06.05.2026
Справа № 947/41762/25
Провадження № 2/497/705/26
06.05.2026 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Раца В.А.,
секретаря - Божевої І.Д.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в місті Болграді, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
04.11.2025 року представник позивача - директор товариства Хлопкова М.С. звернулася до Київського районного суду м.Одеси шляхом формування документів в системі «Електронний суд», з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №00-9897695 від 10.08.2024 року у розмірі 16 779,00 грн., судові витрати пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. Разом з позовною заявою директор Товариства Хлопкова М., надала клопотання про витребування доказів, які становлять банківську таємницю.
Свої вимоги мотивує тим, що 10.08.2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір у формі електронного документу з використанням електронного підпису, а саме відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшла на офіційний сайт Товариства, зазначила свої персональні дані, в тому числі і банківську карту, на яку в подальшому отримала грошові кошти у сумі 8 050,00 грн., пройшла декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклала кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу. Відповідно до умов договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 7 000,00 грн. зі сплатою комісії за надання кредиту в сумі 1050,00 грн. 17.02.2025 між Первісним кредитором та Позивачем укладено Договір факторингу № 17022025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до п. 2.2. Договору Факторингу перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Боргів та набуває відповідні Права Вимоги. Відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 17.02.2025 до Договору Факторингу та Акту приймання-передачі, до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 20 279,00 грн., яка складається з: 8 050,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 8 729,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 3 500,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Відповідач ОСОБА_1 не виконала свого обов'язку та не повернула наданий їй кредит у строки, передбачені кредитним договором, тому представник позивача звернувся до суду з цім позовом.
Справа надійшла за підсудністю до Болградського районного суду Одеської області 08.01.2026 року.
Ухвалою судді від 12.01.2026 року відкрито провадження по справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.
На запит суду відносно задоволеного клопотання представника позивача про витребування доказів, що містять банківську таємницю, 05.05.2026 року надійшла відповідь.
В судове засідання представник позивача Хлопкова М.С. не з'явилася, в позовній заяві просить розглядати справу у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує у разі неявки відповідача проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 до суду не з'явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України за веб-адресою: http://bg.od.court.gov.ua/sud1507/ та надіслання судової повістки за місцем реєстрації, причину неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву до суду не подала, тому суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України за відсутності заперечень до того позивача.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Щодо укладання договору кредитної лінії №00-9897695 від 10.08.2024 року.
Судом встановлено, що 10 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макс кредит" в особі фахівця відділу аналізу кредитних ризиків Давиденко Ю.Ю. з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої, був укладений Договір кредитної лінії №00-9897695, за умовами якого відповідач отримала ліміт кредитної лінії 7 000,00 грн. строком на 360 днів з датою остаточного повернення кредиту - 05 серпня 2025 року. Орієнтовна реальна процентна ставка за користування кредитом за стандартною процентною ставкою становить 9115,87 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 44 590,00 грн.
Згідно із пунктом 1.4. Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в Періодичну дату оплати процентів, а саме: на «04» вересня 2024 року, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом Строку дії кредитної лінії (Строку кредитування).
Відповідно до пункту 1.5.1. Договору стандартна процентна ставка складає 1,45% від Суми кредиту за кожний день користування Кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору.
Пунктом 1.6 Договору передбачено, що кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15,00% від суми кредиту, що складає 1050,00 грн.
Також в пункті 6.4 Договору сторонами погоджено, що позичальник у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов'язання повинен сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу.
Відповідачем були здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.
Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор 74862, для підписання договору кредитної лінії №00-9897695, який був надісланий на номер моб.телефону НОМЕР_1 та відповідачем підписано договір ел.підписом позичальника шляхом використання цього ідентифікатора, що також підтверджується довідкою про ідентифікацію наданою позивечем.
В цей день також підписано графік платежів, відповідно до якого датою повернення кредиту є 05.08.2025 року та паспорт споживчого кредиту.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Нормою ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст. 12 цього Закону передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п.12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.
10.06.2024 року о 22:31:59 відповідачу ОСОБА_1 на картку НОМЕР_2 було перераховано (здійснено переказ) на виконання умов договору №00-9897695 від 10.08.2024 року, переказ грошових коштів в розмірі 7 000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ «ПрофітГід», що здійснив переказ коштів в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-714 від 28.07.2023 року, номер платіжної інструкції - 124989421, номер транзакції - 42331-83196-17714
Як вбачається з витребуваної судом інформації, АТ «ПУМБ» за вих.№КНО-07.08.5/7042 БТ від 28.04.2026 року, з якої також встановлено, що по карті № НОМЕР_3 , яка відкрита на ім'я ОСОБА_1 за період з 10.08.2024 року по 15.08.2024 року виявлена операція по находженню грошових коштів у сумі 7 000,00 грн через сервіс іншого банку.
Згідно із детальним розрахунком заборгованості станом на 17.02.2025 року за договором кредитної лінії № 00-9897695 від 10.08.2024 року розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Макс Кредит» становить 20 279,00 грн, що складається з основної заборгованості в сумі 7 000,00 грн., заборгованість за комісією 1050,00 грн., суми заборгованості за процентами 8 729,00 грн. та заборгованість зі штрафів 3 500,00 грн.
Проте, представником позивача не заявляється вимога щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій згідно з умов договору, а саме у розмірі 3 500,00 грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
За змістом ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Сторонами було дотримано усіх вимог законодавства, тому договір вважається укладеним та підлягає виконанню обома сторонами.
Щодо стягнення за договором факторингу.
Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні і в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, інше не встановлено договором або законом.
17 лютого 2025 року між первісним кредитором ТОВ «Макс кредит» в особі т.в.о.директора Васільєвої Т.В. та ТОВ «Юніт капітал» в особі директора Хлопкової М.С. уклали договір факторингу №17022025-МК/ЮнітКапітал, за результатами якого право грошової вимоги за кредитним договором №00-9897695 від 10.08.2024 року перейшло до ТОВ «Юніт капітал».
Відповідно до п.2.2 цього договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, який підписано в той саме день. В цей день сторонами також погоджено реєстр боржників до цього договору факторингу, де під номером 1908 зазначена ОСОБА_1 , сума заборгованості не змінилася - 16 779,00 грн.
Оскільки на підставі даних договорів відбулась заміна первісного кредитора на ТОВ «Юніт Капітал», тому останній вправі заявляти вимоги до відповідача про повернення кредитної заборгованості.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З досліджених судом доказів встановлено, що відповідач не вчасно та не в повному обсязі проводила платежі по погашенню кредиту, таким чином, неналежним чином виконує умови договору, у зв'язку з чим станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором не погашена на становить 16 779,00 грн.
З огляду вищенаведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не належним чином виконує умови зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч.3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Проте, відповідач не надав суду доказів, які б спростували твердження позивача щодо невиконання ним умов договору, наявність заборгованості за цим договором, а також її розмір.
Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що відповідач порушивши зобов'язання по умовах договору має заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» за договором на загальну суму 16 779,00 грн., яка жодними належними та допустими доказами не спростована відповідачем, а тому підлягає стягненню в користь позивача, а також судові витрати сплачені позивачем при зверненні до суду з даним позовом в розмірі 2 422,40 грн.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи 10.09.2025 між позивачем та Адвокатським бюро «Соломко та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Сололомки О.В., укладено Договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02, а також додаткову Угоду №25770866863 до Договору про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 року, відповідно до якої бюро надає правничу допомогу по стягненню заборгованості зі ОСОБА_1 .
Відповідно до Акту прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 року до Договору про надання правової допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025 року позивач отримав від Адвокатського бюро «Соломко та партнери» наступні послуги: складання позовної заяви до боржника - 2 години, вартість - 5 000 грн.; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника - 2 година - 1000 грн.; підготовка адвокатського запиту - 1 година - 500 грн., підготовка та подача клопотання - 500 грн. а всього - 7 000 грн.
Таким чином зважаючи на задоволення позовних вимог, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та документально підтверджених витрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
Керуючись ст.ст. 12,81,89,265, 280, 281,282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514. 526, ч.1 ст. 548, ч.1 ст. 549, ч.1 ст.610, ч.1 ст. 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №00-9897695 від 10.08.2024 року, в розмірі 16 779 (шістнадцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) гривень 00 копійок, а також суму судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 26 201 (двадцять шість тисяч двісті одна) гривня 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.А. Раца