Номер провадження: 33/813/953/26
Номер справи місцевого суду: 509/5061/25
Головуючий у першій інстанції Козирський Є.С.
Доповідач Назарова М. В.
29.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Назарової М.В.,
за участю секретаря - Соболєвої Р.М.,
захисника - адвоката Савченко Вікторії Юріївни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань
апеляційну скаргу захисникаСавченко Вікторії Юріївни, яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
на постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ПостановоюОвідіопольського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обрано стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 гривень.
ОСОБА_1 постановою суду визнано винним у тому, що 15.08.2025 о 13:50 год в с-ще. Авангард, шосе Н-33 5км, керував транспортним засобом Seat д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився за допомогою «Drager Alcotest 6810», тест № 939 від 15.08, результат позитивний - 0,28 % проміле. З результатами тесту «Drager Alcotest 6810» ОСОБА_1 не погодився, у зв'язку із чим був доставлений до КНП «ООМЦПЗ» ООР для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння. Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.08.2025 року, складеного о 14:25 год, перебував у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, захисникСавченко В.Ю., яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року скасувати та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення норм процесуального права та невідповідність фактичним обставинам справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що:
- порушено право на захист;
- матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки;
- доданий відеозапис є недопустимим та неналежним доказом, оскільки є неповним, небезперервним, не відображає всієї картини події;
- зображений на відео силует чоловіка не є ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_1 у даних правовідносинах немає правового статусу водія, а отже не є суб'єктом адміністративного правопорушення;
- відсутні ознаки алкогольного сп'яніння;
- незаконна зупинка транспортного засобу, а тому всі подальші докази, які зібрані в ході оформлення матеріалів, є недійсними;
- судом не враховано порушення працівниками поліції порядку огляду, а саме вимоги ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та п. 8, 12 Інструкції № 1452/735;
- відеозаписи не відображають встановлення підстав для проведення огляду, отримання пропозиції до проходження огляду в медичному закладі, відмови від проходження огляду за допомогою драгеру, прибуття в медичний заклад та складання протоколу;
- ОСОБА_1 пройшов тест, який показав результат 0,28%, і з яким останній не погодився, оскільки не вживав алкоголь, у інших водіїв був однаковий результат, що збентежило ОСОБА_1 у зв'язку з чим був категорично проти, відтак надані суду протокол, тест та акт не є належними, достовірними та допустимими.
В судовому засіданні захисник Савченко В.Ю. просила задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності, -ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на наведене та зважаючи на положення ст. 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з п. 6 Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (п. 7 Інструкції № 1452/735).
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину матеріалами справи.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі.
Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об'єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серіїЕПР 1 № 423972 від 15.08.2025, яким зафіксовано, що 15.08.2025 о 13:50 год, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Seat, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001889 від 15.08.2025, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, вказаний протокол ОСОБА_1 підписав без зауважень (а.с. 4);
- поясненнями ОСОБА_1 , в яких зазначив, що їхав на своєму авто марки Seat, д.н.з. НОМЕР_1 , не доїхавши до БП, був зупинений працівниками поліції для перевірки документів, під час спілкування з інспектором було повідомлено, що є підозра, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з виявленими ознаками: почервоніння очей, почервоніння обличчя, запитали коли востаннє вживали алкогольні напої, на що відповів 15.08.2025, 250 гр пива, після чого запропонували пройти тест на місці зупинки т/з, на що погодився, пройшовши тест, проба позитивна, 0,28%, не погодився з результатами тесту, проїхав разом з працівниками поліції до лікарні для проходження тесту, де надано висновок, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 6);
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 001889 від 15.08.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 8);
- наявним в матеріалах справи відеозаписом, який було оглянуто в ході розгляду справи, яким підтверджено, що поліцейський запитує: «Рухались на авто сіат, були зупинені на БП для перевірки, під час перевірки виникла підозра, що можете знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, ознаки: почервоніння очей, почервоніння обличчя, ви готові пройти тест на алкоголь на місці зупинки за допомогою драгера?», на що ОСОБА_1 погодився (14:01:10 хв), пройшовши тест на місці зупинки, результат який склав 0,28%, сказав, що не згоден, запропонував проїхати в медичний заклад (14:05:31 хв), в медичній установі ОСОБА_1 продув драгер та здав біоматеріал (14:29:40-14:32:17 хв), при перевірці координації, лікар запитав ОСОБА_1 коли востаннє вживав алкоголь і який?», останній відповів: «0,25 л пива, 1-1,5 год тому, після чого лікар озвучив висновок, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (15:18:35 хв).
Оцінюючи доводи скарги, що порушено право на захист, апеляційний суд вказує, що процесуальні права ОСОБА_1 в повній мірі були поновлені під час апеляційного розгляду, шляхом надання йому можливості бути вислуханим апеляційним судом під час апеляційного перегляду постанови суду та отримати відповіді на свої аргументи щодо незгоди із судовим рішенням, під час чого ним не спростовано правильних висновків суду.
Щодо доводу скарги, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, апеляційний суд вказує, що таке підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких останній зазначив, що їхав на своєму авто марки Seat, д.н.з. НОМЕР_1 , не доїхавши до БП, був зупинений працівниками поліції для перевірки документів.
Крім того, ОСОБА_1 під час розмови з поліцейськими поводив себе як водій транспортного засобу та не заперечував факт керування.
Твердження скарги, що зображений на відео силует чоловіка не є ОСОБА_1 , є безпідставним, оскільки при перевірці документів ОСОБА_1 надав посвідчення водія з мобільного додатку «ДІЯ», дані якого поліцейським зачитувалися вголос, зокрема ПІБ, дата народження та серія водійського посвідчення.
Така версія захисника розцінюється апеляційним судом як спосіб уникнення від адміністративної відповідальності.
Долучений відеозапис повністю узгоджується з іншими доказами по справі, зокрема поясненнями ОСОБА_1 , в яких зазначив, що випив 250 гр пива, що також зафіксовано на відеозаписі.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Нечіткість зображення, на що посилається захисник, не спростовує можливість бачити особу водія та пересвідчитися в тому, що це саме ОСОБА_1 .
До того ж, вказаний відеозапис в частині щодо особи водія не є єдиним та вирішальним доказом, що підтверджує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а оцінюється разом із протоколом про вчинення адміністративного правопорушення та іншими відомостями, зафіксованими саме таким відеозаписом.
Доводи скарги, що ОСОБА_1 у даних правовідносинах немає правового статусу водія, а отже не є суб'єктом адміністративного правопорушення, є необґрунтованими з огляду на таке.
За положеннями п. 1.10. ПДР: водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Seat, д.н.з. НОМЕР_1 , а отже є учасником дорожнього руху - водієм, на якого поширюються права та обов'язки, визначені ПДР України, зокрема п. 2.9.а ПДР України, а отже ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Спростовується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 423972 від 15.08.2025, відеозаписом, твердження захисника, що відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, так як поліцейським зазначено такі ознаки: почервоніння очей, почервоніння обличчя.
Крім того, ОСОБА_1 в письмових поясненнях, а також особисто в медичному закладі повідомив лікарю, що вживав 0,25 л пива, 1-1,5 год тому, що свідчить про наявність підстав для проведення огляду.
Не заслуговують на увагу доводи скарги щодо незаконної зупинки транспортного засобу, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху, не згода водія із причинами зупинки або його необізнаність про це, не позбавляє його обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп'яніння, і такий обов'язок не впливає на причину зупинки.
Положення Інструкції пов'язують обов'язок водія пройти огляд на вимогу поліцейського саме з наявністю підстав у поліцейського вважати, що водій знаходиться у стані сп'яніння, а не із зупинкою транспортного засобу, тому у даному випадку відсутні підстави для застосування доктрини «плодів отруйного дерева» та вважати недоведеним факт перебування у стані алкогольного сп'яніння через відсутність в матеріалах справи підстав зупинки транспортного засобу такого водія за встановленого факту керування таким транспортним засобом.
Спростовується матеріалами справи доводи скарги, що відеозаписи не відображають встановлення підстав для проведення огляду, так як поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що під час перевірки виникла підозра, що може перебувати в стані алкогольного сп'яніння у зв'язку з виявленими ознаками: почервоніння очей, почервоніння обличчя.
Посилання, що відеозаписи не відображають отримання пропозиції до проходження огляду в медичному закладі, відмови від проходження огляду за допомогою драгеру, прибуття в медичний заклад та складання протоколу, спростовується дослідженим відеозаписом: пропозиція пройти огляд на місці зупинки - 14:00:44 хв; не згода з отриманим результатом - (14:05:31 хв); прибуття в медичний заклад - 14:21:08 хв; складання протоколу - 14:53:32 хв.
Щодо посилання захисника, що ОСОБА_1 пройшов тест, який показав результат 0,28%, і з яким останній не погодився, оскільки не вживав алкоголь, у інших водіїв був однаковий результат, що збентежило ОСОБА_1 , у зв'язку з чим був категорично проти, відтак надані суду протокол, тест та акт не є належними, достовірними та допустимими, апеляційний суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, із результатами огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, проведеного поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів, такий огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 скористався наданим законом правом та пройшов відповідний огляд у медичному закладі, результати якого були долучені до матеріалів справи та оцінені судом у сукупності з іншими доказами.
За таких обставин самі лише твердження сторони захисту про сумніви щодо правильності показників газоаналізатора без надання належних та допустимих доказів несправності приладу або порушення процедури проведення огляду не свідчать про недопустимість протоколу, акту огляду та результатів тестування як доказів у справі. Як незмістовними є і посилання на встановлення у інших осіб, щодо яких наразі не вирішується питання, однакового результату Драгеру.
Всупереч доводам скарги, апеляційний суд вважає, що працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 за № 1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено.
Суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Інших доводів апеляційна скарга не містить.
З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 285, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисникаСавченко Вікторії Юріївни, яка діє в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Назарова