вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" травня 2026 р. Справа № 920/1085/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Крижного О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Гаврилюка О.М.
розглянувши у письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт"
про ухвалення додаткового рішення
за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Елмерін»
на рішення Господарського суду Сумської області від 28.01.2026 (повний текст підписано 09.02.2026)
у справі №920/1085/25 (суддя Короленко В.Л.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт»
до Приватного підприємства "Елмерін»
про стягнення 3653872,11 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Елмерін" на рішення Господарського суду Сумської області від 28.01.2026 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Сумської області від 28.01.2026 залишено без змін.
10.04.2026 до апеляційної інстанції через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт" адвоката Оріщенко Наталії Сергіївни надійшла заява, в якій вона просить ухвалити додаткове рішення у справі № 920/1085/25 та стягнути з Приватного підприємства "Елмерін" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70000,00 грн., понесені позивачем у суді апеляційної інстанції.
Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному головуючому судді від 10.04.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/1085/25 передано колегії у складі: головуючий суддя Крижний О.М., судді Ткаченко Б.О., Гаврилюк О.М.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Згідно із ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З урахуванням викладеного, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 прийнято до розгляду заяву ТОВ "БІООПТ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 920/1085/25; постановлено розгляд зазначеної заяви здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Відповідачем у встановлений судом в ухвалі від 15.04.2026 строк, не подано до суду заперечень проти розподілу витрат позивача на послуги адвоката.
У період з 20.04.2026 по 04.05.2026 судді Крижний О.М., Ткаченко Б.О. перебували у відрядженні, тому розгляд заяви про ухвалення додаткової постанови здійснено після виходу членів колегії суддів з відрядження.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт" про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.
Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу ПП "Елмерін" у даній справі ТОВ "Біоопт" навело попередній розрахунок витрат, пов'язаних із розглядом справи в Північному апеляційному господарському суді, складає орієнтовно 80 000,00 грн., що складається - 50 000,00 грн (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) - сума судових витрат, які позивач очікує понести на сплату послуг з надання правничої допомоги, що включає підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу - 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) - орієнтовна сума судових витрат, які позивач очікує понести на сплату послуг з надання правничої допомоги, що включає підготовку та подання пояснень та процесуальних документів по справі; - судові витрати, які позивач очікує понести на сплату послуг з надання правничої допомоги, що включатиме участь у судових засіданнях по справі вартістю 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) за одне судове засідання. Також, позивач повідомив суд, що докази на підтвердження понесених витрат будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення постанови Північним апеляційним господарським судом.
Частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Верховний Суд у додаткових постановах від 17.12.2021 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20), від 06.12.2023 у справі № 905/493/22, від 01.11.2023 у справі № 911/1340/22 зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції позивачем надано суду копії:
- договору № 38/2025 про здійснення представництва та надання правничої допомоги від 27.06.2026, укладеного між Адвокатським бюро "Оріщенко" та ТОВ "Біоопт" (далі Договір) (додано до заяви про ухвалення додаткового рішення.);
- додаткової угоди № 2 від 26.02.2026 до Договору (далі Додаткова угода) (додано до заяви про ухвалення додаткового рішення);
- деталізованого звіту щодо наданих послуг за договором № 38/2025 про здійснення представництва та надання правничої допомоги від 27.06.2025 року та додаткової угоди № 2 від 26.02.2026 року(додано до заяви про ухвалення додаткового рішення);
- рахунку № 10 від 05.03.2026 року (додано до заяви про ухвалення додаткового рішення);
- платіжної інструкції № 6931 від 07.03.2026 року (додано до заяви про ухвалення додаткового рішення);
- акту надання послуг № 20 від 07.03.2026 року (додано до заяви про ухвалення додаткового рішення);
- рахунку № 25 від 09.04.2026 року (додано до заяви про ухвалення додаткового рішення);
- платіжної інструкції № 7190 від 10.04.2026 року (додано до заяви про ухвалення додаткового рішення);
- акту надання послуг № 26 від 09.04.2026 року (додано до заяви про ухвалення додаткового рішення).
За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ст. 1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Згідно зі ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоча і визначається частиною 1 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений у самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Колегія суддів також зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоопт" (в подальшому - Клієнт) та Адвокатським бюро "Оріщенко" (в подальшому - Адвокатське бюро) укладено договір про здійснення представництва та надання правничої допомоги, за умовами якого клієнт доручає, а Адвокатське бюро прийняло доручення щодо надання усіх видів правничої допомоги.
У підпункті 4.1.1. пункті 4.1 Договору встановлено, що представництво інтересів в суді першої інстанції: фіксований гонорар за складання документів по суті справи та процесуальних документів, участь у судових засіданнях (підготовчих - не більше двох, а також по суті - не більше двох) - 80 000, 00 грн. з ПДВ (незалежно від результатів розгляду справи), а також гонорар успіху у розмірі 2 % від суми задоволених вимог.
Додатковою угодою № 2 від 26.02.2026 до договору № 38/2025 про здійснення представництва та надання правничої допомоги від 27.06.2025 року сторони погодили, що в рамках договору про консультування та надання правничої допомоги № 38/2025 від 27.06.2025 Адвокатським бюро "Оріщенко" будуть також надаватись юридичні послуги, пов'язані з розглядом Північним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Приватного підприємства "Елмерін" (попереднє найменування - Приватне підприємство "Завод "Сател») на рішення Господарського суду Сумської області від 28.01.2026 року по справі № 920/1085/25 за позовом ТОВ "Біоопт" про стягнення заборгованості.
Додатковою угодою № 2 від 26.02.2026 сторони погодили вартості послуг з представництва інтересів ТОВ "Біоопт" у суді апеляційної інстанції, а саме:
- 50 000,00 грн (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) - підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу;
- 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) - підготовка та подання пояснень та процесуальних документів по справі (за один документ);
- 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) - участь у судовому засіданні (за одне судове засідання).
Відповідно до Деталізованого звіту щодо наданих послуг за договором № 38/2025 про здійснення представництва та надання правничої допомоги від 27.06.2025 року та додаткової угоди № 2 від 26.02.2026 року по справі № 920/1085/25 ТОВ "Біоопт" були надані наступні послуги за такою вартістю:
26.02.2026 - вартість 10 000,00 грн - складання, підготовка та подання заяви про заперечення проти відкриття апеляційного провадження (в порядку ч. 2 ст. 262 ГПК України);
12.03.2026 - вартість 50 000,00 грн - складання, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу (в порядку статті 263 ГПК України), що містив клопотання про закриття апеляційного провадження, у тому числі: - отримання інформаційної довідки з ДРРП щодо об'єкту за адресою Сумська область, місто Шостка, вулиця Спаська, будинок 30;- отримання інших доказів.
08.04.2026 - вартість 10 000,00 грн - участь у судовому засіданні у приміщення суду.
Таким чином, загальна сума витрат на правничу допомогу по справі № 920/1085/25 у суді апеляційної інстанції склала 70 000,00 грн (сімдесят тисяч гривень 00 копійок).
Згідно рахунку № 19 від 05.03.2026 року Адвокатським бюро "Оріщенко" було виставлено за договором про консультування та надання правничої допомоги № 38/2025 від 27.06.2025 року (юридичні послуги з представництва у справі № 920/1085/25 в Північному апеляційному господарському суді) на суму 60 000,00 грн. Зазначена сума стосується сплати послуг з підготовки та подання заперечень проти відкриття апеляційного провадження та відзиву на апеляційну скаргу.
07.03.2026 року вказаний рахунок на оплату сплачений ТОВ "Біопт" у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 6931 Актом надання послуг № 20 від 07.03.2026 року за договором про консультування та надання правничої допомоги № 38/2025 від 27.06.2025, сторонами було зафіксовано обсяг наданих Адвокатським бюро "Оріщенко" ТОВ "Біоопт" юридичних послуг з представництва у справі № 920/1085/25 в Північному апеляційному господарському суді у розмірі 60 000,00 грн.
09.04.2026 року Адвокатським бюро "Оріщенко" було виставлено рахунок на оплату № 25 за договором про консультування та надання правничої допомоги № 38/2025 від 27.06.2025 року (юридичні послуги з представництва у справі № 920/1085/25 в Північному апеляційному господарському суді (участь у судовому засіданні) на суму 10 000,00 грн. Зазначена сума стосується сплати послуг з участі у судовому засіданні, яке відбулося 08.04.2026 року.
10.04.2026 року вказаний рахунок на оплату сплачений ТОВ "Біоопт" у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 7190.
Згідно з актом надання послуг № 26 від 09.04.2026 року за договором про консультування та надання правничої допомоги № 38/2025 від 27.06.2025, сторонами було зафіксовано обсяг наданих Адвокатським бюро "Оріщенко" ТОВ "Біоопт" юридичних послуг з представництва у справі № 920/1085/25 в Північному апеляційному господарському суді (участь у судовому засіданні) у розмірі 10 000,00 грн.
ТОВ "Біоопт" в особі адвоката Оріщенко Наталії подано до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу та заяву про заперечення про відкриття апеляційного провадження. Також із матеріалів справи вбачається участь від позивача у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суді в даній справі 08.04.2026 адвоката Бардакової А.О. (Адвокатське бюро "Оріщенко").
Повноваження адвоката Бардакової А.О. підтверджуються ордером на надання правничої допомоги серії ВІ №1385835 від 04.04.2026, який підписаний керівником Адвокатського бюро "Оріщенко".
Загальна вартість понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції за вказаними документами становить 70 000,00 грн.
Відповідачем у встановлений судом в ухвалі від 15.04.2026 строк не подано до суду заперечень проти розподілу витрат позивача на послуги адвоката.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи із принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, в рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (пункт 268), від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
У такому випадку суд, керуючись ч. 5 - 7, 9 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Верховного Суду від 30.04.2024 у справі № 913/50/22, від 09.04.2024 у справі № 910/11443/22, від 14.03.2024 у справі № 904/141/20.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформульовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов'язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України.
Такий обов'язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.
Надмірна деталізація виконаної адвокатом роботи задля досягнення певної процесуальної дії в межах виконання договору про надання правничої допомоги не є підставою для формування завищеної вартості таких послуг при її стягненні зі сторони, на користь якої рішення не винесено.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката, суд зазначає, що дане питання необхідно розглядати в двох площинах: по-перше, це договірні відносини позивача з адвокатом (адвокатами) стосовно надання юридичних послуг і, по-друге, це вимога про оплату наданих послуг відповідачем.
Стосовно першого аспекту суд виходить із основоположного принципу цивільного права - принципу свободи договору. Позивач має право на свій розсуд оцінити вартість послуг адвоката, навіть у розмірі ціни позову.
Стосовно другої площини розглядуваного питання суд зазначає, що положення ГПК України про стягнення вартості послуг адвоката по-суті є оплатою відповідачем наданих позивачеві послуг з правничої допомоги. І в цьому аспекті оцінка вартості послуг позивачем не має беззаперечного статусу.
Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов'язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Колегія суддів, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшла висновку не присуджувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Біоопт», всю суму витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, що заявлена до стягнення.
Враховуючи наведені положення процесуального законодавства, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом правової допомоги у даній справі в суді апеляційної інстанції, надавши оцінку доказам та доводам позивача щодо розподілу відповідних витрат, а також беручи до уваги критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт".
Враховуючи право суду не присуджувати (не розподіляти) стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, беручи до уваги баланс інтересів сторін у даному питанні, суд вважає адекватним розміром правничої допомоги, яка може бути покладена на відповідача 35000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт" про ухвалення додаткового рішення у справі № 920/1085/25 про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Елмерін" (41000, Сумська обл., Шосткинський район, місто Середина-Буда, вулиця Путейська, будинок 1 В, ідентифікаційний код 32064547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоопт" (61001, місто Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 4 А, кім. 28, ідентифікаційний код 43985204) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн 00 коп.
3. У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду Сумської області.
5. Матеріали справи №920/1085/25 повернути до місцевого господарського суду.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Крижний
Судді Б.О. Ткаченко
О.М. Гаврилюк