12.05.2026
Справа № 497/1233/26
Провадження № 2-а/497/48/26
про повернення позовної заяви
12.05.26 року м.Болград
Суддя Болградського районного суду Одеської області Кодінцева Світлана Володимирівна, розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, -
08 травня 2026 року (п'ятниця) позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду через систему "Електронний суду" з вищезазначеним позовом, яким просить застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації на строк до виконання або відкликання вимоги ІНФОРМАЦІЯ_4 про виконання обов'язку (обов'язків) військовозобов'язаним, резервістом.
Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані ОСОБА_2 , начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Вказаною нормою процесуального закону передбачено дві форми участі сторін в адміністративній справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво).
Частиною третьою та четвертою статті 55 КАС України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Частиною шостою статті 59 КАС України обумовлено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідно до частини восьмої цієї ж статті у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Судом встановлено, що позовну заяву від імені ІНФОРМАЦІЯ_4 подав начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 майор ОСОБА_2 .
При цьому до матеріалів позовної заяви не додано документу, який би підтверджував повноваження ОСОБА_2 на підписання та подання позовної заяви від імені ІНФОРМАЦІЯ_4 у порядку самопредставництва.
При цьому суддя враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2019 року у справі № 826/5500/18, відтак виявивши сумніви щодо процесуальної дієздатності особи, яка підписала позовну заяву, суд скористався безкоштовним запитом про отримання відомостей з державного реєстру на офіційному сайті Міністерства юстиції України, за параметрами пошуку відомостей як про юридичну особу, так і відокремлений підрозділ юридичної особи, за критеріями як «Код ЄДРПОУ», так і «Повне найменування/ Скорочене найменування», однак «на жаль, за запитами нічого не знайдено».
Також з використання функціоналу електронного кабінету підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», судом направлено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на який отримано відповідь № 2724468 від 12.05.2026, 09:59:07 про те, що за вказаними параметрами (код 09857021, який вказаний представником в позовній заяві й відповідає зазначеній на печатці назві ІНФОРМАЦІЯ_4 ) інформацію не знайдено (а.с.30).
Також доцільно звернути увагу на висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20, відповідно до яких, з урахуванням положень статті 55 КАС України, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Суддя зауважує, що за приписами ч.8 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII, діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України. Положення про центри рекрутингу, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Так, Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року № 154 (далі - Положення №154).
Відповідно до абз.15 п.13 Положення №154, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, м. Києва та Севастополя забезпечує в установленому порядку самопредставництво територіального центру комплектування та соціальної підтримки через осіб, уповноважених діяти від його імені, а також забезпечує представництво інтересів територіального центру комплектування та соціальної підтримки через представників у судах та інших органах.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, згідно з абз.4 п.15 Положення №154, зобов'язаний звертатися до суду із позовною заявою про застосування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації стосовно громадян України, які не виконали вимоги територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Керівник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки безпосередньо підпорядковується керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя та є прямим начальником для особового складу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки
Також суд зауважує, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, м. Києва та Севастополя, з огляду на абз.3-5 п.13 Положення №154, затверджує положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, визначає функціональні (посадові) обов'язки підлеглих йому керівників районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також військовослужбовців, державних службовців і працівників підпорядкованого територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Отже за визначенням Положення №154 керівник районного територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, без визначення йому таких функціональних (посадових) обов'язків у відповідному положенні про ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має права діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва та видавати довіреності.
Також суддя наголошує, що відповідно до пункту 7 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Аналіз наведеної правової норми свідчить, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а відтак не мають статусу юридичних осіб.
Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 19 жовтня 2022 року у справі № 522/22225/21 та від 27 березня 2024 року в справі 344/6751/22.
При цьому матеріали справи не містять положення про ІНФОРМАЦІЯ_2 , який би визначав функціональні (посадові) обов'язки керівника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (в цій справі ОСОБА_2 ). Водночас відсутній загальний (вільний, відкритий) доступ до положення про ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, представництва інтересів у судах і виконання рішень судів у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 30 грудня 2016 року № 744:
Самопредставництво Міноборони, Генерального штабу, військової частини (установи, організації), підприємства у судах та інших державних органах (далі - самопредставництво) покладається на посадових та службових осіб юридичних служб (далі - особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи) (самопредставництво).
Для організації самопредставництва видається відповідний наказ Міноборони, Генерального штабу, військової частини (установи, організації), підприємства про самопредставництво (далі - наказ про самопредставництво) (додаток 71), яким визначається: перелік осіб, уповноважених діяти від імені юридичної особи (самопредставництво); повноваження посадових осіб для здійснення самопредставництва юридичної особи.
Для здійснення самопредставництва особам, уповноваженим діяти від імені юридичної особи (самопредставництво), оформлюються: витяги із положень, які передбачають самопредставництво юридичної особи, та наказів про самопредставництво; довідки, які підтверджують перебування уповноваженої особи на військовій службі (роботі) або витяги із наказів про призначення на посаду; витяги з посадових інструкцій (функціональних обов'язків).
Варто зазначити, що районний територіальний центри комплектування та соціальної підтримки є органом військового управління, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення.
Вимогами частини третьої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Отже, виходячи із матеріалів адміністративної справи на час надходження позовної заяви до суду, неможливо в повній мірі встановити повноваження Кушніра Анатолія Анатолійовича на підписання/подання позовної заяви.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.08.2024 у справі № 520/22324/23.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачу, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Частиною 6 статті 169 КАС України визначено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 169 КАС України).
Одночасно суд зазначає, що повернення судом позовної заяви, з огляду на підписання її особою, яка не має права її підписувати, повноваження якої не підтверджені та можливість повторного звернення до суду, якщо відпадуть обставини, що стали підставою для її повернення, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеною в ухвалі від 11.01.2019 у справі N 820/3119/18 адміністративне провадження N К/9901/119/19.
Керуючись ст. ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суддя -
Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - повернути позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст. ст. 293,295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти з днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя: С.В.Кодінцева