Справа № 452/1424/26
Провадження № 1-кп/452/326/2026
07 травня 2026 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
із участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Самбір Львівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, із вищою освітою, не працюючого, раніше не судимого, -
-у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -
ОСОБА_4 22 березня 2026 року о 18.00год за межами с. Бісковичі Самбірського району Львівської області на узбіччі дороги знайшов у траві прозорий поліетиленовий пакет білого кольору із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, що згідно висновку експерта відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких заборонено (канабіс) загальною масою 34,93грам; поставив цей пакунок у кишеню дверей водія власного автомобіля та, усвідомлюючи, що його дії є злочинними 23 березня 2026 року о 18.40год умисно, незаконно перевозив цю речовину в пакеті в автомобілі для власного споживання без мети збуту по центральній дорозі с. Викоти Самбірського району Львівської області, де був зупинений працівниками поліції, котрі виявили та вилучили наркотичну речовину.
Судом проаналізовано показання обвинуваченого, позицію прокурора, докази досудового розслідування в сукупності та, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, оскільки він вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних речовин без мети збуту. Кваліфікація дій за вказаною нормою Кримінального Закону є вірною та обвинувачений повинен за це понести кримінальну відповідальність.
На підтвердження встановлених судом обставин винність особи вбачається із допитаного безпосередньо в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_4 , який свою провину в скоєнні кримінального проступку визнав повністю; у вчиненому щиро розкаявся, усвідомлюючи протиправність своїх дій. Обвинувачений пояснив, що 22 березня 2026 року після обіду їхав своїм автомобілем по дорозі у с. Бісковичі та побачив у траві поліетиленовий пакет припустивши, що це наркотична речовина, оскільки знав, що у тому місці роблять «закладки», підібрав для власного споживання, поставив у нішу дверей автомобіля і наступного дня був зупинений працівниками поліції, котрі оглянули автомобіль та вилучили цей пакет. Раніше зрідка вживав наркотичні засоби для заспокоєння, але на даний час він себе почуває здоровим і не має залежності; відтак просив суд за судовим рішенням призначити штраф, який він спроможний оплатити.
Крім визнання вини обвинуваченим, його винність в інкримінованому кримінальному правопорушенні доведена сукупністю зібраних доказів у ході досудового розслідування, дослідження яких відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд за погодженням із учасниками кримінального провадження визнав недоцільним. Водночас судом з'ясовано чи правильно розуміють сторони кримінального провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснено, що у такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку; обставини та наслідки вчиненого, а також судом ураховано особу винного, його характеристику, вік, стан здоров'я, матеріальне та сімейне становище; відтак за наведеного і загальних засад призначення покарання, слід призначити ОСОБА_4 покарання необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових правопорушень.
Судом також ураховано обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , що є щирим каяттям та активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення; обставин, що обтяжує покарання не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом ураховано окрім загальних засад такого, і роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Розглядаючи кримінальне провадження в межах установленого звинувачення обвинуваченому ОСОБА_4 , із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали досудового розслідування в сукупності з поясненнями обвинуваченого, що він спроможний оплатити штраф як покарання за скоєне; із урахуванням особи ОСОБА_4 , його сімейного стану, позитивної характеристики, його в минулому участі в бойових діях, поведінки до і після вчинення правопорушення, - суд прийшов до висновку, що йому слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Цивільного позову в установленому порядку не заявлено; згідно вимог ст. 124 КПК України із обвинуваченого підлягає стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у сумі 2228,5грн.; питання речових доказів долучених до кримінального провадження №12026142290000063 згідно постанови про визнання речовим доказом від 14 квітня 2026 року слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 373 - 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України і призначити покарання штраф у розмірі 1000(однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000(сімнадцять тисяч)гривень.
Речовий доказ спецпакет №6743435 із вмістом канабісу загальною масою 34,93грам згідно квитанції №002052, - знищити після набрання вироком законної сили.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 2228,5грн (дві тисячі двісті двадцять вісім гривень 50коп).
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. У відповідності до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскарженим в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього кодексу.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя