ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.05.2026Справа № 910/3095/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс" до фізичної особи - підприємця Вантули Івана Сергійовича про стягнення 233 395,37 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
У березні 2026 року Акціонерне товариство "Банк Альянс" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця Вантули Івана Сергійовича (далі - Підприємець) 233 395,37 грн, з яких: 166 666,64 грн - заборгованість по кредиту; 66 728,73 грн - заборгованість по процентах.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за укладеним між сторонами договором банківського обслуговування корпоративних клієнтів АТ "Банк Альянс" від 30 квітня 2024 року (заява про приєднання до договору № ID5807924).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 березня 2026 року відкрито провадження у справі № 910/3095/26 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, наведеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Оскільки на час прийняття вищевказаної ухвали суду відомості про наявність у відповідача електронного кабінету були відсутні, з метою повідомлення останнього про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 23 березня 2026 року про відкриття провадження у справі № 910/3095/26 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 03151, місто Київ, вулиця Новгород-Сіверська, будинок 4, квартира 2.
Проте поштовий конверт з копією зазначеної ухвали був повернутий підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення Підприємцю, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 23 березня 2026 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Однак, Підприємець в установлений строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи на адресу суду не надходило.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
30 квітня 2024 року між Банком і Підприємцем було укладено договір про надання кредиту шляхом приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів Банку на підставі заяви-договору № ID5807924 про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів (далі - кредитний договір).
За частиною 9 статті 639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Вказана заява підписана кваліфікованими електронними підписами (далі - КЕП) повноваженого представника позивача та відповідача в установленому законом порядку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого підпису від 2 березня 2026 року.
Згідно з пунктами 4.2., 4.2.1. кредитного договору останній є договором приєднання у визначенні статей 634, 642 ЦК України. Умови цього правочину визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://bankalliance.ua/rules. Цей правочин укладається лише шляхом приєднання до договору вцілому.
Відповідно до пункту 10.2.1. договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів Банку (затвердженого протоколом Правління Банку від 9 листопада 2023 року № 99, що введений у дію з 13 листопада 2023 року) (далі - публічний договір) Банк за наявності вільних грошових коштів надає клієнту (позичальнику) кредит з цільовим призначенням: на поповнення обігових коштів та/або придбання основних засобів та/або рефінансування кредиту іншого банку, клієнт зобов'язується використати кредит відповідно до цільового призначення, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші винагороди, право Банку на отримання яких передбачено цим договором та заявою про приєднання. Розмір процентів, комісій і додаткових винагород Банку за надання кредиту зазначається в заяві про приєднання і тарифах Банку, які розміщені на офіційному сайті останнього та є невід'ємною частиною договору. Клієнт приєднується до договору шляхом підписання КЕП заяви про приєднання через відповідний сервіс електронного документообігу або за згодою сторін шляхом підписання сторонами заяви про приєднання на паперових носіях. Підписана заява про приєднання разом з цим договором та тарифами становлять договір/кредитний договір, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
Пунктами 10.2.2., 10.2.3. публічного договору встановлено, що видача кредиту здійснюється на підставі укладеної сторонами шляхом накладення КЕП/УЕП заяви про приєднання. Відповідно до чинного законодавства України, Банк може надати кредит без забезпечення або за умови його забезпечення порукою. Відповідна умова зазначається сторонами в заяві про приєднання. Днем надання кредиту вважається день зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника, відкритий у Банку.
Згідно з пунктом 10.2.4. публічного договору погашення кредиту здійснюється позичальником відповідно до графіку погашення та не пізніше кінцевого терміну повернення заборгованості, зазначеного у відповідному графіку. Повернення кредиту здійснюється позичальником щомісяця шляхом забезпечення позичальником позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах й у дати щомісячних платежів, зазначених у графіку погашення. Банк здійснює договірне списання грошових коштів з поточного рахунку позичальника в строки і розмірах, передбачених графіком погашення або шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позичальника, відкритого в Банку, або відкритого в іншій банківській установі, на рахунок НОМЕР_1 в Банку. Остаточний строк погашення заборгованості за кредитом є дата повернення позичальником кредиту.
За умовами пункту 10.2.6. публічного договору нарахування процентів по кредиту здійснюється щомісячно на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в заяві про приєднання. При розрахунку процентів використовується метод "факт/360", де 360 - це умовна кількість календарних днів у році, враховуючи перший день надання та не враховуючи день погашення кредиту.
Відповідно до пунктів 10.2.7.-10.2.9. публічного договору проценти нараховуються з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення кредиту. У разі прострочення повернення заборгованості за кредитом, проценти нараховуються також на суму простроченої заборгованості за кредитом за весь період прострочення до моменту її повного погашення. Сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк, зазначений у заяві про приєднання. У разі наявності простроченої заборгованості за кредитом, проценти, які будуть нараховуватися за такою заборгованістю, вважаються простроченими в день їх нарахування і відносяться на відповідні рахунки простроченої заборгованості. Проценти, нараховані за останній період користування кредитом, сплачуються одночасно з погашенням кредиту. Позичальник повертає кредит і сплачує проценти за його користування у національній валюті України - гривні.
У пункті 10.2.10. публічного договору сторони встановили наступну черговість погашення заборгованості за цим правочином: у першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються прострочені комісії; у третю чергу сплачується прострочена заборгованість по сплаті кредиту; у четверту чергу сплачуються нараховані проценти за користування кредитом; у п'яту чергу сплачуються нараховані комісії; у шосту чергу сплачується строкова заборгованість по кредиту; у сьому чергу сплачуються штрафні санкції; у восьму чергу сплачуються інші платежі за цим договором. Кредитор має право змінити вищезазначену черговість погашення заборгованості в односторонньому порядку. У випадку переказу/перерахування грошових коштів на сплату (погашення) будь-яких грошових зобов'язань позичальника за цим договором у порушення вищевказаної у цьому пункті черговості, кредитор вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок сплати (погашення) таких грошових зобов'язань, відповідно до викладеної в цьому пункті договору черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.
За пунктом 10.2.16.1.1. публічного договору позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені у кредитному договорі цілі й забезпечити повернення одержаного кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій і всієї заборгованості за кредитним договором на умовах, передбачених кредитним договором та цим правочином, у тому числі, достроково здійснити повернення кредиту, сплатити проценти та інші платежі й заборгованість за цим договором у випадках, передбачених зазначеним правочином та/або чинним законодавством України.
Кредитор має право інформувати позичальника будь-якими засобами зв'язку про наявність заборгованості за кредитом, процентами та іншими платежами за цим договором (пункт 10.2.15.2.7. публічного договору).
Згідно з пунктом 10.2.15.2.6. публічного договору, у випадку порушення позичальником будь-яких умов кредитного договору та/або будь-яких інших зобов'язань за кредитним договором та/або невиконання грошового зобов'язання з погашення належних платежів по кредиту більше ніж 90 календарних днів, кредитор має право вимагати дострокового погашення всієї заборгованості позичальника за кредитним договором.
Пунктом 10.2.17.1. публічного договору встановлено, що останній набирає чинності з дати його укладання та діє до повного виконання позичальником прийнятих на себе зобов'язань за договором, у тому числі повного погашення позичальником заборгованості за кредитом, процентами, комісіями, неустойками, іншими платежами/сумами, що підлягають сплаті позичальником на користь кредитора за цим правочином.
Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору Банк у порядку та на умовах, визначених в даному договорі та заяві про приєднання, за наявності вільних коштів надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати відповідно до цільового призначення та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.
Пунктом 1.2. кредитного договору визначено, що надання кредиту здійснюється шляхом зарахування грошових коштів у сумі кредиту на поточний рахунок позичальника, відкритий у Банку, з цільовим призначенням: на поповнення обігових коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредиту іншого банку.
У розділі 2 кредитного договору сторони погодили умови надання кредиту, в саме: розмір кредиту - 200 000,00 грн, валюта кредиту - гривня; строк кредиту - 36 місяців; вартість кредиту - 38 %.
Відповідно до пунктів 2.4.1.4., 2.4.2., 2.4.3. кредитного договору за користування кредитом (у разі порушення позичальником умов пунктів 2.3., 2.5.1.), процентна ставка встановлюється в розмірі подвійної процентної ставки. Така процентна ставка встановлюється на період порушення з дня його виникнення до дня його усунення. Цей розмір процентної ставки є іншим розміром процентів, що встановлений зазначеним договором, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання (у тому числі після настання строку остаточного погашення за кредитом відповідно до пункту 2.3.), який погоджений сторонами відповідно до статті 625 ЦК України. Розмір щомісячної комісійної винагороди та комісійної винагороди за видачу кредиту не передбачено.
Терміни погашення кредиту: погашення основної суми кредиту, сплата процентів - щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення договору згідно з графіком погашення кредиту до даного договору. Графік погашення кредиту надається позичальнику в день укладання кредитного договору у вигляді додатку № 1, який є невід'ємною його частиною (пункти 2.5., 2.6. кредитного договору).
За умовами пунктів 3.1., 3.2. кредитного договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку або самостійно перераховує на транзитний рахунок грошові кошти в сумі, необхідній для сплати щомісячних платежів згідно з графіком погашення кредиту. Остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше терміну, визначеного в пункті 2.3. заяви про приєднання.
У додатку № 1 до кредитного договору (графік погашення кредиту) сторони погодили щомісячне здійснення позичальником відповідних платежів за основною заборгованістю та процентами у період з 30 травня 2024 року по 29 квітня 2017 року на загальну суму 318 937,57 грн, з яких: 200 000,00 грн - основна заборгованість, 118 937,57 грн - проценти.
Судом також встановлено, що на виконання умов вказаного правочину Банк 30 квітня 2024 року перерахував на зазначений у кредитному договорі рахунок відповідача кредитні кошти в розмірі 200 000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки по особовому рахунку Підприємця в Банку за період з 30 квітня 2024 року по 26 лютого 2026 року.
Про належне виконання Банком покладених на нього зобов'язань за кредитним договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій і повідомлень про порушення позивачем умов договору в цій частині.
Однак, у порушення положень вказаного правочину Підприємець у встановлений графіком строк внесення чергових платежів на погашення кредитної заборгованості та процентів не забезпечив. Докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.
У зв'язку з цим позивач 21 серпня 2025 року звернувся до відповідача з листом-вимогою про усунення порушення від вказаної дати вих. № 75.3/5605, у якій просив у строк до 8 вересня 2025 року погасити прострочену заборгованість в розмірі 78 904,71 грн. Копія вказаного листа з доказами його направлення засобами поштового зв'язку на поштову адресу відповідача наявні в матеріалах справи. Однак, ця вимога була залишена Підприємцем без відповіді та задоволення.
Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості за спірним кредитним договором, здійсненим позивачем, станом на 23 лютого 2026 року в Підприємця утворилась заборгованість у загальному розмірі 233 395,37 грн, з яких: 83 333,24 грн - строкова заборгованість по кредиту, 83 333,40 грн - прострочена заборгованість по кредиту, 5 453,70 грн - строкова заборгованість за процентами, 61 275,03 грн - прострочена заборгованість за процентами.
Стаття 509 ЦК України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог статей 526, 525 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Приписами частини 2 вищевказаної статті ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки факт надання Банком кредитних коштів і факт порушення Підприємцем своїх зобов'язань у частині виконання зобов'язання за кредитним договором у встановленому відповідним правочином порядку і строки, підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, й останній не надав суду документів на підтвердження погашення спірної заборгованості на вимогу Банку, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог позивача про стягнення з Підприємця основної заборгованості за кредитом у загальному розмірі 166 666,64 грн.
Крім того, Банк нарахував і заявив до стягнення проценти за користування кредитом на підставі пункту 2.4. кредитного договору та пунктів 10.2.6.-10.2.9. публічного договору в загальному розмірі 66 728,73 грн.
Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів, суд дійшов висновку його про обґрунтованість та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства. За таких обставин позов у цій частині також підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, позов Банку підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Вантули Івана Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 50; ідентифікаційний код 14360506) 83 333 (вісімдесят три тисячі триста тридцять три) грн 24 коп. строкової заборгованості по кредиту, 83 333 (вісімдесят три тисячі триста тридцять три) грн 40 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 5 453 (п'ять тисяч чотириста п'ятдесят три) грн 70 коп. строкової заборгованості за процентами, 61 275 (шістдесят одну тисячу двісті сімдесят п'ять) грн 03 коп. простроченої заборгованості за процентами та 2 800 (дві тисячі вісімсот) грн 74 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 12 травня 2026 року.
Суддя Є.В. Павленко