Справа № 523/7239/26
Провадження №2/523/5218/26
"11" травня 2026 р. Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Бузовський В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Лісова, буд.2, м. Бровари, Київська область) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за кредитним договором,
09 квітня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Пересипського районного суду міста Одеси із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитними договорами №42790-07/2025 від 20 липня 2025 року у розмірі 18 100,00 грн., №2377992 від 13 серпня 2025 року у розмірі 13 380,00грн., №8164963 від 24 липня 2025 року у розмірі 8 686,25 грн., №00-10426617 від 16 червня 2025 року у розмірі 5 668,10 грн.
При автоматизованому розподілі, суддю Бузовського В.В. визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
05 травня 2026 року судом отримано відповідь на запит від ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області інформації про реєстрацію місця проживання про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під предметом позову слід розуміти матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Однорідними можуть вважатися позовні вимоги, які виникають із тотожних або аналогічних підстав та підтверджуються спільними доказами.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, заявлені позивачем вимоги фактично складаються із чотирьох самостійних вимог про стягнення заборгованості за різними кредитними договорами, укладеними у різний час, на різних умовах та з різними первісними кредиторами.
Кожна із заявлених вимог ґрунтується на окремому кредитному договорі, окремому розрахунку заборгованості, окремих договорах факторингу та окремих доказах, необхідних для підтвердження обставин виникнення і розміру заборгованості.
При цьому задоволення чи відмова у задоволенні однієї із заявлених вимог жодним чином не впливає на вирішення інших вимог, а тому такі вимоги не є ані основними, ані похідними у розумінні ст.188 ЦПК України.
Сам по собі факт того, що позов поданий одним позивачем до одного відповідача, не свідчить про наявність підстав для об'єднання вимог в одне провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2020 року у справі №910/7186/19.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.185 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, коли порушено правила об'єднання позовних вимог, крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст.188 ЦПК України.
Крім того, згідно з ч. 6 ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Отже, законом встановлено, що роз'єднання позовних вимог є правом суду, а не обов'язком, натомість дотримання правил об'єднання позовних вимог є обов'язком позивача.
Крім того, позивачем сплачено судовий збір виходячи із загальної ціни позову, тоді як кожна із заявлених вимог є самостійною та підлягає окремому судовому розгляду.
Відповідно до ч.6 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі роз'єднання судом позовних вимог судовий збір повторно не сплачується.
За таких обставин роз'єднання позовних вимог судом фактично призведе до безпідставного зменшення розміру судових витрат, які підлягали б сплаті позивачем при зверненні до суду з окремими позовами щодо кожного кредитного договору.
Таким чином, оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є кредитні договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад та правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, суд вважає, що сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 188 ЦПК України, але й значно ускладнить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог докази, в тому числі ті, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими по вказаним договорам.
За таких обставин суд вважає, що вказана позовна заява підлягає поверненню з підстав, передбачених п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, оскільки позивачем подано позов у порушення ст. 188 ЦПК України, тобто правил об'єднання заявлених позовних вимог.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати допустимим процесуальним обмеженням, зокрема щодо дотримання встановленої законом процедури звернення до суду.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду після усунення зазначених недоліків шляхом подання окремих позовів щодо кожного кредитного договору
Керуючись ст.ст. 185, 188, 260-261, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення обставин, які стали підставою для повернення позову, шляхом подання окремих позовних заяв щодо кожного кредитного договору.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підписана 11.05.2026 року.
Суддя