Справа № 947/18637/26
Провадження № 2/947/4690/26
про залишення позовної заяви без руху
11.05.2026 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А., розглянувши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Борисова Ніна Вадимівна, Відділ забезпечення діяльностві органу опіки та піклування Київської райадміністрації Одеської міської ради, представник третьої особи: Джежик Ольга Володимирівна про визнання недійсним договору дарування,
04 травня 2026 року позивачка, через представника адвоката Хлопко А.Ю., звернулися до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Борисова Ніна Вадимівна, Відділ забезпечення діяльностві органу опіки та піклування Київської райадміністрації Одеської міської ради, представник третьої особи: Джежик Ольга Володимирівна про визнання недійсним договору дарування, а саме просить суд ухвалити рішення яким:
- визнати недійсним Договір дарування земельної ділянки площею 0, 0485 га, кадастровий номер 5110136900:24:006:0004, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку під літ. «А-2ж», загальною площею 194,0 кв.м., житловою площею 128,9 кв.м. та надвірних споруд: ганку під літ. «а», тераси під літ. «а-1», сараю під літ. «Б», навісу під літ. «В», № 1-4 огорожі, І мощення, від 02 вересня 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1735;
- визнати недійсним Договір дарування земельної ділянки, площею 0.0158 кадастровий номер 5110136900:24:006:0033, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , від 02 вересня 2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1736.
- визнати земельну ділянку площею 0, 0485 га, 5110136900:24:006:0004, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку під літ. «А-2ж», загальною площею 194,0 кв.м., житловою площею 128,9 кв.м. та надвірних споруд: ганку під літ. «а», тераси під літ. «а-1», сараю під літ. «Б», навісу під літ. «В». № 1-4 огорожі, 1 мощення; земельну ділянку площею 0,0158 га, кадастровий номер 5110136900:24:006:0033, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_8 ;
- провести поділ земельної ділянки площею 0,0485 га, кадастровий номер 5110136900:24:006:0004, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який складасться з: житлового будинку під літ. «А-2ж», загальною площею 194,0 кв.м., житловою площею 128,9 кв.м. та надвірних споруд: ганку під літ. «а», тераси під літ. «а-1», сараю під літ. «Б», навісу під літ. «В», № 1-4 огорожі, 1 мощіння, та земельної ділянки площею 0.0158 га, кадастровий номер 5110136900:24:006-0033 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,085 га, кадастровий номер 5110136900:24:006:0004, розташованої з301 адресою: АДРЕСА_1 , на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку під літ. «А-2ж», загальною площею 194,0 кв.м., житловою площею - 128,9 кв.м. та надвірних споруд ганку під літ. «а», тераси під літ. «а-1», сараю під літ. «Б», навісу під літ. «В», № 1-4 огорожі, 1 мощіння, та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0158 га, кадастровий номер 5110136900:24:006:0033, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
- перерозподілити частки між співвласниками земельної ділянки площею 0,0485 га, кадастровий номер 5110136900:24:006:0004, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку під літ. «А-2ж», загальною площею 194,0 кв.м., житловою площею 128,9 кв.м. та надвірних споруд ганку під літ. «а», тераси під літ. «а-1», сараю під літ. «Б», навісу під літ. «В», № 1-4 огорожі, І мощіння, та земельної ділянки площею 0,0158 га, кадастровий номер 5110136900:24:006:0033, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/7 частин земельної ділянки площею 0,0485 га кадастровий номер 5110136900:24:006:0004, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , на 4/7 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з: житлового будинку під літ. «А-2ж», загальною площею 194,0 кв.м., житловою площею 128,9 кв.м. та надвірних споруд; ганку під літ. «а», тераси під літ. «а-1», сараю під літ. «Б», навісу під літ. «В», № 1-4-огорожі, 1 мощіння;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/7 частин земельної ділянки площею 0,0158 га, кадастровий номер 5110136900:24:006:0033, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана судді Скриль Ю.А.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є визнання недійсним договору дарування, які стосуються нерухомого майна, та визнання права власності на майно, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться в межах Київського району міста Одеси.
Отже справа підсудна Київському районному суду м. Одеси на підставі частини 1 статті 30 ЦПК України.
Відповідно до ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову.
Позивачка при звернення до суду не зазначила ціну позову та не надала документів на підтвердження.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості.
Тягар доказування вартості майна несе позивач.
Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ч. 2 ст. 176 ЦПК України).
Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.95 за N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" встановлено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
Окрім того, вартість майна визначається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
За статтею 3 зазначеного Закону незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Ціна позову визначається дійсною вартістю спірного майна на час звернення до суду з позовною заявою.
Так, для визначення ціни позову позивач повинен надати суду Звіт щодо дійсної вартості спадкового майна (надавши його до суду у повному обсязі) та сплатити судовий збір, відповідно до дійсної вартості, саме ринкової вартості майна.
Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Проте,немає жодних відомостей стосовно вищевказаних земельних ділянок їх грошова оцінка.
З урахуванням того, що відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, вказаний недолік позовної заяви може потягти за собою сплату судового збору у неповному обсязі.
Таким чином, позивачці необхідно надати суду документи, відповідно до яких можливо встановити вартість земельних ділянок площею та уточнити ціну позову з урахуванням сукупної вартості всіх спірних об'єктів.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, для сплати судового збору виходячи з вимог ст.4 ЗУ «Про судовий збір», або надати документи з обґрунтуванням підстав звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 у розмірі 3 328 грн.
Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,що дорівнює 1 331,20 грн.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий та немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
У позовній заяві позивачкою заявлено 5 вимог немайнового характеру та 4 вимоги майнового характеру.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
17. Позивачем у позовній заяві об'єднано дві вимоги майнового характеру (див пункт 11 цієї ухвали), але ціна позову з урахуванням правил, визначених у статті 176 ЦПК України, позивачем не визначена.
У даному випадку позивачка заявляє майнові та не майнові вимоги, але ціна позову з урахуванням правил, визначених у статті 176 ЦПК України, позивачкою не визначена.
Суд наголошує, що обов'язок визначати вартість майна за відповідними вимогами покладається законодавцем саме на позивача (див пункти 7 та 15 цієї ухвали).
Сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 6 659,84 гривень не відповідає дійсній вартості майна.
Отже позивачці слід надати звіт щодо оцінки дійсної вартості спірних земельних ділянок або сплатити судовий збір відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 16 640 гривень (16640 х 0.8=13 312). У данному випадку доплатити судовий збір у розмірі 6 652,16 гривень.
Судовий збір треба перераховувати на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів: ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Відповідно до статті 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно із частиною 1 статті 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Частиною 4 статті 53 ЦПК України, у заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Таким чином, позивачці потрібно обґрунтувати підстави залучення у справі в якості третіх осіб, зазначити як рішення суду може вплинути на їх права і обов'язки та на чиїй стороні підлягають залученню.
Також позивачем не зазначено чиї інтереси представляє представник третьої особи Джежик О.В. та у чиїх інтересах залучено до участі у справі Відділ забезпечення діяльностві органу опіки та піклування Київської райадміністрації Одеської міської ради у якості третьої особи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У даному випадку залишення судом позовної заяви без руху є наслідком недодержання позивачкою означених вимог цивільного процесуального закону до позовної заяви. Отже це рішення зумовлене недодержанням останьою процесуальних вимог закону щодо поданої позовної заяви.
Враховуючи вищенаведене, позовну заяву слід повторно залишити без руху і надати позивачам строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме звернутися до суду із позовною заявою, яка відповідає вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивачі не усунули недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.30, 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Борисова Ніна Вадимівна, Відділ забезпечення діяльностві органу опіки та піклування Київської райадміністрації Одеської міської ради, представник третьої особи: Джежик Ольга Володимирівна про визнання недійсним договору дарування залишити без руху.
Надати позивачці десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали на усунення недоліків в позовній заяві, а саме:
- доплатити судовий збір у розмірі 6 652,16 гривень та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі; зазначити чиї інтереси представляє представник третьої особи Джежик О.В. та у чиїх інтересах залучено до участі у справі Відділ забезпечення діяльностві органу опіки та піклування Київської райадміністрації Одеської міської ради у якості третьої особи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ю. А. Скриль