Рішення від 05.05.2026 по справі 904/1712/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 Справа № 904/1712/25 (917/930/25)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Камші Н.М., за участю секретаря судового засідання Бакаєвої А.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр", м. Горішні Плавні, Полтавська область

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" Олійник Євгенії Олександрівни, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Класік" (м.Кременчук, Полтавська область)

та за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляховик-97", смт. Авангард, Одеський район, Одеська область

про визнання договору недійсним

Представники:

від позивача: Олійник Є.О.

від відповідача: Єгоров С.А.

від третьої особи-1: Олійник Є.О.

від третьої особи-2: не з'явився

від третьої особи-3: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

09.05.2025 до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" (далі - відповідач) про визнання договору недійсним, в якій позивач просить суд визнати недійсним договір про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон".

До вказаної вище позовної заяви ТОВ "Брекстон" додано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 13.05.2025 по справі №917/930/25 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.06.2025 на 09:30 год.

29.05.2025 до Господарського суду Полтавської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що зобов'язання за спірним договором виконувалися як з боку відповідача щодо організації перевезення вантажу, так і з боку позивача щодо оплати наданих послуг. У той же час, вказані послуги були оплачені відповідачем лише частково, за результатом чого сторонами був підписаний Акт звіряння взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість підприємства позивача становить 713 000,00 грн., тому у даному випадку наявний спір про наявність саме заборгованості. Крім того, відповідач зазначає, що подаючи позовну заяву про визнання договору недійсним позивач намагається уникнути відкриття провадження про банкрутство, адже ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 відкрито провадження у справі № 904/1712/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" та визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" до боржника на суму 713 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.06.2025 передано справу №917/930/25 для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ "Брекстон", яка розглядається Господарським судом Дніпропетровської області.

04.07.2025 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла справа №917/930/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" про визнання договору недійним.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.07.2025 встановлено, що справу № 917/930/25 передано на розгляд судді Камші Н.М. (єдиний унікальний номер судової справи № 904/1712/25(917/930/25).

04.07.2025 Господарським судом Дніпропетровської області постановлено ухвалу, якою:

- прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи № 904/1712/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" (50089, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Маршака, буд.6/37, код ЄДРПОУ 38787997);

- вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.07.2025 об 11:30 год.;

- запропоновано позивачу та відповідачу подати до дати судового засідання актуальні письмові пояснення по суті спору.

28.07.2025 до суду від позивача надійшли клопотання про відкладення судового засідання, що призначено на 29.07.2025 об 11:30 год., в яких він просить відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку із зайнятістю представника позивача в іншому суді.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2025 відкладено підготовче засідання на 14.08.2025 об 11:30 год. та зобов'язано ТОВ "Брекстон" подати до суду відповідь на відзив на позовну заяву та відомості про місцезнаходження керівника позивача.

14.08.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, посилаючись на те, що податкові накладні та факт їх реєстрації не підтверджує факту здійснення господарської операції, тоді як відсутність інших необхідних документів (заявок до договору) свідчить про те, що реального замовлення наданої послуги не було. Позивач зауважує, що між сторонами відбувся лише обмін документами, які позивач ставить під сумнів, а також без отримання результату послуги проведено оплату з боку позивача, тому вказані господарські операції є фіктивними. Крім того, позивач ставить під сумнів додані до відзиву на позовну заяву залізничні накладні, вказує на їх непричетність до оспорюваного договору. За викладеного, позивач виснує, що підтвердженням є лише розрахунок за договором, підписання акту звірки та актів приймання-передачі наданих послуг, проте доказів щодо реальності наданих послуг немає, тому договір та відповідні акти є підробленими та не можуть бути підтвердженням реального надання послуг.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2025 відкладено підготовче засідання на 03.09.2025 о 15:00 год. та зобов'язано ТОВ "Брекстон" надати докази:

- щодо звернення позивача до відповідача із запитом про надання доказів;

- письмові пояснення та докази щодо дати виїзду керівника боржника за межі України; наявність можливості його участі в судовому засіданні для надання зразків підписів;

- письмові пояснення щодо проведення операцій по перерахуванню коштів позивачем відповідачеві невстановленими особами (за ствердженням представника позивача) через банківські установи;

- пояснення щодо правомірності відображення господарських операцій з відповідачем у податковому обліку позивача;

- докази звернення до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій, пов'язаних з укладенням та виконанням спірного договору;

- зобов'язано ТОВ "Рижівський гранітний кар'єр" надати для долучення до справи копії заявок позивача за 2021 рік на перевезення вантажів та надати письмові пояснення щодо доцільності до участі у справі третіх осіб - ТОВ "Шляховик - 97" та ТОВ "Енергія Класік".

01.09.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення у справі, в яких він на виконання ухвали суд увід 14.08.2025, повідомляє таке:

- позивач має у наявності лише копії тих доказів, які долучені до позовної заяви, тоді як оригінали таких доказів містяться у відповідача;

- директор ТОВ "Брекстон" виїхав за межі України 07.11.2023, що підтверджується долученою до даних пояснень фотокопією його закордонного паспорту із відповідною відміткою;

- факт проведення розрахунків по оспорюваному договору пояснюється тим, що або невстановлені особи заволоділи електронними ключами підприємства, або в інший протиправний спосіб отримали доступ до підприємства та здійснювали відповідні платежі за підробленим договором, чим завдали товариству збитків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2025 відкладено підготовче засідання на 18.09.2025 о 15:00 год., повторно зобов'язано ТОВ "Рижівський гранітний кар'єр" надати для долучення до матеріалів справи копії заявок позивача за 2021 рік на перевезення вантажів та надати письмові пояснення щодо доцільності до участі у справі третіх осіб - ТОВ "Шляховик - 97" та ТОВ "Енергія Класік".

17.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просить відкласти підготовче засідання на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника ТОВ "Брекстон" в іншому судовому засіданні по справі № 917/339/25.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2025 задоволено клопотання позивача про відкладення судового засідання на іншу дату, відкладено підготовче засідання на 01.10.2025 об 11:30 год., повторно зобов'язано ТОВ "Рижівський гранітний кар'єр" надати для долучення до матеріалів справи копії заявок позивача за 2021 рік на перевезення вантажів та надати письмові пояснення щодо доцільності до участі у справі третіх осіб - ТОВ "Шляховик - 97" та ТОВ "Енергія Класік".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2025 відкладено підготовче засідання на 12.11.2025 о 10:30 год., втретє зобов'язано ТОВ "Рижівський гранітний кар'єр" надати для долучення до справи копії заявок позивача за 2021 рік на перевезення вантажів та надати письмові пояснення щодо доцільності до участі у справі третіх осіб - ТОВ "Шляховик - 97" та ТОВ "Енергія Класік".

12.11.2025 до суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника позивача в іншому судовому засіданні в Східному апеляційному господарському суді.

12.11.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника відповідача в іншому судовому засіданні в Східному апеляційному господарському суді.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2025 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" про відкладення розгляду справи на іншу дату, відкладено підготовче засідання на 04.12.2025 о 12:00 год. та вчетверте зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвал суду від 03.09.2025, 18.09.2025 та 01.10.2025.

04.12.2025 до суду від розпорядника майна надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій Олійник Є.О. просить надати їй можливість прийняти участь у судовому засіданні, яке призначене на 04.12.2025 о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2025 відкладено підготовче засідання на 08.01.2026, вп'яте зобов'язано ТОВ "Рижівський гранітний кар'єр" надати для долучення до справи копії заявок позивача за 2021 рік на перевезення вантажів та надати письмові пояснення щодо доцільності до участі у справі третіх осіб - ТОВ "Шляховик - 97" та ТОВ "Енергія Класік", а також запропоновано ТОВ "Брекстон" подати до суду докази звернення до правоохоронних органів з приводу шахрайських дій, пов'язаних з укладенням та виконанням спірного договору.

16.12.2025 та 05.01.2026 до суду надійшли клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" Олійник Євгенії Олександрівни про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, в яких розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" Олійник Євгенія Олександрівна просить залучити її до участі у справі № 904/1712/25 (917/930/25) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, посилаючись на те, що рішення в даній справі може безпосередньо вплинути на права та обов'язки розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" - арбітражну керуючу Олійник Є.О.

05.01.2026 до суду надійшли пояснення розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" Олійник Євгенії Олександрівни щодо позову або відзиву, в яких вона вказує на те, що додані відповідачем до відзиву на позовну заяву документи підтверджують здійснення господарських операцій за спірним договором між позивачем та відповідачем. Крім того, розпорядник майна зазначає, що проведення судової експертизи, яку просить призначити у справі позивач, не може підтвердити чи спростувати факт існування господарських відносин за договором, оскільки тривалість виконання господарських зобов'язань за спірним договором підтверджується виписками, податковими накладними та іншими документами первинного бухгалтерського обліку, у зв'язку з чим розпорядник майна ТОВ "Брекстон" вважає, що позовні вимоги ТОВ "Брекстон" є безпідставними та не підлягають задоволенню.

09.01.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи докази звернення директора ТОВ "Брекстон" Доровського С.А. до начальника Відділення поліції №5 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області Шульги А.В. з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, ознаки якого передбаченого ст. 358 КК України та витяг з ЄРДР за № 12026046760000010 від 08.01.2026.

09.01.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, в якому він просить суд для уникнення сумнівів у дійсності господарської операції, яка відбулася в межах договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021, та для повного, всебічного розгляду справи, залучити до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія Класік" (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Першотравнева, буд. 2В, офіс 8, ідентифікаційний код 37638554) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляховик-97" (65120, Одеська обл., Одеський район, смт. Авангард, вул. Базова, буд. 12, ідентифікаційний код 03446334).

09.01.2026 до суду надійшла заява позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій він просить надати можливість його представнику взяти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду.

09.01.2026 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи докази звернення директора ТОВ "Брекстон" Доровського С.А. до начальника Відділення поліції №5 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області Шульги А.В. з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, ознаки якого передбаченого ст. 358 КК України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.01.2026 відзначено, що підготовче засідання, яке було призначено ухвалою суду від 04.12.2025 на 08.01.2026 не відбулося у зв'язку з відсутністю інтернет-зв'язку, а саме: відсутністю живлення обладнання постачальника послуги інтернет-зв'язку, що унеможливило використання хмарних сервісів для аудіо та відео фіксації судових засідань. Вказана обставина підтверджується Актом керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області № 1/26. Враховуючи вказане, судом призначено дату наступного підготовчого засідання - 16.01.2026 о 14:30 год.

У підготовче засідання 16.01.2026 з'явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні розглянуто клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" Олійник Євгенії Олександрівни про залучення її я кості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, проти якого представники позивача та відповідача не заперечували.

Також, представник відповідача заявив клопотання про задоволення поданого ним клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Класік" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляховик-97". Проти вказаного клопотання заперечував представник позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2025 постановлено про таке:

- залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" Олійник Євгенію Олександрівну (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вільної Ічкерії, буд. 1Д, прим. 206; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

- залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія Класік" (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Першотравнева, буд. 2В, офіс 8, ідентифікаційний код 37638554);

- залучено до участі у справі в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляховик-97" (65120, Одеська обл., Одеський район, смт. Авангард, вул. Базова, буд. 12, ідентифікаційний код 03446334);

підготовче засідання відкладено на 18.02.2026 об 11:00 год., повідомлено, що судове засідання відбудеться режимі відеоконференції;

- явку представників позивача та відповідача та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" - Доровського С.А. у судове засідання визнано обов'язковою;

- зобов'язано позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" Олійник Євгенії Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Класік" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляховик-97", докази чого надати суду;

- запропоновано третім особам-1,2,3 надати письмові пояснення по суті спору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2026 судом було відзначено, що підготовче засідання, яке було призначено ухвалою суду від 16.01.2026 на 18.02.2026 об 11:00 год. не відбулося у зв'язку з відсутністю електроенергії, що спричинено екстреними та/або плановими її відключеннями, що унеможливило проведення судових засідань, підписання документів тощо. Вказана обставина підтверджується відповідним Актом керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області. Враховуючи вказане, підготовче засідання було призначене на 23.02.2026 о 12:50 год.

20.02.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла заява, в якій він просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення позовної заяви з додатками третім особам-1,2,3.

У підготовче засідання 23.02.2026 з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи-1, представники третіх осіб-2,3 у вказане засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

У вказаному засіданні представник позивача наполягала на необхідності задоволення клопотання позивача про витребування доказів та призначення у справі судової експертизи.

При цьому представники відповідача та третьої особи-1 просили суд відкласти розгляд справи у підготовчому провадженні з огляду на те, що позивач направив копії позову з додатками на адресу третіх осіб-2,3 лише 20.02.2026, тому у цих учасників судового процес було недостатньо часу для ознайомлення з позовом та для подачі письмових пояснень по суті спору.

З огляду на викладене, з метою дотримання прав третіх осіб, господарський суд прийшов до висновку про доцільність відкладення підготовчого засідання, запропонувавши третім особам-2,3 подати до суду письмові пояснення по суті спору.

Крім того, за результатом підготовчого засідання суд вбачав підстави для задоволення клопотання позивача про витребування доказів, зобов'язавши відповідача подати витребувані позивачем докази у судове засідання, в якому спір буде розглядатися по суті.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд вбачав підстави для відкладення підготовчого засідання.

Також, господарський суд вважає за необхідне визнати обов'язковою явку у наступне судове засідання керівника підприємства позивача - Доровського С.А.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 постановлено про таке:

- підготовче засідання відкладено на 09.03.2026 о 12:00 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 09.03.2026 о 12:00 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС;

- витребувано у відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр") у судове засідання, в якому спір буде розглядатися по суті, оригінали наступних документів:

- договір про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон";

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 22.07.2021 на суму 28 284,96 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 24.07.2021 на суму 282 849,60 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 24.07.2021 на суму 96 196,80 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 24.07.2021 на суму 213 648,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 25.07.2021 на суму 117 506,40 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 25.07.2021 на суму 606 394,08 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 26.07.2021 на суму 141 424,80 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 26.07.2021 на суму 486 120,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 27.07.2021 на суму 106 824,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 27.07.2021 на суму 163 534,56 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 28.07.2021 на суму 141 424,80 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 28.07.2021 на суму 106 824,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 28.07.2021 на суму 389 685,60 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.07.2021 на суму 42 729,60 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.07.2021 на суму 566 846,64 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.07.2021 на суму 13 013,28 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.07.2021 на суму 113 736,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.07.2021 на суму 538 056,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2021 на суму 117 211,20 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2021 на суму 662 850,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 10.08.2021 на суму 31 794,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 10.08.2021 на суму 550 211,52 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 10.08.2021 на суму 11 895,12 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 13.08.2021 на суму 158 970,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 13.08.2021 на суму 538 250,40 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 15.08.2021 на суму 526 289,28 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 06.10.2021 на суму 722 340,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 16.12.2021 на суму 185 516,35 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 18.12.2021 на суму 231 895,44 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 19.12.2021 на суму 185 516,35 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 20.12.2021 на суму 231 895,44 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 23.12.2021 на суму 278 274,53 грн. (далі - спірні Акти здачі - прийняття робіт);

- явку представників позивача та відповідача, третіх осіб-1,2,3 та керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" - Доровського С.А. у судове засідання визнано обов'язковою;

- запропоновано третім особам-1,2,3 надати письмові пояснення по суті спору.

У підготовче засідання 09.03.2026 з'явилися представники позивача та відповідача, представники третіх осіб-1,2,3 у вказане засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, при цьому останні про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, оскільки згідно з довідками Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа встановлено, що розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" Олійник Євгенія Олександрівна (третя особа-1), Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія Класік" (третя особа-2) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляховик-97" (третя особа-3) отримали ухвалу суду від 23.02.2026 - 24.02.2026 та 25.02.2026 (а.с. 10-12 у томі 3).

У вказаному засіданні розглянуте клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів, в якому він просить суд:

1) призначити по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" до Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" про визнання договору недійсним - судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів;

2) зобов'язати відповідача (Товариство з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр") надати для проведення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів оригінали таких документів: спірних Актів здачі - прийняття робіт; договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон"; Акту звіряння взаєморозрахунків станом на 31.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон" по договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021;

3) на вирішення судової почеркознавчої експертизи поставити наступні питання:

- Доровським Сергієм Анатолійовичем чи іншою особою виконаний підпис від імені Доровського Сергія у верхньому правому кутку у колонці "Затверджую Директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон", а також у правому нижньому кутку у колонці "Від Замовника" в спірних Актах здачі - прийняття робіт;

- Доровським Сергієм Анатолійовичем чи іншою особою виконаний підпис від імені Доровського Сергія у верхньому правому кутку у колонці "Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" в Акті звіряння взаєморозрахунків станом на 31.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон" по договору №1/04/2021-2(ЗТ) від 01.04.2021;

- Доровським Сергієм Анатолійовичем чи іншою особою виконаний підпис від імені Доровського Сергія у правому нижньому кутку на сторінках 1,2,3 договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2(3.Т.) від 01.04.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон", після слова "Замовник" та на сторінці 3 договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2(3.Т.) від 01.04.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон", розділ "9. Реквізити і підписи сторін" в колонці "Замовник" після "Директор ТОВ "Брекстон";

4) на вирішення судової технічної експертизи документів поставити наступні питання:

- Чи печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" нанесений відбиток на наступних документах: спірних Актах здачі - прийняття робіт; договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон"; Акту звіряння взаєморозрахунків станом на 31.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон" по договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021;

- Чи одним кліше нанесені відбитки печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" нанесений відбиток на наступних документах: спірних Актах здачі - прийняття робіт; договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон"; Акту звіряння взаєморозрахунків станом на 31.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон" по договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021;

- Чи виготовлені сторінки договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон" на одному друкуючому пристрої?

- Яка послідовність нанесення друкованого тесту, підписів та печаток у наступних документах: спірних Актах здачі - прийняття робіт; договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон"; Акту звіряння взаєморозрахунків станом на 31.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон" по договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021;

- Чи відповідають дати, зазначені як дати складання на оригіналах документів, фактичним датам їх складання (виготовлення) на наступних документах: спірних Актах здачі - прийняття робіт; договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон"; Акту звіряння взаєморозрахунків станом на 31.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон" по договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021;

- Чи виявлено на документах ознаки змін, внесених після первісного створення, зокрема, але не виключно підчистки, доробки, дописки, зміна аркушів, зміна підписів або печаток, а саме на: спірних Актах здачі - прийняття робіт; договорі про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон"; Акті звіряння взаєморозрахунків станом на 31.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон" по договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021;

5) надати експертам дозвіл на знищення, руйнування чи пошкодження об'єктів дослідження, якщо це передбачено методами дослідження, застосування яких є необхідним для вирішення поставлених запитань;

6) проведення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України;

7) на час проведення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів зупинити провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" про визнання договору недійсним.

В обґрунтування поданого клопотання позивач посилається на те, що 10.04.2025 з поданої через підсистему Електронний суд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон", позивач дізнався про існування договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон", розгляд якої здійснюється Господарським судом Дніпропетровської області, справа № 904/1712/25. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" як на докази правомірності заявлених вимог також послалося на Акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) та Акт звіряння взаєморозрахунків станом на 31.03.2023, яким підтверджується заборгованість ТОВ "Брекстон" перед ТОВ "Рижівський гранітний кар'єр" у розмірі 713 000,00 грн., де зі сторони ТОВ "Брекстон" стоять підписи невідомої особи. Позивач зауважує, що печатка, яка міститься на всіх документах візуально схожа на печатку ТОВ "Брекстон", але є підстави вважати, що печатка проставлялася з іншого кліше, відмінного від оригінальної печатки ТОВ "Брекстон". Крім того, є обґрунтовані підстави вважати, що вказані вище документи були складені вже після виїзду директора ТОВ "Брекстон" Доровського Сергія Анатолійовича за межі України, тобто після 2023 року. З урахуванням викладеного, позивач вказує на те, що існує необхідність призначення та проведення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів.

Так, розглянувши клопотання позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі № 927/110/18, від 23.12.2021 у справі № 5015/45/11(914/1919/20) та від 22.03.2023 у справі № 904/7603/21).

Слід відзначити, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

За таких обставин суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Європейський суд з прав людини зауважив, що компетенцією національних судів є вирішення того, чи необхідно звертатися за зовнішньою порадою (див. рішення Суду у справі Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Отже, вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України передбачено право, а не обов'язок суду, зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи за наявності дійсної необхідності її призначення, у випадку необхідності спеціальних знань, якими не володіє суд, та у разі неможливості суду вирішити питання, що входять до предмету доказування без її призначення.

У даному випадку суд зазначає, що заявником не доведено, що обставини, задля підтвердження яких він просить суд призначити судову експертизу, не можуть бути встановлені за результатом аналізу всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності; що наявні в матеріалах справи докази є суперечливими чи наявні інші обставини, які свідчать про дійсну потребу у проведенні судової експертизи.

Крім того, суд враховує ту обставину, що керівник боржника - Доровський С.А. з 2023-го року перебуває за межами України, що унеможливлює відібрання у нього зразків підписів у встановленому порядку.

Посилання представника боржника на те, що підпис на Акті звірки розрахунків відмінний від підпису на інших документах відхиляється судом з огляду на те, що цей документ не є визначальним для вирішення спору по даній справі.

З огляду на викладене, судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в підготовчому засіданні 09.03.2026 пояснення представників позивача та відповідача, суд вважав за можливе, в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2026 постановлено про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.03.2026 о 12:30 год.; повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 30.03.2026 о 12:30 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.

У судове засідання 30.03.2026 з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи-1, представники третіх осіб-2,3 у вказане засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, при цьому останні про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, оскільки згідно з довідками Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія Класік" (третя особа-2) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляховик-97" (третя особа-3) отримали ухвалу суду від 09.03.2026 - 13.03.2026 (а.с. 30-31 у томі 3).

У судовому засіданні 30.03.2026 розпочато розгляд справи по суті, заслухано вступне слово представника позивача.

Зважаючи на те, що представником відповідача та третьою особою-1 висловлені сумніви щодо повноважень адвоката Колоди Л.В. на представництво повноважень позивача, господарський суд прийшов до висновку про необхідність витребування від адвоката копії договору щодо надання правової допомоги ТОВ "Брекстон".

Враховуючи вказане, судом було відзначено, що для продовження розгляду справи по суті розгляд справи слід відкласти.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2026 постановлено наступне:

- розгляд справи по суті відкладено на 09.04.2026 о 15:00 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 09.04.2026 о 15:00 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС;

- запропоновано представнику (адвокату) Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" Колоді Л.В. надати до суду: копію договору щодо надання правової допомоги ТОВ "Брекстон".

09.04.2026 до суду від позивача надійшла заява, до якої позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 30.03.3026, додані договір про надання юридичних та консультаційних послуг від 01.05.2025 та ордер на надання правничої допомоги.

У судове засідання 09.04.2026 з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи-1, представники третіх осіб-2,3 у вказане засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, при цьому останні про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, оскільки згідно з довідками Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія Класік" (третя особа-2) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляховик-97" (третя особа-3) отримали ухвалу суду від 09.03.2026 - 13.03.2026 (а.с. 50-51 у томі 3).

Під час проведення судового засідання 09.04.2026 представник відповідача заперечував щодо наявності повноважень у представника позивача Колоди Л.В.

Крім того, третя особа-1 (Олійник Є.О.) - розпорядник майна боржника (позивача) повідомила господарський суд, що нею відкликано довіреність Колоди Л.В. на представництво інтересів позивача, однак доказів цього до справи не подано.

Враховуючи викладене, господарський суд прийшов до висновку про доцільність відкладення судового засідання, зобов'язавши сторони подати додаткове правове обґрунтування та докази стосовно повноважень представництва інтересів позивача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2026 розгляд справи по суті відкладено на 14.04.2026 о 15:00 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 14.04.2026 о 15:00 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.

09.04.2026 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких він викладає власну позицію щодо повноважень представника (адвоката) позивача Колоди Л.В. та зазначає, що єдиною підставою для підтвердження повноважень адвоката позивачем наданий договір, укладений від імені фізичної особи-підприємця, що прямо суперечить вимогам Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо організаційних форм здійснення адвокатської діяльності, адже договір, укладений від імені фізичної особи-підприємця, не є належним договором про надання правової допомоги, а ордер, що ґрунтується на такому договорі або виданий у межах діяльності ФОП, не може вважатися належним підтвердженням повноважень адвоката. За викладеного відповідач вказує на те, що Колода Л.В. у даній справі діє без належних повноважень.

10.04.2026 до суду від розпорядника майна ТОВ "Брекстон" Олійник Є.О. надійшли додаткові пояснення у справі, в яких вона викладає власну позицію щодо повноважень представника (адвоката) ТОВ "Брекстон" Колоди Л.В. та зазначає, що фактично ФОП може бути захисником у господарському процесі та представляти інтереси замовника, якщо він уклав із клієнтом договір як адвокат відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". У той же час, Олійник Є.О. зауважує, що адвокат Колода Л.В. не надала договору, укладеного між ТОВ "Брекстон" та адвокатом Колодою Л.В. та підтвердила в судовому засіданні, що інших договорів з боржником не має, тому розпорядник майна вважає, що у Колоди Л.В. відсутні були повноваження як для підписання позовної заяви, так і при подальшому представлені інтересів боржника в межах справи про банкрутство ТОВ "Брекстон".

13.04.2026 до суду від розпорядника майна ТОВ "Брекстон" Олійник Є.О. надійшло клопотання, в якому на виконання вимог ухвали суду від 09.04.2026 в.о. директора - розпорядник майна ТОВ "Брекстон" просить суд долучити до матеріалів справи скрін-шот з електронного кабінету ТОВ "Брекстон", який підтверджує наявність діючої та анульованих довіреностей по підприємству ТОВ "Брекстон", в тому числі анульованих довіреностей, виданих Колоді Л.В. Також в.о. директора - розпорядник майна ТОВ "Брекстон" повідомляє, що 10.04.2026 на електронну адресу ФОП Колоди Л.В. (яка зазначена в договорі про надання юридичних та консультаційних послуг від 01.05.2025 б/н) було направлено повідомлення про розірвання договору, докази чого додані до клопотання.

У судове засідання 14.04.2026 адвокат Колода Л.В. не з'явилась, на зв'язок по підсистемі відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ) не під'єдналась.

У вказаному засіданні розпорядник майна - керівник ТОВ "Брекстон" повідомила суд, що нею 10.04.2026 направлено повідомлення ФОП Кододі Л.В. про розірвання договору про надання юридичних та консультаційних послуг.

Разом з тим, господарським судом встановлено, що в тексті повідомлення вказано дату договору - 10.05.2025, тоді як договір, що є у справі, укладено 01.05.2025.

Крім того, згідно з пунктом 5.2. договору від 01.05.2025 розірвання договору в односторонньому порядку допускається за письмовим повідомленням іншої сторони у строк не пізніше 10-ти робочих днів до дати розірвання.

Розпорядник майна - керівник боржника не надала доказів належного повідомлення ФОП Колоди Л.В. (адвоката по справі) про розірвання договору (копії рекомендованого листа з повідомленням про вручення).

За вказаних обставин, господарський суд вбачав підстави для відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2026 постановлено про відкладення розгляду справи по суті на 05.05.2026 о 15:00 год. та повідомлено про можливість участі представників учасників судового процесу в судовому засіданні, призначеному на 05.05.2026 о 15:00 год. в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.

У судове засідання 05.05.2026 з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи-1, представники третіх осіб-2,3 у вказане засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, при цьому останні про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, оскільки згідно з квитанціями Господарського суду Дніпропетровської області про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія Класік" (третя особа-2) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляховик-97" (третя особа-3) отримали ухвалу суду від 14.04.2026 - 16.04.2026 (а.с. 129, 134 у томі 3).

У судовому засіданні 05.05.2026 представник позивача та третьої особи-1 просила залишити позов без розгляду з посиланням на те, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, тоді як представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Судом було відзначено, що підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні, а також, матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення у даному судовому засіданні.

У порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому 05.05.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.05.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" (50089, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Маршака, буд.6/37, ідентифікаційний код 38787997) та, зокрема, постановлено наступне:

- визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" на суму 713 000,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 102 280,00 грн. (сплачений судовий збір за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та авансування грошової винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів;

- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 13.05.2025;

- введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, до 30.10.2025;

- розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" призначено арбітражного керуючого Олійник Євгенію Олександрівну (свідоцтво № 2008 від 02.11.2021 (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Вільної Ічкерії, буд.1Д, прим. 206, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

У подальшому, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2026 продовжено строк процедури розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" та повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Олійник Євгенії Олександрівни до 12.05.2026.

При цьому згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на посаді посадових та службових осіб боржника.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

У відповідності до вказаних положень закону прийнято справу № 917/930/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" про визнання договору недійсним до провадження в межах справи № 904/1712/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон".

Так, з матеріалів справи вбачається, що 01.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" (далі - виконавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон" (далі - замовник, позивач) був укладений договір про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) (далі - договір, оспорюваний договір, а.с. 8-9) умовами пункту 1.1. якого передбачено, що даний договір регулює взаємовідносини сторін, що виникають при організації перевезень вантажів і залізничному рухомому складі й пов'язаних з цим послугах, та здійснення розрахунків за надані послуги.

Згідно з пунктами 1.2.-1.3. договору виконавець на підставі заявок замовника здійснює організацію перевезення вантажу в залізничному рухомому складі з території виконавця із залученням третьої сторони, а замовник зобов'язується вчасно сплатити й прийняти надані виконавцем послуги відповідно до умов даного договору.

Згідно з пунктом 3.1. договору вартість кожної окремої послуги з організації перевезення вантажу узгоджується сторонами після надходження заявки. Сумою договору є загальна сума вартості всіх наданих послуг з організації перевезень, здійснених протягом дії даного договору.

Вартість перевезень та пов'язаних з цим послуг з організації перевезень вантажів визначається в розмірі тарифів, встановлених чинним законодавством України, встановлених для перевезень вантажів у вагонах парку залізниць України із використанням коефіцієнтів, встановлених державними органами. Вказана вартість містить в собі вартість залізничного тарифу за перевезення вагонів як в навантаженому, так і в порожньому стані, що стягується залізницями, вартість послуг Акціонерного товариства "Українська залізниця", вартість надання вагонів для перевезення вантажів, податок на додану вартість, який нараховується у випадках, визначених чинним законодавством. Виконавець, після узгодження вартості послуг та порядку розрахунку з замовником, самостійно організовує розрахунки підприємствам залізничного транспорту за надані послуги (подача та прибирання вагонів, плата за користування вагонами у випадку простою вагонів на коліях залізниць з вини вантажоодержувача, плата за користування вагонами на під'їзних коліях власників під'їзних колій та інше) (пункт 3.2. договору).

У розділі 4 договору сторони погодили порядок розрахунків. Так, згідно з пунктом 4.1. договору розрахунки між замовником та виконавцем здійснюються у безготівковій формі в національній валюті України на підставі рахунку протягом 3-х банківських днів з дати надання послуг або на умовах попередньої оплати. Акт виконаних робіт, що надісланий засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважається таким, що має юридичну силу до заміни його на оригінал. При цьому у пункті 4.2. договору сторонами також визначено, що не рідше одного разу на квартал виконавець та замовник проводять звірку повноти розрахунків, результати якої оформляються актами.

Розділ 8 договору визначає дію договору та інші умови, зокрема:

- договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021 (пункт 8.1. договору);

- умови даного договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін з обов'язковим складанням документу - додаткових угод до цього договору (пункт 8.2. договору);

- договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін. Одностороннє розірвання договору можливе лише у випадках, передбачених цим договором та законодавством України (пункт 8.3. договору);

- закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 8.4. договору);

- усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Доказів зміни чи розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

На підтвердження факту надання послуг перевезення до позовної заяви та до відзиву на позовну заяву долучені наступні акти наданих послуг:

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 22.07.2021 на суму 28 284,96 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 24.07.2021 на суму 282 849,60 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 24.07.2021 на суму 96 196,80 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 24.07.2021 на суму 213 648,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 25.07.2021 на суму 117 506,40 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 25.07.2021 на суму 606 394,08 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 26.07.2021 на суму 141 424,80 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 26.07.2021 на суму 486 120,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 27.07.2021 на суму 106 824,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 27.07.2021 на суму 163 534,56 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 28.07.2021 на суму 141 424,80 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 28.07.2021 на суму 106 824,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 28.07.2021 на суму 389 685,60 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.07.2021 на суму 42 729,60 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.07.2021 на суму 566 846,64 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 29.07.2021 на суму 13 013,28 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.07.2021 на суму 113 736,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.07.2021 на суму 538 056,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2021 на суму 117 211,20 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2021 на суму 662 850,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 10.08.2021 на суму 31 794,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 10.08.2021 на суму 550 211,52 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 10.08.2021 на суму 11 895,12 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 13.08.2021 на суму 158 970,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 13.08.2021 на суму 538 250,40 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 15.08.2021 на суму 526 289,28 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 06.10.2021 на суму 722 340,00 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 16.12.2021 на суму 185 516,35 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 18.12.2021 на суму 231 895,44 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 19.12.2021 на суму 185 516,35 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 20.12.2021 на суму 231 895,44 грн.;

- Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 23.12.2021 на суму 278 274,53 грн. (далі - спірні Акти здачі - прийняття робіт) (а.с. 21-36, а.с. 72-87).

Згідно з умовами вказаних Актів здачі-прийняття робіт замовник з одного боку та виконавець з іншого боку склали такі акти про те, що виконавцем були проведені такі роботи (надані послуги) по договору № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021: залізничний тариф - у відповідних сумах, які вказані у вищезазначених актах. Також акти містять зазначення загальної вартості робіт (послуг) з ПДВ та посилання на те, що сторони претензій одна до одної не мають.

На підтвердження погодженого сторонами в Актах здачі - прийняття робіт (надання послуг) залізничного тарифу відповідачем до відзиву на позовну заяву долучені залізничні накладні, в яких відправником зазначене Товариство з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" та містяться відповідні відомості про залізничний тариф, зокрема, номери вагонів, які вказані як в Актах здачі-прийняття робіт, так і залізничних накладних (а.с.138-145).

Вказані послуги перевезення були оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон", про що свідчать залучені до матеріалів справи банківські виписки, в яких у призначенні платежу зазначено: "оплата за залізничний тариф зг. дог. № 1/04/2021-2 ЗТ від 01.04.2021" (а.с. 61-69).

Крім того, матеріали справи містять податкові накладні, відповідно до яких вказані послуги перевезення були зареєстровані згідно з податком законодавством та відображені у податковому обліку (а.с. 88-137).

У той же час, з матеріалів справи також вбачається, що вказані послуги перевезення не були оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон" у повному обсязі, у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість у сумі 713 000,00 грн., яка відображена в Акті звіряння взаєморозрахунків станом на 31.03.2023 (а.с. 20), а також заявлена як грошова вимога відповідача до позивача у справі про банкрутство Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон".

Обґрунтовуючи недійсність вказаного договору позивач стверджує, що між сторонами відбувся лише обмін документами, які позивач ставить під сумнів, а також без отримання результату послуги проведено оплату з боку позивача, тому вказані господарські операції є фіктивними. Позивач вважає, що надані відповідачем податкові накладні та факт їх реєстрації не підтверджує факту здійснення господарської операції, тоді як відсутність інших необхідних документів (заявок до договору) свідчить про те, що реального замовлення наданої послуги не було. Також, позивач ставить під сумнів додані до відзиву на позовну заяву залізничні накладні, вказує на їх непричетність до оспорюваного договору.

Таким чином, позивач виснує, що доказів щодо реальності наданих послуг немає, тому договір та відповідні акти є підробленими та не можуть бути підтвердженням реального надання послуг.

При нормативно-правовому обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилається на положення статей 203, 215, 626, 627, 638 Цивільного кодексу України, частину 1 статті 207 Господарського кодексу України та стверджує, що укладений між позивачем та відповідачем договір вказаним положенням закону не відповідає, на підставі чого є недійсним.

Відповідач проти позовних вимог заперечує та вважає оспорюваний договір дійсним, крім того, наголошує на наявності заборгованості у позивача в сумі 713 000,00 грн., яка утворилася за даним договором та з приводу якої відповідачем заявлені грошові вимоги у справі про банкрутство Товариством з обмеженою відповідальністю "Брекстон".

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовної заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами Цивільного кодексу України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд звертає увагу, що сторони при укладенні спірного договору були вільні у виборі контрагентів та визначенні умов договору, на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили ці умови, підписавши договір, а тому всі умови спірного договору з моменту його укладення стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.

Докази зворотного матеріали справи не містять.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що він за своєю правовою природою є договором надання послуг (перевезення).

За приписами частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 Цивільного кодексу України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 тощо.

Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Недійсність договору як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (висновок об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).

Відповідно до частини 1 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (у редакції, чинній на момент укладення спірного правочину) господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Згідно з частиною 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (у редакції, чинній на момент укладення спірного правочину) правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Відтак, приписи статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства розширюють визначені приписами статті 215 Цивільного кодексу України підстави для визнання недійсними правочинів та надають можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам цивільного та господарського законодавства, проте вчинена у період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №920/10/21 (920/868/21)).

Відповідно до статті 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом установлено, що за умовами спірного договору перевезення відповідач як виконавець надавав послуги із залізничного перевезення, а позивач як замовник оплачував такі послуги.

У постанові від 30.01.2019 у справі № 911/5358/14 Верховний Суд висловив правову позицію щодо реальності господарської операції, вказав на те, що для з'ясування правової природи як господарської операції, так і договору (укладенням якого опосередковувалося виконання цієї операції) необхідно вичерпно дослідити фактичні права та обов'язки сторін у процесі виконання операції, фактичний результат, до якого прагнули учасники такої операції, та оцінити зміни майнового стану, які відбулися у сторін в результаті цієї операції.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб'єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.

У той же час, до матеріалів справи долучені: Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані та скріплені печатками з обох сторін, залізничні накладні на підтвердження узгодженого в актах залізничного тарифу, податкові накладні та банківські виписки про оплату наданих послуг перевезення із зазначенням у призначенні платежу спірного договору.

До того ж суд відзначає, що спірний договір укладений сторонами поза межами так званого "підозрілого періоду" (протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство), який передбачений статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Також, суд критично оцінює посилання позивача на фіктивність господарських операцій, вчинених на виконання договору з огляду на таке.

Суд звертає увагу, що відповідно до змісту ст. 234 Цивільного кодексу фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони не бажають настання правових наслідків, обумовлених договором; усі сторони договору поінформовані про його фіктивність; письмовим текстом договору створюється лише видимість правовідносин між сторонами; мета вчинення фіктивного правочину не має значення.

Відповідно до висновків Верховного Суду, якщо хоча б одна зі сторін оспорюваного договору намагалася досягти правового результату, то цей правочин не може визнаватися фіктивним. Зокрема, як зазначено в постанові ВС від 03.09.2019 у справі № 904/4567/18, Верховний Суд у застосуванні приписів статі 234 ЦК України у подібних правовідносинах виходив, зокрема, з того, що в разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний.

Практичне правозастосування виходить з того, що "фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним" (постанова ВС від 19.11.2019 у справі № 924/1014/18).

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 910/11715/17, від 08.08.2018 у справі № 920/1144/17, від 21.08.2018 у справі № 910/11565/17, від 26.02.2019 у справі №925/1453/16.

Разом з тим, позивач не довів суду наявність вказаного умислу в сторін договору, не представив доказів введення в оману щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників, не довів свідомий намір невиконання зобов'язань за оспорюваним договором або свідоме приховування справжніх намірів учасників правочину.

Крім того, як на підставу нормативного обґрунтування недійсності договору позивач посилається на частину 1 статті 207 Господарського кодексу України, проте суд зауважує, що вказана норма була виключена у 2018-му році на підставі Закону № 2275-VIII від 06.02.2018, тобто до виникнення правовідносин за оспорюваним договором, тому посилання на неї не є доречним.

Суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд також наголошує, що в Господарського процесуального кодексу України закріплені основні засади господарського судочинства, зокрема, у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов'язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 Господарського процесуального кодексу України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи № 910/4055/18, від 16.04.2019 зі справи № 925/2301/14.

Належність як змістовна характеристика та допустимість як характеристика форми є властивостями доказів, оскільки вони притаманні кожному доказу окремо і без їх одночасної наявності жодний доказ не може бути прийнятий судом.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи все вищевикладене, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021 недійсним є недоведеними позивачем, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню, тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір та інші судові витрати в разі відмови в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Брекстон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рижівський гранітний кар'єр" про визнання недійсним договору про організацію перевезень вантажів № 1/04/2021-2 (З.Т.) від 01.04.2021 - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Брекстон".

Рішення набирає законної сили через 20 днів після підписання повного тексту і в цей же строк може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду у встановленому порядку.

Повне рішення складено - 12.05.2026.

Суддя Н.М. Камша