Справа № 909/587/26
про відмову у видачі судового наказу
12.05.2026 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вх. № 4312/26 від 08.05.2026) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Івано-Франківського окружного адміністративного суду заборгованості у розмірі 102 445, 25 гривень, яка виникла внаслідок неналежного виконання Договору постачання електричної енергії споживачу,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про видачу судового наказу вих. № 22-09/47 (вх. № 4322/26 від 08.05.2026) за вимогою про стягнення з Івано-Франківського окружного адміністративного суду заборгованості у розмірі 102 445, 25 гривень, яка виникла внаслідок неналежного виконання Договору про постачання електричної енергії споживачу № 20030407/1 від 22.12.2025.
Заявник зазначає, що умовами вказаного вище договору ТОВ "Полтаваенергозбут" у грудні місяці 2025 року здійснило поставку електричної енергії на загальну суму 480 786, 22 гривень.
Для здійснення оплати спожитих обсягів електричної енергії, боржнику направлялися розрахункові документи (Акт/рахунок) на визначену у договорі електронну адресу боржника.
В порушення умов договору боржником частково здійснено оплату за фактично спожиту електричну енергію у грудні місяці 2025 року в розмірі 379 782, 70 гривень, через що виникла заборгованість в розмірі 101 003, 52 гривень. У зв'язку із цією заборгованістю заявник нарахував 431, 69 гривень - 3 % річних, 1 010, 04 гривень - інфляційні нарахування, що разом із основним боргом становить предмет заявленої вимоги.
Розглянувши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Згідно із частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 Господарського процесуального кодексу України, є судовим рішенням.
Відповідно до частини 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
За змістом статті 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Форма і зміст заяви про видачу судового наказу визначені статтею 150 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Особливістю розгляду справ у порядку наказного провадження є відсутність спору та можливість стягнення лише за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі.
Безспірність передбачає не лише те, що боржник не оспорює вимог заявника, оскільки боржник має право подати заяву про скасування судового наказу, а й те, що у суду не повинно виникати сумніву щодо відсутності спору про право та належності права вимоги стягувачу. Для задоволення заяви про видачу судового наказу суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Однак, всупереч зазначеним вимогам закону, заявником до заяви про видачу судового наказу не надано доказів, які б підтверджували факт виникнення у заявника права заявленої до стягнення грошової вимоги.
Так, дослідивши матеріали поданої заяви, судом встановлено, що до заяви про видачу судового наказу заявником додано Договір про постачання електричної енергії споживачу № 20030407/1 від 22.12.2025, а також Акт купівлі продажу електричної енергії за грудень місяць 2026 року та Рахунок № А20030407 від 31.12.2025 на суму 480 786, 22 гривень, з яких вбачається що останні надані на підтвердження виконання зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу від 22.10.2025 № 20030407.
Відтак, надані заявником докази підтверджують поставку електричної енергії боржнику на загальну суму 480 786, 22 гривень за Договором про постачання електричної енергії споживачу від 22.10.2025 № 20030407, а не за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 20030407/1 від 22.12.2025, на невиконання умов якого боржником посилається у поданій заяві заявник.
Отже, в порушення вимог пункту 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу не додано інших документів або їх копій, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Відтак, суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" у видачі судового наказу про стягнення з Івано-Франківського окружного адміністративного суду заборгованості у розмірі 102 445, 25 гривень, яка виникла внаслідок неналежного виконання Договору № 20030407/1 про постачання електричної енергії споживачу від 22.12.2025 на підставі пунктів 1 та 8 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, оскільки із заяви не вбачається виникнення права вимоги, а самі вимоги не підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків (частина 1 статті 153 Господарського процесуального кодексу України).
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 150, 151, 152, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" у видачі судового наказу про стягнення з Івано-Франківського окружного адміністративного суду заборгованості у розмірі 102 445, 25 гривень, яка виникла внаслідок неналежного виконання Договору про постачання електричної енергії споживачу.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.
3. Ухвала підписана - 12.05.2026.
Суддя В. В. Михайлишин