виконання робіт виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0.1% від договірної ціни, за кожний день такого прострочення. За прострочення виконання зобов'язань понад 30 календарних днів додатково штраф у розмірі 7% ціни Договору.
Оскільки відповідач допустив прострочення виконання робіт, позивачем нараховано 46 720,00 грн. пені за 128 днів прострочення та 25 550,00 грн. штрафу.
З огляду на викладене, оскільки прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором підтверджується матеріалами справи, обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, не наведено, позовна вимога про стягнення з відповідача 46 720,00 грн. пені та 25 550,00 грн. штрафу визнається судом обґрунтованою.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Всупереч вказаним вимогам відповідач письмового відзиву на позов, жодних доказів на підтвердження обставин чи відсутності підстав для задоволення позову не надав, стверджувань позивача не спростував.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст. 86, 123, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНЖЕНЕРНО - КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО "ПАНОРАМА" (03110, місто Київ, вулиця Клінічна, будинок 23/25 офіс 50, код 42031078) на користь Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок 6, код 00034022) 46 720 (сорок шість тисяч сімсот двадцять) грн. пені, 25 550 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. штрафу, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак