Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
11 травня 2026 р. Справа № 520/10760/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олексій Котеньов, розглянувши звіт про виконання рішення суду за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 позов задоволено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого мені ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані щорічні основні відпустки за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, що передбачена абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )здійснити перерахунок та виплату мені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) розміру грошової компенсації за невикористані щорічні основні відпустки за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, що передбачена абзацом 3 пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ, з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ № 168.
11 лютого 2026 року від позивача надійшла заява, в якій заявник просить суд зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 у строк передбачений законодавством подати звіт про повне виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025.
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що відповідачем не виконується рішення суду вже тривалий час.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 прийнято заяву позивача про встановлення судового контролю за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Витребувано від Військової частини НОМЕР_2 інформацію щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025.
На виконання вищезазначеною ухвали відповідачем надано заперечення, в яких відповідач зазначив, що відсутні підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
До суду відповідачем не надано доказів виконання рішення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 задоволено заяву позивача про встановлення судового контролю за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) протягом 60 днів з дня постановлення цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 по справі №520/10760/25.
30 квітня 2026 року від представника відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду.
В обґрунтування зазначеного звіту відповідач зазначає, що військовою частиною НОМЕР_2 вжито всіх залежних від неї заходів, спрямованих на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №520/10760/25. Зокрема, фінансово-економічною службою проведено перерахунок грошової компенсації за невикористані щорічні основні відпустки за 2022- 2025 роки з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168.
Разом із тим, за результатами проведеного перерахунку встановлено, що станом на день звільнення позивача та за останній повний місяць проходження служби додаткова винагорода відповідно до постанови КМУ №168 позивачу не нараховувалась та фактично становила 0,00 грн, у зв'язку з чим розмір компенсації після перерахунку не змінився.
Також відповідач посилається на відсутність умисного невиконання судового рішення, зазначаючи, що військова частина діє добросовісно, а всі дії, необхідні для виконання рішення суду, були здійснені в межах наданих повноважень та фактичних можливостей. Крім того, відповідач наголошує на наявності об'єктивних обставин, які істотно ускладнюють своєчасне виконання судових рішень, а саме: виконання військовою частиною бойових завдань у районі ведення активних бойових дій, розосередження структурних підрозділів штабу, складність документообігу, а також значне навантаження на особовий склад в умовах воєнного стану.
Відповідач вважає, що відсутні підстави для застосування до керівника військової частини штрафних санкцій, оскільки невиконання рішення суду не пов'язане з умисним ухиленням чи недобросовісною поведінкою, а обумовлене виключно об'єктивними обставинами та особливостями проходження служби в умовах воєнного стану.
З огляду на викладене, відповідач просить суд врахувати поданий звіт як підтвердження вжиття заходів щодо виконання рішення суду та не застосовувати заходи процесуального примусу, передбачені статтею 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідачем до звіту не надано доказів надіслання позивачу зазначеного звіту.
Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 27.04.2026 по 10.05.2026.
Суд вирішує питання про розгляд звіту у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Суд вирішує питання про затвердження звіту у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.1 ст.382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.382 КАС України в адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Розгляд звіту про виконання судового рішення здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом №4094-ІХ, в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин другої та третьої статті 382-2 КАС України звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб'єктом владних повнова
До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Системний аналіз вказаних положень КАС України дає підстави дійти висновку, що у випадку подання до суду суб'єктом владних повноважень звіту про виконання судового рішення він повинен бути оформлена відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України, при цьому необхідно додати докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи.
Судом встановлено, що звіт поданий відповідачем оформлений відповідно до частини другої статті 382-2 КАС України з доказами про направлення позивачу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.382-3 за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
Судом встановлено, що до поданого відповідачем звіту не додано доказів направлення копії звіту та доданих до нього матеріалів позивачу, як того вимагають положення частини третьої статті 382-2 КАС України.
З урахуванням вищенаведеного суд зазначає, що оскільки відповідачем не надано доказів направлення копії звіту позивачу, суд дійшов висновку, що звіт подано без додержання вимог частини третьої статті 382-2 КАС України, що є самостійною підставою для відмови у його прийнятті.
З огляду на викладене, поданий Військовою частиною НОМЕР_2 звіт не підлягає прийняттю судом.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що необхідно зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) протягом 60 днів з дня постановлення цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 по справі №520/10760/25.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-10, 49, 248, 256, 293, 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у затвердження звіту Військову частину НОМЕР_2 від 30.04.2026 про виконання рішення суду у справі №520/10760/25, поданого на виконання ухвали від 02.03.2026.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) протягом 90 днів з дня постановлення цієї ухвали подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 у справі №520/10760/25 .
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвалу у повному обсязі виготовлено 11 травня 2026 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ