Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
11 травня 2026 р. № 520/4405/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код ЄДРПОУ 37764460, вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області у видачі паспорта для виїзду за кордон з причини відсутності надпису на сторінці 4 в паспорті серії НОМЕР_2 . який було видано Жовтневим РВ ДГУ УМВС України в Дніпропетровській області 05.06.1995 р.;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області внести при потребі передбачені законодавством відомості на 4-ту сторінку паспорта НОМЕР_2 та видати новий паспорт для виїзду за кордон;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області компенсувати завдану позивачу моральну шкоду у сумі 5580,00 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач є громадянином України та документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Жовтневим РВ ДГУ УМВС України в Дніпропетровській області 05.06.1995, що підтверджується копією паспорта, наявною в матеріалах справи.
14.04.2010 Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області до вказаного паспорта було вклеєно фотокартку позивача після досягнення ним 45-річного віку. Також позивачу 08.08.2002 було оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон на підставі вказаного паспорта громадянина України у формі книжечки.
Як зазначає позивач у позовній заяві, у грудні 2025 року він звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон у зв'язку із закінченням строку дії раніше виданого закордонного паспорта. На підтвердження своєї особи позивач надав паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків та паспорт громадянина України для виїзду за кордон, строк дії якого закінчився.
Позивач зазначає, що працівниками відповідача було висловлено позицію щодо неможливості прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон у зв'язку з тим, що у його паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 наявні однакові фотокартки на першій та третій сторінках, а також відсутні записи на четвертій сторінці паспорта.
У зв'язку із цим 10.12.2025 позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області із письмовою заявою щодо вжиття заходів для вирішення питання оформлення йому паспорта громадянина України для виїзду за кордон та зазначав, що не погоджується із необхідністю здійснення обміну внутрішнього паспорта-книжечки та сплати адміністративного збору за такий обмін.
Листом Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 07.01.2026 №6301.4.4-254/63.2-26 позивачу повідомлено, що з наданої копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 вбачається наявність однакових фотокарток на першій та третій сторінках та відсутність записів на четвертій сторінці паспорта, що, на думку відповідача, суперечить установленим вимогам законодавства. Також у вказаному листі зазначено, що у разі подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, заявнику повідомляється про відмову у прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. Одночасно позивачу було роз'яснено порядок обміну паспорта громадянина України та можливість одночасного оформлення паспорта громадянина України у формі картки та паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 є чинним документом, посвідчує його особу та громадянство України, не визнавався недійсним, не був втрачений чи викрадений, а персональні дані позивача не змінювались. Позивач вказує, що саме на підставі цього паспорта йому раніше вже було оформлено паспорт громадянина України для виїзду за кордон у 2002 році, а у 2010 році до паспорта було вклеєно фотокартку після досягнення 45-річного віку. Позивач вважає, що відсутність записів на четвертій сторінці паспорта та наявність однакових фотокарток не свідчать про недійсність документа та не можуть бути підставою для відмови у прийнятті документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Крім того, позивач зазначає, що будь-які недоліки оформлення паспорта були допущені державними органами під час його оформлення, а тому не можуть покладати на нього негативні наслідки. Також позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5580,00 грн, посилаючись на моральні переживання, необхідність неодноразового звернення до органів ДМС та неможливість реалізації свого права на оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував та зазначив, що звернення позивача від 10.12.2025 було подано у довільній формі та розглядалось у порядку Закону України «Про звернення громадян», а не в межах процедури надання адміністративної послуги щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Відповідач зазначив, що лист від 07.01.2026 №6301.4.4-254/63.2-26 носить виключно інформаційний характер, не є рішенням про відмову у видачі паспорта для виїзду за кордон та не породжує для позивача жодних правових наслідків.
Крім того, відповідач вказував, що паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 оформлений неналежним чином, оскільки містить однакові фотокартки на першій та третій сторінках та не містить записів на четвертій сторінці, що суперечить вимогам законодавства щодо оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки. Відповідач зазначав, що між позивачем та ГУ ДМС України в Харківській області не виникало правовідносин щодо оформлення чи видачі зазначеного паспорта, оскільки він був виданий іншим органом внутрішніх справ у Дніпропетровській області. Також відповідач вказував, що позивач не звертався із заявою-анкетою про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №152, а тому вимоги про видачу паспорта для виїзду за кордон є передчасними. Крім того, відповідач заперечував проти стягнення моральної шкоди, посилаючись на недоведеність факту її спричинення та розміру.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги та зазначив, що фактично відповідач відмовив йому у прийнятті документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а лист від 07.01.2026 лише відобразив уже сформовану позицію відповідача щодо неприйняття його паспорта громадянина України у формі книжечки як документа, що посвідчує особу. Позивач також вказував, що не відмовлявся від сплати адміністративного збору за оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а заперечував лише проти необхідності здійснення обміну внутрішнього паспорта громадянина України.
У поданих запереченнях на відповідь на відзив відповідач повторно зазначив, що жодного рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ним не приймалось, а лист від 07.01.2026 є лише відповіддю на звернення громадянина та містить роз'яснення вимог чинного законодавства щодо порядку оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення визначений постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 №152.
Означеним порядком визначені дії працівників під час прийняття документів для оформлення, обміну паспорта для виїзду за кордон та формування заяви-анкети.
Так відповідно до пункту 23 Порядку №152 керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, керівник закордонної дипломатичної установи визначають працівників, які виконують функції з прийняття документів, оформлення заяв-анкет та видачі паспорта для виїзду за кордон, і працівників, які виконують функції з оформлення паспорта для виїзду за кордон (розгляд заяви-анкети, ідентифікація особи та прийняття рішення). Керівник уповноваженого суб'єкта визначає осіб, які в межах повноважень, встановлених законодавством, отримують доступ до інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, власником або розпорядником яких є ДМС, є матеріально відповідальними особами та виконують функції з прийняття документів, оформлення заяв-анкет і видачі паспорта для виїзду за кордон.
Пунктом 24 Порядку №152 визначено, що працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35 і 52 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа, уповноважений суб'єкт інформують заявника про відмову в прийнятті документів із повідомленням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.
Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.
Якщо під час прийому документів заявник надав документ, що посвідчує особу та підтверджує належність до громадянства України, який, за даними відомчої інформаційної системи, визнано недійсним відповідно до підпунктів 5-8 пункту 89 цього Порядку, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта здійснює його вилучення відповідно до пункту 88 цього Порядку.
Пунктами 25-34 Порядку №152 встановлено, що у разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта із використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (у тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів).
Після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.
У разі виявлення помилок у заяві-анкеті працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта вносить до неї відповідні виправлення.
Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу. Якщо заявник через фізичні вади не може підтвердити власним підписом правильність таких відомостей, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта робить відмітку про неможливість такого підтвердження та засвідчує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу власним підписом.
Після перевірки заявником правильності внесених до заяви-анкети відомостей про особу заява-анкета перевіряється та підписується (із зазначенням дати, прізвища та ініціалів) працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта, який прийняв документи та сформував заяву-анкету.
Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта сканує із застосуванням засобів Реєстру до заяви-анкети документи, які подаються заявником. Оригінали документів (крім паспорта, що підлягає обміну, документів, що підтверджують сплату адміністративного збору (консульського збору) повертаються заявнику після оформлення заяви-анкети.
Прийняті уповноваженим суб'єктом заява-анкета та скановані документи (у тому числі отримані біометричні дані, параметри) із застосуванням засобів Реєстру автоматично розподіляються та надсилаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який обслуговує відповідний уповноважений суб'єкт, що прийняв документи від заявника.
Керівник/заступник керівника територіального органу ДМС або керівник його структурного підрозділу, керівник/заступник керівника територіального підрозділу ДМС або особа, яка виконує його обов'язки, керівник закордонної дипломатичної установи щодня здійснюють розподіл прийнятих (у тому числі уповноваженими суб'єктами) заяв-анкет між працівниками, які виконують функції з оформлення паспорта для виїзду за кордон.
Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи не пізніше наступного дня після надходження до розгляду документів перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35-39, 52-56 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
У разі прийняття рішення про відмову в розгляді документів, прийнятих уповноваженим суб'єктом, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС не пізніше наступного робочого дня надсилає уповноваженому суб'єкту письмове повідомлення про відмову в їх розгляді із зазначенням підстав відмови з метою подальшого вручення заявнику.
У разі коли під час перевірки виявлено, що паспорт для виїзду за кордон, який подано уповноваженому суб'єкту для обміну, визнано недійсним відповідно до підпунктів 5-8 пункту 89 цього Порядку, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС у рішенні про відмову інформує заявника про вилучення (у тому числі тимчасово) паспорта для виїзду за кордон та необхідність звернення до уповноваженого суб'єкта для одержання довідки про його вилучення.
У разі надходження повідомлення територіального органу/ територіального підрозділу ДМС про необхідність вилучення (у тому числі тимчасово) паспорта для виїзду за кордон працівник уповноваженого суб'єкта вилучає паспорт відповідно до пункту 88 цього Порядку.
Заява-анкета, вилучений (у тому числі тимчасово) паспорт для виїзду за кордон та акт про його вилучення передаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який прийняв відповідне рішення, на підставі акта приймання-передачі.
Пунктом 35 Порядку №152 означено, що заявник для оформлення паспорта для виїзду за кордон в Україні подає такі документи:
1) паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку та проживає в Україні);
2) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави, - у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 14-річного віку. Якщо батьки або один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, також подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (у разі оформлення вперше паспорта для виїзду за кордон із застосуванням засобів Реєстру);
3) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, - у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків;
4) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки Згідно з оригіналом та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;
5) у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я та яка потребує термінового лікування за кордоном, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, - може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування. Фотокартка повинна відповідати вимогам Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.
Пунктами 41-51 Порядку №152 встановлено, що працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта, на якого згідно з його службовими обов'язками покладаються функції з прийняття документів та оформлення заяв-анкет, вчиняє дії, передбачені пунктами 24-29 цього Порядку.
Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов'язками покладаються функції з оформлення паспорта для виїзду за кордон, вчиняє дії, передбачені пунктами 32-34 цього Порядку, та приймає до розгляду заяву-анкету.
Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється паспорт для виїзду за кордон.
Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру.
Пошук інформації в Реєстрі щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися).
У разі подання для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон паспорта громадянина України зразка 1994 року ідентифікація особи здійснюється, зокрема, за даними, що містяться в картотеках територіального підрозділу ДМС.
Якщо паспорт громадянина України зразка 1994 року був виданий територіальним підрозділом ДМС, до якого подано заяву-анкету, працівник територіального підрозділу ДМС порівнює дані особи та її фотозображення з даними, наведеними в заяві про видачу такого паспорта, та вклеєною до неї фотокарткою і сканує її із застосуванням засобів Реєстру до відомчої інформаційної системи ДМС.
У разі видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року іншим територіальним підрозділом ДМС для підтвердження видачі особі такого паспорта не пізніше наступного дня після приймання до розгляду заяви-анкети до такого територіального підрозділу ДМС надсилається запит за формою, встановленою МВС.
Перевірка за запитом проводиться протягом двох робочих днів після його надходження. Під час перевірки відомості, наведені в запиті, та фотозображення порівнюються з даними, наведеними в заяві про видачу такого паспорта, та вклеєною до неї фотокарткою. У графі Службові відмітки заяви про видачу паспорта проставляється відмітка із зазначенням реквізитів запиту та назви територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який здійснює оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта для виїзду за кордон.
За результатами перевірки надається відповідь територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, який надіслав запит, за встановленою МВС формою, а заява про видачу паспорта сканується до відомчої інформаційної системи ДМС.
У разі коли під час порівняння фотозображення із фотокарткою не встановлено тотожність зображеної на них особи або виявлено невідповідність відомостей, зазначених у запиті, даним, наведеним у заяві про видачу такого паспорта, про це повідомляється територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, який надіслав запит, для з'ясування обставин виникнення розбіжностей та вжиття додаткових заходів з ідентифікації особи. За наявної можливості територіальний підрозділ ДМС здійснює приведення написання імені особи, дати народження або місця народження, які містяться в заяві про видачу паспорта та в облікових документах територіального підрозділу ДМС, у відповідність з відомостями, які внесені до паспорта громадянина України та поданих документів заявника.
За результатами проведених перевірок, ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України (у разі оформлення паспорта для виїзду за кордон вперше із застосуванням засобів Реєстру) працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС приймає рішення про оформлення паспорта для виїзду за кордон або про відмову в його оформленні.
Ідентифікація особи, на ім'я якої оформляється паспорт для виїзду за кордон і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.
У разі відсутності прямого доступу до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС протягом одного робочого дня з дня прийняття заяви-анкети до розгляду заповнює електронну форму запиту та надсилає його до відповідного органу, установи, організації, територіального органу/територіального підрозділу ДМС.
Перевірка за запитом проводиться протягом двох робочих днів з дня його надходження. За результатами перевірки готується відповідь та надсилається до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який надіслав запит.
Строк надання відповіді не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня надходження запиту.
У разі термінового оформлення паспорта для виїзду за кордон запит надсилається в день прийняття заяви-анкети до розгляду, а відповідь надається невідкладно в день надходження відповідного запиту.
За відсутності можливості надсилання запитів у електронній формі запити надсилаються на паперових носіях. Допускається надсилання запитів та отримання відповідей каналами відомчої електронної пошти.
У разі ідентифікації особи у такий спосіб інформація про оформлення та видачу їй документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яка зберігається на паперових носіях, сканується та вноситься до відомчої інформаційної системи ДМС.
У разі оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон в Україні особі, яка постійно проживає за кордоном, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС за потреби надсилає запити до МЗС, закордонної дипломатичної установи з метою інформування про набуття нею громадянства України та оформлення на її ім'я документів, що посвідчують особу та підтверджують належність до громадянства.
Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України, проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.
У разі коли паспорт громадянина України зразка 1994 року оформлений на ім'я особи територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС надсилає запити до відповідного територіального органу ДМС.
У випадку, якщо картотеки заяв про видачу паспорта територіального підрозділу ДМС не збереглися, відсутня будь-яка інформація в наявних обліках територіального органу ДМС, запити щодо перевірки документів та зазначеної заявником інформації надсилаються, зокрема, до МВС, Національної поліції, Мін'юсту, органів ДФС для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інформаційних баз, картотек, у тому числі фотозображення особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.
Рішення щодо оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності до громадянства України.
Матеріали перевірок долучаються до заяви-анкети (у разі надсилання та отримання відповідей на паперових носіях), скануються та вносяться до відомчої інформаційної системи ДМС.
Також Порядком №152 визначені підстави для відмови в оформленні чи видачі паспорта для виїзду за кордон, так пунктом 82 встановлено, що територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа має право відмовити заявнику в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, якщо:
1) особа не є громадянином України;
2) стосовно видачі паспорта для виїзду за кордон звернулася особа, яка не досягла 16-річного віку, або її законні представники/уповноважена особа, які не мають документального підтвердження повноважень на отримання паспорта для виїзду за кордон;
3) особа вже отримала два паспорти для виїзду за кордон, які є дійсними на день звернення (крім випадків, передбачених пунктом 22 цього Порядку);
4) заявник подав не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта для виїзду за кордон;
5) дані, отримані з відомчих інформаційних систем, баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують інформацію, надану заявником.
Пунктом 83 Порядку №152 визначено, що у рішенні про відмову в оформленні або видачі паспорта для виїзду за кордон, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови.
У разі подання заяви-анкети через уповноваженого суб'єкта територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС надсилає письмове повідомлення про прийняте рішення до уповноваженого суб'єкта для подальшого вручення заявнику.
Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, закордонної дипломатичної установи, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта для виїзду за кордон.
Відповідно до пунктів 108-114 Порядку №302 паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі:
коли він підлягає обміну у зв'язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації);
виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта;
непридатності паспорта для подальшого використання;
припинення громадянства України або скасування рішення про громадянство України;
коли він заявлений як втрачений або викрадений та прийнято рішення про оформлення нового паспорта;
смерті особи, якій було видано такий паспорт;
закінчення строку його дії або прийняття рішення про обмін такого паспорта до закінчення строку його дії;
оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року з порушенням вимог законодавства;
неотримання його заявником протягом року.
У разі подання особою у строки, встановлені законодавством, документів для обміну паспорта у зв'язку із зміною імені паспорт, що підлягає обміну, визнається недійсним з дня подання документів для його обміну.
У разі неподання особою протягом місяця з дати зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації), документів для його обміну за наявності у ДМС відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про зміну відповідної інформації паспорт, який підлягає обміну, визнається недійсним.
У разі коли рішення про оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року прийнято працівником з порушенням вимог законодавства, керівник відповідного територіального органу або територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, який підписується працівником, що провів перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджується керівником територіального органу ДМС. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається до територіального органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
У разі виявлення територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС паспорта/паспорта зразка 1994 року, рішення про оформлення якого приймалося територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, МВС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, які підписуються працівником, що провів перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджуються керівником територіального органу ДМС. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта/паспорта зразка 1994 року таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається територіальному органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
У разі виявлення ДМС паспорта/паспорта зразка 1994 року, рішення про оформлення якого приймалося територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, МВС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства, керівник структурного підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок, який затверджується керівником ДМС або його заступником. Висновок та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
Недійсні паспорти анулюються шляхом пробивання не менш як двох отворів у машинозчитуваній зоні, після чого знищуються.
Паспорти знищує територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, який прийняв рішення про визнання їх недійсними або здійснив їх вилучення, а за кордоном - закордонна дипломатична установа.
Знищення недійсних паспортів здійснюється не рідше одного разу на місяць комісією у складі не менше трьох посадових осіб територіального органу та територіального підрозділу ДМС. Комісія складає акт про знищення недійсних паспортів у трьох примірниках.
Територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС, структурний підрозділ ДМС, закордонна дипломатична установа із застосуванням засобів Реєстру вносить до бази даних Реєстру інформацію про факт подання особою заяви про втрату/викрадення паспорта, визнання недійсним, вилучення (у тому числі тимчасово), анулювання та знищення паспорта.
Інформація про серії та/або номери недійсних паспортів надається з відомчої інформаційної системи ДМС із застосуванням засобів Реєстру МЗС, МВС, Національній поліції, Адміністрації Держприкордонслужби, СБУ, Генеральній прокуратурі України та розміщується на офіційному веб-сайті ДМС.
Паспорти зразка 1994 року, які визнані недійсними відповідно до пункту 108 цього Порядку, передаються до правоохоронних органів, структурного підрозділу ДМС на підставі рішення керівника ДМС, прийнятого за письмовим клопотанням керівника відповідного органу, структурного підрозділу ДМС. Відмітка про передачу анульованого паспорта вноситься до бази даних Реєстру.
Суд зазначає, що Порядком №152 прямо передбачено, що у випадку неприйняття документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон уповноважений орган повинен повідомити заявника про відповідне рішення із зазначенням конкретних підстав такої відмови.
Судом встановлено, що позивач у грудні 2025 року звернувся до відповідача з питання оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, надавши при цьому паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків та раніше виданий паспорт громадянина України для виїзду за кордон, строк дії якого закінчився.
При цьому, як убачається із листа Головного управління ДМС України в Харківській області від 07.01.2026 №6301.4.4-254/63.2-26, відповідач фактично дійшов висновку про невідповідність паспорта громадянина України позивача вимогам законодавства, оскільки у ньому наявні однакові фотокартки на першій та третій сторінках, а також відсутні записи на четвертій сторінці паспорта. У вказаному листі відповідач також зазначив, що у разі подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, заявнику повідомлено про відмову у прийнятті документів.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів прийняття у встановленому Порядком №152 порядку рішення про відмову у прийнятті документів, рішення про відмову в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон або іншого індивідуального акта, прийнятого за результатами розгляду звернення позивача.
Натомість, відповідач у відзиві та запереченнях зазначив, що рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ним не приймалось, а лист від 07.01.2026 №6301.4.4-254/63.2-26 має виключно інформаційний характер.
Водночас суд зазначає, що за змістом наведеного листа відповідач фактично висловив правову позицію щодо неможливості використання позивачем наявного у нього паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оскільки саме на підставі виявлених, на думку відповідача, недоліків оформлення паспорта позивачу було роз'яснено необхідність обміну внутрішнього паспорта громадянина України.
Таким чином, відповідачем належного рішення, передбаченого Порядком №152, суб'єктом владних повноважень прийнято не було.
Суд також враховує, що відповідно до пунктів 25-34 Порядку №152 після прийняття документів працівником ДМС формується заява-анкета, здійснюється перевірка поданих документів, і лише за результатами відповідної процедури приймається рішення щодо оформлення або відмови в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
При цьому відповідач фактично не здійснив розгляд питання оформлення позивачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон у спосіб та порядку, визначених Порядком №152, а обмежився наданням листа-роз'яснення у порядку Закону України «Про звернення громадян».
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що позивач взагалі не звертався за отриманням адміністративної послуги, оскільки зі змісту заяви позивача від 10.12.2025 вбачається, що останній порушував питання оформлення йому паспорта громадянина України для виїзду за кордон та оспорював позицію працівників ДМС щодо неприйняття його паспорта громадянина України у формі книжечки.
За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач діяв не у спосіб, визначений Порядком №152, оскільки, фактично поставивши під сумнів можливість використання позивачем паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, не прийняв передбаченого законом рішення за результатами розгляду звернення позивача.
Разом з тим, суд зазначає, що питання щодо відповідності поданих позивачем документів вимогам законодавства, можливості їх прийняття, а також наявності чи відсутності підстав для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон належить до дискреційних повноважень територіального органу ДМС та має вирішуватись відповідачем у порядку, визначеному Порядком №152, із прийняттям відповідного рішення за результатами такого розгляду.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постанові від 04.08.2020 у справі №340/2074/19, констатував, що як у пункті 4 частини четвертої статті 5, так і пункті 4 частини другої статті 245 КАС України цей спосіб захисту складається з двох частин:
а) констатуючої - суд визнає бездіяльність протиправною і
б) зобов'язуючої - суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вчинити певну дію, прийняти рішення.
Сама лише констатація протиправності бездіяльності не може ефективно захистити позивача, оскільки у такому разі можливість використання висновків суду може бути невиправдано ускладнене діями або подальшою бездіяльністю органів влади держави-відповідача, їх врахування цілковито залежить від відповідача. Це не сумісно з критеріями ефективності судового захисту.
Отже, визнаючи бездіяльність протиправною, суд повинен в силу закону застосувати і спонукаючий засіб впливу, зобов'язуючи відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії.
У випадку, визначеному пункту 4 частини другої статті 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (частина четверта статті 245 КАС України).
З огляду на викладене, належним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є визнання протиправною відмови відповідача, яка оформлена листом №6301.4.4-254/63.2-26 від 07.01.2026 у оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я позивача та зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області внести при потребі передбачені законодавством відомості на 4-ту сторінку паспорта позивача НОМЕР_2 та видати новий паспорт для виїзду за кордон, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про громадянство України" №2235-III від 18 січня 2001 року документом, що підтверджує громадянство України, є зокрема, паспорт громадянина України.
Згідно зі статтею 5 Закону України Про громадянство України Верховна Рада України постановою від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ (в редакції Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року № 3423-XII) затвердила Положення про паспорт громадянина України (далі Положення № 2503-ХІІ).
За визначенням, наведеним у пункті 1 Положення № 2503-ХІІ, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Згідно з пунктом 3 Положення № 2503-ХІІ бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Отже, чинним законодавством передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка та картка.
Відповідно до пунктів 5 та 6 Положення № 2503-ХІІ паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор, згоди або незгоди на посмертне донорство анатомічних матеріалів. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється.
Згідно з пунктом 7 Положення № 2503-ХІІ записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства.
Пунктами 12, 15 та 17 Положення № 2503-ХІІ передбачено, що вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку провадиться у п'ятиденний термін.
Для вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку подаються паспорт і дві фотокартки зазначеного розміру.
Для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку чи зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові, встановлення розбіжностей у записах чи непридатності паспорта для користування.
Відповідно до положень пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 745 та з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398)) Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за № 620/33591 /надалі Тимчасовий порядок №456/, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Відповідно до розділу V «Уклеювання фотокарток» Тимчасового порядку №456 третя і п'ята сторінки паспорта передбачені для вклеювання в паспорт додаткових фотокарток при досягненні особою віку 25 або 45 років (пункт 1).
Для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім'я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток за формою згідно з додатком 4 до цього Тимчасового порядку.
У разі подання заяви та документів через центр надання адміністративних послуг адміністратор центру надання адміністративних послуг передає прийняті заяву та документи до відповідного територіального підрозділу ДМС.
Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особи після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток.
У разі подання паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, заявник додатково подає всі наявні документи, у тому числі документи, що містять фотозображення особи (пункт 2).
Наявність підстав для вклеювання фотокартки при досягненні особою відповідного віку та подана заявником інформація перевіряються уповноваженою особою територіального підрозділу ДМС, яка за своїми службовими обов'язками відповідає за оформлення та видачу паспорта, за даними відомчої інформаційної системи ДМС, Книгою обліку та з урахуванням вимог пунктів 4 та 5 розділу VI цього Тимчасового порядку.
У разі подання паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, картотеки заяв про видачу паспорта якого не збереглися, працівник територіального підрозділу ДМС надсилає засобами поштового або фельд'єгерського зв'язку запити до органів державної влади відповідно до абзаців першого та другого пункту 43 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (пункт 3).
Вклеювання до паспорта фотокартки при досягненні особою віку 25 і 45 років здійснюється у строки, встановлені законодавством.
За потреби проведення додаткової перевірки інформації, поданої заявником, строк вклеювання фотокартки продовжується не більше ніж на 30 календарних днів, про що інформується заявник у письмовій формі.
У разі подання особою паспорта, оформленого територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, картотеки заяв про видачу паспорта якого не збереглися, та одночасного надання нею документів, що посвідчують її особу та підтверджують громадянство України, оформлення яких здійснювалося із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, або стосовно якої у відомчій інформаційній системі ДМС міститься інформація, що дозволяє ідентифікувати особу, вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України здійснюється працівниками територіального підрозділу ДМС у день звернення (пункт 4).
Рішення про вклеювання фотокартки до паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами проведених перевірок.
Надані фотокартки порівнюються із зовнішністю особи та фотокартками, які вже вклеєні на відповідні сторінки паспорта, після чого одна фотокартка вклеюється в паспорт, а інша - у заяву у спеціально відведені для цього місця.
Перед уклеюванням фотокартки в паспорт у нижній частині рамки, яка визначена як місце для вклеювання фотокартки в паспорті та заяві, зазначаються прізвище та ініціали особи, на ім'я якої оформлено паспорт.
На четверту та шосту сторінки паспорта вноситься запис про орган, яким здійснюється вклеювання фотокарток у паспорт, та ставиться підпис посадової особи, який скріплюється гербовою печаткою. Після перевірки фотокартка, уклеєна до паспорта, скріплюється рельєфним відбитком печатки. Номери гербової печатки та рельєфного відбитка печатки мають збігатися. Відповідний запис вноситься також на зворотний бік заяви.
Якщо фотокартка вклеюється в територіальному підрозділі ДМС, який видав особі паспорт, уклеювання здійснюється одночасно і в паспорт, і в заяву.
Якщо паспорт видавався іншим територіальним підрозділом ДМС, повідомлення про вклеювання фотокартки у паспорт у зв'язку з досягненням особою віку 25 або 45 років надсилається до територіального підрозділу ДМС за місцем видачі паспорта із долученням до нього другої фотокартки, на зворотному боці якої зазначаються прізвище та ініціали особи. Дата і номер повідомлення зазначаються у журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток (пункт 5).
Не пізніше наступного дня після надходження повідомлення про вклеювання фотокартки до паспорта долучена до нього фотокартка вклеюється у відповідну заяву з обов'язковою перевіркою тотожності зображення із зображенням на фотокартках, уклеєних у заяву.
Якщо під час порівняння фотокарток не буде встановлено тотожність особи або виявиться невідповідність даних про особу, на ім'я якої оформлено паспорт, зазначених у повідомленні, та даних, зазначених у заяві, фотокопії заяви та повідомлення надсилаються до територіального підрозділу ДМС, який здійснював уклеювання фотокартки, для з'ясування причин виявлених розбіжностей та вжиття відповідних заходів.
Про результати проведеної роботи обов'язково повідомляється територіальний підрозділ ДМС за місцем видачі паспорта (пункт 6).
Повідомлення про вклеювання фотокартки у паспорт у зв'язку з досягненням особою віку 25 або 45 років не надсилається до територіального підрозділу ДМС за місцем видачі паспорта, а фотокартка не вклеюється до заяви, якщо така заява зафіксована у вигляді електронних даних та зберігається у визначеному ДМС територіальному органі ДМС / структурному підрозділі апарату ДМС. Заява про вклеювання фотокартки разом з фотокарткою та відповідні сторінки паспорта з вклеєною фотокарткою із записами, передбаченими абзацом четвертим пункту 5 цього розділу, долучаються до заяви, зафіксованої у вигляді електронних даних. Дата долучення інформації зазначається у журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток (пункт 7).
Згідно вимог пунктів 4 та 5 розділу VI Тимчасового порядку № 456 якщо втрачений/викрадений паспорт був отриманий у територіальному підрозділі ДМС, до якого подано заяву про втрату паспорта, здійснюється звірка даних особи та її фотозображення з даними і фотокарткою, уклеєною до заяви про видачу цього втраченого/викраденого паспорта.
У разі отримання паспорта, який було втрачено/викрадено, в іншому територіальному підрозділі ДМС для підтвердження видачі цього паспорта саме тій особі, яка його втратила / у якої викрадено паспорт, не пізніше наступного дня після надходження заяви про втрату/викрадення паспорта до територіального підрозділу ДМС, який здійснював оформлення паспорта, який було втрачено/викрадено, засобами поштового або фельд'єгерського зв'язку надсилається запит за формою, наведеною в додатку 9 до цього Тимчасового порядку, з долученою фотокарткою цієї особи.
У разі, якщо втрачений/викрадений паспорт був оформлений територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, територіальний підрозділ ДМС надсилає такі запити до всіх територіальних органів ДМС.
Під час перевірки працівник територіального підрозділу ДМС перевіряє відповідність відомостей, наведених у запиті, та долученої до нього фотокартки даним заяви про видачу паспорта, який було втраченого/викрадено, та фотокарткці, що міститься на ній. Одночасно в графі "Службові відмітки" заяви проставляється відмітка про дату надходження запиту й орган, який оформлює паспорт замість втраченого, після чого заява поміщається до архівної картотеки.
За результатами перевірки складається відповідь за формою, наведеною в додатку 10 до цього Тимчасового порядку, до якої долучається завірена керівником територіального підрозділу ДМС копія заяви про видачу паспорта, який було втрачено/викрадено (пункту 4).
У разі, якщо під час порівняння фотокарток не встановлено тотожність зображеної на них особи або виявлено невідповідність відомостей, зазначених у запиті, даним заяви про видачу паспорта, який було втрачено/викрадено, про це повідомляється територіальний підрозділ ДМС, який надіслав запит, для вжиття додаткових заходів з установлення особи заявника та обставин виникнення розбіжностей (пункту 5).
Відповідно до пункту 1 розділу X Тимчасового порядку № 456 територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо:
1) особа не є громадянином України;
2) особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання);
3) дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію;
4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта;
5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта;
6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
Згідно з пунктом 2 розділу X Тимчасового порядку № 456 у рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), яке доводиться до відома заявника протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття, зазначаються підстави відмови.
Заявник має право повторно звернутися до територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин, через які йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки).
Як встановлено судом, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 був виданий позивачу Жовтневим РВ ДГУ УМВС України в Дніпропетровській області 05.06.1995.
У подальшому, 14.04.2010 Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області до паспорта було вклеєно фотокартку позивача після досягнення ним 45-річного віку.
При цьому, зі змісту наведених норм Положення №2503-ХІІ та Тимчасового порядку №456 вбачається, що внесення записів на четверту та шосту сторінки паспорта пов'язується саме із процедурою вклеювання фотокартки при досягненні особою 25- або 45-річного віку та здійснюється тим органом, який проводить відповідну адміністративну процедуру з вклеювання фотокартки, після проведення передбачених законодавством перевірок.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач звертався до відповідача із заявою про вклеювання фотокартки до паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 у порядку, визначеному розділом V Тимчасового порядку №456, або що відповідач приймав рішення за результатами розгляду такої заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову у вказаній частині.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області компенсувати завдану позивачу моральну шкоду у сумі 5580,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 та ч. 2ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Стаття 1167 Цивільного кодексу України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Пунктами 4,5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Виходячи з вищезазначеного, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії та бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому душевних страждань протиправними діями відповідача по справі, зокрема, доказів погіршення здоров'я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій, рішень або бездіяльності відповідача.
Враховуючи те, що позивачем належним чином не доведений факт заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень ч.2 ст.77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволенні позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код ЄДРПОУ 37764460, вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, яка оформлена листом №6301.4.4-254/63.2-26 від 07.01.2026 у оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (код ЄДРПОУ 37764460, вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 665,60 грн. (шістсот шістдесят п?ять гривень 60 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11 травня 2026 року.
Суддя Н.А. Полях