Справа № 127/5976/26
Провадження № 33/801/463/2026
Категорія: 307
Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М.
Доповідач: Міхасішин І. В.
11 травня 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Міхасішин І.В.,
за участю : особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Страшка О.В., потерпілої ОСОБА_2 та її захисника адвоката Левченка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Страшка Олександра Володимировича, на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 квітня 2026 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
встановив:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 квітня 2026 року судові справи № 127/5976/26 та справа № 127/5979/26 - об'єднано в одне провадження, присвоєно номер № 127/5976/26.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за епізодом щодо вчинення домашнього насилля відносно колишньої дружини у присутності малолітнього ОСОБА_3 - закрито в зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за епізодом щодо вчинення домашнього насилля відносно колишньої дружини ОСОБА_2 та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок в дохід держави. .
Не погодившись з вище зазначеною постановою захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Страшко О.В. просить оскаржувану постанову за епізодом щодо вчинення домашнього насильства відносно колишньої дружини ОСОБА_2 скасувати.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в оскаржуваній постанові суд першої інстанції не надав належної оцінки матеріалам справи, ОСОБА_1 не було вчинено жодних дій, які б могли бути кваліфіковані як домашнє насильство.
В судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Страшко О.В. апеляційну скаргу підтримали, просили суд її задовольнити
Потерпіла ОСОБА_2 та її захисник адвокат Левченко А.О. заперечували щодо задоволення апеляційної скарги, просили суд залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами ст. 280 КУпАП орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №671030 від 12.02.2026 року вбачається, що громадянин ОСОБА_1 26.01.2026 року за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою.
тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Згідно ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін.
Відповідно до п. 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Відповідальність за частини 1 статті 173-2 КпАП України настає виключно за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Диспозиція частини 1 статті 173-2 КпАП України передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Тобто, виходячи з граматичного тлумачення диспозиції даної норми КУпАП, орган поліції зобов'язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало домашнє насильство, а також вказати яка шкода заподіяна або могла бути заподіяна фізичному чи психологічному здоров'ю потерпілої, що прямо витікає з диспозиції статті (погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо) і це є обов'язковим.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у частини 1 статті 173-2 КпАП України необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Об'єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв'язок між ними.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство». Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняться від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.
В той час, під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Суд звертає увагу, що вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, визначеними у статтях 269, 272 КпАП України, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Отже, зі змісту статті 173-2 КпАП України вбачається, що до адміністративної відповідальності можна притягнути лише за умисно вчинене правопорушення.
Умисним є правопорушення, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Як вбачається з пояснень потерпілої ОСОБА_2 , ОСОБА_1 систематично вчиняє дії, які мають ознаки психологічного насилля, а саме: висловлюється на її адресу нецензурною лайкою, принижує її, погрожує фізичною розправою, провокує конфлікти. Його поведінка викликає у неї постійне відчуття страху за власну безпеку, емоційну напруженість, тривогу та відчуття незахищеності. Вона змушена перебувати у стані психологічного дискомфорту та тиску.
Наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідно до протоколу ВАД № 671030, за епізодом вчинення домашнього насилля відносно колишньої дружини ОСОБА_2 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 671030 від 12.02.2026, реєстраційною карткою звернення, письмовими пояснення, поясненнями заявника ОСОБА_2 та особи щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 та звукозаписом телефонних розмов.
Отже матеріали адміністративної справи та встановлені судом першої інстанції фактичні обставини свідчать про те, що у даному випадку дії ОСОБА_1 явно виходили за межі сварки між колишнім подружжям або ж звичайного конфлікту, оскільки були пов'язані із застосуванням психологічного насильства щодо потерпілої, що стосується явного порушення основних прав і свобод особи.
Отже в діях ОСОБА_1 вбачається об'єктивна та суб'єктивна сторона інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, за епізодом щодо вчинення домашнього насильства відносно колишньої дружини ОСОБА_2 передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КпАП України, є безпідставними, констатуються з формальних підстав, і такими, що спростовуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, яким суд першої інстанції дав належну та об'єктивну оцінку, що також перевірено в суді апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, які повністю узгоджуються між собою, а інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б свідчили про незаконність винесеної у справі постанови.
Будь-яких переконливих доводів, які б ставили під сумнів висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 статті 173-2 КпАП України апелянтом не наведено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що постанова суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КпАП України, є законною та обґрунтованою.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Страшка Олександра Володимировича залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 07 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Міхасішин