Єдиний унікальний номер 305/1367/26
Номер провадження 1-кс/305/149/26
про застосування запобіжного заходу
07.05.2026 м. Рахів
Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62026170040002155 від 18.02.2026 стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Латвії, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
До суду 07.05.2025 надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Доводи клопотання зводяться до такого.
1. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
2. Обставини підозри підтверджуються доказами, зібраними під час досудового розслідування, зокрема повідомленням командування військової частини, матеріалами службового розслідування та іншими матеріалами в сукупності.
3. Наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.
4. Застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти настанню вказаних ризиків.
У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 просили задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав, застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на підставі ч. 8 ст. 176 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 ствердив, що він вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнає, не покидав військову частину самовільно, а був змушений це зробити через особисті обставини, бажав би перебувати вдома, оскільки має справи.
Стосовно свого майнового стану пояснив, що офіційно не працевлаштований, однак займається наданням послуг по проведенню мереж водопостачання, заробляє близько 30 тис.грн на місяць, має успадковану землю площею 1 га, однак ще не оформив документи на неї, мотоцикл, грошові кошти, які зберігаються у керівника робіт.
Захисник ОСОБА_6 просив застосувати інший, більш м'який запобіжний захід, наприклад домашній арешт. На запитання слідчого судді відповів, що якщо законодавством заборонено застосувати інші запобіжні заходи, тоді просить взагалі відмовити у застосуванні запобіжного заходу.
При вирішенні питання щодо застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України слід надати оцінку питанням щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення (1), наявності заявлених у клопотанні ризиків (2), можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу (3), а в разі наявності підстав для застосування запобіжного заходу - чи визначати заставу і в якому розмірі, та які обов'язки необхідно покласти на підозрюваного (4).
Слідчий суддя заслухав учасників, дослідив клопотання та додані матеріали і встановив таке.
1. Кримінальне процесуальне законодавство України не містить поняття «обґрунтованої підозри», однак усталеною практикою ЄСПЛ визначено, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, водночас факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
ОСОБА_5 підозрюється у тому, що будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 , не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування та без поважних причин, самовільно залишив місце проходження військової служби. 06.08.2025 близько 10:00 год командуванням військової частини НОМЕР_1 під час перевірки наявності особового складу було виявлено відсутність солдата ОСОБА_5 за місцем несення військової служби у районі дислокації підрозділу в АДРЕСА_2 . У подальшому ОСОБА_5 без дозволу командування та без поважних причин, був відсутній на військовій службі, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність із проходженням військової служби, до моменту його виявлення та затримання працівниками поліції у м. Рахів Закарпатської області.
Письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_5 07.05.2026 о 08:50 год, затриманий він о 01:35 год 07.05.2026, тому строки затримання без ухвали слідчого судді та до повідомлення про підозру стороною обвинувачення не порушено.
Обґрунтованість підозри підтверджується наступними дослідженими документами:
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 за № 89 від 26.03.2025 про зарахування ОСОБА_5 на військову службу;
- наказом про призначення службового розслідування від 06.08.2025;
- актом службового розслідування;
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 за № 4280 від 30.09.2025 «Про результати службового розслідування», яким накладено на ОСОБА_5 дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
Отже, описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження вказують на наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 407 КК України, і такі докази є достатніми для застосування запобіжного заходу.
Водночас, на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності, достовірності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.
2. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.
Тому, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні слідчим зазначено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, можлива наявність інших ризиків не обґрунтована і слідчим суддею питання про їх наявність не вирішується.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років може переховуватись від органу досудового розслідування, Закарпатська область межує з 4 іноземними державами, також не має постійного місця роботи та міцних соціальних зв'язків.
Суттєво такий ризик підвищує факт тривалого нез'явлення підозрюваного до військової частини.
Наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків, зокрема на осіб, що проходили військову службу разом із ним, з метою можливої зміни вже даних показань у кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань. Такий ризик залишається актуальним аж до безпосереднього допит свідків у суді.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ґрунтується на можливості особисто або через інших військовослужбовців знищити документи, що мають значення для кримінального провадження, а також умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.
Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень у клопотанні не обґрунтовано взагалі.
Обставини кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують наявність указаних ризиків, окрім ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.
3. Неможливість застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, обґрунтовано стороною обвинувачення тими ж доводами.
Слідчий суддя керується положеннями статті 178 КПК України щодо обов'язку при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінити в сукупності всі обставини справи та статті 183 КПК України про те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Однак, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тобто тримання під вартою).
Разом з тим, указаним положенням закону, як і іншими нормами КПК України, не заборонено визначати у таких випадках розмір застави, а лише надано слідчому судді право не визначати цей розмір (абзац 8 частини 4 статті 183 КПК України).
Президентом України 24.02.2022 видано Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у відповідності до якого в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши надані документи, з урахуванням вимог наведених норм кримінального процесуального законодавства слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
4. Розмір застави підозрюваному та покладені обов'язки визначаються слідчим суддею з урахуванням ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, обставин кримінального правопорушення, ролі підозрюваного у ньому, його майнового стану та наявних ризиків.
Роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні полягає в тому, що він є його єдиним виконавцем.
Майновий стан ОСОБА_5 характеризується наявністю стабільного щомісячного доходу, транспортного засобу та земельної ділянки.
Слідчий суддя не користується правом, визначеним абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, не визначати розмір застави під час дії воєнного стану у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 407 КК України.
З урахуванням наведених відомостей, застава підлягає визначенню в розмірі, дещо більшому за середній, передбачений законодавством за злочини даної категорії (від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Доводів та доказів про те, що застава у таких межах не здатна забезпечити виконання покладених обов'язків, стороною обвинувачення не надано.
В разі внесення застави підозрюваного необхідно і достатньо зобов'язати прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, а також виконувати обов'язки, передбачені пунктами 2-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись статтею 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто по 01:35 год 05.07.2026.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 199 680 грн.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, а саме: код отримувача (ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501, призначення платежу: кошти застави ОСОБА_5 , згідно з ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду від 07.05.2026 по справі № 305/1367/26, 1-кс/305/149/26).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному слідчим суддею.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави вважати його таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк по 05.07.2026 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони;
- не відлучатись за межі смт. Великий Бичків Рахівського району Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон.
Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК та звернуто заставу в дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 12.05.2026 о 08:30 год.
Слідчий суддя ОСОБА_8