12.05.2026 Справа № 908/1116/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянувши матеріали
позовної заяви: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 81)
про стягнення грошової суми,
07.05.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх №1325/08-07/26, документ сформований в системі Електронний суд 06.05.2026) ОСОБА_1 до відповідача: Приватного акціонерного товариства «ЕЛЕКТРОМЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» ІМ. А.М. КУЗЬМІНА» про стягнення грошової суми в розмірі 1 933 630,61 грн, яка складається з: 1 717 758,00 грн - заборгованість, 54429,78 грн - 3% річних та 161 442,83 грн - інфляційні втрати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 07.05.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №908/1116/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Згідно з ч.1 ст.176 ГПК України до відкриття провадження у справі за правилами позовного провадження (загального або спрощеного) суд встановлює чи є наявними підстави для залишення позовної заяви без руху.
Однією з підстав застосування процесуального механізму залишення позовної заяви без руху згідно ч.1 ст. 174 Кодексу є невідповідність останньої вимогам статей 162, 164 та 172 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали зазначеної позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Пунктом 2 частини 3 ст. 162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У преамбулі позовної заяви позивачем визначено ОСОБА_1 , саме як фізичну особу без вказівки на статус фізичної особи-підприємця. Втім, у прохальній частині позову позивач просить стягнути заборгованість за товар, 3% річних та інфляційні втрати на користь фізичної особи-підприємця Деркача Олексія Костянтиновича.
У ч. 1 ст. 20 ГПК України наведений перелік справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів. Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України).
У відповідності до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.04.2023 у справі № 908/933/22, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на наведене, з метою усунення недоліків позовної заяви позивачеві належить узгодити інформацію щодо позивача, зазначену на арк. 1 позовної заяви, з інформацією про позивача, зазначеною у прохальній частині позову, а саме у реквізитах позивача в позові зазначити про наявність у нього статусу фізичної особи-підприємця, якщо позов пред'явлений Деркачем О.К. саме як фізичною особою-підприємцем.
Згідно пункту 3 частини 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивач у позовній заяві зазначив ціну позову - 1 933 630,61 грн.
У прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з відповідача 1 717 758,00 грн - заборгованість, 54 429,78 грн - 3% річних та 161 442,83 грн - інфляційні втрати, що в загальній сумі становить 1 933 630,61 грн.
До позовної заяви позивачем надано розрахунок суми основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних.
Втім, суд зазначає, що такі розрахунки не містять загальної суми основного боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних, які позивач просить стягнути з відповідача. До того ж, при складанні сум трьох процентів річних та інфляційних втрат, які зазначені в розрахунку, сума таких компенсаційних санкцій, зазначених у розрахунку, є більшою за суму, зазначену позивачем у прохальній частині позову.
З огляду на викладене, наданий позивачем розрахунок сум, що стягуються, не можна вважати обґрунтованим та таким, що відповідає приписам п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
З метою усунення недоліків позовної заяви позивач має надати суду обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно положень ч. 1, п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року в розмірі 3328,00 грн.
Позивачем заявлено одну майнового характеру - стягнення 1 933 630,61 грн.
Таким чином, виходячи з вищенаведених норм Закону, судовий збір за подання позовної заяви складає 29 004,46 грн.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовна заява сформована позивачем в підсистемі «Електронний суд», розмір судового збору за подання даної позовної заяви складає 23 203,57 грн (29 004,46 грн х 0,8).
Втім, до позовної заяви не надано доказів сплати позивачем судового збору в установлених законом порядку та розмірі, що є порушенням положень п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Приписами частини 3 та 4 ст. 174 ГПК України встановлено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
У Позивача наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, тому суд направляє дану ухвалу до електронного кабінету такої особи.
Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну ОСОБА_1 (вхід.№1325/08-07/26 від 06.05.2026) - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення даної ухвали, шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначити:
- у реквізитах позивача відомості про наявність у нього статусу фізичної особи-підприємця;
- надати обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, з зазначенням загальної суми основного боргу, інфляційних втрат та трьох процентів річних;
- надати докази сплати судового збору в установлених законом порядку та розмірі -
23 203,57 грн.
3. Роз'яснити позивачу, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
4. Копію ухвали направити до електронного кабінету позивача.
Ухвала підписана 12.05.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя О.А. Федько