Номер провадження: 33/813/489/26
Номер справи місцевого суду: 521/10315/25
Головуючий у першій інстанції Мазун І. А.
Доповідач Назарова М. В.
29.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
за участю секретаря - Соболєвої Р.М.,
захисника - адвоката Гнатюка В'ячеслава Олександровича,
розглянувши апеляційну скаргу захисника Гнатюка В'ячеслава Олександровича, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
на постанову Хаджибейського районного суду міста Одеси від 18 вересня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
ОСОБА_1 постановою суду визнано винним у тому, що 06.06.2025 о 23.07 год. в м. Одеса по вул. Варненська, 29, керував т/з Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме - різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, підвищена рухливість, жвавість ходи і мови. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху.
В апеляційній скарзі захисник Гнатюк В.О., який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , просить постанову суду скасувати та закрити провадження провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 40000 гривень, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 50000 гривень.
Доводами апеляційної скарги є те, що:
- судом не було враховано факт, що ОСОБА_1 є чинним військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , який наразі захищає нашу країну на Харківському напрямку, впродовж несення військової служби ОСОБА_1 отримував важкі поранення у вигляді кількох контузій та осколкових поранень, що доволі негативно впливає на центральну нервову систему, тому лікарями було прописано курс лікування у вигляді прийняття таблеток «Прегабалін»;
- ОСОБА_1 не повідомляли щодо наслідків вживання даних лікарських препаратів, а також зазначає, що дані ліки ОСОБА_1 приймає тільки ввечері перед сном, коли починаються нестерпні болі через важкі контузії та поранення;
- судом не в повній мірі було досліджено вплив препарату «Прегабалін» на центральну нервову систему людини;
- у ОСОБА_1 не могло бути виявлено жодної із ознак наркотичного сп'яніння, передбачених ч. 4 розділу І Інструкції;
- ознаки наркотичного сп'яніння, які були зазначені в протоколі, а саме зміни забарвлення кольору шкіри, підвищена рухливість, жвавість мови і ходи є надуманими, адже медичний препарат «Прегабалін» може спричиняти тільки сонливість і запаморочення;
- незаконна зупинка транспортного засобу;
- суд не в повній мірі дослідив законність проведення огляду автомобіля та ОСОБА_1 ;
- відеозапис почався під час огляду автомобіля, ОСОБА_1 підстави щодо проведення огляду автомобіля зазначені не були, що фактично порушує норми чинного законодавства;
- працівник поліції переконувала ОСОБА_1 , що у разі прийому «Прегабаліну» у ОСОБА_1 буде виявлено наркотичні препарати протягом місяця, не будучи експертом в галузі медицини, чим ввела ОСОБА_1 в оману, а також зазначила, що забороняється керувати транспортним засобом при вживанні «Прегабаліну», однак дані висновки є помилковими, керувати транспортним засобом і вживати «Прегабалін» можна, якщо він не викликає сонливості та запаморочення;
- чіткої відмови від проходження лабораторних досліджень на вміст наркотичних препаратів не було;
- судом не було встановлено неправомірного вилучення водійського посвідчення представниками поліції, оскільки посвідчення водія тимчасово вилучається після складення протоколу про адміністративне правопорушення та коли вичерпано інші заходи впливу, встановлені ст. 260 КУпАП, однак посвідчення водія ОСОБА_1 було вилучено ще до проведення огляду автомобіля та складання протоколу про адміністративне правопорушення;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, яке складене о 23 годині 10 хвилин, є недопустимим доказом, оскільки з відеозаписів з нагрудних реєстраторів (бодікамер) працівників поліції за таймінгом 23:10:00 вбачається, що поліцейські перебували біля ОСОБА_1 та жодне направлення ними в цей час не складалось та не вручалось;
- відсутній Акт на стан наркотичного сп'яніння;
- не залучено двох свідків;
- сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи;
- судом не було взято до уваги той факт, що в організмі ОСОБА_1 не було виявлено наркотичних речовин, 08.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Смартлаб» для проведення лабораторного дослідження щодо наявності наркотичних препаратів в крові і відповідно до результатів лабораторних досліджень № 1000087836928, в організмі ОСОБА_1 наркотичних препаратів виявлено не було;
- судом порушено строки та порядок розгляду справи.
Щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди вказує, що незаконні дії правоохоронних органів змусили ОСОБА_1 втратити віру в справедливість, в верховенство права та закону в суспільстві, в гуманізм судової системи та системи правоохоронних органів. Після пережитого ОСОБА_1 знаходиться у важкому емоційному стані, що заважає належним чином виконувати бойові завдання. Внаслідок незаконного складання протоколу ОСОБА_1 був позбавлений можливості вести звичний спосіб життя, він зазнав суттєвих моральних страждань, оскільки факт незаконного, безпідставного звинувачення негативно вплинули на стосунки з оточуючими та ділову репутацію, ОСОБА_1 наразі вимушений доводити свою невинуватість, відновлювати авторитет та ділову репутацію, що потребує значних зусиль та багато часу. Таким чином, внаслідок незаконних дій працівників патрульної служби м. Одеса, непропорційного і невиправданого втручання в охоронювані законом права на свободу та особисту недоторканність, завдали ОСОБА_1 психологічних та моральних страждань у розмірі 40000 гривень.
Щодо стягнення витрат на правову правничу допомогу зазначає, що між адвокатом Гнатюком В.О. та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової правничої допомоги № б/н від 19.06.2025 року, орієнтовний розмір витрат ОСОБА_1 на правову допомогу сягає 50000 гривень.
В судовому засіданні захисник Гнатюк В.О. підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати постанову суду.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на наведене та зважаючи на положення ст. 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, осіб, що брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735.
Згідно з п. 12 Інструкції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину матеріалами справи.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 353793 від 06.06.2025, яким зафіксовано, що 06.06.2025 о 23.07 год. в м. Одеса по вул. Варненська, 29, ОСОБА_1 керував т/з Dacia Logan, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, підвищена рухливість, жвавість ходи і мови, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху. (а.с. 1);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.06.2025, згідно з яким від огляду ОСОБА_1 відмовився (а.с. 5);
- відеозаписом, з якого вбачається, що при проведенні поверхневої перевірки транспортного засобу поліцейська знайшла в машині препарат Прегабалін та зазначила, що особі, яка вживає такий препарат, забороняється керувати т/з, зазначила про наявність у ОСОБА_1 ознак: різка зміна покриву шкіри обличчя, розширені зіниці, підвищена рухливість, після чого запропонувала пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння.
На вказану пропозицію ОСОБА_1 відповів: « ОСОБА_2 пару дней назад…нет…вы сказали оно покажет» (23:10:07 хв), на що поліцейська зазначила: «Ну, а вдруг…ви якщо нічого не вживали - поїхали, здасте аналіз», після цього ОСОБА_1 повідомив: «Та не хочу, потому что…оно по-любому покажет» (мовою оригіналу)(23:10:31 хв).
Надалі поліцейська повторно запропонувала проїхати до медичного закладу для проходження огляду, однак ОСОБА_1 чітко відповів «Я відмовляюся, я не буду їхати, ви самі сказали, что его нельзя, что он покажет і зараз кажете їхати на експертизу» (23:11:32 хв). Згодом складено протокол, ознайомлено з його змістом, роз'яснено права та обов'язки.
Сукупність вищевказаних доказів засвідчують відмову ОСОБА_1 як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, встановленого законом, що є підтвердженням об'єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Посилання скарги, що судом не було враховано факт, що ОСОБА_1 є чинним військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , який наразі захищає нашу країну на Харківському напрямку, впродовж несення військової служби, ОСОБА_1 отримував важкі поранення у вигляді кількох контузій та осколкових поранень, що доволі негативно впливає на центральну нервову систему, тому лікарями було прописано курс лікування у вигляді прийняття таблеток «Прегабалін», не спростовують встановлених судом обставин вчинення адміністративного правопорушення.
Сам по собі факт проходження військової служби, участі у захисті держави та наявності поранень не звільняє особу від обов'язку дотримуватись вимог Правил дорожнього руху України та не виключає відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Посилання захисника на вживання ОСОБА_1 препарату Прегабалін, апеляційний суд відхиляє, оскільки предметом розгляду у даній справі є не встановлення факту перебування особи у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а факт відмови від проходження огляду на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку.
Відтак обставини щодо причин можливого вживання зазначеного лікарського засобу, його призначення лікарями чи впливу на організм не спростовують факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду, що саме по собі утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не заслуговують на увагу доводи скарги, що у ОСОБА_1 не могло бути виявлено жодної із ознак наркотичного сп'яніння передбачених ч. 4 розділу І Інструкції, оскільки відповідно до чинного законодавства, працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп'яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження таким водієм транспортного засобу огляду на стан сп'яніння.
Безпідставними є доводи скарги щодо незаконної зупинки транспортного засобу, оскільки з відеозапису вбачається повідомлення працівниками поліції невиконання ОСОБА_1 п. 2.9в ПДР та винесення постанови за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП (23:34:36 хв).
Крім того, з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, не згода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки.
Положення Інструкції пов'язують обов'язок водія пройти огляд на вимогу поліцейського саме з наявністю підстав у поліцейського вважати, що водій знаходиться у стані сп'яніння, а не із зупинкою транспортного засобу, тому у даному випадку відсутні підстави для застосування доктрини «плодів отруйного дерева» та вважати недоведеним відмову від проходження огляду.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи скарги, що суд не в повній мірі дослідив законність проведення огляду автомобіля та ОСОБА_1 , оскільки не наділений повноваженнями надавати правову оцінку діям працівників поліції.
Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів оскарження ОСОБА_1 чи його захисником дій працівників поліції у встановленому законом порядку, що також свідчить про необґрунтованість зазначених доводів апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи скарги, що працівник поліції переконувала ОСОБА_1 , що у разі прийому «Прегабаліну» у ОСОБА_1 буде виявлено наркотичні препарати протягом місяця, не будучи експертом в галузі медицини, чим ввела ОСОБА_1 в оману, а також зазначила, що забороняється керувати транспортним засобом при вживанні «Прегабаліну», апеляційний суд вказує таке.
ОСОБА_1 , будучи водієм та маючи відповідне посвідчення водія, обізнаний з Правилами дорожнього руху України, зокрема п. 2.5. При цьому, презюмоване знання закону є принципом права, згідно з яким закон поширюється на кожного, навіть якщо особа і не знає про нього. Незнання вимог діючого законодавства не є підставою для звільнення особи від передбаченої законом відповідальності та закриття провадження у справі, що кореспондується з положеннями ст. 68 Конституції України.
Спростовується дослідженим відеозаписом, що чіткої відмови від проходження лабораторних досліджень на вміст наркотичних препаратів не було, а саме за хронометражем 23:11:32 хв, де на повторну пропозицію проїхати до медичного закладу для проходження огляду, ОСОБА_1 відповів «Я відмовляюся, я не буду їхати, ви самі сказали, что его нельзя, что он покажет і зараз кажете їхати на експертизу» (мовою оригіналу).
Обставини, на які посилається сторона захисту, що судом не було встановлено неправомірного вилучення водійського посвідчення представниками поліції, оскільки посвідчення водія тимчасово вилучається після складення протоколу про адміністративне правопорушення та коли вичерпано інші заходи впливу, встановлені ст. 260 КУпАП, не впливають на правильність встановлення фактичних обставин справи, оскільки такі дії, навіть у разі їх наявності, не змінюють юридичної кваліфікації інкримінованого правопорушення.
Посилання захисника, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, яке складене о 23 годині 10 хвилин є недопустимим доказом, оскільки з відеозаписів з нагрудних реєстраторів (бодікамер) працівників поліції за таймінгом 23:10:00 вбачається, що поліцейські перебували біля ОСОБА_1 та жодне направлення ними в цей час не складалось та не вручалось - не впливає на відсутність складу адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд відхиляє доводи скарги, що відсутній Акт на стан наркотичного сп'яніння, так як від проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, а тому у поліцейських була відсутня необхідність у складанні вказаного документу.
Твердження захисника, що поліцейськими не залучено двох свідків є безпідставним, оскільки за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, і лише в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Поліцейськими на виконання вказаної норми, до матеріалів справи долучені відеозаписи, тому залучення свідків не є обов'язковим і таке не свідчить про порушення працівниками поліції порядку проведення огляду водія на стан сп'яніння.
Посилання, що протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини, не впливає на правильність висновків суду, оскільки вина підтверджується сукупністю доказів, досліджених під час розгляду справи.
Намагання ОСОБА_1 шляхом самостійного проходження огляду у медичному закладі довести відсутність наркотичних препаратів, то таке не стосується предмету доказування по справі, яким є не порушення ним як водієм вимог п. 2.9.а ( заборона керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), а саме п. 2.5 ПДР (обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
Щодо доводу апеляційної скарги, що судом порушено строки та порядок розгляду справи, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з ч. 6 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
З матеріалів справи вбачається, що інкриміноване правопорушення вчинено 06.06.2025, адміністративне стягнення накладено судом 18.09.2025.
Апеляційний суд погоджується, що розгляд справи був призначений поза межами 15-денного строку, проте визначальним для притягнення до адміністративної відповідальності особи, що вчинила правопорушення є накладення адміністративного стягнення в строк, визначений ст. 38 КУпАП.
Щодо прохання захисника стягнути матеріальну та моральну шкоду, а також витрати на правову правничу допомогу, апеляційний суд вказує таке.
Повноваження суду апеляційної інстанції та порядок перегляду постанов, встановлений в статті 294 КУпАП.
Згідно з положень якої апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
Дослідивши вищезазначені норми КУпАП, якими встановлені повноваження суду апеляційної інстанції, порядок перегляду апеляційним судом справ про адміністративні правопорушення, вбачається, що в КУпАП відсутні норми, що регулюють порядок стягнення витрат за надану правничу допомогу в справах про адміністративні правопорушення.
Статті КАС України, на які посилається захисник, дійсно передбачають порядок стягнення витрат на правничу допомогу, проте, суддя вважає неможливим застосування в даному випадку положення наведених статей КАС України, оскільки зазначена справа про адміністративне правопорушення розглядається за нормами КУпАП, який не містить визначення поняття «судові витрати» чи «витрати на правничу допомогу» при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, порядку їх підрахунку, доведення, розподілу тощо. Застосування до даних правовідносин норм КАС України за аналогією закону є недопустимим з огляду на абсолютно різний предмет регулювання правовідносин, завдання та принципи судочинства.
Крім того КАС України не є законом про адміністративні правопорушення, оскільки відповідно до ст. 1 цього Кодексу він визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах. Також, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Ухвалення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення здійснюється в іншому судочинстві та процесуальному порядку, ніж у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Прохання захисника стягнути моральну шкоду, апеляційний суд вказує, що такі вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, шляхом подання окремого позову.
Посилання захисника на положення статей 23, 1174, ЦК України не підлягають застосування до зазначених правовідносин, в зв'язку з чим неможливо застосувати аналогію закону в даному конкретному випадку, тому зазначені норми судом не приймаються.
Оскільки КУпАП не передбачає стягнення матеріальної та моральної шкоди, відшкодування витрат на правничу допомогу за результатами розгляду справи про адміністративні правопорушення, такі питання не можуть бути предметом розгляду суду.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
Суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Гнатюка В'ячеслава Олександровича, який діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Хаджибейського районного суду міста Одеси від 18 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова