Справа № 509/2537/26
12 травня 2026 року. Суддя Овідіопольського районного суду Одеської області Гандзій Д.М., розглянувши матеріали позовної заяви ТОВ «ФК» Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
20.04. 2026 року, представник позивача звернувся до суду з вищеназваним позовом.
Частиною 1 статті 187 ЦПК України передбачено - якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.
Під час підготовки даних матеріалів цивільної справи до розгляду і вирішення питання щодо відкриття провадження по справі, в порядку ч. 1 ст. 187 ЦПК України, судом було витребувано відповідну інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача ОСОБА_1 .
Так, згідно інформаційної довідки ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС України в Одеській області від 01.05.2026 р. - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 - однак знятий з обліку 28.01.2026 р. у зв'язку зі смертю, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України - суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України - суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З аналізу пункту 6 частини першої статті 186 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи настала вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) - мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє суду дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду - відповідач у справі має бути живим та повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність.
В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Норма статті 186 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-6 частини першої статті 186 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов'язаний закрити провадження у справі. На такі дії суду не впливає те, що у справі бере участь відповідач-спадкоємець, який на час розгляду справи має цивільну процесуальну правосуб'єктність.
Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а тому сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року).
В даному випадку суд вважає, що є всі підстави для відмови у відкритті провадження по даній справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства у зв'язку зі смертю відповідача ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до подачі позову представником позивача ТОВ «ФК» Тайгер-Фінанс до Овідіопольського райсуду Одеської області 20.04.2026 р.
Згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно платіжного дорученням № 1052 від 19.03.2026 року позивачами сплачено судовий збір при подачі до суду вищевказаного позову в розмірі 2662,40 грн.
За вказаних обставин, згідно п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню позивачам в зв'язку з відмовою у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 26,46,47,186, ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд -
1.Відмовити у відкритті провадження по справі за позовом ТОВ «ФК» Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості;
2.Зобов'язати Головне управління казначейства в Одеській області (код ЄДРПОУ : 37607526) повернути позивачам ТОВ «ФК» Тайгер-Фінанс (код ЄДРПОУ : 43561909) судовий збір сплачений в сумі 2662,40 грн. за платіжним дорученням № 1052 від 19.03.2026 року.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судової ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної судової ухвали.
Суддя Гандзій Д.М.