вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" травня 2026 р. Справа № 910/6878/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Ходаківської І.П.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Ковальчук Ю.О.
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (правонаступник Державного підприємства "Гарантований покупець")
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 (повний текст рішення складено та підписано 17.12.2025) (суддя Літвінова М.Є.)
у справі № 910/6878/25 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ"
до Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (правонаступник Державного підприємства "Гарантований покупець"),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО",
про стягнення 3 145 450,12 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ" (далі - ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", Гарантований покупець, відповідач) про стягнення 3 328 194,46 грн, з яких: 3 063 626,97 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 59 386,77 грн - 3 % річних, 205 180,72 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 14747/01 від 24.01.2018 (далі також - Договір) з оплати виробленої та проданої позивачем електричної енергії за "зеленим тарифом" за жовтень 2021 року, лютий 2022 року, серпень-вересень 2022 року, листопад-грудень 2022 року, лютий-липень 2023 року, вересень 2023 року, січень-лютий 2024 року, квітень-червень 2024 року.
Під час розгляду даної справи в суді першої інстанції позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив зменшити суму основного боргу з 3 063 626,97 грн до 2 880 882,63 грн та повернути переплачений судовий збір. Вказана заява прийнята судом до розгляду.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 провадження у справі № 910/6878/25 в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 92 706,93 грн закрито. Позовні вимоги ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ" до ДП "Гарантований покупець" про стягнення 3 145 450,12 грн задоволено частково. Стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ" заборгованість у розмірі 3 052 743,19 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 2 788 175,70 грн, 3 % річних у розмірі 59 386,77 грн, інфляційні втрати у розмірі 205 180,72 грн, витрати по сплаті судового збору 36 632,92 грн. Повернуто ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ" з Державного бюджету України частину судового збору у розмірі 3 305,42 грн, сплаченого на підставі платіжної інструкції № 209 від 28.05.2025.
Рішення суду мотивовано тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується прострочення відповідачем оплати поставленої позивачем за Договором за заявлений період електричної енергії за "зеленим" тарифом, яка станом на дату подання позовної заяви склала 2 880 882,63 грн.
Разом із тим, оскільки відповідачем у процесі розгляду справи частково оплачено заборгованість у розмірі 92 706,93 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 483 777 від 09.06.2025, суд дійшов висновку про закриття провадження в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 92 706,93 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Що стосується решти основного боргу відповідача (2 788 175,70 грн), з огляду на відсутність доказів його сплати відповідачем, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 2 788 175,70 грн заборгованості підлягає задоволенню.
Перевіривши розрахунки позовних вимог у частині стягнення з відповідача 59 386,77 грн 3 % річних та 205 180,72 грн інфляційних втрат, суд встановив, що такі підлягають задоволенню в заявлених позивачем розмірах.
Розглядаючи клопотання відповідача про зменшення розміру 3 % річних та інфляційних втрат, суд врахував встановлені в цій справі обставини та судову практику, що склалася в аналогічних правовідносинах. За результатами розгляду суд дійшов висновку про необґрунтованість такого клопотання, вказавши, що обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних відсутні, розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом, та, окрім того, відповідачем не доведено наявність будь-яких виключних (надзвичайних) обставин, які вплинули на несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 910/6878/25, ДП "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення не враховано алгоритм розрахунків за відпущену електроенергію за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану, зокрема накази Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та від 15.06.2022 № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим" тарифом"; також судом не враховано наявність заборгованості позивача перед відповідачем за договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця від 26.01.2024 № 2127/07/24 на суму 62 227,17 грн та, відповідно, право Гарантованого покупця на зменшення рівня розрахунків.
Також скаржник наголошує на тому, що обов'язок Гарантованого покупця щодо оплати 100 % вартості електричної енергії обумовлений 100 % оплатою ОСП (Приватним акціонерним товариством "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (далі - НЕК "УКРЕНЕРГО", третя особа)) послуги перед Гарантованим покупцем у відповідному розрахунковому періоді, а оскільки за спірні розрахункові місяці НЕК "УКРЕНЕРГО" не сплатила відповідачу послугу в повному обсязі, зобов'язання Гарантованого покупця перед позивачем за вказані розрахункові періоди в розумінні ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не виникли. Крім того, позивачем при зверненні з позовною заявою до суду не враховано низку платежів, здійснених відповідачем до пред'явлення позову, а саме згідно з платіжними інструкціями № 336 709 від 15.01.2024 на суму 530 111,68 грн, № 338 378 від 25.01.2024 на суму 665 188,90 грн, № 349 091 від 22.02.2024 на суму 374 097,42 грн, № 474 844 від 25.04.2024 на суму 37 361,42 грн, № 367 313 від 15.05.2024 на суму 135 738,55 грн, № 369 750 від 22.05.2024 на суму 22 697,97 грн, № 371 489 від 27.05.2024 на суму 310 390,46 грн, № 372 388 від 29.05.2024 на суму 48 073,16 грн, № 373 947 від 11.06.2024 на суму 335 146,67 грн, № 417 411 від 08.11.2024 на суму 66 700,05 грн, № 475 621 від 25.04.2025 на суму 24 827,79 грн, № 480 078 від 19.05.2025 на суму 120 555,13 грн.
Скаржник вказує, що позивач усупереч позиції Верховного Суду при здійсненні свого розрахунку інфляційних втрат використав коефіцієнт 1.14448839 (не округлений).
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2026 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, суддів Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 910/6878/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 31.03.2026 о 10:20; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 20.02.2026.
У зв'язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 для розгляду справи № 910/6878/25 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді: Євсіков О.О., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2026 апеляційну скаргу ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 910/6878/25 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Ходаківська І.П.; постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за раніше визначеними датою та часом - 31.03.2026 о 10:20.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 розгляд апеляційної скарги відкладено на 05.05.2026 о 10:40.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (далі - АТ "Гарантований покупець") про заміну учасника справи правонаступником у справі № 910/6878/25; замінено відповідача у справі - ДП "Гарантований покупець", його правонаступником - АТ "Гарантований покупець".
Позиції учасників справи
Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги заперечує і просить суд відмовити в її задоволенні повністю, а оскаржуване рішення залишити без змін, вказуючи, зокрема, що пункт 11.4 Порядку № 641 (в редакції з 26.01.2024) не містить положень про те, що у випадку неотримання коштів гарантованим покупцем від ОСП строк виконання остаточного розрахунку гарантованого покупця з продавцем за "зеленим" тарифом не настає чи відкладається на строк до моменту надходження коштів. Також, на переконання позивача, відповідач не має права зменшувати розрахунки з позивачем без належного обґрунтування та без дотримання процедурних вимог, що є порушенням принципів законності та справедливості; відповідач не звертався до позивача з повідомленням або будь-яким іншим документом про зменшення розрахунків на суму заборгованості за послуги із частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця в сумі 62 227,17 грн.
Явка представників учасників справи
У судове засідання 05.05.2026 з'явився представник відповідача.
Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились.
Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час і місце судового засідання.
Разом із тим, суд враховує заяву ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ" про розгляд справи без участі позивача, яка надійшла до Північного апеляційного господарського суду 04.05.2026. У зазначеній заяві позивач просить суд розгляд справи № 910/6878/25, що призначено на 05.05.2026 о 10:40, провести без участі ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ", відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача повністю, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Зважаючи на викладене, а також на те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представників позивача та третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представників позивача та третьої особи.
У судовому засіданні представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ", що діє на підставі ліцензії № 1194 від 05.10.2017 з виробництва електричної енергії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП або Регулятор) веде господарську діяльність з виробництва електричної енергії.
Постановою НКРЕКП № 31 від 11.01.2018 установлено ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ" "зелений" тариф на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, до 01 січня 2030 року.
24.01.2018 між ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ" (ВАД) та Державним підприємством "Енергоринок" (ДПЕ) укладено договір № 14747/01 від 24.01.2018 (Договір), за умовами якого ВАД зобов'язався продавати, а ДПЕ - купувати електричну енергію, вироблену ВАД, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору.
Додатковою угодою № 307/01 від 30.06.2019 до Договору сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова "Державне підприємство "Енергоринок" (далі - ДПЕ), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 №579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах" замінити на слова "державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця" та статті 1-10 Договору замінити статтями 1-8 в новій редакції.
У подальшому, додатковою угодою № 445/01/20 від 12.03.2020 до Договору сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова "виробник за "зеленим" тарифом" замінити на слова "продавець за "зеленим" тарифом" та викласти статті 1-7 Договору в новій редакції.
Згідно з п. 1.1 Договору в редакції додаткової угоди № 445/01/20 від 12.03.2020 за цим Договором продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Відповідно до п. 2.1 Договору в редакції додаткової угоди № 445/01/20 від 12.03.2020 сторони визнають свої зобов'язання згідно з законами України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього Договору.
Купівля-продаж електричної енергії за цим Договором здійснюється за умови членства продавця за "зеленим" тарифом у балансуючій групі гарантованого покупця (п. 2.2 Договору в редакції додаткової угоди № 445/01/20 від 12.03.2020).
Продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу (п. 2.3 Договору в редакції додаткової угоди № 445/01/20 від 12.03.2020).
Продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені Регулятором, у національній валюті України (п. 2.4 Договору в редакції додаткової угоди № 445/01/20 від 12.03.2020).
Пунктом 2.5 Договору в редакції додаткової угоди № 445/01/20 від 12.03.2020 встановлено, що вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.
Згідно з п. 3.1-3.3 Договору в редакції додаткової угоди № 445/01/20 від 12.03.2020 обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.
Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
Відповідно до п. 4.1-4.7 Договору в редакції додаткової угоди № 445/01/20 від 12.03.2020 продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.
Продавець за "зеленим" тарифом зобов'язаний: 1) здійснювати продаж гарантованому покупцю загального обсягу електричної енергії, виробленої об'єктом електроенергетики, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для власних потреб зазначеного об'єкта електроенергетики; 2) надавати гарантованому покупцю обов'язкові фізичні дані, дані довгострокових та щоденних заявок, фактичні та інші дані відповідно до вимог Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами. Спосіб передачі та форма подання інформації встановлюються в інструкції з надання прогнозних даних, розробленій гарантованим покупцем та розміщеній на власному вебсайті гарантованого покупця; 3) у разі зміни системи оподаткування письмово повідомити гарантованого покупця про дату переходу на нову систему оподаткування; 4) надавати гарантованому покупцю всю інформацію в порядку та в терміни, передбачені цим Договором, Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами; 5) здійснювати оплату внесків для створення спеціального (цільового) фонду, призначеного для покриття арбітражних витрат гарантованого покупця, якщо продавець за "зеленим" тарифом обрав порядок вирішення спорів в арбітражі за Арбітражним регламентом Міжнародної торгової палати (ІСС) з місцем арбітражу в місті Париж (Французька Республіка); 6) у разі внесення змін до документів, наданих гарантованому покупцю з метою укладення цього Договору відповідно до пункту 2.2 глави 2 Порядку та пункту 2.2 Порядку продажу електричної енергії споживачами, продавець за "зеленим" тарифом протягом дня з дня настання таких змін повідомляє гарантованого покупця про них.
Продавець за "зеленим" тарифом несе відповідальність за: 1) порушення термінів надання даних, надання цих даних не в повному обсязі або недостовірних даних, що передаються згідно з умовами цього Договору, Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами; 2) відхилення фактичних від прогнозних погодинних добових графіків відпуску електричної енергії;
3) порушення термінів оплати спожитої електричної енергії, платежу з відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електроенергії та внесків для створення спеціального (цільового) фонду, призначеного для покриття арбітражних витрат гарантованого покупця, у разі обрання порядку вирішення спорів в арбітражі за Арбітражним регламентом Міжнародної торгової палати (ІСС) з місцем арбітражу в місті Париж (Французька Республіка).
Гарантований покупець має право: 1) вимагати від продавця за "зеленим" тарифом продажу всієї відпущеної електричної енергії, за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для забезпечення власних потреб зазначеного об'єкта електроенергетики; 2) вимагати від продавця за "зеленим" тарифом надання обов'язкових фізичних даних, даних довгострокових та щоденних заявок, фактичних та інших даних відповідно до вимог Порядку або Порядку продажу електричної енергії споживачами; 3) вимагати від продавця за "зеленим" тарифом інформацію щодо прогнозних обсягів відпуску електричної енергії відповідно до глави 4 Порядку або глави 3 Порядку продажу електричної енергії споживачами; 4) вимагати від продавця за "зеленим" тарифом оплату спожитої електричної енергії, відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії та внесків для створення спеціального (цільового) фонду, призначеного для покриття арбітражних витрат гарантованого покупця.
Гарантований покупець зобов'язаний: 1) купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; 2) у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; 3) нараховувати плату за відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.
Гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за "зеленим" тарифом, що визначений у главі 10 Порядку або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за "зеленим" тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за "зеленим" тарифом.
Продавець за "зеленим" тарифом несе відповідальність за порушення порядку оплати гарантованому покупцю, що визначений у главах 10 та 11 Порядку, якщо продавець за "зеленим" тарифом обрав порядок вирішення спорів в арбітражі за Арбітражним регламентом Міжнародної торгової палати (ІСС) з місцем арбітражу в місті Париж (Французька Республіка), або у главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Продавцю за "зеленим" тарифом нараховується пеня в розмірі 0,1 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день розрахунку) за кожен день ненадходження таких коштів на рахунок гарантованого покупця. З продавця за "зеленим" тарифом може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від не оплаченої згідно з Порядком або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок гарантованого покупця належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата продавцем за "зеленим" тарифом пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків продавця за "зеленим" тарифом на поточні рахунки гарантованого покупця.
Згідно з п. 5.1 Договору в редакції додаткової угоди № 445/01/20 від 12.03.2020 обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, що спричиняють неможливість виконання однією зі сторін зобов'язань за Договором.
Відповідно до п. 5.2-5.5 Договору в редакції додаткової угоди № 445/01/20 від 12.03.2020 при настанні обставин непереборної сили сторони звільняються від виконання зобов'язань за цим Договором на термін дії обставин непереборної сили і усунення їх наслідків.
Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства.
Потерпіла сторона негайно надсилає будь-яким доступним засобом зв'язку повідомлення другій стороні про подію, що оголошується обставиною непереборної сили, якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події.
Якщо обставини непереборної сили тривають довше трьох місяців, сторони вирішують питання щодо подальшого виконання Договору.
Згідно з п. 5 та 6 додаткової угоди № 445/01/20 від 12.03.2020 до Договору дана додаткова угода є невід'ємною частиною Договору та набуває чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками.
На виконання умов Договору позивач у жовтні 2021 року, лютому 2022 року та серпні 2022 року поставив відповідачу електричну енергію за "зеленим" тарифом" на загальну суму 4 995 051,44 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії:
- за жовтень 2021 року від 31.10.2021 на суму 2 526 542,22 грн;
- за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 1 504 061,57 грн;
- за серпень 2022 року від 31.08.2022 на суму 958 231,63 грн, та підписаними сторонами акти коригування до актів купівлі-продажу електроенергії:
- за лютий 2022 року від 16.02.2023 на суму (- 68,62) грн;
- за серпень 2022 року від 17.05.2024 на суму 6 284,64 грн.
У вересні 2022 року, листопаді-грудні 2022 року, лютому-липні 2023 року, вересні 2023 року позивач поставив відповідачу електричну енергію за "зеленим" тарифом на загальну суму 15 557 217,78 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії:
- за вересень 2022 року від 30.09.2022 на суму 1 875 570,26 грн;
- за листопад 2022 року від 30.11.2022 на суму 1 778 657,78 грн;
- за грудень 2022 року від 31.12.2022 на суму 1 789 893,78 грн;
- за лютий 2023 року від 28.02.2023 на суму 1 604 282,20 грн;
- за березень 2023 року від 31.03.2023 на суму 1 490 423,09 грн;
- за квітень 2023 року від 30.04.2023 на суму 1 369 133,12 грн;
- за травень 2023 року від 31.05.2023 на суму 1 425 233,81 грн;
- за червень 2023 року від 30.06.2023 на суму 1 333 404,19 грн;
- за липень 2023 року від 31.07.2023 на суму 1 413 790,33 грн;
- за вересень 2023 року від 30.09.2023 на суму 1 464 528,14 грн, та підписаними сторонами актами коригування до актів купівлі-продажу електроенергії:
- за вересень 2022 року від 30.04.2024 на суму 12 301,08 грн;
- за квітень 2023 року від 11.07.2023 на суму 58,04 грн.
У січні-лютому 2024 року та квітні-червні 2024 року позивач поставив відповідачу електричну енергію за "зеленим" тарифом на загальну суму 7 932 291,62 грн, що підтверджується підписаними сторонами із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису актами купівлі-продажу електроенергії:
- за січень 2024 року від 25.01.2024 на суму 1 506 463,48 грн;
- за січень 2024 року від 31.01.2024 на суму 62 934,52 грн;
- за січень 2024 року від 06.11.2024 на суму 123 868,94 грн;
- за лютий 2024 року від 14.11.2024 на суму 89 040,49 грн;
- за лютий 2024 року від 29.02.2024 на суму 269 765,54 грн;
- за квітень 2024 року від 30.04.2024 на суму 1 983 241,26 грн;
- за травень 2024 року від 31.05.2024 на суму 1 833 877,58 грн;
- за червень 2024 року від 30.06.2024 на суму 2 063 099,81 грн.
Звертаючись із даним позовом до суду, позивач вказував на те, що з урахуванням часткової оплати відповідачем електроенергії за актами купівлі-продажу електроенергії за періоди жовтня 2021 року, лютого 2022 року, серпня-вересня 2022 року, листопада-грудня 2022 року, лютого-липня 2023 року, вересня 2023 року, січня-лютого 2024 року, квітня-червня 2024 року заборгованість відповідача перед позивачем за Договором за відпущену у ці періоди електроенергію становить 3 063 626,97 грн. За доводами позивача, відповідач порушив зобов'язання за Договором, оскільки у повному обсязі та своєчасно не сплатив за куплену електроенергію за "зеленим" тарифом за вказані періоди, у зв'язку із чим також нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 59 386,77 грн та інфляційні втрати у розмірі 205 180,72 грн.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач звернувся до суду із заявою, в якій просив зменшити суму основного боргу з 3 063 626,97 грн до 2 880 882,63 грн та повернути переплачений судовий збір.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що оскільки станом на 11.06.2025 позивач має перед відповідачем заборгованість з оплати частки відшкодування вартості небалансу електричної енергії балансуючої групи гарантованого покупця в сумі 62 227,17 грн, то позовна вимога в частині стягнення з відповідача 62 227,17 грн не підлягає задоволенню в силу положень підп. 12 п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану". Також відповідач зазначив, що у стягненні 3 % річних та інфляційних втрат необхідно відмовити, оскільки це є похідними вимогами від стягнення основної суми заборгованості, яка не підлягає задоволенню, та просив суд зменшити розмір заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат до мінімального. Крім того, відповідач звернув увагу на настання обставин непереборної сили (форс-мажор), про які відповідач повідомляв усіх своїх контрагентів, у тому числі позивача, на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет, що з урахуванням важливості Гарантованого покупця для економіки України, особливо в період дії режиму воєнного стану, унеможливлює стягнення з відповідача основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат.
Також відповідач заявив клопотання про закриття провадження в частині суми основного боргу в розмірі 2 670 889,20 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Оскільки відповідачем у процесі розгляді справи частково оплачено заборгованість у розмірі 92 706,93 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 483 777 від 09.06.2025, місцевий господарський суд дійшов висновку про закриття провадження в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 92 706,93 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Згідно зі ст. 509 ЦК України та ст. 173 Господарського кодексу України (який був чинний до 28.08.2025) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).
Відповідно до п. 10, 16, 72 ч. 1 ст. 1 Закон України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) виробник електричної енергії (далі - виробник) - суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії; гарантований покупець електричної енергії (далі - гарантований покупець) - суб'єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов'язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників за аукціонною ціною та виконувати інші функції, визначені законодавством; Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно із ч. 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби. Гарантований покупець зобов'язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт, за "зеленим" тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими споживачами.
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.
Згідно із ч. 5 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.
Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (назва із змінами, внесеними згідно з постановою НКРЕКП № 2802 від 13.12.2019) (Порядок).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач як продавець електроенергії за "зеленим" тарифом поставив відповідачу на виконання умов Договору у жовтні 2021 року, лютому 2022 року, серпні-вересні 2022 року, листопаді-грудні 2022 року, лютому-липні 2023 року, вересні 2023 року, січні-лютому 2024 року, квітні-червні 2024 року, а відповідач (гарантований покупець) купив електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, на загальну суму 28 484 560,84 грн з ПДВ.
Сторонами не заперечуються вартість та обсяг купленої електричної енергії у спірні періоди.
Пунктом 3.3 Договору (в редакції додаткової угоди № 445/01/20 від 12.03.2020) сторони погодили, що оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої відповідачем у позивача за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами.
Відповідно до п. 10.1 Порядку в редакції, яка діяла до 26.01.2024, до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО (адміністратор комерційного обліку), підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.
Згідно з п. 10.4 Порядку в редакції, яка діяла до 26.01.2024, після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.
Виходячи з вищенаведеного, гарантований покупець зобов'язаний здійснювати оплату в кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100 %) - протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора (НКРЕКП) щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
Наведене відповідає правовому висновку щодо остаточного розрахунку за електричну енергію з виробником за "зеленим" тарифом, викладеному в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23.
При цьому з 26.01.2024 Порядок діє в новій редакції, відповідно до постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178.
У п. 11.4 Порядку в редакції, яка діє з 26.01.2024, встановлено, що гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.
При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за "зеленим" тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за "зеленим" тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП (оператор системи передачі) відповідно до договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
НКРЕКП затверджено розміри вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії за "зеленим" тарифом, наданої підприємству, за спірні періоди, зокрема:
- постановою НКРЕКП від 09.09.2022 № 1117 (оприлюднено 12.09.2022) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець": у жовтні 2021 року, яка складає 2 280 276 616,66 грн (без ПДВ); у лютому 2022 року, яка складає 420 516 248,42 грн (без ПДВ); у серпні 2022 року, яка складає 1 172 168 724,57 грн (без ПДВ);
- постановою НКРЕКП від 30.04.2024 № 858 (оприлюднено 01.05.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець": у лютому 2023 року - 1 050 577 585,13 грн (без ПДВ); у липні 2023 року - 2 855 049 206,73 грн (без ПДВ); у вересні 2023 року - 2 501 148 708,30 грн (без ПДВ);
- постановою НКРЕКП від 08.05.2024 № 896 (оприлюднено 10.05.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець": у грудні 2022 року - 292 516 262,07 грн (без ПДВ); у березні 2023 року - 1 388 010 061,65 грн (без ПДВ); у квітні 2023 року - 1 498 983 583,16 грн (без ПДВ); у травні 2023 року - 2 817 335 578,28 грн (без ПДВ); у червні 2023 року - 2 685 053 538,42 грн (без ПДВ);
- постановою НКРЕКП від 15.05.2024 № 946 (оприлюднено 16.05.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець": у вересні 2022 року - 727 557 668,53 грн (без ПДВ); у листопаді 2022 року - 327 206 881,45 грн (без ПДВ);
- постановою НКРЕКП від 18.12.2024 № 2146 (оприлюднено 20.12.2024) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець": у лютому 2024 року 1 025 799 469,33 грн (без ПДВ);
- постановою НКРЕКП від 11.02.2025 № 193 (оприлюднено 13.02.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець": у квітні 2024 року 2 658 031 693,76 грн (без ПДВ);
- постановою НКРЕКП від 08.04.2025 № 529 (оприлюднено 10.04.2025) затверджено розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець": у січні 2024 року 571 431 142,57 грн (без ПДВ); у травні 2024 року 3 276 775 717,92 грн (без ПДВ); у червні 2024 року 2 499 986 304,60 грн (без ПДВ).
Таким чином, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем зі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за спірні періоди станом на час розгляду справи є таким, що настав.
Щодо доводів скаржника про неврахування позивачем особливостей регулювання зобов'язань сторін під час дії воєнного стану, зокрема, наказів Міністерства енергетики України № 140 від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії", № 206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом", які фактично дублюють доводи відзиву на позовну заяву, колегія суддів зазначає, що такі доводи були правомірно відхилені судом першої інстанції, оскільки положення Наказів № 140 та № 206 не змінювали порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за договором, укладеним з виробником електричної енергії за "зеленим" тарифом на час дії особливого періоду, а також не звільняли відповідача від обов'язку повного розрахунку. Відтак для визначення строку виконання грошового зобов'язання Гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію виробника за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності/відсутності на рахунках Гарантованого покупця коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку (п. 11.4 Порядку в редакції, яка діє з 26.01.2024).
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.04.2024 у cправі № 910/4439/23.
Доводи скаржника в частині обов'язку Гарантованого покупця щодо оплати 100 % вартості електричної енергії, обумовленого 100 % оплатою ОСП (НЕК "УКРЕНЕРГО") послуги перед Гарантованим покупцем у відповідному розрахунковому періоді, з посиланням на те, що зобов'язання Гарантованого покупця перед позивачем за вказані розрахункові періоди в розумінні ч. 1 ст. 530 ЦК України не виникли, колегією суддів відхиляються з огляду на те, що правовідносини, які виникають за договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, та правовідносини, які виникають за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, незважаючи на їхню пов'язаність, є самостійним зобов'язаннями, із самостійними предметами та суб'єктами.
Так, ані Договір, ані Порядок не містять умов та правил, які визначали б стан виконання Гарантованим покупцем обов'язків за Договором в залежності від виконання НЕК "УКРЕНЕРГО" обов'язків за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що договором № 14747/01 від 24.01.2018 саме на відповідача покладено обов'язок здійснювати оплату відпущеної електричної енергії, виробленої продавцем за "зеленим" тарифом. Тобто, договір № 14747/01 від 24.01.2018, укладений між позивачем та відповідачем, є двостороннім, в якому не передбачено можливість невиконання зобов'язання, в тому числі уникнення відповідальності у зв'язку з невиконанням зобов'язання третіми особами перед відповідачем, відтак відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями НЕК "УКРЕНЕРГО" і виконанням своїх зобов'язань відповідачем перед позивачем за договором № 14747/01 від 24.01.2018.
Протилежні доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених вище.
Доводи скаржника щодо неврахування судом першої інстанції наявності заборгованості позивача перед відповідачем за договором про участь у балансуючій групі гарантованого покупця від 26.01.2024 № 2127/07/24 на суму 62 227,17 грн та, відповідно, права Гарантованого покупця на зменшення рівня розрахунків, колегією суддів відхиляються з огляду на таке.
Постановою НКРЕКП від 03.04.2024 № 652 абзац третій підпункту 13 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2022 року № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" викладено у такій редакції: "Гарантований покупець має право зменшити рівень розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення.".
З правової конструкції підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 в редакції постанови від 03.04.2024 № 652 вбачається, що законодавець наділив Гарантованого покупця саме правом на зменшення рівня розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом, для реалізації якого Гарантований покупець мав вчинити певні дії.
Разом із тим, скаржником не доведено, що відповідач звертався до позивача з відповідною заявою про припинення зобов'язання відповідача з оплати боргу за Договором у спірні періоди на суму 62 227,17 грн відповідно до підпункту 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332.
З огляду на наведене, право відповідача на зменшення рівня розрахунків із продавцем за "зеленим" тарифом на суму неоплаченої частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії та вартості відхилення, передбачене підпунктом 13 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 в редакції постанови від 03.04.2024 № 652, не звільняє відповідача від обов'язку здійснити повну оплату придбаної електричної енергії за спірним Договором. Крім того, слід врахувати і те, що стягнення заборгованості позивача перед відповідачем не є предметом розгляду у даній справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.09.2025 у справі № 910/5971/24.
Як правильно встановлено місцевим господарським судом, за куплену у позивача за Договором у спірні періоди електричну енергію відповідач розрахувався частково, на момент судового розгляду місцевим господарським судом згідно з наявними в матеріалах справи доказами розмір неоплаченої електроенергії становив 2 788 175,70 грн.
Колегія суддів відхиляє як такі, що спростовуються мотивувальною частиною оскаржуваного судового рішення доводи скаржника про неврахування судом першої інстанції платежів, здійснених відповідачем до пред'явлення позову, а саме згідно з платіжними інструкціями: № 336 709 від 15.01.2024 на суму 530 111,68 грн; № 338 378 від 25.01.2024 на суму 665 188,90 грн; № 349 091 від 22.02.2024 на суму 374 097,42 грн; № 474 844 від 25.04.2024 на суму 37 361,42 грн; № 367 313 від 15.05.2024 на суму 135 738,55 грн; № 369 750 від 22.05.2024 на суму 22 697,97 грн; № 371 489 від 27.05.2024 на суму 310 390,46 грн; № 372 388 від 29.05.2024 на суму 48 073,16 грн; № 373 947 від 11.06.2024 на суму 335 146,67 грн; № 417 411 від 08.11.2024 на суму 66 700,05 грн; № 475 621 від 25.04.2025 на суму 24 827,79 грн; № 480 078 від 19.05.2025 на суму 120 555,13 грн.
Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, перевіривши розрахунок суми основного боргу відповідача за спірні періоди, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив обґрунтованість заявленої до стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в розмірі 2 788 175,70 грн, яка розрахована з урахуванням наведених вище платіжних інструкцій, про які вказує скаржник.
Так, позивач, звертаючись до суду з позовом, зазначив про наявність у відповідача заборгованості в розмірі 3 063 626,97 грн. За вирахуванням наведених скаржником оплат, а саме згідно з платіжними інструкціями № 336 709 від 15.01.2024 на суму 530 111,68 грн, № 338 378 від 25.01.2024 на суму 665 188,90 грн, № 349 091 від 22.02.2024 на суму 374 097,42 грн, № 474 844 від 25.04.2024 на суму 37 361,42 грн, № 367 313 від 15.05.2024 на суму 135 738,55 грн, № 369 750 від 22.05.2024 на суму 22 697,97 грн, № 371 489 від 27.05.2024 на суму 310 390,46 грн, № 372 388 від 29.05.2024 на суму 48 073,16 грн, № 373 947 від 11.06.2024 на суму 335 146,67 грн, № 417 411 від 08.11.2024 на суму 66 700,05 грн, № 475 621 від 25.04.2025 на суму 24 827,79 грн, № 480 078 від 19.05.2025 на суму 120 555,13 грн, а також здійсненої під час розгляду місцевим господарським судом справи оплати в розмірі 92 706,93 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 483 777 від 09.06.2025, сума залишку основної заборгованості складає 2 788 175,70 грн, яка була правильно встановлена судом першої інстанції.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Встановивши, що відповідач під час розгляду даної справи частково погасив суму спірної основної заборгованості в загальному розмірі 92 706,93 грн, що свідчить про відсутність предмета спору в частині зазначеної суми боргу, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині цих вимог на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, у частині закриття провадження у справі в частині стягнення 92 706,93 грн основного боргу рішення суду не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Перевіряючи доводи скаржника щодо неправильно здійсненого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, зокрема сукупного індексу інфляції, який врахований позивачем при здійсненні розрахунку, а також щодо неврахування позивачем при здійсненні розрахунку правових висновків Верховного Суду, колегія суддів встановила таке.
Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону).
Статтею 2 цього Закону передбачено як об'єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті. Водночас ч. 2 ст. 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об'єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.
З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою № 1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (п. 1-1, 4 Порядку № 1078).
Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку № 1078 та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст. 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абз. 5 п. 4 Порядку № 1078).
Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення, і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком № 1078.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17).
Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 роз'яснила, що при зменшенні суми боргу у конкретному місяці "А" на певну суму (до прикладу 100 грн), до уваги приймається сума боргу на початок розрахункового періоду "Х", помножена на індекс інфляції у цьому місяці (до прикладу "і-1"), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн.) Отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою:
"Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ",
де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).
А за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100 %.
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
У постанові від 23.09.2021 у справі № 924/2/21 Верховний Суд, перевіряючи правильність нарахування сукупного індексу інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України, не погодився з правильністю визначення судами попередніх інстанцій величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) та зазначив, що такий індекс має заокруглюватися до десяткового числа після коми. Так, Верховний Суд, зокрема, зауважив, що за період із червня по жовтень 2019 року сукупний індекс інфляції складає 100 %, а не 99,99 % (як визначено в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції), а за період із травня по жовтень 2020 року при заокруглюванні до десяткового числа після коми сукупний індекс інфляції має визначатись як 101,2 %, а не 101,19 %, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України.
Аналогічний висновок щодо правильності визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, постановах Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 910/4170/23 та від 17.012024 у справі № 910/18308/21.
Дослідивши наведені в позовній заяві ТОВ "КЛІАР ЕНЕРДЖІ-ЧЕРНІГІВ" розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних за заявлені позивачем періоди, а саме:
- щодо простроченої заборгованості за поставлену у жовтні 2021 року, лютому 2022 року, серпні 2022 року електричну енергію за "зеленим" тарифом на суму 412 231,01 грн, позивач нарахував та заявив до стягнення 3 % річних та інфляційні втрати за час прострочення з 21.03.2023 по 27.05.2025;
- щодо простроченої заборгованості за поставлену у вересні 2022 року, листопаді-грудні 2022 року, лютому-липні 2023 року, вересні 2023 року електричну енергію за "зеленим" тарифом на суму 875 543,60 грн, позивач нарахував та заявив до стягнення 3 % річних та інфляційні втрати за час прострочення з 24.05.2024 по 27.05.2025;
- щодо простроченої заборгованості за поставлену у січні-лютому 2024 року та квітні- червні 2024 року електричну енергію за "зеленим" тарифом на суму 1 775 852,36 грн, позивач нарахував та заявив до стягнення 3 % річних за час прострочення з 18.04.2025 по 27.05.2025,
суд апеляційної інстанції встановив, що розрахунок позивачем здійснено стосовно заборгованості за кожний місяць, а при здійсненні розрахунку інфляційних втрат, нарахованих на існуючу суму боргу, позивачем здійснено заокруглення сукупних індексів інфляції до сотих (другим числом після коми є 0), а саме:
за квітень 2023 року застосовано сукупний індекс інфляції 100,20;
за травень 2023 року застосовано сукупний індекс інфляції 100,50;
за червень 2023 року застосовано сукупний індекс інфляції 100,80;
за липень 2023 року застосовано сукупний індекс інфляції 99,40;
за серпень 2023 року застосовано сукупний індекс інфляції 98,60;
за вересень 2023 року застосовано сукупний індекс інфляції 100,50;
за жовтень 2023 року застосовано сукупний індекс інфляції 100,80;
за листопад 2023 року застосовано сукупний індекс інфляції 100,50;
за грудень 2023 року застосовано сукупний індекс інфляції 100,70;
за січень 2024 року застосовано сукупний індекс інфляції 100,40;
за лютий 2024 року застосовано сукупний індекс інфляції 100,30;
за березень 2024 року застосовано сукупний індекс інфляції 100,50;
за квітень 2024 року застосовано сукупний індекс інфляції 100,20;
за травень 2024 року застосовано сукупний індекс інфляції 100,60;
за червень 2024 року застосовано сукупний індекс інфляції 102,20;
за липень 2024 року застосовано сукупний індекс інфляції 100,00;
за серпень 2024 року застосовано сукупний індекс інфляції 100,60;
за вересень 2024 року застосовано сукупний індекс інфляції 101,50;
за жовтень 2024 року застосовано сукупний індекс інфляції 101,80;
за листопад 2024 року застосовано сукупний індекс інфляції 101,90;
за грудень 2024 року застосовано сукупний індекс інфляції 101,40;
за січень 2025 року застосовано сукупний індекс інфляції 101,20;
за лютий 2025 року застосовано сукупний індекс інфляції 100,80;
за березень 2025 року застосовано сукупний індекс інфляції 101,50;
за квітень 2025 року застосовано сукупний індекс інфляції 100,70.
З огляду на вимоги ч. 1 та 2 ст. 2, ч. 5 ст. 236 ГПК України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Суд апеляційної інстанції здійснив розрахунок інфляційних втрат відповідно до викладеної вище методики Верховного Суду із заокругленням до десятих, нарахованих на суму боргу у вказані вище періоди, та не виходячи при цьому за межі періодів, визначених позивачем, встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають інфляційне збільшення в розмірі 205 180,72 грн та 3 % річних у розмірі 59 386,77 грн.
Отже, здійснений позивачем розрахунок є арифметично правильним, а здійснене позивачем заокруглення сукупних індексів інфляції до сотих, при тому, що другим числом після коми є 0, не впливає на здійснення розрахунку інфляційних втрат.
Відповідні висновки апеляційного господарського суду, що заокруглення сукупних індексів інфляції до сотих, у випадку, що другим числом після коми є 0, не впливає на правильність здійснення розрахунку інфляційних втрат, були залишені без змін Верховним Судом у постанові від 23.04.2025 у справі № 910/5201/24.
Відтак, доводи скаржника щодо неправильності здійсненого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (правонаступник Державного підприємства "Гарантований покупець") залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2025 у справі № 910/6878/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 12.05.2026.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.П. Ходаківська
О.О. Євсіков