08 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2702/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 01.06.2023 № 8917813/38875234 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3 від 13.12.2022.
2. Зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» № 3 від 13.12.2022 датою її подання на реєстрацію.
3. Стягнути на користь Позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 844,80 грн. та витрати з оплати правової допомоги у розмірі 10 000,00 грн.
Під час розгляду справи суд -
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі також відповідач-1, ГУ ДПС у Полтавській області), Державної податкової служби України (далі також - відповідач-2, ДПС України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 10.02.2025 позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору.
Ухвалою від 12.03.2025 поновлено строк звернення до суду з позовом; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи сторін
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем-1 з порушенням норм чинного законодавства України. ТОВ "Смарт Лайт Групп" після зупинення реєстрації податкової накладної скористалось своїм правом та подало письмові пояснення щодо господарської операції з поставки товару (кріплень до металоконструкцій) та копії документів на її підтвердження, відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019. Проте відповідні документи не взяті відповідачем-1 до уваги, тому було ухвалено рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування у ЄРПН. Позивач стверджував, що він є сумлінним платником податків, а господарська операція щодо постачання товарів, за якою складена податкова накладна, підтверджується необхідними первинними документами, копії яких надавалися відповідачу-1. ГУ ДПС в Полтавській області в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретний перелік документів, які необхідно надати позивачу для підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній від 13.12.2022 №3.
02.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачів просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Вказувала, що за результатами опрацювання первинних копій документів поданих платником податку, Комісією ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення від 01.06.2023 № 8917813/38875234 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 13.12.2022 у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
За результатами опрацювання документів поданих платником податку, Комісією ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення від 01.06.2023 № 8917813/38875234 про відмову в реєстрації податкової накладної від № 3 від 13.12.2022 у зв?язку з тим надані платником податку документи оформлені з порушенням законодавства.
До повідомлення платником надано Специфікацію на товар від 30.11.2022, в якій не зазначено дату та номер договору, до якого дана специфікація складена та є невід?ємною частиною.
ТОВ "Смарт Лайт Групп" внесено до переліку ризикових платників податку по пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно Постанови №1165.
15.04.2025 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача вказувала, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку необхідних документів, який не був визначений контролюючим органом, внаслідок чого платник податків на свій розсуд надав документи, які підтверджували реальність господарської операції.
Таким чином, хоча у квитанції від 28.12.2022 про зупинення реєстраці податкової накладної № 3 від 13.12.2022 й зазначено конкретний критерій ризиковості здійснення операцій із розрахованим показником за цим критерієм, проте не вказано конкретного переліку документів, які на думку контролюючого органу були необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, що свідчить про те, що вказана квитанція не відповідає вимогам пункту 11 Порядку Nє1165 та п. 4,5 Порядку 520.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Обставини справи, встановлені судом
Товариством з обмеженою відповідальністю “СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю “СФЕРА - МОТОРС» (ідентифікаційний код юридичної особи 42557430), як Покупцем, укладено договір № 74 від 30 листопада 2022 року. (далі по тексту - Договір)
На умовах цього Договору Продавець зобов?язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов?язується прийняти Товар та оплатити його вартість (п. 1.1 Договору).
В п. 1.2. Договору, Сторони погодили, що найменування Товару, його кількість, терміни поставки та оплата, базис поставки (місце передачі Покупцю) визначаються у Специфікаціях до Договору, які є його невід?ємною частиною.
Ціна Товару, умови поставки вказуються Сторонами в Специфікаціях, що є невід?ємними частинами Договору. (п. 2.1. Договору).
За пунктом 2.2 Договору Покупець здійснює оплату Товару шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на банківський рахунок Продавця, вказаний в рахунку - фактурі, а в разі відсутності рахунку - фактури на банківський рахунок Продавця, вказаний у Договорі.
В рамках даного Договору сторонами укладено Специфікацію, згідно з якою обумовлено поставку Товару на загальну суму 77 632,00 грн. з ПДВ.
Позивач надав Покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю “СФЕРА - МОТОРС» рахунок на оплату № 121 від 30.11.2022 на суму 77 632,00 грн (копію наведено у додатку № 2 позовної заяви). та видаткову накладну № 130 від 14.12.2022 на товар на суму 77 632,00 грн., в т.ч. ПДВ - 12 938,67 грн., (копію наведено у додатку № 3 позовної заяви).
На дату виникнення податкових зобов'язань, Позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 13.12.2022 на загальну суму 77 632,00 грн., у т.ч. ПДВ - 12 938,67 грн. (копію наведено у додатку № 4 позовної заяви).
Внаслідок обробки вищевказаної податкової накладної з Автоматизованої системи “Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України отримано квитанцію, відповідно до якої документ прийнято. Реєстрація зупинена.
Повідомлено, що реєстрація ПН/РК від 13.12.2022 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом із цим, запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою розблокування податкової накладної № 3 від 13 грудня 2022 року Позивачем було направлено в електронній формі до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення про подання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено також з окремими копіями підтверджуючих фінансово-господарські операції документами.
Однак, рішенням № 8917813/38875234 від 01.06.2023 за підписом Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв?язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
В графі додаткова інформація (зазначити конкретні документи): до повідомлення платником надано Специфікацію на товар (від 30.11.2022), в якій не зазначено дату та номер договору, до якого дана специфікація складена та є невід?ємною частиною.
Позивач вважає Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8917813/38875234 від 01.06.2023 протиправним, таким, що підлягає скасуванню, а податкову накладну № 3 від 13.12.2022 року такою, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом про його скасування.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI об'єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пунктом 192.1. статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі-Порядок №1165, в редакції, чинній на час спірних правовідносин).
Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктами 10 та 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Додатком 1 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість.
До критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість пунктом 8 віднесено: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, регламентований Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі-Порядок №520).
Пунктами 2-4 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
За змістом пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування /пункт 6 Порядку № 520/.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 (в редакції Наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023, який набрав чинності 08.03.2023) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).
За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку /п. 12 Порядку № 520/.
Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Висновки щодо правозастосування
За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної №3 від 13.12.2022, складеної ТОВ "Смарт Лайт Групп".
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).
Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що платник податку з настанням першої із умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.
Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування може бути зупинена лише у порядку та на підставах, визначених Порядком №1165.
Суд зазначає, що надіслана позивачу квитанція від 28.12.2022 №9282575783 щодо зупинення реєстрації розрахунку коригування містила посилання на пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість . Позивач не заперечував, що ТОВ "Смарт Лайт Групп" визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Доказів оскарження такого рішення у встановленому порядку сторонами не надано.
Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Зважаючи на те, що податкова накладна №3 від 13.12.2022, подана на реєстрацію ТОВ "Смарт Лайт Групп", щодо якого прийнято рішення про відповідність пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, контролюючий орган мав правові підстави для зупинення реєстрації зазначеного розрахунку коригування.
Суд наголошує, що Порядок №1165 не містить вимоги про прийняття контролюючим органом окремого рішення з питання зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.
Виходячи з положень пункту 10 Порядку №1165, зміст такого рішення наводиться контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка надсилається в електронній формі у текстовому форматі в автоматичному режимі і є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
При цьому, пунктом 11 Порядку №11 передбачено вимоги до змісту такої квитанції, а саме - у ній обов'язково мають бути зазначені:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Дослідивши залучені до матеріалів справи копію квитанції від 28.12.2022, суд встановив, що у ній зазначено номер та дату складення податкової накладної; критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованими показниками "D" і "Р"; пропозицію щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Суд зважає на те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 13.12.2022 №3 не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для реєстрації такого розрахунку в ЄРПН .
Можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком №520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.
З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, позивач надав документи, які вважав достатніми для підтвердження спірних господарських операцій.
З наявних матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських операцій, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань згідно умов договору.
На засіданні Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оформленого протоколом №109 від 01.06.2023, встановлено, що при розгляді наданих до повідомлення документів встановлено, що платником надано Специфікацію на товар, в якій не зазначено дату та номер договору, до якого дана специфікація складена та є невід?ємною частиною.
Вказана підстава є єдиною причиною відмови в реєстрації податкової накладної - не зазначення дати та номера договору, до якого дана специфікація складена та є невід?ємною частиною, однак дата договору, до якого складена специфікація - наявна та зазначена в документі, а саме: 30.11.2022 /а.с.35/. У вказаній специфікації зазначена не тільки дата договору поставки, але й контрагент, ТОВ "Сфера Моторс", предмет поставки, що відповідає договору, та зазначена вартість.
У сукупності наведені дані, на думку суду, дають чітку можливість ідентифікувати згадувану специфікацію як таку, що стосується саме досліджуваної господарської операції, за наслідками проведення якої складено спірну податкову накладну.
Отже, єдина підстава, застосована відповідачем для відмови в реєстрації податкової накладної, не підтверджується документально та суперечить матеріалам адміністративної справи.
Суд констатує, що ця підстава відсутня.
Суд враховує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а, від 13.12.2023 у справі №500/4191/22.
Верховний Суд у постановах від 07.12.2022 у справі №500/2237/20, від 13.12.2023 у справі №500/4191/22 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Так само у пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.
Таким чином, приймаючи рішення з питань реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій.
За висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20, саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд враховує, що витяг з протоколу засідання Комісії та оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містять жодного пояснення щодо того, яким чином стверджувана відсутність дати та номеру договору, до якого складена специфікація, перешкоджає чітко ідентифікувати господарську операцію. При цьому в даній специфікації вказаний контрагент та предмети поставки, що відповідають змісту податкової накладної.
В обставинах цієї справи подане платником пояснення з додатками, на оцінку суду, повною мірою достатньо відображає наявність підстав для реєстрації податкових накладних.
ГУ ДПС у Полтавській області у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для відмови у реєстрації складених позивачем податкових накладних в Реєстрі.
Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної від 13.12.2022 №3, складеної ТОВ "Смарт Лайт Групп", та як наслідок правомірність позовних вимог платника податку в цій частині.
Окрім того, з метою надання позивачу ефективного способу захисту порушеного права у спірних відносинах слід зобов'язати ДПС України зареєструвати відповідні податкові накладні в Реєстрі датою їх фактичного подання на реєстрацію.
Щодо доводів представника відповідачів, що саме на комісію контролюючого органу покладено обов'язок прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, суд зазначає, що зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Аналогічні висновки щодо правозастосування у спірних відносинах викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21, від 17.05.2023 у справі №140/14282/20, від 06.03.2024 у справі №440/3706/23 та ін.
А тому, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "Смарт Лайт Групп" повністю.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 4 844, 80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.05.2024.
Однак у межах цієї справи позивачем заявлено одну основну позовну вимогу немайнового характеру.
А отже, судовий збір, що підлягав сплаті за подання цього позову, становить з врахуванням подання позову через підсистему "Електронний суд" 2422,30 грн.
Враховуючи висновок суду про задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 на користь позивача підлягає сума 2 422,30 грн.
Залишок сплаченого позивачем судового збору є сплаченим помилково, а тому підлягає поверненню за правилами надмірно або помилково сплачених бюджетних платежів.
Щодо клопотання про стягнення витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 10000,00 грн, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 цього Кодексу суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
У цій справі позивачем надані: договір про надання професійної правничої допомоги від 30.04.2024 №79 ; копія договору поставки № 74 від 30.11.2022; копія рахунку на оплату № 121 від 30.11.2022, копія видаткової накладної № 130 від 14.12.2022; податкова накладна № 3 від 13.12.2022; копія повідомлення про подання пояснень та копій документів № 51 від 30.05.2023 з квитанцією про реєстрацію та доданими до неї додатками; копія рішення про реєстрацію/відмові в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 891713/38875234 від 01.06.2023; ордер серії ВІ № 1214824 від 01.05.2024 на надання правової допомоги, копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю; копія звіту про надання правової допомоги № 2 від 03.05.2024; копія акту приймання-передачі № 2 наданих послуг від 03.05.2024; рахунок-фактура № 40 від 03.05.2024; документ про сплату судового збору.
Згідно договору №79 від 30.04.2024 про надання правової допомоги розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.
03.05.2024 між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг №2 до договору про надання правової допомоги №79 від 30.04.2024.
У статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частин першої - третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
Дослідивши надані документи, суд враховує такі обставини.
Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить, зокрема, із того, що ця справа відноситься до справ незначної складності. Ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правову допомогу, суд приймає до уваги позицію Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, викладену, зокрема у постанові від 19.03.2025 у справі №320/39247/23, згідно з якою обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Отже, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 19.03.2025 у справі №320/39247/23 дійшов висновку, що за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції, вирішуючи питання розподілу судових витрат, не може оцінювати відповідність їх розміру критеріям, що передбачені частині п'ятій статті 134 КАС України, та, відповідно, самостійно зменшувати розмір заявлених до відшкодування сум (№ в чиному державному реєстрі судових рішень 125967515).
Аналогічний приклад правозастосування продемонстрований також об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема у постановах від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19, та Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 275/150/22.
У даному публічно-правовому спорі клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. відповідачем не подавалось, жодних заперечень або контр-розрахунків до заявленої позивачем суми відповідних витрат не заявлено.
Таким чином, заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, на переконання суду, є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Зважаючи на те, що передумовою для виникнення цього спору є прийняття Комісією Головного управління ДПС у Полтавській області протиправного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати на правову допомогу та витрати зі сплати судового збору належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області.
Беручи до уваги висновок суду про задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 у сумі 10 000,00 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" (вул. Автобазівська, буд. 7, м. Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 38875234) до Головного управління ДПС України у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ ВП 44057192), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 01.06.2023 №8917813/38875234 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 13.12.2022 - визнати протиправним та скасувати.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 13.12.2022, яка складена Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп", датою її первинного подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Групп" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков