Єдиний унікальний номер справи: 766/3408/24
провадження 22-з/819/20/26
12 травня 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач) Склярської І.В.
суддів: Л.П. Воронцової, В. В. Майданіка
секретаря Середюк О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Херсонського апеляційного суду від 12 січня 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про визнання рішення незаконним, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії,
встановив:
У березні 2025 року ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області в якому просив:
- визнати незаконним рішення Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про відмову у розгляді заяви ОСОБА_1 від 21 серпня 2023 року про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення;
- зобов'язати Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області:
Розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 21.08.2023 про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення у передбачений Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» строк - впродовж 30 днів з часу набрання законної сили позитивним судовим рішенням за цією позовною заявою;
За підсумками розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.08.2023 про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення прийняти рішення по суті порушеного питання;
Надати ОСОБА_1 :
- рішення Херсонської міської військової адміністрації про відключення квартири АДРЕСА_1 від системи централізованого опалення невідкладно після його ухвалення;
- витяг з протоколу засідання постійно діючої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання з розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.08.2023 про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення з рекомендаціями щодо влаштування індивідуального опалення у вказаній квартирі протягом десяти робочих днів з часу проведення такого засідання.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що предметом позову є його вимога, як співвласника квартири АДРЕСА_1 до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 17.08.2023 про належний розгляд його заяви від 17.08.2023 про відключення його квартири від системи централізованого опалення.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 13 листопада 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області про визнання рішення незаконним, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 12 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 13 листопада 2025 року скасувано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Зобов'язати Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2023 про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення у строк передбачений Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
23 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського апеляційного суду з заявою, в якій просив:
- «роз'яснити резолютивну частину вказаної постанови, виклавши у більш ясній і зрозумілій формі її припис про зобов'язання Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області «розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2023 про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення у строк передбачений Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян»» таким чином, щоб сторонам цієї справи та державному виконавцю було чітко та недвозначно зрозуміло, які саме заходи має вжити Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області разом з її дорадчим органом - Постійно діючою комісією для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, що не має окремої цивільної та процесуальної дієздатності - для забезпечення належного, з дотримання норм Закону № 393/96-ВР та Порядку № 169, розгляду вказаної заяви та надання належним чином оформленої відповіді на неї».
В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 виклав наступне:
Відмову у низці позовних вимог Суд вмотивував наступним чином:
- Висновок 1: «згідно з абзацем 2 пункту 4 розділу І «Загальні положення» Порядку № 169 орган місцевого самоврядування розглядає звернення про відключення від централізованого опалення та/або гарячого водопостачання»;
- Висновок 2: «Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника (п.5)»;
- Висновок 3: «під розглядом такого звернення власника квартири є реалізація органом місцевого самоврядування положень пункту 4 Розділу III Порядку № 169, а не постановлення рішення, оскільки такого Розділом III Порядку № 169 не передбачено»;
- Висновок 4: «вимоги про надання ОСОБА_1 витягу з протоколу засідання постійно діючої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання з розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.08.2023 про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення з рекомендаціями щодо влаштування індивідуального опалення у вказаній квартирі протягом десяти робочих днів з часу проведення такого засідання є передчасними»;
- Висновок 5: «За наведених обставин і підстав, не можуть бути задоволені вимоги:« за підсумками розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.08.2023 про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення прийняти рішення по суті порушеного питання».
Водночас, згідно зі згаданими в наведених висновках Постанови нормами Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води , що затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 (далі - Порядок № 169):- Орган місцевого самоврядування створює своїм рішенням та затверджує склад постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води (далі - Комісія) згідно з додатком 1 до цього Порядку. Орган місцевого самоврядування розглядає звернення про відключення від ЦО та/або ГВП у строк, визначений Законом України звернення громадян». Комісія є консультативно-дорадчим органом «Про органу місцевого самоврядування, основним завданням якого є розгляд питань щодо відключення споживачів від ЦО та/або ГВП. Засідання Комісії відбуваються не рідше ніж один раз на місяць. Рішення Комісії оформлюється протоколом протягом п'яти робочих днів із дня проведення засідання Комісії та має рекомендаційний характер ( абз з першого по п'ятий пункту 4 Розділу І).
Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд Комісії;
Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника.
Комісія надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проєктної документації. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів (пункти 4 - 6 Розділу III).
З наведеного нормативно-правового регулювання дійсно вбачається, що Комісія, будучи дорадчим органом Відповідача, не має його повноважень на розгляд Заяви про відключення від СЦО, оскільки її протокольне рішення має виключно рекомендаційний характер, але це, вочевидь, ніяк не спростовує визначеного резолютивною частиною Постанови обов'язку Відповідача «розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2023 про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення» як у визначеному нормами Порядку № 169 порядку, так й у порядку, що передбачений Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон № 393/96-ВР), оскільки вказана Заява про відключення від СЦО, безумовно, є також і зверненням в розумінні вказаного Закону.
Згідно з нормами частини першої статті 15 (Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення) та абзацу шостого частини першої статті 19 (Органи державної влади і місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення) Закону № 393/96-ВР саме Відповідач зобов'язаний за підсумками розгляду вказаної Заява про відключення від СЦО в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення повідомити Заявника про суть прийнятого рішення, належне виконання Відповідачем визначеного Постановою обов'язку «розглянути заяву» може відбутись виключно після її розгляду Комісією в присутності Заявника та отримання від Комісії відповідних рекомендацій.
А враховуючи норми пунктів 4 і 5 Розділу ІІІ Порядку № 169, згідно з якими Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд Комісії і Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника, рішення Відповідача по суті Заяви про відключення від СЦО є правомірним лише в тому випадку, якщо вказана Заява була попередньо розглянута Комісією за участю Заявника.
До того ж, зважаючи ж на те, що згідно з нормою частини третьої статті 15 Закону № 393/96-ВР Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку надається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки, повідомлення Відповідача Заявнику про результати розгляду Заяви про відключення від СЦОі суть прийнятого рішення має бути надане за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки, тобто - за підписом начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області або особи, яка виконує його обов'язки.
Таким чином, з наведених релевантних змісту спірних у справі правовідносин норм Закону № 393/96-ВР та Порядку № 169 висновується, що обов'язок Відповідача «розглянути заяву» може бути реалізований виключно за підсумками розгляду Заяви про відключення від СЦО Комісією за участю Заявника, що має бути забезпечено Відповідачем зважаючи на те, що ця Комісія є його дорадчим органом, але з висновків мотивувальної та резолютивної частин Постанови у їх системному зв'язку вбачається, що вимоги про виконання Відповідачем відповідних вимог закону Суд визнав передчасним.
Можливо, саме тому на виконання Постанови Відповідач листом від 17.02.2026 за № 01-01-16/133 «Про надання інформації» (далі - Лист про надання інформації, додаток 1) поінформував Заявника лише про направлення йому «відповідних документів», а саме: - листа Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 06.02.2026 № Т-5545 за підписом заступника міського голови Орєхова С. про відмову у наданні дозволу на відключення квартири Заявника від СЦО; та - витягу з протоколу Комісіївід 05.02.2026, що відбулося за відсутності Заявника.
Тобто, за підсумками розгляду Заяви про відключення від СЦО ніякого повідомлення Відповідача про суть прийнятого ним рішення з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку його оскарження Заявнику надано не було.
Оскільки Виконавчий комітет Херсонської міської ради не є зобов'язаною стороною за підсумками судового розгляду справи та боржником у виконавчому провадженні, а Комісія, яка не будучи ні фізичною, ні юридичною особою, не володіє цивільною правоздатністю та дієздатністю взагалі, ні лист першого від 06.02.2026 № Т-5545, ні витяг з протоколу засідання другої від 05.02.2026, не можуть вважатися результатом розгляду Відповідачем Заяви про відключення від СЦО по суті та не є доказом виконання припису резолютивної частини Постанови.
До того ж, під час розгляду цієї Заяви Комісією, як вбачається з оприлюдненого на офіційному сайті Відповідача (https://miskrada-ks.gov.ua/wp content/uploads/2026/02/protokol-vid-05.02.2026-dlya-vysvitlennya.pdf) протоколу її відповідного засідання від 05.02.2026 , Заявник запрошений не був.
З наведеного, на думку Заявника, вбачається, що зміст вищепроцитованих Висновків 3 - 5 Постанови прямо суперечать змісту її резолютивної частини, яким визначено обов'язок Відповідача «розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2023 про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення у строк передбачений Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян»», що вбачається з наступного.
Висновок 3 про те, що «під розглядом такого звернення власника квартири є реалізація органом місцевого самоврядування положень пункту 4 Розділу III Порядку № 169, а не постановлення рішення, оскільки такого Розділом III Порядку № 169 не передбачено», прямо суперечить вищезгаданим нормам Закону № 393/96-ВР (див. пункт 5 цієї Заяви), які зобов'язують Відповідача «розглянути заяву» з наступним письмовим повідомлення Заявника про суть прийнятого рішення.
Водночас, у згаданій у Висновку 3 нормі пункту 4 Розділу ІІІ («Порядок відокремлення (відключення власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних житлових будинків від ЦО та ГВП») Порядку № 169, як і в усьому його Розділі ІІІ, йдеться виключно про повноваження Комісії, яка приймає тільки протокольні рішення, які, згідно з нормою абзацу п'ятого пункту 4 Розділу І Порядку № 169, мають виключно рекомендаційну силу для Відповідача, при тому, що обов'язок із забезпечення такого попереднього розгляду Заяви про відключення від СЦО Комісією, згідно з нормою пункту 4 Розділу ІІІ цього ж Порядку, покладено саме на Відповідача, яким вона передається на розгляд Комісії після її отримання.
Таким чином, Висновок 3, в якому йдеться про те, що «постановлення рішення» Відповідачем по суті Заяви про відключення від СЦО «Розділом III Порядку № 169 не передбачено», є слушним, оскільки визначені нормами цього Розділу обов'язки Відповідача обмежені лише її передачею на розгляд Комісії.
Отже, хоча Висновок 3 фактично не стосується висновку резолютивної частини Постанови безпосередньо, оскільки норми Порядку № 169, якими його вмотивував Суд, не внормовують порядку виконання визначеного нею обов'язку Відповідача, але, внаслідок особливостей формулювання цього Висновку 3 та його значення в контексті всього судового рішення він порушує логіку Постанови, створюючи враження, що відсутність в Розділі ІІІ Порядку № 169 визначення обов'язку Відповідача з «постановлення рішення» унеможливлює розгляд ним Заяви про відключення від СЦО у визначеному Законом № 393/96-ВР порядку.
Висновок 4 про те, що «вимоги про надання ОСОБА_1 витягу з протоколу засідання постійно діючої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання з розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.08.2023 про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення з рекомендаціями щодо влаштування індивідуального опалення у вказаній квартирі протягом десяти робочих днів з часу проведення такого засідання є передчасними», суперечить як передбаченому Постановою обов'язку Відповідача «розглянути заяву ОСОБА_1 », оскільки згідно з нормою пункту 6 Розділу ІІІ Порядку № 169 ухвалення цих рекомендації відбувається на засіданні Комісії, яке згідно з нормою пункту 4 Розділу ІІІ цього ж Порядку передує розгляду Заяви про відключення від СЦО Відповідачем, вимога про що задоволена Судом, так й визначеному нормою абзацу третього пункту 4 Розділу І Порядку № 169 статусу цієї Комісії - дорадчий орган без статусу юридичної особи, що унеможливлює оскарження та оцінку правомірності її дій окремо від дій Відповідача.
Висновок 5 про те, що «За наведених обставин і підстав, не можуть бути задоволені вимоги:« за підсумками розгляду заяви ОСОБА_1 від 21.08.2023 про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення прийняти рішення по суті порушеного питання», прямо заперечує припис резолютивної частини Постанови, згідно з якою Відповідач зобов'язаний «розглянути заяву», оскільки згідно з процитованими в пункті 5 цієї Заяви нормами Закону № 393/96-ВР такий розгляд має завершитись повідомленням Заявника про суть прийнятого рішення в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення, що прямо зобов'язує Відповідача «прийняти рішення по суті порушеного питання».
З наведеного вбачається, що Висновки 3 - 5 Постанови суперечать як її Висновку 1, згідно з яким «згідно з абзацем 2 пункту 4 розділу І «Загальні положення» Порядку № 169 орган місцевого самоврядування розглядає звернення про відключення від централізованого опалення та/або гарячого водопостачання», так й припису її резолютивної частини, яким Відповідача зобов'язано розглянути таке звернення Заявника.
Водночас, хоча мотивувальна частина Постанови містить Висновок 2 про те, що «Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника (п.5)», в ній не вказано про те, що розгляд Відповідачем Заяви про відключення від СЦО має відбуватись лише після того, як цю заяву буде передано на розгляд Комісії, яка має розглянути її за участю Заявника, і тільки після отримання протокольного рішення цієї Комісії за підсумками такого розгляду Відповідач має «розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2023 про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян»» та надати відповідь Заявнику з дотриманням норм Закону № 393/96 ВР, без чого цей передбачений резолютивною частиною Постанови обов'язок Відповідача не може бути виконаний належним чином.
ОСОБА_1 зазначає, що можливо, саме відсутність в Постанові таких висновків і призвела Відповідача до хибної думки, що, з огляду на Висновок 3, він не має обов'язку ні забезпечити попередній розгляд Заяви про відключення від СЦО Комісією за участі Заявника, як це визначено Порядком № 169, ні «розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2023 про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення» з наступним повідомленням останнього про суть прийнятого рішення в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення, як це передбачено Законом № 393/96-ВР.
Заявник вказує, що можливо, існують інші причинно-наслідкові зв'язки між змістом спірних у Справі правовідносин, релевантними їм нормами матеріального права та висновками мотивувальної частини Постанови, але Висновки 3 - 5, вочевидь, ускладнюють тлумачення та розуміння як реального змісту припису її резолютивної частини про обов'язок Відповідача «розглянути» Заяву про відключення від СЦО, так й всього змісту Постанови в цілому.
Заявник також посилається на те, що він 20.04.2026 оскаржив до Херсонського міського суду Херсонської області (справа № 766/5931/26) дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Максімової О.О., що полягають у прийнятті нею постанови від 14.04.2026 про закінчення виконавчого провадження № 80676424 з примусового виконання Постанови, яку було вмотивовано хибним висновком про те, що лист Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 06.02.2026 № Т-5545 та витяг з протоколу Комісії від 05.02.2026 є належними доказами виконання Постанови Відповідачем в повному обсязі.
Отже, як вказує заявник, логічна неузгодженість висновків резолютивної та мотивувальної частин Постанови припускає кілька варіантів тлумачення порядку виконання передбаченого цим судовим рішенням обов'язку Відповідача, що, вочевидь, ускладнює як належне розуміння та виконання Постанови Відповідачем, так й забезпечення дієвого контролю за її виконанням збоку державного виконавця, що є достатньою підставою для порушення питання про роз'яснення цієї Постанови .
На доведення своєї позиції щодо роз'яснення постанови суду, ОСОБА_1 наводить висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.11.2023 у справі №400/2839/22.
Процесуальний порядок роз'яснення судового рішення регулюється положеннями статті 271 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (частина четверта зазначеної статті).
Частиною другою статті 271 ЦПК України передбачено, що подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Виходячи зі змісту положень зазначених норм, суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.
Незрозумілим слід вважати таке судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз'яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового рішення, який полягає в усуненні неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Суть роз'яснення судового рішення полягає у тому, що суд не повинен давати відповідь на нові питання та вирішувати невирішені вимоги, він лише має роз'яснити положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Якщо у заяві про роз'яснення рішення фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в такому роз'ясненні.
Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалах Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі № 607/2611/22, від 05 квітня 2023 року у справі № 127/16528/20, від 15 червня 2022 року у справі № 759/1382/19.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі№ 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що "необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Разом із цим Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Зі змісту цієї норми убачається, що роз'ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, зокрема у порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Таким чином, механізм, визначений статтею 271 ЦПК України, не може використовуватися, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не погоджується з висновками суду по суті спору або не розуміє мотивацію судового рішення.
ОСОБА_1 в заяві про роз'яснення судового рішення вказав, що постановою державного виконавця завершено виконавче провадження №80676424 та надав постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.04.2026 року №80676424, відкритого на підставі виконавчого листа №766/3408/24, виданого Херсонським міським судом Херсонської області від 27.02.2026 року. В постанові вказано, що виконавче провадження закінчено на підставі п.9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».( Виконавче провадження підлягає закінченню у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом).
З ЄДРС апеляційним судом встановлено, що 21 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області зі скаргою на дії, рішення державного виконавця, в якій просив:
-визнати неправомірними та такими, що порушують право ОСОБА_1 на належне виконання постанови Херсонського апеляційного суду від 12.01.2026 у справі № 766/3408/24, дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Максімової О.О., що призвели до прийняття нею постанови від 14.04.2026 про закінчення виконавчого провадження № 80676424;
-визнати незаконною та скасувати постанову від 14.04.2026 про закінчення виконавчого провадження № 80676424;
-зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській, Херсонській областях, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Максімову О.О. поновити порушене право ОСОБА_1 на належне виконання постанови Херсонського апеляційного суду від 12.01.2026 у справі № 766/3408/24; розгляду. Не пізніше наступного робочого дня з дня одержання постановленої за підсумками цієї скарги ухвали прийняти постанову про відновлення виконавчого провадження № 80676424. Вжити вичерпних передбачених законом заходів для забезпечення належного виконання Херсонською міською військовою адміністрацією Херсонської області постанови Херсонського апеляційного суду від 12.01.2026 у справі № 766/3408/24.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23 квітня 2026 року скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця щодо прийняття постанови від 14.04.2026 року та визнання незаконної та скасування постанови від 14.04.2026 року про закінчення виконавчого провадження №80676424 залишено без руху.
В постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року справа N 910/7310/20 (Провадження N 12-23гс22) (п.8.30-8.31) вказано, наступне:
«Закон N 1404-VIII передбачає можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону N 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (див. підпункти 6.9, 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі N 911/3411/14).
Відповідно до висловлених раніше висновків Великої Палати Верховного Суду про застосування частини першої статті 41 Закону N 1404-VIII (див. mutatis mutandis пункти 77, 79 постанови від 03.11.2020 у справі N 916/617/17) постанову про закінчення виконавчого провадження, яка ухвалена без урахування вимог закону, можна оскаржити в судовому порядку, а відновлення відповідних прав скаржника може бути ефективно здійснене у разі задоволення скарги та скасування такої постанови».
Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що наявність оспорюваної у судовому порядку постанови державного виконавця про завершення виконавчого провадження не є свідченням того, що рішення суду виконано.
Є необхідним повторити, що позовні вимоги ОСОБА_1 : зобов'язати Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області: Розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 21.08.2023 про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення у передбачений Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» строк - впродовж 30 днів з часу набрання законної сили позитивним судовим рішенням за цією позовною заявою задоволені та суд ухвалив: Зобов'язати Херсонську міську військову адміністрацію Херсонського району Херсонської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.08.2023 про відключення квартири АДРЕСА_1 від централізованого опалення у строк передбачений Законом України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян».
А наведені у заяві про роз'яснення рішення доводи щодо наявності необхідності роз'яснити резолютивну частину постанови Херсонського апеляційного суду від 12.01.2026 року фактично зводяться з незгодою з висновками судової колегії в частині відмови у задоволенні певних позовних вимог та незгодою з виконанням постанови суду. А порушене заявником питання: які саме заходи має вжити Херсонська міська військова адміністрація Херсонського району Херсонської області разом з її дорадчим органом - Постійно діючою комісією для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, що не має окремої цивільної та процесуальної дієздатності - для забезпечення належного, з дотримання норм Закону № 393/96-ВР та Порядку № 169, розгляду вказаної заяви та надання належним чином оформленої відповіді на неї не є тими доводами, які свідчать, що резолютивна частина неясна, припускає кілька варіантів тлумачення.
Крім того, як наведено в заяві ОСОБА_1 судова колегія в мотивувальній частині судового рішення навела обґрунтування щодо задоволеної позовної вимоги відповідно до вимог Порядку №169, а незгода ОСОБА_1 з викладеними висновками суду апеляційної інстанції; отриманими від відповідача документами на виконання постанови апеляційного суду не свідчить про наявність підстав для роз'яснення судового рішення.
В касаційному порядку ОСОБА_1 постанову суду апеляційної інстанції не оскаржував. Доводи заяви про роз'яснення рішення містять в собі елементи незгоди з його мотивувальною частиною в певній частині.
Згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення, Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови, оскільки постанова Херсонського апеляційного суду від 12 січня 2026 року є мотивованою, чіткою та зрозумілою і не містить варіантів різного тлумачення резолютивної частини, яка викладена чітко, доступно, не є суперечливою та не передбачає декілька варіантів тлумачення.
На підставі викладеного, керуючись ст.269, 271 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Херсонського апеляційного суду від 12.01.2026 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали складено 12 травня 2026 року.
Головуючий І.В. Склярська
Судді Л.П. Воронцова
В.В. Майданік