вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" квітня 2026 р. Справа№ 910/8352/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бестаченко О.Л.
суддів: Скрипки І.М.
Шаратова Ю.А.
секретар судового засідання - Васильченко А.І.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 28.04.2026,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 06.01.2026 (повний текст складено 20.01.2026)
у справі № 910/8352/25 (суддя - Котков О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"
про стягнення грошових коштів,
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі за текстом - ПрАТ "НЕК "Укренерго"/"НЕК "Укренерго", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі за текстом - ТОВ "Київські енергетичні послуги", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 557 951 664,57 грн за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 (ідентифікатор № 0205-02024-ПП).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов вказаного договору в частині своєчасної сплати вартості послуг з передачі електричної енергії, у зв'язку з чим у відповідача утворилася заборгованість.
У позові ПрАТ "НЕК "Укренерго" просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 533 782 617,06 грн, інфляційні втрати у сумі 15 592 566,63 грн та 3 % річних у сумі 8 576 480,88 грн, що разом становить 557 951 664,57 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі № 910/8352/25 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" інфляційні втрати у сумі 15 592 566 (п'ятнадцять мільйонів п'ятсот дев'яносто дві тисячі п'ятсот шістдесят шість) грн 63 коп., 3% річних у сумі 8 576 480 (вісім мільйонів п'ятсот сімдесят шість тисяч чотириста вісімдесят) грн 88 коп., судовий збір у розмірі 847 840 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок) грн 00 коп. Також рішенням відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі № 910/8352/25 на 1 рік, а саме - до 06.01.2027 року.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі № 910/8352/25 скасувати в частині задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" про відстрочення виконання рішення (в іншій частині залишити без змін).
В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги зазначає, що місцевим судом при прийнятті рішення не з'ясовано всіх обставин, які мають значення для справи та не надано належної оцінки доказам наданим відповідачем.
Звертає увагу суду, що заборгованість третіх осіб у жодному разі не може стати підставою для відстрочення виконання рішення. Тим паче, що зазначені обставини жодним чином не підтверджені та не підписані уповноваженою особою.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Бестаченко О.Л., суддів: Скрипки І.М., Шаратова Ю.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі № 910/8352/25 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/8352/25.
12.02.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/8352/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі №910/8352/25 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для подання до Північного апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
23.02.2026 до апеляційної інстанції через "Електронний суд" від представника Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Нестерової Інни Григорівни надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжну інструкцію №AU.GV-6175 від 20.02.2026 на підтвердження сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі № 910/8352/25, призначено її до розгляду на 31.03.2026.
31.03.2026 до суду від ПрАТ "НЕК "Укренерго" надійшли додаткові письмові пояснення, в яких апелянт просить прийняти подані пояснення та долучити до матеріалів справи, а також оголосити перерву у розгляді справи № 910/8352/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 відкладено розгляд апеляційної скарги ПрАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі № 910/8352/25 до 10:20 години 28.04.2026.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
ТОВ "Київські енергетичні послуги" у порядку статті 263 ГПК України своїм правом не скористалося, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу ПрАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі № 910/8352/25 не подало.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 28.04.2026 з'явилися представники сторін.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, а оскаржуване рішення в частині відстрочення виконання рішення скасувати. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі № 910/8352/25 залишити без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги ПрАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі № 910/8352/25, просив рішення місцевого суду залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Відповідно до пункту 55 частини першої статті 1 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" (далі за текстом - Закон № 2019-VIII) НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
Відносини на ринку електричної енергії регулюються нормами чинного законодавства, зокрема, Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі за текстом - Закон), Кодексом системи передачі (далі за текстом - КСП), затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі за текстом - НКРЕКП) від 14.03.2018 №309 (зі змінами), Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 (зі змінами), Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (зі змінами), Кодексом системи розподілу, Кодексом комерційного обліку, ліцензій.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2019-VIII учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі електричної енергії.
Наказом від 03.10.2023 № 549 затверджено умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії, із подальшими змінами в редакції наказу НЕК "Укренерго" від 07.06.2024 № 344, у п. 1 якого зазначено, що умови договору набувають чинності з 01.01.2024.
14.11.2023 відповідачем було подано заяву-приєднання до договору про надання послуг з передачі електричної енергії.
Листом № 01/61595 від 15.11.2023 НЕК "Укренерго" підтвердило приєднання ТОВ "Київські енергетичні послуги" до умов договору з 01.01.2024, ідентифікатор договору № 0205-02024-ПП.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов укладеного договору у період з січня - травня 2025 сторонами були складені та підписані акти приймання - передачі наданих послуг на загальну суму 1 429 746 426,77 грн, що підтверджується актами приймання-передачі послуги № ПРА-0008321 за січень 2025, № ПРА-0008874 за лютий 2025, № ПРА-0009439 за березень 2025, № ПРА-0010006 за квітень 2025, № ПРА-0010609 за травень 2025.
Проте відповідач неналежно виконав свої зобов'язання за договором, а саме - частково сплатив основний борг у сумі 895 963 809,71 грн. Отже, у відповідача виникла заборгованість у сумі 533 782 617,06 грн (1 429 746 426,77 грн - 895 963 809,71 грн).
Місцевим господарським судом також встановлено, що під час розгляду справи відповідач сплатив частину боргу у сумі 533 684 726,40 грн, що підтверджується платіжними інструкціями за період з 31.07.2025 по 29.08.2025, а щодо частини основного боргу - у сумі 97 890,66 грн у серпні та липні 2025 позивач склав акти коригування вартості поставленої електричної енергії, у зв'язку з чим було зменшено вартість поставленої електроенергії на цю суму. Вказані обставини сторонами не заперечувались.
Оскільки під час розгляду справи відповідне грошове зобов'язання припинилося у сумі 533 782 617,06 грн. (533 684 726,40 грн + 97 890,66 грн), провадження у цій частині позовних вимог закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору, про що позивачем також була подана заява про закриття провадження у цій частині.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Позивач оскаржує рішення суду в частині відстрочення виконання рішення суду строком на один рік, а саме до 06.01.2027, а тому враховуючи вимоги частини 1 статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 160 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При винесенні ухвали про відстрочку виконання рішення суд бере до уваги не тільки доводи відповідача про те, що виконання судового рішення може привести боржника до стану, який унеможливить здійснення ним господарської діяльності, а й матеріальний інтерес позивача та ступінь вини боржника (відповідача) у виникненні спору, а також той факт, що важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
За змістом частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.
В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення суду, ТОВ "Київські енергетичні послуги" послалося на складний фінансовий стан, що виник в результаті агресії російської федерації проти України.
Зазначає, що відповідач законодавчо позбавлений можливості на будь-яке компенсування втрат, що викликані несвоєчасністю здійснення оплати споживачами, в тому числі промисловістю, за спожиту електричну енергію, за яку ТОВ "Київські енергетичні послуги", в свою чергу, сплатило та сплачує в період споживання такої електричної енергії споживачами. Також відповідач позбавлений механізму стимулювання споживачів шляхом застосування санкцій до вчасного виконання останніми обов'язків щодо оплати за спожиту електричну енергію.
Звертає увагу суду, що з настанням форс-мажорних обставин у вигляді агресивної війни російської федерації проти України склалась ситуація, в якій держава вимушена продовжувати забезпечувати фіксовану ціну на електричну енергію для населення, у зв'язку з чим продовжила нести додаткове фінансове навантаження, поміж того, яке має нести ще й у зв'язку з війною. Майже з самого початку війни ДП "НАЕК "Енергоатом", втратило контроль над одним із своїх основних активів - Запорізькою АЕС, у фінансуванні спецобов'язків стався збій і внаслідок недофінансування у учасників по ланцюгу почала виникати заборгованість. Таким чином, оскільки відповідач вчасно не отримував від ДП "Гарантований покупець" грошові кошти та, як наслідок, призводить до неможливості своєчасного виконання зобов'язань за договором.
Згідно з інформацією, що публікується на сайті Товариства за посиланням: https://kyiv.yasno.ua/general-information-electricity-b2b-kep у розділі: Загальна інформація/Додаткова інформація/Розмір заборгованості з оплати спожитої електроенергії у 2025 році заборгованість споживачів електричної енергії перед Товариством станом на 01.10.2025 складає 1 390 256,0 тис. грн з яких 1 032 555,3 тис. грн це заборгованість побутових споживачів. Також на сайті за цим же посиланням у розділі "Архівні документи" розміщено інформацію щодо заборгованості споживачів, починаючи з 2019 року.
Проаналізувавши дані, можна зробити висновок, що розмір заборгованості почав збільшуватися з початком пандемії covid-19 та особливо збільшився з початком повномасштабного вторгнення рф у 2022, тобто саме надзвичайні події. Так, станом на 31.12.2019 заборгованість споживачів складала 473 587,0 тис грн (у т. ч. 380 588,3 тис грн заборгованість побутових споживачів). Станом на 01.03.2022 (початок повномасштабного вторгнення) заборгованість складала 979 589,6 тис грн (у т. ч. 446 942,1 тис. грн склала заборгованість побутових споживачів). У той же час, станом на 31.12.2022 заборгованість уже складала 1 316 275,3 тис грн (у т. ч. 646 767,5 тис грн заборгованість побутових споживачів). Тобто лише за 9 місяців 2022 року заборгованість збільшилася на 25,5%. У подальшому ситуація не покращилася, і станом на 01.01.2025 заборгованість уже складала 1 906 683,9 тис грн (у т. ч. 1 373 101,7 тис грн заборгованості побутових споживачів). Заборгованість збільшилася ще приблизно на 30% у порівнянні з кінцем 2022 року. Станом на 01.10.2025 заборгованість складає 1 390 256,0 тис грн (у т. ч. 1 032 555,3 тис грн заборгованості побутових споживачів), тобто з березня 2022 заборгованість виросла приблизно на 30% (заборгованість побутових споживачів приблизно на 57%).
Ситуація погіршується ще й тим, що незважаючи на положення ч.7. ст.62 та ч.3 ст.63 Закону України "Про ринок електричної енергії", якими передбачено, що економічно обґрунтовані витрати постачальника універсальних послуг мають покриватися у відповідних тарифах, на сьогодні ні Положення, ні Методика розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг затверджена постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1176, не передбачають врахування витрат на оплату санкцій стягнутих за рішенням суду. Тобто у Відповідача відсутні джерела для отримання коштів з метою оплати стягнених сум, що значно ускладнює виконання рішення суду.
Позивач заперечував у суді першої інстанції щодо відстрочення виконання рішення, вважав, що надання відстрочки виконання рішення суду, буде порушувати принцип "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та суперечитиме положенням чинного законодавства, які визначають обов'язковість виконання судових рішень протягом розумних строків.
Також позивач наголошував на тому, що НЕК "Укренерго" забезпечує: баланс виробництва і споживання електроенергії і потужності в енергосистемі в режимі реального часу; експлуатацію та розвиток магістральних і міждержавних електромереж; паралельну роботу енергосистеми України з енергосистемами сусідніх країни; технічну можливість експорту/імпорту електроенергії до 4-х країн Євросоюзу та сусідніх країн. НЕК "Укренерго" будує нові підстанції та лінії електропередачі, реконструює діючі для підвищення ефективності та надійності мережі електропередачі, забезпечення видачі додаткових потужностей АЕС, можливості інтеграції ВДЕ в енергосистему та забезпечення технічної відповідності роботи мережі стандартам та вимогам ENTSO E.
У апеляційній скарзі ПрАТ "НЕК "Укренерго" стверджує, що у жодному разі заборгованість третіх осіб не може стати підставою для відстрочення виконання рішення. Тим паче, що зазначені дані/обставини жодним чином не підтверджені, не підписані жодною уповноваженою особою. Суд першої інстанції жодним чином не надав належної оцінки наданим доказам відповідача, а точніше відсутності належних доказів на підтвердження обставин які об'єктивно ускладнюють виконання рішення. Так, відповідачем було надано інформацію щодо розміру заборгованості з оплати спожитої електричної енергії споживачами тис. грн. Суд першої інстанції вирішив що дана інформація (окрім неї більше не було надано жодних доказів) є об'єктивною, винятковою і непереборною обставиною, яка ускладнює виконання рішення. При цьому, суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки тому, що відсутні жодних фінансових документів на підтвердження як поточної фінансової неспроможності виконати рішення суду, так і фінансові документи які підтверджують що через рік у відповідача буде фінансова можливість виконати рішення суду. Навіть якщо аналізувати надану інформацію щодо заборгованості споживачів, не зрозуміло яким чином на виконання зобов'язання у 2026 впливають невиконані фінансові зобов'язання споживачів перед відповідачем за 2019, 2020 та 2021 роки. Також, не можливо не зауважити, що інформація щодо заборгованості не підтверджена і не підписана уповноваженою особою відповідача. Не зазначено які саме споживачі є боржниками відповідача. Вищезазначене свідчить, що суд першої інстанції задовольнив вимогу відповідача без жодних належних доказів
Частиною 3 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Загальновідомість фактів військової агресії, критичне погіршення ситуації в енергосистемі України з жовтня 2022 року, ракетні обстріли об'єктів критичної інфраструктури є загальновідомими обставинами, що в силу ч. 3 ст. 75 ГПК України не потребують доказування.
З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, ТОВ "Київські енергетичні послуги" вимушено опинилось у тимчасовій надзвичайній ситуації, яка призводить до обмеження платоспроможності і ведення нормальної господарської діяльності, а відстрочення рішення суду для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення.
Апеляційний суд наголошує, що предметом спору в справі № 910/8352/25 є стягнення заборгованості у сумі 557 951 664,57 грн, що утворилася у період січень - травень 2025 року. Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач сплатив частину боргу у сумі 533 684 726,40 грн, що підтверджується платіжними інструкціями за період з 31.07.2025 по 29.08.2025, а щодо частини основного боргу - у сумі 97 890,66 грн у серпні та липні 2025 позивач склав акти коригування вартості поставленої електричної енергії, у зв'язку з чим було зменшено вартість поставленої електроенергії на цю суму.
Таким чином, станом на момент ухвалення рішення у справі № 910/8352/25 невиконаними залишились зобов'язання щодо сплати 15 592 566,63 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 8 576 480,88 грн.
Суд також враховує ступінь вини боржника у виникненні спору, а також той факт, що важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок об'єктивних, незалежних від відповідача обставин, про які ним вказано у заяві про відстрочення виконання рішення суду. Також слід відмітити, що заперечуючи проти відстрочення виконання рішення у даній справі, позивач не надає підтвердження погіршення свого матеріального стану в зв'язку з ухваленням оскаржуваного рішення.
Відстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти балансу інтересів сторін. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №920/199/16).
Суд вважає, що відстрочення виконання рішення суду від 06.01.2026 не порушує інтереси сторін, забезпечує їх баланс, є співмірним можливостям поновлення порушеного права стягувача з можливістю боржнику забезпечити таке поновлення. Відстрочення матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача. При цьому, дотримується й інтерес стягувача щодо повного добровільного погашення заборгованості з боку боржника.
Колегія суддів наголошує, що матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило продовжити діяльність відповідача, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у цій справі повністю та протягом розумного строку.
За наведених обставин відстрочення виконання рішення суду для боржника в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, оскільки через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, воно забезпечить у майбутньому повне виконання рішення та погашення заборгованості перед стягувачем.
При цьому, судом враховано, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно зі статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при їх наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Відтак, беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи баланс інтересів сторін та право на справедливий судовий розгляд, ефективний судовий захист та очікування належного виконання судового рішення, виходячи з обставин, якими відповідач обґрунтував заяву про відстрочення виконання рішення суду, зокрема, збройна агресія рф проти України, що є тією об'єктивною причиною, яка на цей час визначає складний фінансовий стан відповідача, що не залежало від волі та діяльності останнього, врахувавши положення ч. 5 ст. 331 ГПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви ТОВ "Київські енергетичні послуги" та відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі № 910/8352/25 строком на один рік до 06.01.2027.
Відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі № 910/8352/25 на 1 рік не буде перешкодою виконання вказаного судового рішення, а також не сприятиме погіршенню фінансового становища боржника, та як наслідок - унеможливлення/ускладнення виконання рішення.
Наведені заявником обставини щодо неможливості наразі виконати рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі № 910/8352/25, колегія суддів вважає достатніми для відстрочення виконання вказаного рішення.
Доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі не спростовують вище викладених висновків суду та не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення заяви ТОВ "Київські енергетичні послуги" про відстрочення виконання судового рішення, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги ПрАТ "НЕК "Укренерго".
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі № 910/8352/25 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат
Згідно зі статтею 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі № 910/8352/25 покладаються на ПрАТ "НЕК "Укренерго".
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі № 910/8352/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.01.2026 у справі № 910/8352/25 залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 11.05.2026.
Головуючий суддя О.Л. Бестаченко
Судді І.М. Скрипка
Ю.А. Шаратов