Справа № 442/3616/26
Провадження № 1-кс/442/522/2026
12 травня 2026 року слідча суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі клопотання дізнавача СД Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_4 , про арешт майна, -
Дізнавач ОСОБА_3 звернувся до суду в рамках кримінального провадження №12026142110000090 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2026, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно.
В обґрунтування клопотання дізнавач посилається на те, що 08.05.2026 приблизно о 17:45 год. неподалік буд. 2, що в пров. Стебницькому у м. Дрогобичі Львівської області, у громадянина ОСОБА_5 , виявлено речовину рослинного походження зеленого кольору, схожу на наркотичну, яку він зберігав для власного вжитку, без мети збуту.
Зазначає, що постановою від 08.05.2026 вилучені у ОСОБА_5 предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Таким чином вказує, що в ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно, з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином та використовувати вилучене майно, яке є доказом кримінального правопорушення, унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкодити досягненню мети кримінального провадження, проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів.
Дізнавач наголошує на тому, що зволікання з накладенням арешту на дане майно, може перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування по кримінальному провадженні, а тому просить накласти арешт на вказані речі та заборонити фізичним та юридичним особам на термін накладення арешту права на відчуження, розпорядження та користування вище вказаним майном.
Дізнавач та прокурор в судове засідання не з'явились, у клопотанні зазначили, просять розгляд такого здійснювати у їхній відсутності.
ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд даного клопотання.
Перевіривши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Частина 1 ст. 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Згідно ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Як встановлено слідчою суддею, в провадженні СД Дрогобицького РВПГоловного управління Національної поліції у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12026142110000090 від 08.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України за фактом зберігання наркотичного засобу ОСОБА_5 для власного вживання без мети збуту.
08.05.2026 під час огляду місця події на внутрішній частині двору закинутого готелю неподалік буд. 2, що у пров. Стебницькому у м. Дрогобич, ОСОБА_5 добровільно видав речовину рослинного походження, зеленого кольору, яка знаходилась у 3 поліетиленових пакетах: 2-ох прозорих та одного чорного кольору, які знаходились всередині білого поліетиленового пакету із орнаментом вишиванки, яку в подальшому було вилучено і упаковано у спец. пакет Національної поліції PSP 2207497.
Постановою дізнавача СД Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 від 08.05.2026 вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12026142110000090 від 08.05.2026.
За таких обставин, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобіганню перешкод у проведенні всебічного та повного дізнання, приходжу до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке визнано речовим доказом та вилучено у ОСОБА_5 08.05.2026 в ході огляду місця події, а саме: - білий поліетиленовий пакет із орнаментом вишиванки, у якому знаходиться речовина рослинного походження, зеленого кольору, крім якої знаходяться 2 прозорі пакети із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору та 1 поліетиленовий пакет чорного кольору із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, що упаковані у спец.пакет PSP 2207497.
Заборонити фізичним та юридичним особам на термін накладення арешту права на відчуження, розпорядження та користування вище вказаним майном.
Ухвала про арешт майна виконується негайно дізнавачем, прокурором із відповідним інформуванням заінтересованих осіб.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1