Ухвала від 04.05.2026 по справі 335/4530/26

УХВАЛАСправа № 335/4530/26 2/335/2732/2026

про залишення позовної заяви без руху

04 травня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Романько О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 поданої через представника-адвоката Бражника Дениса Сергійовича до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, -

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бражника Д.С. звернувся до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з вищевказаною позовною заявою до ОСОБА_2 у якій просить суд стягнути борг за договорами позики від 01.08.2025 та 01.09.2025 на загальну суму 1 509 967,00 грн.

01.05.2026 до суду надійшли відомості щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред'явленні заяви в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду, на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.185 ЦПК України).

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшла висновку, що остання підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Таким чином позивачу необхідно зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у всіх визначених ним учасників справи.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Частина 5 ст. 177 ЦПК України передбачає, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином позивачем не зазначено, чим підтверджується листування сторін у месенджері «Telegram» та яким чином була направлена претензія відповідачу через месенджер, а також докази її доставки або отримання адресатом. При цьому, з долученого опису вкладення та поштового повідомлення про вручення поштового відправлення не виявляється за можливе встановити вручено чи ні таке відправлення адресату або ж причини повернення. Роздруківки з сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження такого відправлення до позову не долучено. Відправником зазначений адвокат Бражник Д.С. як Арбітражний керуючий.

Також, зі змісту позовної заяви та долучених копій договорів позики від 01.08.2025 та 01.09.2025 слідує, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договорів через листування у месенджері «Telegram». На виконання досягнутих домовленостей та умов договорів, позивач переказав суми позики на банківські рахунки відповідача декількома SWIFT-платежами із-за кордону. Відповідач вказані кошти отримала в повному обсязі, про що безпосередньо повідомила у месенджері «Telegram».

Знову ж таки, до позову доказів такого листування та його змісту не долучено.

Згідно з практикою Верховного Суду месенджери визнаються офіційними каналами комунікації, але прості скріншоти потребують належного оформлення.

Зокрема, позиція щодо цього питання викладена Верховним Судом у постанові від 19.06.2025 по справі № 904/354/24, де суд зазначив, що повідомлення в месенджерах (Telegram, Viber, WhatsApp тощо) є електронними доказами.

Вони ширші за поняття електронний документ і не вимагають обов'язкового КЕП, якщо можна встановити авторство, час і зміст.

Скріншоти - це паперові копії електронних доказів. Вони допустимі, якщо суд або сторона спору не ставить під сумнів їх відповідність оригіналу.

Суд не може автоматично відкидати переписку лише через те, що договір передбачає письмову форму - сучасна практика визнає електронну комунікацію як звичаєву ділову практику відповідно до статті 7 ЦК України.

Таким чином, при посиланні позивача на листування у месенджері «Telegram» останній повинен оформити підтвердження такого у форматі електронних доказів.

Суд повинен мати змогу оцінити їх зміст, контекст і вірогідність.

Також, суддя звертає увагу на те, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ, який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 89 ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами.

При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст.

Вимоги щодо надання суду електронних доказів регулюються положеннями ст. ст. 43, 83, 85, 95, 100 ЦПК України. Наразі позивачем та його представником такі вимоги законодавства не виконані в повному обсязі, що підлягає усуненню.

Також, з наданих квитанцій щодо перерахування коштів від 01.08.2025 та 01.09.2025 їх відправником зазначено підприємство «Kolody Industries LTD».

Відповідно до ч.1 ст. 9 ЦПК України позовна заява повинна містити, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Якщо письмові докази викладені іноземною мовою, до них повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином.

Перекладу наданих квитанцій суду не надано.

Окремо, суд звертає увагу на те, що позивачу необхідно зазначити про відсутність спору між сторонами як ФОП « ОСОБА_2 » (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації відповідача як ФОП наданий самим позивачем) та позивачем саме як керівником підприємства «Kolody Industries LTD», щоб виключити господарську юрисдикцію спору.

З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху із наданням позивачу та його представнику строку для усунення недоліків шляхом подання до суду оновленої редакції позовної заяви з долученням до неї доказів на підтвердження обставин, викладених у ній.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260-261, 353 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 подану через представника-адвоката Бражника Дениса Сергійовича до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - залишити без руху.

Надати позивачу чи його представнику позивача строк у сім днів для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити позивачу та його представнику, що у разі усунення недоліків у вказаний строк, заява буде вважатись поданою в день первісного її подання до суду.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 05.05.2026.

Суддя: О.О. Романько

Попередній документ
136420772
Наступний документ
136420774
Інформація про рішення:
№ рішення: 136420773
№ справи: 335/4530/26
Дата рішення: 04.05.2026
Дата публікації: 13.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (04.05.2026)
Дата надходження: 28.04.2026
Предмет позову: про стягнення боргу за договором позики