вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"12" травня 2026 р. Справа№ 910/14087/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Євсікова О.О.
Демидової А.М.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОНЯЧНА РІВ'ЄРА"
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 910/14087/25 господарського суду міста Києва (суддя І.Д. Курдельчук)
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОНЯЧНА РІВ'ЄРА"
про визнання недійсним рішення загальних зборів та статуту ОСББ
В листопаді 2025 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячна Рів'єра" (ОСББ "Сонячна Рів'єра", відповідач) про: визнання недійсним з моменту прийняття рішення загальних зборів ОСББ "Сонячна Рів'єра", оформленого протоколом № 1, дата проведення 19.12.2021, дата складання 02.01.2022; визнання недійсним статуту ОСББ "Сонячна Рів'єра", затвердженого установчими зборами ОСББ, розташованих за адресою: 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. №3А та 02002, м. Київ, вул. Микільсько - Слобідська, буд. №3Б від 19.12.2021 - 02.01.2022 протокол № 1.
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у справі № 910/14087/25, у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2026 у цій справі стягнуто з позивача на користь відповідача 13 333, 33 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026 у цій справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2026 та додаткове рішення цього ж суду від 10.02.2026 залишено без змін.
25.04.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції ОСББ "Сонячна Рів'єра" подано заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить стягнути з Дорош А. В. на свою користь 20 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
Для розгляду зазначеної заяви сформовано колегію у складі: головуюча - Ходаківська І. П., Євсіков О. О., Демидова А. М., що підтверджується протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 27.04.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І. П., Євсіков О. О., Демидова А. М.) прийнято до розгляду заяву ОСББ "Сонячна Рів'єра" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 910/14087/25; розгляд заяви постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
10.05.2026 через підсистему "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 2 000 грн.
Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частина третя статті 244 в редакції Закону України № 4508-IX від 18.06.2025).
Розглянувши заяву ОСББ "Сонячна Рів'єра" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат та клопотання ОСОБА_1 про їх зменшення, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами першою та другою статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Разом з тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
На виконання п. 9 ч. 3 ст.162 ГПК України ОСББ "Сонячна Рів'єра" у відзиві на апеляційну скаргу наведено орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що складає 20 000, 00 грн.
Суд враховує, що заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу разом з доказами подані до суду 25.04.2026, тобто в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Із змісту поданої ОСББ "Сонячна Рів'єра" заяви вбачається, що на підтвердження понесення витрат надано:
договір № 01-2803/2023 від 28.03.2023 про надання професійної правничої допомоги, укладений між ОСББ "Сонячна Рів'єра" та Адвокатським об'єднанням "Олександра Браніцького";
додаткову угоду № 21 від 13.03.2026 до договору № 01-2803/2023 від 28.03.2023 про надання професійної правничої допомоги;
акт № ДУ 21 про надання професійної правничої допомоги по додатковій угоді № 21 від 13.03.2026 до договору № 01-2803/2023 від 28.03.2023 про надання професійної правничої допомоги, в якому наведено детальний опис наданих послуг.
Так, відповідно до акта № ДУ 21 про надання професійної правничої допомоги по додатковій угоді № 21 від 13.03.2026 до договору № 01-2803/2023 від 28.03.2023 про надання професійної правничої допомоги, ОСББ "Сонячна Рів'єра" (клієнту) надана така правова допомога:
1. Аналіз ухвали про відкриття апеляційного провадження від 13.03.2026 (витрачено 0,25 год);
2. Аналіз апеляційної скарги Дорош Анни Василівни на рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2026 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2026 (витрачено 1 год);
3. Напрацювання правової позиції та концепції плану дій щодо захисту прав та законних інтересів Клієнта у апеляційній інстанції. Зустріч із Клієнтом, узгодження запропонованої правової позиції та розв'язання правових наслідків (витрачено 2 год.);
4. Підготовка відзиву на апеляційну скаргу та його подання (витрачено 3 год.);
5. Участь у судовому засіданні 23.04.2026 (з урахуванням витрати часу на дорогу та очікування) (витрачено 2 год).
В пункті 1.3. додаткової угоди № 21 від 23.04.2026 до договору № 01-2803/2023 від 28.03.2023 про надання професійної правничої допомоги, сторони визначили фіксований розмір винагороди, який складає 20 000 грн.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.
Колегія суддів наголошує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Разом з тим у частині п'ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Висновки, аналогічні наведеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Слід зазначити, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Також при вирішенні питання витрат на правову допомогу суд має враховувати: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" (пункт 77) ЄСПЛ зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.
Дорош А. В. скористалась своїм правом, подала клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, визнала їх у розмірі 2 000 грн. У клопотанні Дорош А. В. посилається на неспівмірність витрат обсягу і часу, витраченого адвокатом на виконання робіт, завищення розміру витрат.
Як вже зазначалось, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
Колегією суддів встановлено, що опис послуг з надання правової допомоги деталізований в достатній мірі для досягнення його функціонального призначення.
Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.
Частинами другою та третьою статті 30 зазначеного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 16.02.2023 у справі № 916/1106/21.
Дослідивши надані ОСББ "Сонячна Рів'єра" докази, якими підтверджуються витрати на професійну правничу допомогу, врахувавши заперечення Дорош А. В., колегія суддів дійшла висновку, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю цієї справи та складністю виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), не є пропорційним до предмета спору, оскільки: правова позиція відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанцій, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, адвокат О. Браніцький надавав правову допомогу відповідачу у господарському суді першої інстанції, тому, відповідно, був обізнаний у справі з усіма деталями, що з неї випливають. Отже підготовка цієї справи до розгляду в суді апеляційної не вимагала значного обсягу юридичної роботи.
Колегія суддів не вбачає підстав для покладення на позивача витрат відповідача, понесених на оплату таких послуг, як аналіз ухвали про відкриття апеляційного провадження від 13.03.2026, аналіз апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Києва від 27.01.2026 та на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.02.2026, напрацювання правової позиції та концепції плану дій щодо захисту прав та законних інтересів клієнта у апеляційній інстанції, оскільки ці послуги є такими, що нерозривно пов'язані та охоплюються послугою з підготовки та складання відзиву на апеляційну скаргу.
Колегія суддів враховує, що додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 10.02.2026, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2026, стягнуто з Дорош А. В. на користь ОСББ "Сонячна Рів'єра" 13 333, 33 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Отже, колегія суддів вважає частково прийнятними заперечення Дорош А. В., викладені нею у клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на вищенаведені висновки.
У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.
Наведеним висновком Верховного Суду підтверджується необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з представництвом інтересів позивача в Північному апеляційному господарському суді (участь представника відповідача у судовому засіданні 23.04.2026 підтверджується відповідним протоколом судового засідання).
Отже, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв пропорційності, розумності і реальності таких витрат, їх співмірності зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), наданих стороною доказів на підтвердження таких витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з 20 000 грн до 6 666, 67 грн.
Керуючись статтями 129, 244, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОНЯЧНА РІВ'ЄРА" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14087/25 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "СОНЯЧНА РІВ'ЄРА" (02002, місто Київ, вул. Микільсько-Слобідська, будинок 3А; код ЄДРПОУ 44634218) 6 666 (шість тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 67 копійок витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.
Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна додаткова постанова складена 12.05.2026.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді О.О. Євсіков
А.М. Демидова