ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
06 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2896/25
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Діброви Г.І.,
Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання - Полінецька В.С.,
за участю представників учасників судового процесу:
від прокуратури: Дрей І.Ю., за посвідченням;
від КМУ: Васильєва С.О., у порядку самопредставництва;
від Рибопромислової асоціації “Хаджибейський лиман»: не з'явився;
від Мінекономіки: не з'явився;
від ООДА: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на ухвалу Господарського суду Одеської області
від 20 листопада 2025 року (повний текст складено 25.11.2025)
у справі № 916/2896/25
за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до відповідача: Рибопромислової асоціації “Хаджибейський лиман»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства; Одеська обласна державна адміністрація
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном та зобов'язання вчинити певні дії
суддя суду першої інстанції: Рога Н.В.
місце винесення ухвали: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
В судовому засіданні 06.05.2026, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
24.07.2025 Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Рибопромислової асоціації (далі - РА) «Хаджибейський лиман» про:
- усунення перешкоди власнику - Державі Україна в особі Кабінету Міністрів України у користуванні та розпорядженні майном шляхом припинення рибогосподарського використання РА «Хаджибейський лиман» Хаджибейського лиману із середньою площею 10 000 га, який знаходиться на території Одеського району Одеської області, разом із земельною ділянкою під ним, для цілей спеціального використання водних біоресурсів у формі спеціального товарного рибного господарства на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкта;
- усунення перешкоди власнику - Державі Україна в особі Кабінету Міністрів України у користуванні та розпорядженні майном шляхом зобов'язання РА «Хаджибейський лиман» повернути Державі в особі Кабінету Міністрів України Хаджибейський лиман із середньою площею 10 000 га, який знаходиться на території Одеського району Одеської області, разом із земельною ділянкою під ним.
29.09.2025 від першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури до суду надійшло клопотання про залучення правонаступника, відповідно до якої прокурор просив здійснити процесуальне правонаступництво у даній справі № 916/2896/25 шляхом заміни Кабінету Міністрів України на Одеську обласну державну адміністрацію.
Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що на момент звернення до суду належним позивачем було визначено Кабінет Міністрів України з урахуванням положень Водного кодексу України та практики Верховного Суду.
Водночас, після відкриття провадження відбулися зміни у правовому статусі спірної земельної ділянки: її сформовано, віднесено до земель водного фонду та у подальшому зареєстровано право державної власності в особі Одеської обласної державної адміністрації.
У зв'язку з державною реєстрацією права власності 22.09.2025, прокурор вказує, що саме Одеська обласна державна адміністрація набула повноважень власника щодо цієї земельної ділянки та, відповідно, є належним суб'єктом звернення до суду з вимогами про захист права державної власності.
З огляду на наведене, прокурор дійшов висновку про наявність правових підстав для процесуальної заміни первісного позивача - Кабінету Міністрів України - його правонаступником: Одеською обласною державною адміністрацією, у межах спірних правовідносин, що є предметом розгляду у цій справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.11.2025 у справі №916/2896/25 (суддя Рога Н.В.) у задоволенні клопотання першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури про залучення правонаступника (вх.№30291/25 від 29.09.2025р.) - відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що Одеська обласна державна адміністрація, як орган виконавчої влади, знаходиться в прямому підпорядкуванні у Кабінету Міністрів України.
Господарський суд Одеської області зазначає, що, звертаючись до компетентного органу перед пред'явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Ухвалою суду від 20.11.2025р. залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Одеську обласну державну адміністрацію та запропоновано надати свої міркування щодо позову.
Господарський суд звертає увагу, що Одеська обласна державна адміністрація не позбавлена права заявити самостійні вимоги на предмет спору у разі виявлення порушення своїх законних прав та інтересів.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.11.2025 у справі №916/2896/25. Клопотання Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури про залучення правонаступника у справі №916/2896/25 задовольнити. Здійснити процесуальне правонаступництво у справі №916/2896/25 шляхом заміни Кабінету Міністрів України на Одеську обласну державну адміністрацію.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на наступні обставини:
- місцевим господарським судом під час прийняття оскаржуваної ухвали допущено порушенні норм матеріального та процесуального права щодо здійснення процесуального правонаступництва, а саме ст.52 Господарського-процесуального кодексу України;
- враховуючи проведення 22.09.2025 державної реєстрації права власності Держави в особі Одеської обласної державної адміністрації на земельну ділянку площею 8473,6727 га з кадастровим номером 5121083800:01:003:2025, саме Одеська обласна державна адміністрація з 22.09.2026 є повноважним органом на розпорядження вказаною земельною ділянкою;
- саме до повноважень Одеської обласної державної адміністрації відноситься розпорядження землями державної власності, в тому числі землями Хаджибейського лиману.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 09.12.2025, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 вирішенно питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.11.2025 у справі №916/2896/25 було відкладене до надходження витребуваних цією ж ухвалою з Господарського суду Одеської області матеріалів зазначеної справи до суду апеляційної інстанції.
18.12.2025 матеріали справи №916/2896/25 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Однак, у зв'язку з відпусткою судді зі складу колегії суддів, яка не є суддею-доповідачем, Ярош А.І., розпорядженням керівника апарату суду від 23.12.2025 № 512 призначено повторний автоматизований розподіл справи №916/2896/25.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025 для розгляду справи №916/2896/25 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.12.2025 у складі судді-доповідача Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.11.2025 у справі №916/2896/25. Призначено справу до розгляду на 18.03.2026 о 10:30 год.
Між тим, у зв'язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Савицького Я.Ф. з 16.03.2026 по 20.03.2026 відповідно до наказу в.о. голови суду від 13.03.2026 №38-в та участю суддів-членів колегії Діброви Г.І. та Принцевської Н.М. з 16.03.2026 по 20.03.2026 у підготовці НШСУ для підтримання кваліфікації суддів апеляційних господарських судів відповідно до наказу голови суду від 03.03.2026 №30-в, зазначене судове засідання у справі №916/2896/25 не відбулося, про що складено відповідну довідку судового засідання. У вказаній довідці також зазначено, що про дату, на яку буде призначено розгляд справи, учасники справи будуть повідомлені додатково.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 у складі судді-доповідача Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М. повідомлено учасників справи №916/2896/25, що її розгляд відбудеться 06.05.2026 об 11:00 год.
В судовому засіданні 06.05.2026 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник КМУ заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.
Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства; вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи; участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін; явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов'язковою, матеріалів справи достатньо для винесення законного та обґрунтованого рішення, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутністю представника Приватного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Чорноморець» у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у розумний строк.
В судовому засіданні 06.03.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, проаналізувавши викладені в апеляційних скаргах доводів, заслухавши представників скаржників, перевіривши правильність юридичної оцінки фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесені оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Заступник керівника Одеської обласної прокуратури, звертаючись з клопотанням про залучення правонаступника, просив здійснити процесуальне правонаступництво у даній справі № 916/2896/25 шляхом заміни Кабінету Міністрів України на Одеську обласну державну адміністрацію.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, позивач, із посиланням на положення Конституції України, Водного кодексу України, Закону України «Про аквакультуру», а також усталену практику Верховного Суду, зазначає, що належним позивачем у справі № 916/2896/25 є держава в особі Кабінету Міністрів України.
На думку позивача, саме Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений виключними повноваженнями щодо здійснення управління об'єктами державної власності, у тому числі водними об'єктами загальнодержавного значення, що охоплює реалізацію правомочностей володіння, користування та розпорядження такими об'єктами, а також здійснення контролю за їх використанням, охороною та відтворенням водних біоресурсів.
Позивач наголошує, що відповідно до вимог чинного законодавства водні об'єкти загальнодержавного значення перебувають у власності держави, а відтак держава реалізує права власника саме через Кабінет Міністрів України як уповноважений суб'єкт владних повноважень. Такий підхід, як зазначає позивач, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, сформованими у подібних правовідносинах.
Окремо позивач звертає увагу на правову природу спірного об'єкта - Хаджибейського лиману, зазначаючи, що лиман є природним водним об'єктом, який являє собою затоплену морськими водами пригирлову частину річкової долини або балки. У зв'язку з цим, на переконання позивача, такий об'єкт є єдиним, цілісним і неподільним природним утворенням, що не може розглядатися як сукупність окремих самостійних об'єктів, зокрема водної поверхні та земельної ділянки (дна) під нею.
З огляду на зазначене, позивач вважає, що розмежування повноважень щодо розпорядження різними складовими такого водного об'єкта між різними органами виконавчої влади, зокрема між Кабінетом Міністрів України та обласною державною адміністрацією, є юридично необґрунтованим та таким, що суперечить природі спірного об'єкта як єдиного цілого.
У зв'язку з викладеним, позивач просить суд дійти висновку про те, що у даній справі належним позивачем є саме держава в особі Кабінету Міністрів України, як суб'єкта, уповноваженого здійснювати відповідні функції щодо спірного водного об'єкта.
Під час розгляду поданого клопотання місцевим господарським судом було всебічно досліджено правовий статус Одеської обласної державної адміністрації та її місце у системі органів виконавчої влади України.
За результатами такого дослідження суд дійшов висновку, що Одеська обласна державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади, який входить до єдиної системи органів виконавчої влади та здійснює свої повноваження в межах, визначених Конституцією та законами України.
Судом установлено, що відповідно до законодавчого регулювання, Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади забезпечує спрямування, координацію та контроль діяльності місцевих державних адміністрацій. У свою чергу, місцеві державні адміністрації, у тому числі Одеська обласна державна адміністрація, є підзвітними та підконтрольними Кабінету Міністрів України, а їх керівники несуть відповідальність перед Урядом за здійснення покладених на них повноважень.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що Одеська обласна державна адміністрація не є самостійним та незалежним суб'єктом у системі органів виконавчої влади, а діє як складова частина єдиної вертикалі виконавчої влади, перебуваючи у відносинах організаційного та функціонального підпорядкування Кабінету Міністрів України.
Таким чином, суд констатував наявність прямих відносин підпорядкованості між Кабінетом Міністрів України та Одеською обласною державною адміністрацією, що має істотне значення для правильного вирішення питання щодо наявності чи відсутності підстав для процесуального правонаступництва у даній справі.
В апеляційній скарзі (позовній заяві), поданій в інтересах держави, прокурор просив суд більш розширено та комплексно захистити порушене право державної власності, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.
Зокрема, прокурор ставив питання про усунення перешкод у здійсненні державою в особі Кабінету Міністрів України правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження об'єктом державної власності - водним об'єктом загальнодержавного значення, а саме Хаджибейським лиманом, із середньою площею 10000 га, який розташований у межах Одеського району Одеської області, разом із земельною ділянкою під ним.
Як зазначено у позовних вимогах, такі перешкоди, на думку прокурора, полягають у протиправному використанні вказаного водного об'єкта рибопромисловою асоціацією «Хаджибейський лиман» для здійснення спеціального використання водних біоресурсів у формі спеціального товарного рибного господарства на підставі Режиму рибогосподарської експлуатації водного об'єкта. У зв'язку з цим прокурор просив суд припинити відповідне використання як таке, що, на його переконання, порушує інтереси держави як власника майна.
Крім того, як похідну вимогу від основної, прокурор заявив вимогу про зобов'язання рибопромислової асоціації «Хаджибейський лиман» повернути спірний водний об'єкт разом із земельною ділянкою під ним державі в особі Кабінету Міністрів України, що, на думку заявника, є необхідним для повного відновлення порушених прав державної власності.
На підставі рішення державного реєстратора Василівської сільської ради Болградського району Одеської області Нікішиної І.М. від 22.09.2025 № 80958924 здійснено державну реєстрацію права власності держави в особі Одеської обласної державної адміністрації на земельну ділянку площею 8473,6727 га з кадастровим номером 5121083800:01:003:2025 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3206474751210, номер запису про речове право 61584200).
З урахуванням наведеного прокурор у ході розгляду справи заявив клопотання про процесуальну заміну позивача - Кабінету Міністрів України - на Одеську обласну державну адміністрацію, посилаючись на те, що після державної реєстрації права власності саме остання стала належним суб'єктом права державної власності щодо спірної земельної ділянки, а відтак - і належним позивачем у даних правовідносинах.
Обґрунтовуючи свою позицію, прокурор вказував на наявність правонаступництва у спірних правовідносинах, зазначаючи, що відбулася фактична зміна суб'єкта, уповноваженого здійснювати правомочності власника від імені держави, у зв'язку з чим Одеська обласна державна адміністрація повинна бути залучена до участі у справі як правонаступник первісного позивача.
Надаючи оцінку таким доводам, суд апеляційної інстанції виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України, процесуальне правонаступництво допускається у випадках вибуття сторони зі спірних правовідносин, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи, заміни сторони у зобов'язанні або в інших випадках заміни особи у матеріальних правовідносинах, щодо яких виник спір. У таких випадках суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника на будь-якій стадії судового процесу.
При цьому процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального правонаступництва, тобто його наявність обумовлюється переходом суб'єктивних матеріальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Такий перехід має бути підтверджений належними та допустимими доказами і повинен свідчити саме про заміну суб'єкта у спірному матеріальному правовідношенні.
Зазначений правовий підхід узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.
Разом із тим, колегія суддів враховує, що у даному випадку йдеться про особливий різновид правовідносин - публічно-правові відносини за участю органів державної влади, для яких характерним є так зване публічне правонаступництво.
Під публічним правонаступництвом слід розуміти перехід прав та обов'язків від одного суб'єкта владних повноважень до іншого у випадках, прямо передбачених законом, з урахуванням розмежування їх компетенції. Водночас, визначальним у таких правовідносинах є не формальний перехід права власності, а наявність у відповідного органу владних повноважень щодо реалізації та захисту такого права.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який забезпечує здійснення виконавчої влади як безпосередньо, так і через інші органи, зокрема місцеві державні адміністрації, спрямовуючи, координуючи та контролюючи їх діяльність.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 23 зазначеного Закону, місцеві державні адміністрації є підзвітними та підконтрольними Кабінету Міністрів України, а їх діяльність здійснюється в межах повноважень, визначених законодавством.
Отже, Одеська обласна державна адміністрація, хоча і набула повноважень щодо управління відповідною земельною ділянкою як орган, уповноважений державою, однак перебуває у системному підпорядкуванні Кабінету Міністрів України та не є окремим, самостійним носієм права державної власності у розумінні заміни суб'єкта матеріального правовідношення.
Крім того, як обґрунтовано зазначено у правових висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, зміна органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції від імені держави, не впливає на сам факт існування права державної власності та не є перешкодою для продовження розгляду справи за позовом прокурора в інтересах держави.
Судом також установлено, що ухвалою суду першої інстанції від 20.11.2025 Одеську обласну державну адміністрацію було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, з наданням їй можливості подати пояснення та реалізувати процесуальні права.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що така процесуальна участь відповідає характеру спірних правовідносин та забезпечує баланс інтересів усіх учасників справи, не позбавляючи Одеську обласну державну адміністрацію права, у разі наявності підстав, звернутися до суду із самостійними вимогами щодо предмета спору.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що наведені прокурором обставини не свідчать про наявність матеріально-правового та, відповідно, процесуального правонаступництва у розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України, а відтак підстави для заміни позивача у даній справі відсутні.
За таких обставин, враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Одеської області від 20.11.2025 у справі №916/2896/25 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури - без задоволення.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта по сплаті судового збору за її подання і розгляд не відшкодовуються.
Керуючись ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.11.2025 по справі №916/2896/25 залишити без змін.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови складений та підписаний 11.05.2026.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Діброва Г.І.
Суддя Принцевська Н.М.