Справа № 420/13046/26
11 травня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Головне управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Головне управління Національної поліції в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 номер в реєстрі оберіг 050920210640389300033 записів щодо ІНФОРМАЦІЯ_2 , порушення військового обліку; Причина розшуку: не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК; Дата початку розшуку: 13.11.2025;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 вилучити із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 номер в реєстрі оберіг 050920210640389300033 записів щодо розшуку ТЦК та СП, порушення військового обліку; Причина розшуку: не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК; Дата початку розшуку: 13.11.2025;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 направити повідомлення відповідному органу Національній поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 номер в реєстрі оберіг 050920210640389300033 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтею 160 КАС України.
Згідно із п.2 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позовній заяві, у порушення пункту 2 ч.5 ст. 160 КАС України, не зазначено поштовий індекс позивача, а зазначено лише його поштову адресу.
Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що позивачем у якості учасників справи зазначено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Одеській області.
Правовий статус третіх осіб в адміністративному процесі визначений статтею 49 КАС України, яка поділяє їх на третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета.
Так, згідно приписів ч. 1 ст. 49 КАС України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
Відповідно ж до ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
При цьому, згідно вимог ч. 4 ст. 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Натомість, позивачем у позовній заяві не визначено підстави залучення Головне управління Національної поліції в Одеській області до участі у справи в якості третьої особи та не визначено статус третьої особи.
Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що позивачем у якості відповідача по справі зазначено ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Однак в тексті позовної заяви позивачем вказано, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дана обставина підтверджується і відомостями з Витягу Резерв +.
Також, відповідно до матеріалів позовної заяви, спір виник у зв'язку діями ІНФОРМАЦІЯ_1 . А саме позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до Національної поліції щоб доставити позивача для складання протоколу.
З наведеного слідує, що саме ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідальний за внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку щодо позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Так, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.
Суд зазначає, що відомості викладені в позовній заяві, щодо визначення Відповідача по справі, не відповідають фактичним обставинам справи.
Наведене свідчить про недотримання позивачем вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у зв'язку з чим позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно викласти позовну заяву в новій редакції з уточненням відповідача по справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказаний позов поданий позивачем 05.05.2026 року (дата формування адміністративного позову в підсистемі «Електронний суд»).
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 3328,00 гривні.
Отже, за подачу адміністративного позову з однією немайновою вимогою необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. (3028,00 грн*0,4). Друга вимога про зобов'язання вчинити певні дії є похідною тому судовий збір за неї не справляється.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
До адміністративного позову позивачем додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн., тобто як за одну вимогу немайнового характеру.
Однак, з прохальної частини позову вбачається, що позивачем заявлено дві окремі позовні вимоги:
щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 вилучити із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 номер в реєстрі оберіг 050920210640389300033 записів щодо розшуку ТЦК та СП, порушення військового обліку; Причина розшуку: не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК; Дата початку розшуку: 13.11.2025;
щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 направити повідомлення відповідному органу Національній поліції України про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 номер в реєстрі оберіг 050920210640389300033 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, позивачем не сплачено судовий збір за дві позовні вимоги.
Отже, якщо після виправлення недоліків позовної заяви не зміниться кількість та характер позовних вимог, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору на суму у розмірі 1331,20 грн. (2662,40 - 1331,20 (при поданні заяви в електронній формі через систему "Електронний суд" - 1064,96 грн. = 1331,20*0,8)).
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та повідомляє, що недоліки адміністративного позову необхідного усунути шляхом:
надання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. 160 КАС України, а саме з зазначенням у позові поштового індексу позивача та з приведенням у відповідність складу учасників справи (уточнити відповідача по справі та визначити підстави залучення до справи та статус третьої особи, про яку зазначено у позові, згідно вимог ст. 49 КАС України);
надання документу про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн. (при поданні заяви в електронній формі через систему "Електронний суд" - 1064,96 грн. = 1331,20*0,8)), або клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, у разі наявності передбачених Законом України “Про судовий збір» підстав, що підтверджується належними письмовими доказами.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Головне управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Радчук