08 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/594/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнати протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 у звільненні з військової служби в запас молодшого сержанта ОСОБА_1 на підставі п. «г» п.2 ч.4 та п.3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення у запас з урахуванням висновків суду та звільнити ОСОБА_1 у запас на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 та пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу", а саме необхідність здійснювати постійний догляд за одним зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю 1 чи 2 групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі також відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 26.01.2026 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників; витребувано докази.
Аргументи учасників справи
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що проходить військову службу по мобілізації у Військовій частині НОМЕР_2 . Мати позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 потребує постійного стороннього догляду та є особою з інвалідністю 2 групи. Позивач вважав цей факт підставою для звільнення позивача з військової служби під час воєнного стану у зв'язку з сімейними обставинами. Позивач стверджував, що подавав рапорт про звільнення з військової служби на підставі пп. "г" частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ, за сімейними обставинами, у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який с особою з інвалідністю 1 чи 2 групи. Відповідач відмовив позивачу у звільненні зі служби з тих підстав, що позивач не додав до рапорту документи, які вказують на необхідність здійснення постійного стороннього догляду, а також виявлено інших членів родини другого ступеня споріднення. Вважаючи відмову у звільненні з військової служби протиправною, позивач зазначав, що донька його матері ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснює постійний догляд за своїм батьком ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Зіньківської міської ради Загрунівського старостинського округу від 19.08.2025. Рідна сестра його матері ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є пенсіонером за віком, пенсійне посвідчення серії НОМЕР_3 , а також має проблеми зі здоров'ям, часто перебуває на лікуванні, та є такою, яка сама потребує сторонньої допомоги згідно Акту обстеження від 04.09.2025. Онука його матері ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: за кордоном, є інвалідом ІІ групи, що підтверджується Довідкою до акта огляду МСЕК від 13.04.2023, а тому не має змоги здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , інвалідом другої групи. Онука його матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є студенткою 1 курсу денної форми навчання Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, що підтверджується Довідкою від 26.03.2025 та Актом №715 про встановлення факту проживання, проживає у м. Києві, а тому фізично не може здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , інвалідом другої групи. Крім цього, онук його матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є сержантом служби цивільного захисту населення, пожежний рятувальник 5 ДПРП 1ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Полтавській області, що підтверджується службовим посвідченням серії НОМЕР_4 , а тому ОСОБА_8 також не має реальної змоги здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , інвалідом другої групи.
10.02.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування такої позиції представник відповідача вказав, що в рапорті про звільнення у запас позивача від 26.11.2025 зазначено, що факт необхідності здійснення постійного догляду підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №60/25/865/В (дата прийняття рішення 20.08.2025, номер рішення 60/25/865/Р), медичним висновком лікарської консультативної комісії закладу охорони здоров'я №21 від 28.04.2025.
У разі визначення потреби у здійсненні постійного стороннього догляду у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи у графі “Рішення щодо визначення потреби в постійному сторонньому догляді» зазначається “так».
У наданому позивачем витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 60/25/865/В (дата прийняття рішення 20.08.2025, номер рішення 60/25/865/Р) у графі “Рішення щодо визначення потреби в постійному сторонньому догляді» зазначено “не застосовується».
Також позивачем було надано висновок лікарської консультативної комісії закладу охорони здоров'я № 21 від 28.04.2025 (Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися або самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі), який не відповідає встановленій формі первинної облікованої документації №080-4/о.
У наданому позивачем Акті перевірки сімейного стану військовослужбовця від 13.09.2025, затвердженого тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 , комісією установлено, факт необхідності здійснення постійного догляду не підтверджено. У ході перевірки, за допомогою Державного реєстру актів цивільного стану громадян було виявлено наявність осіб другого ступеня спорідненості.
На підставі вищезазначеного, листом від 27.12.2025 №1536вп матеріали на звільнення позивача були повернені командиру військової частини НОМЕР_2 без реалізації, у зв'язку з тим, що позивач не може бути звільнений у запас відповідно до підпункту “г» пункту 2 частини 4 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» - у зв'язку з відсутністю підстав для звільнення за цим підпунктом.
Представник відповідача вважав, що відповідач під час відмови у звільненні з військової служби у запас позивача на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» діяв виключно в межах повноважень та у спосіб передбачений законодавством, а вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими доказами /а.с. 114-117/.
12.02.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача наполягала на тому, що необхідність у постійному сторонньому догляді за своє матір'ю ОСОБА_2 підтверджено довідкою форми 080-2/о, тобто належним і допустимим доказом.
Наголошувала, що "відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи" означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж "юридичної наявності" інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об'єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 12 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону N 2122-IX /а.с. 119-121/.
16.02.2026 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача наголошував на тому, що матері позивача встановлено 2 групу інвалідності 20.08.2025, але не встановлено потребу в постійному сторонньому догляді.
Хоча у разі визначення потреби у здійсненні постійного стороннього догляду у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи у графі “Рішення щодо визначення потреби в постійному сторонньому догляді» зазначається “так».
Позивачем надано витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 60/25/862/В (дата прийняття рішення 20.08.2025, номер рішення 60/25/862/Р), який підтверджує інвалідність особи, але не підтверджує потребу в догляді.
Оскільки, матері позивача 20 серпня 2025 року було змінено групу інвалідності з III на II, необхідно було отримати новий висновок ЛКК, якщо попередній не містив безстрокової потреби у сторонньому догляді, або якщо він змінився. МОЗ вказує, що при зміні групи або проходженні переогляду у 2025 році, документи оновлюються, і ЛКК має зафіксувати нову потребу у догляді.
Тому висновок лікарняно-консультативної комісії закладу охорони здоров'я (не встановленої форми) №21 від 28.04.2025, не взято до уваги.
У Акті перевірки сімейного стану військовослужбовця від 13.09.2025, затвердженого тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 , комісією установлено, що факт необхідності здійснення постійного догляду не підтверджено. У ході перевірки за допомогою Державного реєстру актів цивільного стану громадян було виявлено наявність осіб другого ступеня спорідненості.
На підставі викладеного, представник вч НОМЕР_1 вважав, що відповідач діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України та законно повернув матеріали на звільнення з військової служби у запас позивача на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» - без реалізації, у зв'язку з відсутністю підстав для звільнення за цим підпунктом /а.с. 122-124/.
17.02.2026 до суду надійшов документ "Відповідь на заперечення", в якому представник позивача наполягала на тому, що висновок ЛКК №21 відносно ОСОБА_2 виданий 28 квітня 2025 року. У вказаному Висновку зазначено, що “Висновок дійсний протягом 12 місяців з часу видачі», тобто до 28 квітня 2026 року, а тому доводи відповідача в цій частині не заслуговують на увагу та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами /а.с. 125-126/.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядав справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом
У період з 31.07.2024 молодший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 /а.с. 23/.
22.11.2025 ОСОБА_1 звернувся з рапортом до свого безпосереднього керівника командира роти охорони, військової частини НОМЕР_2 про звільнення його, молодшого сержанта ОСОБА_1 , у запас з військової служби на підставі підпункту в пункту 2 частини 4 та пункту 3 частими 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а саме, необхідність здійснювати постійний догляд за одним зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю 1 чи 2 групи за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи /а.с. 29-32/.
До рапорта позивачем додані:
- копія паспорту ОСОБА_1 серія НОМЕР_5 та рнокпп /а.с. 20-22/,
- копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 від 05.06.1973 р. серія НОМЕР_6 /а.с. 34/,
- витяг з реєстру Зіньківської територіальної громади про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 /а.с. 35/,
- копія паспорту та рнокпп матері ОСОБА_1 /а.с. 36-37/,
- копія пенсійного посвідчення матері ОСОБА_2 /а.с. 38-39/;
- копія свідоцтва про розірвання шлюбу між батьком і матір'ю /а.с. 40/.
- витяг з реєстру Зіньківської територіальної громади про реєстрацію місця проживання матері ОСОБА_2 /а.с. 41/,
- копія медичного висновку лікарської консультативної комісії закладу охорони здоров'я про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватись і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №№21 від 28.04.2025 матері ОСОБА_1 /а.с. 42-43/;
- копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №60/25/862/В (дата прийняття рішення 20.08.2025, номер рішення 60/25/862/Р) матері ОСОБА_1 /а.с. 44-47/,
- копія рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (номер витягу 60/20/862/1) ОСОБА_2 /а.с. 44-51/,
- копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів №60/25/862/ВТ матері ОСОБА_1 ОСОБА_2 /а.с. 52-53/;
- відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №02.8-40/1938 від 19.08.2025 /а.с. 54/,
- Акт про встановлення факту проживання №710 від 18.08.2025 /а.с. 55/,
- копія паспорту батька ОСОБА_1 серія НОМЕР_7 /а.с. 56-57/,
- копія пенсійного посвідчення батька ОСОБА_1 серії НОМЕР_8 виданого 22.01.2001 /а.с. 58/;
- копія рнокпп батька ОСОБА_1 /а.с. 60/;
- копія висновку про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, внаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №1627/331-15 від 20.03.2025 батька ОСОБА_1 /а.с. 61/;
- копія паспорта сестри ОСОБА_1 ОСОБА_9 серії НОМЕР_9 /а.с. 62-64/;
- копія свідоцтва про народження сестри ОСОБА_1 ОСОБА_9 серія НОМЕР_10 /а.с. 65/;
- копія рнокпп сестри ОСОБА_1 ОСОБА_9 /а.с. 66/;
- довідка виконавчого комітету Зіньківської міської ради Загрунівського старостинського округу від 19.08.2025 №02.1.5-04/64 про підтвердження факту догляду сестрою ОСОБА_1 за батьком /а.с. 59/;
- копія свідоцтва про народження доньки ОСОБА_1 серії НОМЕР_11 від 24.03.2004 ОСОБА_7 /а.с. 72/,
- копія витягу з реєстру Зіньківської територіальної громади доньки ОСОБА_1 ОСОБА_7 №2022/000873202 від 24.10.2022 /а.с. 73/,
- довідка про навчання доньки позивача ОСОБА_7 у Навчально науковому інституті права Київського національного університету імені Тараса Шевченка №042/534 від 26.03.2025 /а.с. 74/,
- копія паспорта доньки позивача ОСОБА_7 /а.с. 75-76/;
- Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 від 13.09.2025 /а.с. 77-80/;
- копія свідоцтва про народження доньки позивача ОСОБА_10 /а.с. 81/;
- копія свідоцтва про шлюб доньки позивача ОСОБА_11 /а.с. 82/;
- копія паспорта доньки позивача ОСОБА_11 /а.с. 83-84/; - копія довідки до Акта огляду МСЕК доньки позивача ОСОБА_11 /а.с. 87-88/,
- копія свідоцтва про народження племінника позивача ОСОБА_8 ;
- копія паспорта племінника позивача ОСОБА_8 /а.с. 90-91/;
- копія службового посвідчення ДСНС племінника позивача ОСОБА_8 /а.с. 92-93/;
- копія свідоцтва про народження сестри матері позивача - ОСОБА_12 /а.с. 94/;
- копія паспорта сестри матері ОСОБА_1 ОСОБА_12 /а.с. 95-96/;
- копія рнокпп сестри матері позивача ОСОБА_12 /а.с. 97/,
- копія пенсійного посвідчення сестри ОСОБА_13 /а.с. 98/,
- копія Акта обстеження від 04.09.2025 про те, що сестра матері позивача ОСОБА_12 також потребує стороннього догляду /а.с. 102/;
- копія свідоцтва про смерть дядька позивача ОСОБА_14 /а.с. 100/
24.12.2025 за вх. № 324вп на адресу військової частини НОМЕР_1 надійшли матеріали на звільнення з військової служби у запас відповідно до підпункту “г» пункту 2 частини 4 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» - необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
За наслідками розгляду рапорту листом від 27.12.2025 №1536вп матеріали на звільнення позивача були повернуті командиру військової частини НОМЕР_2 без реалізації, у зв'язку з тим, що позивач не може бути звільнений у запас відповідно до підпункту “г» пункту 2 частини 4 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» - у зв'язку з відсутністю підстав для звільнення за цим підпунктом /а.с. 118, зворотній бік/.
Вважаючи відмову у звільненні з військової служби протиправною, позивач звернувся до суду.
Норми права, які підлягають застосуванню
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу вимог статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Статтею 26 Закону №2232-XII визначені підстави для звільнення з військової служби. Зокрема, підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Пунктом 3 частини дванадцятої статті 26 Закону №2232-XII передбачено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Висновки щодо правозастосування
Предметом цього позову є відмова військової частини НОМЕР_12 щодо звільнення позивача за підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю матері із числа осіб з інвалідністю 2 групи, яка потребує постійного стороннього догляду.
Фактично спір між сторонами виник щодо вірного тлумачення та застосування підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII у співвідношенні з ч. 12 ст. 26 цього ж Закону.
ОСОБА_1 :
1) є військовослужбовцем, проходить військову службу у воєнний час за призовом під час мобілізації;
2) має матір із числа осіб з інвалідністю 2 групи, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 20.08.2025 /а.с. 44-47/; яка потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується висновком ЛКК від 28.04.2025 №21 /а.с. 42-43/ (у подальшому висновком ЛКК від 01.04.2026 №53 /а.с. 129/), що є підставою для звільнення з військової служби за даних умов;
3) не бажає продовжувати військову службу, про що подав рапорт.
Підставами для відмови у задоволенні рапорту слугував висновок відповідача про те, що:
1) у наданому позивачем витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 60/25/865/В (дата прийняття рішення 20.08.2025, номер рішення 60/25/865/Р) у графі “Рішення щодо визначення потреби в постійному сторонньому догляді» зазначено “не застосовується».
2) позивачем було надано висновок лікарської консультативної комісії закладу охорони здоров'я №21 від 28.04.2025 (Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися або самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі), який не відповідає встановленій формі первинної облікованої документації №080-4/о.
3) в Акті перевірки сімейного стану військовослужбовця від 13.09.2025, затвердженого тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 , комісією установлено, що факт необхідності здійснення постійного догляду не підтверджено. У ході перевірки, за допомогою Державного реєстру актів цивільного стану громадян було виявлено наявність осіб другого ступеня спорідненості.
Таким чином, відповідач стверджував про те, що особа, яка має інвалідність ( ОСОБА_2 ):
1) не потребує стороннього догляду;
2) має інших членів сім'ї другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати постійний догляд.
Оцінюючи ці твердження відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до Наказу МОЗ №1811 від 27.11.2025 зі змінами від 05.12.2025 установлено, що видані до набрання чинності цим наказом висновки згідно з формами первинної облікової документації № 080-4/о "Висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі" та №080-2/о "Висновок про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі", затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09 березня 2021 року №407, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 квітня 2021 року за № 510/36132, є чинними протягом строку, на який вони були видані.
Досліджений судом Висновок ЛКК №21 від 28.04.2025 відносно ОСОБА_2 виданий 28 квітня 2025 року /а.с. 42-43/. У вказаному Висновку зазначено, що висновок дійсний протягом 12 місяців з часу видачі, тобто до 28 квітня 2026 року, а тому доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими. Цей висновок військова частина мала прийняти до уваги.
Крім того, судом враховано, що потребу у сторонньому догляді ОСОБА_2 надалі продовжено до 01.04.2027, про що представником позивача надано висновок від 01.04.2026 №53 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду відносно матері ОСОБА_1 - ОСОБА_2 /а.с. 129/.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що станом на дату подання та розгляду рапорта позивача потреба в постійному сторонньому догляді матері ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , підтверджена належними доказами (Висновком про наявність когнітивних порушень у громадян похилого віку, унаслідок яких вони потребують надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі" №080-2/о), а твердження відповідача про те, що у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №60/25/865/В (дата прийняття рішення 20.08.2025, номер рішення 60/25/865/Р) у графі “Рішення щодо визначення потреби в постійному сторонньому догляді» зазначено “не застосовується» не свідчить про відсутність цієї потреби взагалі, а лише вказує на те, що це питання експертної командою не досліджувалося при вирішенні питання про встановлення групи інвалідності.
Підстава для звільнення військовослужбовця з військової служби, визначена п.п. "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII таким чином: "Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах (ч. 4): під час дії воєнного стану (п.2) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) (п.п. "г").
Частина дванадцята статті 26 цього ж Закону, у свою чергу, розкриває перелік сімейних обставин або інших поважних причин.
Відповідно до вказаної норми, військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: п. 3) під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
Звертаючись з рапортом про звільнення з військової служби, позивач ОСОБА_1 посилався на сімейні обставини у вигляді необхідності здійснювати постійний догляд за своєю матір'ю, яка є особою з інвалідністю II групи.
Суд зазначає, що як на дату звернення ОСОБА_1 з рапортом про звільнення, так і на дату розгляду цієї справи судом, абзац тринадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону містив вказівку на умову його застосування - "за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи".
В обставинах цієї справи саме питання відсутності інших членів сім'ї другого ступеню споріднення стало одним з ключових питань спору.
Так, відповідач вмотивував свою відмову у звільненні ОСОБА_1 зі служби тим, що під час розгляду рапорту було встановлено наявність осіб другого ступеня спорідненості.
Таким чином, відповідач виходив з незастосовності абзацу 13 п.3 ч. 12 ст.26 Закону №2232-XII: вважав наявними членів сім'ї другого ступеню спорідненості.
Позивач, у свою чергу, попри формальну наявність членів сім'ї другого ступеня, наполягав на тому, що фактична їх можливість здійснювати догляд за його матір'ю-інвалідом відсутня. Вказував на те, що донька його матері ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснює постійний догляд за своїм батьком ОСОБА_4 , що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Зіньківської міської ради Загрунівського старостинського округу від 19.08.2025. Рідна сестра його матері ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є пенсіонером за віком, пенсійне посвідчення серії НОМЕР_3 , а також має проблеми зі здоров'ям, часто перебуває на лікуванні, та є такою, яка сама потребує сторонньої допомоги згідно Акту обстеження від 04.09.2025. Онука його матері ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: закордоном, є інвалідом ІІ групи, що підтверджується Довідкою до акта огляду МСЕК від 13.04.2023, а тому не має змоги здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , інвалідом другої групи. Онука його матері ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є студенткою 1 курсу денної форми навчання Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, що підтверджується Довідкою від 26.03.2025 та Актом №715 про встановлення факту проживання, проживає у м. Києві, а тому фізично не може здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , інвалідом другої групи. Крім цього, онук його матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є сержантом служби цивільного захисту населення, пожежний рятувальник 5 ДПРП 1ДПРЗ Головного управління ДСНС України у Полтавській області, що підтверджується службовим посвідченням серії НОМЕР_4 , а тому ОСОБА_8 також не має реальної змоги здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 , інвалідом другої групи. Тому вважав, що фактично інший член сім'ї першого чи другого ступеня споріднення, який міг би здійснювати догляд за його матір'ю - відсутній.
Суд погоджується з позицією позивача щодо того, що наявні у адміністративній справі відомості про інших членів сім'ї першого та другого ступеню спорідненості вказують на фактичну їх неможливість здійснювати догляд за інвалідом другої групи ОСОБА_2 .
З урахуванням обставин спору у цій справі суд зазначає, що вищенаведена норма права (абз.13 п. 3 ч. 2 ст. 26 Закону) не розкриває змісту поняття "відсутності інших членів сім'ї": чи йдеться про відсутність у юридичному сенсі, зокрема за даними Єдиного демографічного реєстру, чи про відсутність фактичну.
Відповідно, внаслідок нечіткості закону суд повинен вдатися до тлумачення цієї норми.
Таке тлумачення суд здійснює з урахуванням правової позиції Верховного Суду у аналогічній справі, що висловлена у постанові від 27.02.2025 у справі №380/16966/24.
У згаданій постанові Верховний Суд, застосовуючи цю ж саму норму закону, протлумачив її наступним чином: (пункт 61) "Таким чином «відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об'єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону №2232-XII.
(95) Абзац тринадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 цього Закону №2232-XII регламентує можливість звільнення військовослужбовця з військової служби через необхідність постійного догляду за одним із батьків - в даному випадку особою з інвалідністю I групи. При цьому така підстава є правомірною за умови, якщо інший член сім'ї першого або другого ступеня споріднення через об'єктивні причини, зокрема в зв'язку з особливостями проходження військової служби, не може виконувати відповідні обов'язки (такі обставини встановлюються і враховуються в кожному конкретному випадку).
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, застосовуючи викладене вище тлумачення закону, суд в цій справі приходить до висновку, що матеріалами адміністративної справи підтверджена фактична відсутність членів сім'ї інваліда другої групи ОСОБА_2 , матері військовослужбовця ОСОБА_1 , які були б здатні здійснювати догляд за нею.
А тому норма, передбачена абзацом 13 пункту 3 частини 2 статті 26 Закону №2232-XII - застосовна щодо позивача, відтак відповідач при розгляді рапорту ОСОБА_1 про звільнення, повинен був його рапорт задовольнити, вказану норму застосувавши.
Суд за наслідками розгляду цієї справи підтверджує, що ОСОБА_1 має передбачену законом підставу для звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-XII.
Тому відповідач, за наслідками розгляду рапорту ОСОБА_1 , прийняв протиправне рішення про відмову у звільненні.
Відтак, слід визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 про повернення документів без реалізації листом від 27.12.2025 вих. №1563вп, яким фактично відмовлено у звільненні з військової служб ОСОБА_1 .
Крім того, як наслідок, обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби у запас на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_13 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_14 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 про повернення документів без реалізації, оформлене листом від 27.12.2025 вих. №1563вп, яким відмовлено у звільненні з військової служби ОСОБА_1 .
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 зі сплати судового збору в сумі 1331,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков