Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
11 травня 2026 року справа № 520/11112/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 та просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області: №0458929-2416-2003-IM63100030000050119 від 13.11.2023; № 0458930-2416-2003-ІA63100030000050119 від 13.11.2023; № 0030432-2416-2027-ІА63100030000050119 від 01.04.2025; № 0030433-2416-2027-IA63100030000050119 від 01.04.2025.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011р. №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Верховний Суд в постанові від 27.01.2022р. по справі №160/11673/20 зазначив, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Також, вказано, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
За змістом позовної заяви позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області, що ухвалені в листопаді 2023 року та квітні 2025 року, а до суду позивач звернувся 01.05.2026р., надавши примірник позовної заяви до АТ "Укрпошта" для відправки до суду, в зв'язку з чим зазначений вище строк звернення до суду пропущено.
Суд зауважує, що позивач, як платник податку, повинен проявляти належну обачність і старанність, слідкуючи за своїми справами, виходячи із встановленого щодо нього обов'язку ведення податкового обліку та своєчасної сплати податків.
Верховний Суд у постанові від 13.05.2025р. у справі № 200/1370/21-а висловив правову позицію, за якої триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
За сформульованим Верховним Судом у постанові від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20 правовим висновком, саме позивач повинен довести дотримання строку звернення до суду, приєднавши до матеріалів позову докази або дотримання строку на звернення до суду або пропуску строку на звернення до суду з поважних причин. Суд не зобов'язаний відшукувати докази, які свідчать про наявність поважних причин пропуску зазначеного строку.
З врахуванням викладеного суд вважає за належне, з урахуванням положень ч. 1 ст. 123 КАС України, надати позивачу можливість подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення цього строку.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України передбачено, щодо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328,00 грн.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що сума податкових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями становить 124 666,44 грн. (1686,96 грн. + 1439,88 грн. + 1544,40 грн. + 119 995,20 грн.), а 1% ціни позову становить 1246,66 грн., що є меншим ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, з матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позивачем доказів сплати судового збору суду не надано.
Однак, з матеріалів справи судом встановлено, що в позовній заяві вказано на підстави звільнення від сплати судового збору як інваліда другої групи, однак документу, який свідчить про встановлення позивачу відповідної групи інвалідності позивачем до суду не надано. Надана до матеріалів позовної заяви копія пенсійного посвідчення підтверджує призначення пенсії, проте не встановлення відповідної групи інвалідності.
Таким чином суд зазначає, що позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1331,20грн. або надати належний документ, який свідчить про звільнення від його сплати.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 256 КАС України, суд -
Позовну заяву залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, а також надати до суду платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або надати належний документ, який свідчить про звільнення від сплати судового збору.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде повернута заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Григоров