ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
07 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/4120/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна,
секретар судового засідання: І.С. Мисько,
за участю представників учасників справи:
від ОСОБА_1 : О.Д. Вербицький
від ОСОБА_2 : Ю.Ф. Каназірський, А.С. Коломійчук
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 (вх.№5326/25/Д2 від 05.05.2026) про відвід суддів Л.В. Поліщук та К.В. Богатиря в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 (суддя Ю.А. Шаратов, м.Одеса, повне рішення складено 12.12.2025)
та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2025 (суддя І.А. Малярчук, м. Одеса, повне рішення складено 24.12.2025)
у справі №916/4120/24
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1)Компанії Зінделус Лімітед (ZINDELUS LIMITED);
2) ОСОБА_2 ,
про визнання недійсної додаткової угоди,
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Компанії Зінделус Лімітед (ZINDELUS LIMITED) та ОСОБА_2 про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 04.03.2015 до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» від 14.03.2015, укладеної між Компанією «Зінделус Лімітед» та ОСОБА_4 з моменту її вчинення, тобто з 04.03.2015.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 у справі №916/4120/24 закрито провадження у справі в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до Компанії Зінделус Лімітед (ZINDELUS LIMITED) про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 04.03.2015 до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» від 14.03.2015, укладеної між Компанією «Зінделус Лімітед» та ОСОБА_4 з моменту її вчинення, тобто з 04.03.2015. Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 04.03.2015 до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» від 14.03.2015, укладеної між Компанією «Зінделус Лімітед» та ОСОБА_4 з моменту її вчинення, тобто з 04.03.2015.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 24.12.2025 у справі №916/4120/24 задоволено частково заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати у справі №916/4120/24. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 18 000,00 грн витрат на правничу допомогу. Відмовлено ОСОБА_2 у решті частини заявлених вимог у заяві.
Не погодившись з ухваленим рішенням та додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила: скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.
Апеляційну скаргу зареєстровано судом 31.12.2025 за вх.№№5326/25, 5327/25.
Відповідно до протоколів щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2025 автоматизований розподіл не відбувся у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2026 та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.01.2026 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2025 у справі №916/4120/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/4120/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
23.01.2026 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2025 у справі №916/4120/24. Встановлено учасникам справи строк до 16.02.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.
З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вказаною ухвалою суду від 28.01.2026 вирішено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2025 у справі №916/4120/24 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд апеляційної скарги призначено на 07.04.2026 об 11:00.
16.02.2026 представником ОСОБА_2 - адвокатом Коломійчуком Андрієм Сергійовичем через систему «Електронний суд» подано відзив на апеляційну скаргу (вх.№5326/25/Д1 від 17.02.2026).
У судовому засіданні 07.04.2026, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи протокольною ухвалою оголошено перерву до 05.05.2026 о 12:00 год.
05.05.2026, тобто у день судового засідання, від представника ОСОБА_1 - адвоката Вербицького Олексія Дмитровича надійшла заява (вх.№5326/25/Д2 від 05.05.2026) про відвід суддів Л.В. Поліщук та К.В. Богатиря в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2025 у справі №916/4120/24.
Заява мотивована тим, що у даному випадку, на думку заявника, існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності названих суддів.
Так, скаржницею в особі її представника зазначено, що 04.05.2026 було встановлено, що головуючий суддя Л.В. Поліщук та суддя К.В. Богатир брали участь у розгляді справи №916/2745/22, а саме:
-постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 у складі колегії суддів: головуючого судді К.В. Богатиря, суддів Л.В. Поліщук Л.В. та Н.М. Принцевської апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 у справі №916/2745/22 за позовом ОСОБА_2 до відповідачів: ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_1 ; Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про визнання недійсним правочину, скасування рішення державного реєстратора, визначення розміру статутного капіталу, розірвання договорів та стягнення (витребування з володіння) часток у статутному капіталі, - залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 про відмову у поновленні строку на подання відзиву у справі №916/2745/22 - залишено без змін; тобто, вказане рішення суду від 09.12.2024 прийнято в інтересах ОСОБА_2 та, відповідно не в інтересах ОСОБА_1 ;
-постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у складі колегії суддів: головуючого судді К.В. Богатиря, суддів Л.В. Поліщук Л.В. та Н.М. Принцевської апеляційну скаргу ОСОБА_5 на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 у справі №916/2745/22 за позовом ОСОБА_2 до відповідачів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про визнання недійсним правочину, скасування рішення державного реєстратора, визначення розміру статутного капіталу, розірвання договорів та стягнення (витребування з володіння) часток у статутному капіталі, залишено без задоволення; додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 у справі №916/2745/22 - залишено без змін; тобто, вказане рішення суду від 09.12.2024 прийнято в інтересах ОСОБА_2 та, відповідно, не в інтересах ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, скаржниця зазначила, що наведені вище обставини викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості суддів Л.В. Поліщук та К.В. Богатиря у розгляді справи №916/4120/24 з огляду на їх пряму заінтересованість.
У судовому засіданні 05.05.2026 було порушено питання щодо розгляду вказаної заяви про відвід, однак остання не була розглянута судом у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги та оголошення з цієї підстави перерви у судовому засіданні до 07.05.2026 о 15:30.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.№5326/25/Д2 від 05.05.2026) про відвід суддів Л.В. Поліщук та К.В. Богатиря, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини перша - третя, сьома, восьма, одинадцята статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на те, що заява про відвід суддів Л.В. Поліщук та К.В. Богатиря надійшла до суду 05.05.2026, тобто у день судового засідання, в силу частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується колегією суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів К.В. Богатиря, О.Ю. Аленіна.
Колегія суддів зазначає, що відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини першої якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1)він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2)він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3)він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4)було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5)є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1 - 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Слід зазначити, що приписи статті 35 Господарського процесуального кодексу України містять узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.
У цьому контексті Південно-західний апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
-«об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою, вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
-«суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
У рішенні у справі «Білуха проти України» Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Одночасно апеляційний суд підкреслює, що не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто у ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід судді Л.В. Поліщук, Південно-західний апеляційний господарський суд також бере до уваги те, що окрім переліку обставин, які є безумовними підставами для відводу судді, у процесуальному законі також зазначені й виняткові випадки, за яких заявлення відводу «a priori» не може бути підставою для застосування цього процесуального інституту.
Зокрема, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу України).
Так, колегією суддів з'ясовано, що:
-постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 у складі колегії суддів: головуючого судді К.В. Богатиря, суддів Л.В. Поліщук Л.В. та Н.М. Принцевської апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 у справі №916/2745/22 за позовом ОСОБА_2 до відповідачів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про визнання недійсним правочину, скасування рішення державного реєстратора, визначення розміру статутного капіталу, розірвання договорів та стягнення (витребування з володіння) часток у статутному капіталі, - залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 про відмову у поновленні строку на подання відзиву у справі №916/2745/22 - залишено без змін;
-постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у складі колегії суддів: головуючого судді К.В. Богатиря, суддів Л.В. Поліщук Л.В. та Н.М. Принцевської апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2024 у справі №916/2745/22 про задоволення позову ОСОБА_2 до відповідачів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про визнання недійсним правочину, скасування рішення державного реєстратора, визначення розміру статутного капіталу, розірвання договорів та стягнення (витребування з володіння) часток у статутному капіталі, - залишено без задоволення; рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2024 у справі №916/2745/22 - залишено без змін;
-іншою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 у складі колегії суддів: головуючого судді К.В. Богатиря, суддів Л.В. Поліщук Л.В. та Н.М. Принцевської апеляційну скаргу ОСОБА_5 на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 7 335,00 грн витрат на правничу допомогу, стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 17 000,00 грн витрат на правничу допомогу, стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 25 665,00 грн витрат на правничу допомогу у справі №916/2745/22 за позовом ОСОБА_2 до відповідачів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про визнання недійсним правочину, скасування рішення державного реєстратора, визначення розміру статутного капіталу, розірвання договорів та стягнення (витребування з володіння) часток у статутному капіталі, - залишено без задоволення; додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 по справі №916/2745/22 - залишено без змін;
-постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.03.2025 у справі №916/2745/22 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про зупинення провадження у цій справі №916/2745/22 до набрання законної сили рішеннями в інших справах №916/4918/23 та №916/4120/24, що розглядаються Господарським судом Одеської області; касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2024 у справі №916/2745/22 по суті спору, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито; касаційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 у справі №916/2745/22 в частині розподілу судових витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції залишено без змін; поновлено виконання рішення Господарського суду Одеської області від 27.06.2024 та постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 по справі №916/2745/22.
Колегія суддів зазначає, що аргументи, якими ОСОБА_1 мотивує свою заяву про відвід суддів Л.В. Поліщук та К.В. Богатиря у справі №916/4120/24, а саме, щодо апеляційного розгляду справи №916/2745/22, за результатами розгляду якої судові рішення були прийняті в інтересах ОСОБА_2 та, відповідно, не в інтересах ОСОБА_1 , не можуть слугувати підставою для відведення суддів Л.В. Поліщук та К.В. Богатиря з огляду на положення частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, наведені заявником аргументи не можна розцінити як обґрунтовані, так як вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність суддів Л.В. Поліщук та К.В. Богатиря, не вказують на їх особисту небезсторонність чи необ'єктивне ставлення до учасників справи або їх зацікавленість в ухваленні певного рішення у цій справі.
Поряд з цим, наведені у заяві мотиви щодо заінтересованості не можуть слугувати підставою для відведення суддів Л.В. Поліщук та К.В. Богатиря, оскільки ґрунтуються виключно на припущеннях та оціночних судженнях учасника процесу.
Водночас апеляційний суд зауважує, що у заяві про відвід не доведені будь-які факти прояву суддями Л.В. Поліщук та К.В. Богатиря поведінки, яка б свідчила про їх упередженість чи небезсторонність у цій справі.
Тому аргументи, якими ОСОБА_1 мотивує свою заяву про відвід суддям Л.В. Поліщук та К.В . Богатиря у справі №916/4120/24, не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності суддів, оскільки, з огляду на характер доводів, їх суть та спрямованість, такі є надуманими, ґрунтуються на припущеннях заявника, а не на достовірно встановлених обставинах, які могли б свідчити про наявність підстав для відводу судді у розумінні частин першої - третьої статті 35, статті 36 Господарського процесуального кодексу України.
Інших обставин, які викликають у заявниці сумнів у неупередженості або об'єктивності головуючого судді, нею не зазначено.
Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про відвід суддів Л.В. Поліщук та К.В. Богатиря у розгляді справи №916/4120/24 не містить обставин, які визначені чинним господарським процесуальним законодавством як підстави для відводу судді чи викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді, а тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.
Керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 232-235 ГПК України,
Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№5326/25/Д2 від 05.05.2026) про відвід суддів Л.В. Поліщук та К.В. Богатиря в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 10.12.2025 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2025 у справі №916/4120/24.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повну ухвалу складено 11.05.2026.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя О.Ю. Аленін