Справа №491/121/26
Провадження № 2/491/388/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯіменем України
12 травня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі головуючого судді - Желяскова О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Білоус А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Подільського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно та зняття арешту, треті особи: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПЕРТ-АВТО», Савранський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,
У лютому 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Піун Світлана Петрівна, звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати за ним право власності на автомобіль BMW X5, 2004 р.в., чорного кольору, VIN: НОМЕР_1 ; зняти арешт та заборону на відчуження, накладені на вказаний автомобіль (VIN: НОМЕР_1 ) у межах усіх виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 вересня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕКСПЕРТ-АВТО» (комісіонер), що діяло від імені ОСОБА_2 (власник), було укладено договір купівлі-продажу № 8117/24/1/005973. ОСОБА_1 було придбано автомобіль BMW X5, 2004 р.в., колір чорний, N: НОМЕР_1 . Позивачем було сплачено 22 000,00 гривень, а автомобіль фактично передано позивачу згідно з Акта від 09 вересня 2024 року. Однак, при спробі реєстрації авто в ТСЦ МВС з'ясувалося, що на все майно відповідача ОСОБА_2 накладено арешти в межах виконавчих проваджень, зокрема, №№ 67397512, 67445314, 67919220, що унеможливлює переоформлення права власності. Позивач зазначає, що є добросовісним набувачем. На момент купівлі через комісійний майданчик він не мав доступу до реєстрів обтяжень рухомого майна, а продавець запевняв у відсутності обмежень. Наявність арештів перешкоджає позивачу користуватися та розпоряджатися його власністю. Наявні арешти боржника не повинні обмежувати права позивача, оскільки він є добросовісним набувачем (стаття 388 ЦК України), на момент укладення правочину діяв розумно та обачно, придбав майно через офіційного комісіонера.
Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 16 березня 2026 року відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України (а.с.35-36).
У судове засідання на розгляд справи сторони не прибули.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Піун С.П., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2135211 від 23 лютого 2026 року (а.с.11), про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України. Це підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.49) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (зворотне) (а.с.52). Натомість 08 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача надала клопотання, в якому просить судове засідання, призначене на 12 травня 2026 року, провести за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі. У разі неявки відповідача, не заперечують проти ухвалення заочного рішення (а.с.53-54).
Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України. Це підтверджується поштовим конвертом з вкладенням, адресований на ім'я відповідача за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою, що повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.47). Причини неприбуття невідомі.
Відповідачу, за зареєстрованим місцем його проживання, було надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, про що містяться відомості в матеріалах справи (а.с.38). Поштовий конверт з вкладенням повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.43).
Відповідно до положень пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Аналогічні положення закріплені у пунктах 3 та 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, якими врегульовано порядок надсилання та вручення учасникам справи судових повісток та повідомлень.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
За наведених обставин відповідач вважається таким, що 18 березня 2026 року отримав копію ухвали суду про відкриття провадження у справі (а.с.43).
В установлений судом строк відповідачем не було подано до суду відзив на позовну заяву, тому відповідно до вимог частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Крім того, відповідач із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не звертався та будь-яких інших заяв, клопотань не надавав. Отже, відповідач своїми процесуальними правами, передбаченими ЦПК України не скористався.
Представники третіх осіб: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПЕРТ-АВТО», Савранського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України. Це підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.49) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (зворотне) (а.с.50). Причини неприбуття невідомі. Будь-яких заяв/клопотань, пояснень щодо позовної заяви до суду не надходило.
Враховуючи викладене, положення частини третьої статті 223 ЦПК України, клопотання представника позивача, наявність відомостей про належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності учасників справи.
У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З наведених вище обставин встановлено, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, при цьому в судове засідання не прибув без повідомлення причин неприбуття, що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим пунктами 1, 2 частини першої статті 280 ЦПК України.
Також встановлено, що відповідач, у встановлений для нього судом строк, відзив на позовну заяву не подав, що відповідає умові визначеній пунктом 3 частини першої статті 280 ЦПК України. В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача, в якому не заперечують проти ухвалення заочного рішення, у разі неявки відповідача(а.с.53-54), що відповідає передумовам заочного розгляду справи, передбаченим пунктом 4 частини першої статті 280 ЦПК України.
Враховуючи викладене, суд вважає що існують визначені частиною першою статті 280 ЦПК України підстави та умови для здійснення заочного розгляду справи, про що у відповідності до положень частини першої статті 281 ЦПК України без оформлення окремого документа із занесенням до протоколу судового засідання судом постановлено відповідну ухвалу.
Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08 вересня 2024 року між ТОВ «ЕКСПЕРТ-АВТО» в особі Скоби О.О. (комісіонер) та ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 (комітент) укладений договір комісії № 8117/24/1/005973, відповідно до якого ТОВ «ЕКСПЕРТ-АВТО» зобов'язався за дорученням ОСОБА_2 за комісійну плату вчинити від свого імені продаж транспортного засобу марки BMW X5, 2004 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рами): НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , за ціною не нижче 22 000,00 гривень, який на момент укладення договору комісії №8117/24/1/005973 належав ОСОБА_2 на праві власності (а.с.6 зворотний-7). Також складено акт технічного стану вказаного транспортного засобу, яким визначено, що відсоток зносу автомобіля складає 45% та відповідно, ціна продажу становить 22 000,00 гривень (а.с.7 зворотний).
08 вересня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕКСПЕРТ-АВТО» в особі Скоби О.О., який є комісіонером на підставі укладеного із ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3 , як власником транспортного засобу, договору комісії від 08 вересня 2024 року №8117/24/1/005973, укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу №8117/24/1/005973 (а.с.9).
Предметом позовних вимог ОСОБА_1 є визнання права власності на транспортний засіб, зняття арешту та заборони відчуження транспортного засобу.
Відповідно до пункту 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 07 вересня 1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371) (на дату звернення до суду з позовом) (далі Порядок), державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після проведення уповноваженими особами сервісного центру МВС перевірки відповідних документів та/або відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державному Реєстрі атестованих судових експертів, автоматизованій базі даних про розшукувані транспортні засоби, банку даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірки відомостей про обмеження відчуження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі (крім внутрішньо переміщених осіб, інформація щодо яких підтверджується даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб), відомостей про особу, що містяться в Єдиному реєстрі боржників, Державному реєстрі санкцій, відповідних базах даних та державних реєстрах щодо осіб, які перебувають у розшуку, перевірки дійсності довіреності за Єдиним реєстром довіреностей, дійсності сертифіката відповідності за реєстром сертифікатів затвердження типу і виданих виробниками сертифікатів відповідності колісних транспортних засобів та обладнання, документів, що підтверджують правомірність придбання, відомостей щодо митного оформлення транспортних засобів за єдиною автоматизованою інформаційною системою митних органів, відомостей за автоматизованою системою реєстрації гуманітарної допомоги, а також установлення відповідності конструкції вимогам правил та нормативів шляхом отримання відповідних відомостей із таких баз даних і реєстрів. За результатами таких перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться відповідний напис про їх проведення, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) і дати (крім випадків подання заяви в електронній формі через електронний кабінет водія або засобами Порталу Дія).
На підставі пункту 41 Порядку забороняється перереєстрація на нового власника та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають в розшуку або щодо яких у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів є відомості про накладення арешту або заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію на підставі судового рішення чи постанови державного або приватного виконавця, крім транспортних засобів, стягнутих у дохід держави за судовим рішенням про застосування до фізичної або юридичної особи санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», яке набрало законної сили.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як зазначено в позовній заяві, при спробі реєстрації авто в ТСЦ МВС з'ясувалося, що на все майно відповідача ОСОБА_2 накладено арешти в межах виконавчих проваджень, зокрема, №№ 67397512, 67445314, 67919220, що унеможливлює переоформлення права власності.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту звернення позивачем до відповідного ТСЦ МВС із заявою про реєстрацію (перереєстрацію) транспортного засобу, що належить йому на підставі наданого ним договору купівлі-продажу від 09 вересня 2024 року № 8117/24/1/005973, та відмови позивачу у реєстрації (перереєстрації) належного йому транспортного засобу із зазначенням причин такої відмови.
Як не містять матеріали справи і належних та допустимих доказів на підтвердження винесення відповідним органом державної виконавчої служби постанови про накладення арешту на транспортний засіб марки BMW X5, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , зокрема, в рамках виконавчих проваджень за №№ 67397512, 67445314, 67919220. Згідно наданої позивачем, Інформації з Єдиного реєстру боржників, сформованої 08 вересня 2024 року о 19:00, вбачається, що відносно відповідача ОСОБА_2 відкрито декілька виконавчих проваджень, та:
1) на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. перебуває виконавче провадження № 67397512, відкрите на підставі документу, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_2 коштів;
2) на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. перебуває виконавче провадження № 67445314, відкрите на підставі документу, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. про стягнення з ОСОБА_2 коштів;
3) на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Кракана Р.О. перебуває виконавче провадження № 67919220, відкрите на підставі документу, виданого Ананьївським районним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_2 коштів;
4) на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Кракана Р.О. перебуває виконавче провадження № 67919120, відкрите на підставі документу, виданого Ананьївським районним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_2 коштів;
5) на примусовому виконанні в Ананьївському відділі державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)перебуває виконавче провадження № 68188088, відкрите на підставі документу, виданого Ананьївським районним судом Одеської області;
6) на примусовому виконанні в Ананьївському відділі державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)перебуває виконавче провадження № 68191416, відкрите на підставі документу, виданого Ананьївським районним судом Одеської області;
7) виконавче провадження № 75436265, відкрите на підставі документу, виданого Господарським судом Одеської області (а.с.8 та зворотний).
Наведене, до речі, спростовує доводи позивача, що він є добросовісним набувачем та йому не було відомо, що відповідач є боржником у виконавчих провадженнях, оскільки вищезазначена інформація сформована 08 вересня 2024 року, тобто за день до укладення договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Разом з цим, перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на дату розгляду позовної заяви, судом встановлено, що:
- виконавчі провадження (у вищезазначеному переліку за №№ 1 та 2) за №№ 67397512, 67445314 відкриті 15 грудня 2021 року, боржником в яких є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають статус: «Відкрито» та перебувають на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В.;
- виконавчі провадження (у вищезазначеному переліку за №№ 3 та 4) за №№ 67919220, 67919120 відкриті 04 та 09 листопада 2021 року, боржником в яких є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають статус: «Відкрито» та перебувають на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Кракана Р.О.;
- виконавчі провадження (у вищезазначеному переліку за №№ 5 та 6) за №№ 68188088, 68191416 відкриті 18 січня 2022 року, боржником в яких є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають статус: «Завершено» та перебували на примусовому виконанні в Ананьївському відділі державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);
- виконавче провадження (у вищезазначеному переліку за №7 ) за № 75436265, відкрите 02 липня 2024 року, боржником в якому є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус: «Завершено» та перебувал на примусовому виконанні в Ананьївському відділі державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)(а.с.57-58).
Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законм або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.
У порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Згідно із частиною першою статті 10 Закону раїни «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень, зокрема, є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 18 Закону України «про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Відповідно до частин першої-третьої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин першої-третьої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18), від 12 грудня 2018 року у справі №570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14?511цс18), від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17 (провадження № 14-20цс19).
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі №299/2931/17 зазначено, що «Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.».
Предметом позовних вимог ОСОБА_1 є визнання права власності на транспортний засіб, зняття арешту та заборони відчуження транспортного засобу.
Відповідачем у цій справі ОСОБА_1 визначив тільки ОСОБА_2 та третіми особами: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПЕРТ-АВТО», Савранський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження винесення саме третьою особою Савранським відділом державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України постанови про накладення арешту на транспортний засіб марки BMW X5, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Окрім цього, враховуючи усталену практику Верховного Суду, де зазначено, що відповідачем у справах за позовами про зняття арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, у справі, що розглядається відповідачами мають бути стягувач та боржник, яким є ОСОБА_2 .
Позивачем не доведено та судом не встановлено в рамках якого виконавчого провадження було винесено постанову про накладення арешту на спірний транспортний засіб та хто є стягувачем в рамках цього виконавчого провадження.
Таким чином, при зверненні до суду позивач неповно визначив суб'єктний склад учасників справи, зокрема, крім боржника ОСОБА_2 , не залучив особу, в інтересах якої накладено арешт, співвідповідачем, що унеможливлює правильне встановлення фактичних обставин та вирішення спору по суті.
Встановлено, що позов пред'явлено не до всіх осіб, які повинні відповідати за цим позовом, тому суд повинен відмовити у задоволенні позову у зв'язку з неналежним суб'єктним складом сторін у справі.
Позивач не заявляв клопотання про залучення інших співвідповідачів у справі.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача (або непред'явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті заявлених вимог.
Схожі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 940/734/21 (провадження № 61-9246св22), від 09 серпня 2023 року у справі №569/2325/21 (провадження № 61-13224св22).
Таким чином, за наявності вказаних обставин власник майна не позбавлений права звернутися з вимогою, зокрема, про визнання права власності та зняття арешту з майна, визначившись правильно із суб'єктним складом, і саме такий спосіб захисту може бути належним та ефективним у спірних правовідносинах. Однак вказане не означає, що позивач зобов'язаний використати такий спосіб захисту.
З огляду на викладене, встановивши, що при зверненні до суду позивач неповно визначив суб'єктний склад учасників справи, зокрема, не пред'явив позовні вимоги до належного відділу державної виконавчої служби, в якому було відкрито виконавче провадження щодо спірного автомобіля, не залучив відповідні підприємства та товариства до участі в справі третіми особами або співвідповідачами, що унеможливлює правильне встановлення фактичних обставин та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Згідно частин першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовляється, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 76-81, 141, 264, 279-283 ЦПК України, статтями 112-115 СК України, суд
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно та зняття арешту, треті особи: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПЕРТ-АВТО», Савранський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,- відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:
позивач: представник позивача - адвокат: Полховський Петро Леонідович; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ОСОБА_4 , адреса розташування робочого місця: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5
відповідач: треті особи:ОСОБА_2 ; місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕКСПЕРТ-АВТО», місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 33012, Рівненська область, Рівненський район, м. Рівне, вул. Київська, буд. 108А,ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44023032 Савранський відділ державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 66200, Одеська область, Подільський район, с-ще. Саврань, вул. Соборна, буд. 20,ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 34457434
Відповідно до статті 283 ЦПК України копію заочного рішення надіслати учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
У відповідності до положень частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є 12 травня 2026 року, тобто дата складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Желясков
Рішення суду набрало законної сили «_____» __________________20_____ року.
Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/121/26 Ананьївського районного суду Одеської області