ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
11.05.2026Справа № 910/5247/26
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши матеріали
позову 1) ОСОБА_1 (Запорізька обл., м. Мелітополь)
2) ОСОБА_2 (Запорізька обл., м. Мелітополь)
до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (м. Київ)
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач-1) та ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач-2) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк», відповідач), в якому просять визнати незаконним та скасувати рішення АТ «Укрексімбанк» про відмову у застосуванні мораторію на нарахування та сплату коштів за грошовим зобов'язанням; зобов'язати АТ «Укрексімбанк» застосувати такий мораторій за кредитним договором № 20-13KS0002 від 15.12.2020 та кредитним договором № 21-13KS0002 від 07.02.2022.
Вивчивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), враховуючи наступне.
Так, згідно з ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
У той же час позивачі не надали нормативного обґрунтування та не вказали правових підстав (посилання на конкретні норми законодавства, якими вони керуються) в частині своїх вимог щодо визнання незаконним та скасування рішення, а також підстав (норм закону), за якими суд має зобов'язати АТ «Укрексімбанк» застосувати мораторій на нарахування та сплату коштів за кредитними договорами.
Також відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, у порушення зазначеної норми, позивачі не надали доказів на підтвердження тих обставин, якими вони обґрунтовують позов, а саме - заяв позичальника ТОВ «Агролюкс» від 10.12.2025 та від 17.02.2026 про застосування мораторію на нарахування та сплату грошового зобов'язання за кредитними угодами та їх направлення банку; рішення Господарського суду Запорізької області від 20.08.2025 по справі № 908/1238/25.
Також відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду встановлено такий розмір та порядок сплати судового збору: за позовними заявами майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за позовними заявами немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру.
Отже, оскільки у позові заявлено 2 вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання незаконним рішення та зобов'язання застосувати мораторій, то судовий збір (з урахуванням коефіцієнту 0,8 за подачу позову в електронній формі) за такі вимоги буде складати 5 324,80 грн (3328*2 немайнові вимоги * 0,8 коефіцієнт).
Крім того відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
Таким чином за подання цієї позовної заяви кожному з позивачів необхідно сплатити судовий збір у сумі 5 324,80 грн, проте, на підтвердження сплати судового збору заявники надали платіжну інструкцію № 31 від 04.05.2026 на суму 5 325,00 грн, відтак сума недоплаченного судового збору складає 5 324,60 грн.
Отже долучений до позову платіжний документ не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Окремо слід зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є особи (фізичні та юридичні, у тому числі іноземні), які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Вказаною нормою Закону передбачається можливість здійснення оплати судового збору іншою особою, але платником має бути зазначена особа, яка звертається до суду, що обумовлено необхідністю дотримання платіжної дисципліни платниками судового збору, недопущення безпідставного повернення коштів з державного бюджету та здійснення правильного розподілу судових витрат між учасниками справи за результатами розгляду справи.
Поряд з цим судом встановлено, що у долученій до позовної заяви платіжній інструкції № 31 від 04.05.2026 на суму 5 325,00 грн в якості доказів сплати судового збору платником судового збору зазначено ОСОБА_3 , який виходячи з матеріалів позову не є стороною по справі, а отже, не може нести судові витрати і бути платником судового збору.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті листа Державної судової адміністрації України № 6-17517/18від 14.09.2018 "Про забезпечення заходів контролю за надходженням та поверненням судового збору" суд при розгляді як позовних заяв, так і заяв на повернення помилково сплачених до бюджету коштів має перевіряти чи є заявник (позивач) платником судового збору відповідно до документів, що підтверджують перерахування коштів до бюджету.
За таких обставин позивачі ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) не надали суду належних доказів сплати ними судового збору за даним позовом.
Далі, заявники просять у позові залучити до рогляду справи третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролюкс».
За змістом ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Однак, в порушення ст. 50 ГПК України, належного обґрунтування такого клопотання позивачі не надали, не зазначили правових підстав для залучення вказаної особи до участі у справі, не вказали, за якими вимогами та на чиїй стороні вони просять її залучити, на які права та обов'язки цієї особи може вплинути рішення у справі.
При цьому відповідно до пункту 2 частини 2 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити, серед іншого, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін та інших учасників справи.
З огляду на викладене позивачі мали у поданому позові зазначити інформацію щодо наявності у третьої особи - ТОВ «Агролюкс» зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема "Електронний суд").
Однак при дослідженні судом позовної заяви встановлено, що відомостей про наявність у ТОВ «Агролюкс» електронного кабінету позов не містить, що суперечить вимогам статті 162 ГПК України та є підставою для залишення позову без руху.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк у десять днів з дня вручення даної ухвали на усунення вказаних в ній недоліків шляхом належного виконання вимог ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.
Роз'яснити, що у разі неусунення недоліків у визначений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Головіна К. І.