Справа № 606/1892/25 Головуючий у 1-й інстанції Мельник А.В.
Провадження № 33/817/285/26 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія -
12 травня 2026 р. м. Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є. ознайомившись з апеляційною скаргою законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 11 листопада 2025 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Застосовано до ОСОБА_1 захід впливу за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді попередження.
В апеляційній скарзі законний представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить поновити строк апеляційного оскарження, а оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадження у справі.
Ознайомившись з апеляційною скаргою законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та матеріалами адміністративної справи, вважаю, що у поновленні строку на апеляційне оскарження апелянту слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути апелянту, виходячи з таких міркувань.
Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У даному випадку апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження.
Як вбачається з постанови судді першої інстанції, справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розглянута з участю останнього, а також його законного представника ОСОБА_2 та у їх присутності було постановлено оскаржувана постанова 11 листопада 2025 року, їм було роз'яснено строк та порядок її оскарження.
Разом з тим апеляційна скарга подана законним представником ОСОБА_1 -Бейхор О.С. тільки 06 травня 2026 року, отже скарга подана з пропуском встановленого ст. 294 КУпАП строку.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, законний представник ОСОБА_2 вказує, що із постановою суду вона ознайомилась тільки 27 квітня 2026 року.
В даному випадку постанова була винесена відносно ОСОБА_1 і із її змістом він ознайомився 11 листопада 2025 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою (а.с.11).
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що законний представник ОСОБА_2 зверталася до суду першої інстанції із проханням про надання копії рішення та не наведено доводів, що саме перешкодило їй звернутися із таким проханням та отримати раніше повний текст судового рішення, зокрема протягом 10-денного строку на апеляційне оскарження.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Таким чином, посилання законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на те, що строк апеляційного оскарження розпочинається з моменту одержання нею копії постанови, а вона із нею ознайомилась тільки 27 квітня 2026 року, згідно її заяви наявної у матеріалах справи, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та суперечить вимогам ч.2 ст.294 КУпАП.
Слід зазначати, що ЄСПЛ в своїх рішеннях неодноразово порушував питання про те, що суд не може безпідставно поновлювати процесуальні строки.
Так в рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» Суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак такі повноваження не є необмеженими.
В рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» Судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків Судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод».
Тому, зважаючи на обставини пропуску процесуального строку та мотиви, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, обґрунтовуючи поважність причин, вважаю, що визнати їх такими немає підстав.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
У задоволенні клопотання законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 11 листопада 2025 року - відмовити.
Апеляційну скаргу законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 11 листопада 2025 року повернути апелянту.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя