вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" травня 2026 р. Справа№ 911/3655/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Євсікова О.О.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Бичківська І. С.; Корольчук А. В.
від відповідача 1: Гронь М. А.
від відповідача 2: не з'явилися
від третьої особи 1: не з'явилися
від третьої особи 2: не з'явилися
від третьої особи 3: не з'явилися
від третьої особи 4: не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр якості продукції "Карат"
на ухвалу господарського суду Київської області від 29.12.2025 (про відмову у забезпеченні позову)
у справі № 911/3655/25 (суддя Ярема В. А.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр якості продукції "Карат" про забезпечення позову
до: 1. ОСОБА_1 ;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ ЛАБ"
за участі третьої особи (третя особа 1), яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:
1. ОСОБА_3 (третя особа 2)
2. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорнєй Віти Володимирівни (третя особа 3)
3. Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Джурук Наталії Володимирівни (третя особа 4)
про визнання недійсними довіреностей, договору купівлі-продажу, акта приймання-передачі частки у статутному капіталі, рішення учасника, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, витребування частки у статутному капіталі, відновлення становища, яке існувало до порушення прав
Короткий зміст і підстави позовних вимог
В грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр якості продукції "Карат" (ТОВ "Центр якості продукції "Карат", позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ ЛАБ" (ТОВ "ЛПГ ЛАБ", відповідач 2) (з урахуванням уточнення позовної заяви), у якій просив:
визнати недійсною довіреність, посвідчену 28.02.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй Вітою Володимирівною, зареєстровану в реєстрі за № 145, що складена від імені ТОВ "Центр якості продукції "Карат" в особі директора ОСОБА_4 на ім'я громадянина України ОСОБА_5 , як таку, що вчинена без належних повноважень та всупереч волі законного власника корпоративних прав;
визнати недійсною довіреність від 24.04.2025, видану в порядку передоручення від імені ТОВ "Центр якості продукції "Карат", в особі ОСОБА_5 , на ім'я громадянина України ОСОБА_6 , з повноваженнями, визначеними у довіреності, посвідченій 28.02.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй Вітою Володимирівною, зареєстрованій у реєстрі за № 145;
визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ЛПГ ЛАБ", укладений 25.04.2025 між громадянином України ОСОБА_6 , який діяв на підставі довіреності від 24.04.2025, виданої в порядку передоручення на підставі довіреності, посвідченої 28.02.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй Вітою Володимирівною за реєстровим №145, та громадянкою України ОСОБА_1 , щодо відчуження належної ТОВ "Центр якості продукції "Карат" частки у розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ "ЛПГ ЛАБ";
визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "ЛПГ ЛАБ", посвідчений 25.04.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй Вітою Володимирівною за реєстровими № 334, № 335, за яким ОСОБА_6 , діючи від імені ТОВ "Центр якості продукції "Карат" на підставі довіреності від 24.04.2025, виданої в порядку передоручення на підставі довіреності, посвідченої 28.02.2025 тим же нотаріусом за реєстровим № 145, відчужив (передав) належну ТОВ "Центр якості продукції "Карат" 100 % частку у статутному капіталі ТОВ "ЛПГ ЛАБ" громадянці України ОСОБА_1 ;
визнати недійсним рішення єдиного учасника ТОВ "ЛПГ ЛАБ" від 25.04.2025, посвідчене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй Вітою Володимирівною за реєстровими № 336;
скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу 30.04.2025 року 13:11:31 1002031070011031763, Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи, проведену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Джурук Наталією Володимирівною щодо ТОВ "ЛПГ ЛАБ";
скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу 30.04.2025 року, 13:37:31 1002031070012031763, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміни до установчих документів, які не пов'язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Зміна кінцевого бінефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бінефіціарного власника (контролера) проведену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Джурук Наталією Володимирівною щодо ТОВ "ЛПГ ЛАБ";
відновити становище, яке існувало до порушення, визнати за ТОВ "Центр якості продукції "Карат" право на 100 % частки у статутному капіталі ТОВ "ЛПГ ЛАБ", що в грошовому еквіваленті становить 200 000,00 грн та відновити відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 24.04.2025 (дати вибуття частки), визначивши склад учасників ТОВ "ЛПГ ЛАБ" таким: єдиний учасник - ТОВ "Центр якості продукції "Карат" - 100 % (200 000,00 грн).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням майнових та корпоративних прав позивача (права власності на частку у статутному капіталі товариства, права на управління товариством та права на отримання прибутку) внаслідок протиправних дій директора ОВ "Центр якості продукції "Карат", що призвели до вибуття 100 % частки позивача в статутному капіталі ТОВ "ЛПГ ЛАБ".
Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову
25.12.2025 через підсистему "Електронний суд" ТОВ "Центр якості продукції "Карат" звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив:
заборонити ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження корпоративних прав (частки у статутному капіталі) ТОВ "ЛПГ ЛАБ", зокрема укладати договори купівлі-продажу, дарування, застави, обміну чи інші правочини, що призводять до зміни власника частки, а також здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо таких змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
заборонити ОСОБА_1 та ТОВ "ЛПГ ЛАБ" вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна, що належить ТОВ "ЛПГ ЛАБ", включаючи рухоме та нерухоме майно, транспортні засоби, обладнання, товари в обороті, інтелектуальну власність, а також укладати договори позики, кредиту, гарантії чи інші угоди, що можуть призвести до створення або збільшення кредиторської заборгованості Товариства;
накласти арешт на все майно (рухоме та нерухоме), що належить ТОВ "ЛПГ ЛАБ", з метою запобігання його відчуженню або іншим діям, що можуть ускладнити виконання рішення суду (пункт 1 частини 1 статті 137 ГПК України);
накласти арешт на всі банківські рахунки ТОВ "ЛПГ ЛАБ", відкриті в банківських установах, з метою запобігання виведенню грошових коштів, за винятком операцій, необхідних для здійснення звичайної господарської діяльності (виплата заробітної плати, сплата податків, обов'язкових платежів).
Заява обґрунтована тим, що невжиття зазначених заходів призведе до істотного ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.2025 у справі №911/3655/25 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Центр якості продукції "Карат" про забезпечення позову.
Ухвала мотивована тим, що заявник не довів наявності підстав для вжиття визначених ним заходів забезпечення позову та утруднення виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Київської області від 29.12.2025 у справі №911/3655/25, ТОВ "Центр якості продукції "Карат" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить її скасувати та залишити справу для розгляду господарським судом Київської області.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме положень 136, 137 ГПК України, наголошуючи на тому, що:
суд першої інстанції формально та вибірково підійшов до оцінки ризиків;
суд першої інстанції зробив помилкові висновки щодо співмірності заходів забезпечення позову;
суд першої інстанції помилково ототожнив арешт активів з блокуванням діяльності;
суд першої інстанції фактично поставив інтереси відповідачів вище інтересів ефективного судового захисту позивача, порушивши баланс інтересів;
суд першої інстанції не врахував докази нанесення майнової шкоди та ризик подальшого знецінення активів ТОВ "ЛПГ ЛАБ".
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ЛПГ ЛАБ" просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Розгляд справи Північним апеляційним господарським судом
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І. П., судді Євсіков О. О., Демидова А. М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Центр якості продукції "Карат" на ухвалу господарського суду Київської області від 29.12.2025 у справі № 911/3655/25 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.03.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2026 розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.04.2026 та продовжено строк її розгляду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 за клопотанням представника ОСОБА_1 розгляд справи постановлено здійснювати в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.05.2026.
Присутні у судовому засіданні 07.05.2026 представники ТОВ "Центр якості продукції "Карат" просили задовольнити апеляційну скаргу.
У судовому засіданні 07.05.2026 в режимі відеоконференції взяв участь представник ОСОБА_1, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Інші учасники справи явку своїх представників у судове засідання 07.05.2026 не забезпечили. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників інших учасників справи.
Позиція Північного апеляційного господарського суду
Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Центр якості продукції "Карат" про забезпечення позову.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному ст.ст. 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову у судовому процесі.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.
Інститут забезпечення позову регулюється гл. 10 розд. I ГПК України.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає ст. 136 ГПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час звернення із відповідною заявою та її розгляду у суді), згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 виснувала, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").
Положення ГПК України визначають предметну та суб'єктну юрисдикцію господарських судів (стаття 20 ГПК України). Відповідно господарський суд наділений повноваженнями відмовити у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду господарськими судами України (пункт 1 частини першої статті 175 ГПК України).
Заходи забезпечення позову визначає ст. 137 ГПК України, а порядок подання заяви про забезпечення позову - ст. 138 цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Здійснюючи аналіз цієї норми процесуального права (ст. 138 ГПК України), Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.01.2025 у справі № 903/497/24 виснував, що розгляд заяви та вжиття заходів забезпечення позову здійснюються виключно судом компетентним розглядати спір по суті. Це зумовлює обов'язок суду першої інстанції при надходженні заяви про забезпечення позову перевіряти її відповідність приписами ст. 20 ГПК України. Водночас у разі застосування заходів забезпечення позову така ухвала не може бути оскаржена з підстав порушення судами правил юрисдикції окремо від рішення суду в цій справі, ухваленого за результатами розгляду справи по суті, адже це фактично означитиме оскарження предметної та суб'єктної приналежності справи на стадії її відкриття, що не передбачено приписами ГПК України.
Крім того колегія суддів зазначає, що за загальним правилом, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності (див. постанову Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 201/131/18). Тобто принцип "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Водночас Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у п. 6.28 постанови від 17.01.2025 у справі №903/497/24 виснував, що узгоджується із висновком Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.06.2021 у справі № 308/8567/20, таке: "системне тлумачення ст.ст. 136, 137, 138, 145 ГПК України дає можливість дійти висновку, що: законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі за поданою позовною заявою у разі подання їх одночасно до суду; для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п'ять днів, відповідно; першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову".
Вказані вище висновки Верховного Суду враховуються при перегляді цієї справи з огляду на ч. 4 ст. 236 ГПК України.
У справі, що переглядається, ТОВ "ЛПГ ЛАБ" оскаржило ухвалу господарського суду Київської області від 10.02.2026 про передачу матеріалів цієї справи за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.
04.05.2026 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою частково задовольнив апеляційну скаргу ТОВ "ЛПГ ЛАБ", ухвалу господарського суду Київської області від 10.02.2026 у справі № 911/3655/25 змінив та виклав абзац 1 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 10.02.2026 у справі № 911/3655/25 в такій редакції: "Матеріали справи № 911/3655/25 (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр якості продукції "Карат" до відповідача-1: ОСОБА_1 , відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛПГ ЛАБ" про визнання недійсними довіреностей, договору купівлі-продажу, акту приймання-передачі частки у статутному капіталі, рішення учасника, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, відновлення становища, яке існувало до порушення прав шляхом відновлення складу учасників та розподіл часток між учасниками) передати за підсудністю до господарського суду Волинської області (43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54А).".
Зазначена постанова мотивована тим, що спір у справі № 911/3655/25 має розглядатися за виключною підсудністю господарським судом Волинської області за місцезнаходженням юридичної особи (ТОВ "Центр якості продукції "Карат") в силу вимог частини шостої статті 30 ГПК України, оскільки такий спір є пов'язаним з діяльністю, управлінням юридичної особи - ТОВ "Центр якості продукції "Карат".
Відтак, розгляд заяви та вжиття заходів забезпечення позову мав здійснюватися судом компетентним розглядати спір по суті, яким є господарський суд Волинської області.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою господарського суду Волинської області від 17.03.2026 справу № 911/3655/25 прийнято до провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.
Колегія суддів зазначає, що системний аналіз положень процесуального законодавства дає підстави для висновку, що оскільки розгляд даної справи не закінчений, справа передана для розгляду до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, судове рішення по суті не ухвалено, а отже й потреба у забезпеченні позову не відпала.
За таких обставин, колегія суддів з урахуванням наведених вище мотивів не вважає за необхідне скасовувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції у цій справі, якою відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Розподіл судових витрат
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр якості продукції "Карат" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Київської області від 29.12.2025 у справі №911/3655/25 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 12.05.2026.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді О.О. Євсіков
А.М. Демидова