Справа № 442/3469/26
Провадження № 2-а/442/68/2026
12 травня 2026 року Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Гарасимків Л.І., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Коцан Руслан Мар"янович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на оскарження постанови, визнання протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення,
встановила:
06.05.2026 року звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 04.09.2025року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , по справі про адімністративне правопорушення відносно нього за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Також, просить поновити строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, де зазначає, що строк для подання позову пропущено з поважних причин, оскільки його не було повідомлено про винесення постанови №б/н від 04.09.2025. Про наявність постанови він дізнався лише 28.04.2026 року оновивши мобільний застосунок ДІЯ.
Згідно п.5 ч.1 ст.171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В той же час, ч. 3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
Водночас, ч.2 ст.286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивач, у позовній заяві просить строк на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, де зазначає, що строк для подання позову пропущено з поважних причин, оскільки його не було повідомлено про винесення постанови №б/н від 04.09.2025. Про наявність постанови він дізнався лише 28.04.2026 року оновивши мобільний застосунок ДІЯ.
Суд вважає, що причина, наведена позивачем, не є поважною з огляду на наступне:
Строки в адміністративному судочинстві носять імперативний характер, але деякі з них не є абсолютними (строк звернення до адміністративного суду, строк на апеляційне чи касаційне оскарження тощо), оскільки у встановлених випадках можуть поновлюватися або продовжуватися судом за заявою учасника справи або за власною ініціативою. Пропуск встановленого строку в адміністративному судочинстві, якщо від його спливу залежить реалізація закріпленого за особою суб'єктивного процесуального права, є підставою для настання відповідних процесуальних наслідків, зокрема у вигляді фактичної втрати можливості здійснення такого процесуального права (за винятком регламентованих процесуальним законодавством випадків, коли такий строк може бути поновлений чи продовжений судом, якщо він пропущений з поважних причин).
Юридична природа строків (термінів) в судочинстві полягає у тому, що вони є фундаментальною правовою категорією, оскільки визначають певні моменти, періоди, з настанням та закінченням яких пов'язані конкретні юридичні наслідки; мають вагоме практичне значення, що полягає у забезпеченні реалізації принципів правової визначеності та рівності учасників, їх дисциплінованості; виступають гарантією своєчасного судового захисту прав та інтересів осіб.
Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об'єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.
Даний висновок узгоджується з Постанова Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 160/26351/21.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.
Поняття «особа повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу ймовірність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Даний висновок узгоджується з Постанова Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №360/4485/19.
Крім того, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати такі поняття, як «дізнався» та «повинен був дізнатися» про порушення права.
Зокрема, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретну годину, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийнято чи які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).
В позовні заяві від 06.05.2026 позивач, ОСОБА_1 , зазначає, що тільки 28.04.2026 року оновив мобільний застосунок Дія, де і дізнався, що щодо нього відкрито виконавче провадження Дрогобицьким відділом державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Львівського міжрегоінального управління Міністерства юстиції. В цей же день ознайомився із Постановою про відкриття виконавчого провадження та з постановою по спаві про адміністративне правопорушення від 04.09.2025 року.
Отже, з тексту позовної заяви можна зробити висновок, що позивач міг дізнатися про існування постанови раніше, але свідомо ухилився від отримання та виконання останньої.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено, суддя вважає, що відсутні поважні причини для поновлення строку звернення до суду та є наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог статті 123 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 122, 123, 160, 169, 256, 293 КАС України,
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Коцан Руслан Мар"янович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на оскарження постанови, визнання протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання такої ухвали.
Суддя Л.І. Гарасимків