11 травня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/785/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., перевіривши матеріали позовної заяви адвоката Лучинович Інни Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 20 квітня 2026 року надійшов адміністративний позов адвоката Лучинович Інни Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, з такими вимогами:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, які полягають в обмеженні виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026, шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX, постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану»;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації пенсії з 01.03.2025 згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 р. № 209 та з 01.03.2026 згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25 лютого 2026 року №236;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 379,6 грн замість належної до сплати у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нараховувати ти виплачувати ОСОБА_1 пенсію, згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», включаючи всі надбавки, доплати, компенсації та індексації без будь-яких зменшень та обмежень, в тому числі, з 01.01.2026 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX, постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з 01.03.2025 включаючи індексацію пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 р. № 209, з 01.03.2026 включаючи індексацію пенсії, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25 лютого 2026 року №236, та в тому числі, з 24.04.2014 включаючи додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої згідно з Законами України «Про державний бюджет України» на відповідний рік та виплатити різницю між належною до сплати на фактично сплаченою сумою пенсії;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомому у розмірі 7 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Луганській області. З 1995 року позивачу призначено пенсію, згідно із статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року по справі №360/302/25 відповідач у жовтні 2025 здійснив перерахунок пенсії позивача, проте не нарахував і не виплачував індексацію пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 209.
З 01.01.2026 відповідач повторно застосував до пенсії позивача понижуючі коефіцієнти за постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778.
Одночасно, відповідач не здійснив індексацію пенсії позивача з 01.03.2026 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236.
У «Кабінеті пенсіонера» ОСОБА_1 станом на 08.03.2026 опубліковано рішення про перерахунок пенсії від 15.01.2026, з якого слідує, що середньомісячний заробіток останнього для розрахунку пенсії визначено у розмірі 78 336,85 грн, не відображено відомостей про індексацію пенсії у 2025 та 2026 році, згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 та від 25 лютого 2026 року №236, зазначено про розрахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 379,6 грн та про застосування понижуючих коефіцієнтів до пенсії у розмірі 52 962,81 грн за постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778.
Як наслідок, сума нарахованої пенсії позивача (без урахування двох індексацій 2025 та 2026 років та з розрахунку додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 379,6 грн) становить 52962,81 грн, сума до виплати - 34207,06 грн.
Листом відповідача від 30.03.2026 на адвокатський запит від 18.03.2026, повідомлено, що додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю розраховується розмірі 379,6 грн, згідно з Порядком №1210, наведено окремі положення Законів України «Про державний бюджет України на 2025 рік», «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (в частині застосування понижуючих коефіцієнтів). Зазначено, що пенсія позивача перерахована на виконання рішень судів у справі №360/302/25 з 01.01.2025, проте з 01.01.2026 до пенсії позивача повторно застосовано понижуючі коефіцієнти.
Одночасно позивач через представника звернувся до відповідача з заявою від 18.03.2026, якою просив нарахувати та виплачувати йому пенсію, згідно із статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без будь-яких зменшень та обмежень, в тому числі, без застосування понижуючих коефіцієнтів до розміру пенсії, що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778, включаючи індексацію пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 та від 25 лютого 2026 року №236, тому числі, включаючи додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю особам з інвалідністю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно статті 50 Закону № 796-XII в редакції Закону № 230/96-ВР та виплатити різницю між належною до сплати та фактично сплаченою сумою пенсії. Проте відповіді на цю заяву позивач не отримав.
Такі дії та бездіяльність відповідача позивач вважає протиправними, внаслідок чого звернувся до суду.
Ухвалою суду від 27.04.2026 позовну заяву адвоката Лучинович Інни Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду уточненої позовної заяви з конкретизацією позовних вимог, з урахуванням висновків суду та клопотання про поновлення строку звернення до суду та належних доказів поважності таких причин.
На виконання вимог вищевказаної ухвали позивачем надано уточнену позовну заяву, відповідно до якої просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, які полягають в обмеженні виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026, шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX, постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану»;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії з 01.03.2025 згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 р. № 209 та з 01.03.2026 згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25 лютого 2026 року №236;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 379,6 грн замість належної до сплати у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату пенсії, згідно із статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2026 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX, постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2025 року №1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», з 01.03.2025 - включаючи індексацію пенсії згідно з постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25 лютого 2025 р. № 209, з 01.03.2026 - включаючи індексацію пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25 лютого 2026 року №236, з 24.04.2014 - включаючи додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої згідно з Законами України Про державний бюджет України на відповідний рік та виплатити різницю між належною до сплати на фактично сплаченою сумою пенсії;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомому у розмірі 7 000 грн.
Одночасно позивачем надано клопотання про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якого зазначено таке.
Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2020 року, справа №1840/3344/18 зазначив, що у триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи, при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та наслідки у вигляді повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права (права на призначення пенсії за віком), легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 7 лютого 2019 року у справі №295/6531/17.
Позивач просить суд враховувати, що станом на 01.03.2025 відповідач виплачував позивачу пенсію із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 №1.
Згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року по справі №360/302/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2025 року: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо обчислення та виплати з 01.01.2025 пенсії ОСОБА_1 у неповному розмірі шляхом застосування обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 №1; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити з 01 січня 2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в повному розмірі, в тому числі частину пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, без застосування обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 № 1, з урахуванням фактично виплачених сум.
На виконання вказаного судового рішення відповідач у жовтні 2025 здійснив перерахунок пенсії позивача, відповідно пенсію у перерахованому розмірі позивач отримав у листопаді 2025 року.
Тобто фактично з березня до листопада 2025 року позивач не отримував належну до сплати пенсію, а отже він був позбавлений можливості шляхом здійснення відповідного математичного розрахунку визначити фактичний розмір повної пенсії як щомісячного платежу.
Ці обставини, на думку позивача, є такими, що істотно впливають на можливість своєчасного звернення до суду з цим позовом, оскільки фактичне заниження відповідачем належної до сплати пенсії за весь період з 01.01.2025 шляхом застосування коефіцієнтів обмеження розміру пенсії, перешкоджає однозначному розумінню фактичного розміру пенсії, який відповідач вважає за необхідне сплачувати добровільно, а відповідно і визначення наявності спору про право у цій частині.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 379,6 грн замість належної до сплати у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, позивач просить суд врахувати, що висновки про застосування норм права у спірних правовідносинах були сформовані у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року, справа № 580/5022/24 з відступом від попередніх висновків колегій суддів.
Зважаючи, що тільки 04.11.2025 Верховний Суд відступив від своїх попередніх висновків про застосування норм права у спірних правовідносинах, позивач припускав, що відповідач, для якого такі висновки є обов'язковими, також перегляне власну позицію щодо розрахунку додаткової пенсії за шкоду.
Тому лише з листа відповідача від 30.03.2026, в якому зазначено, що додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю розраховується розмірі 379,6 грн згідно з Порядком №1210, стало зрозуміло, що останній не має наміру змінювати свою позицію та узгоджувати її зі згаданими висновками Верховного Суду.
Позивач вважає наведені вище обставини істотними, такими, що об'єктивно перешкоджали ОСОБА_1 звернутися з наведеними позовними вимогами раніше, а отже просить суд поновлити строк на зверення до суду із позовними вимогами за період з 01.03.2025 та 24.04.2014 відповідно.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд виходить з такого.
Що стосується доводів позивача про неотримання належної пенсії з березня по листопад 2025 року через застосування відповідачем понижуючих коефіцієнтів, що позбавило ОСОБА_1 можливості здійснити математичний розрахунок щомісячного платежу, про який стало відомо лише в листопаді 2025 року після перерахунку пенсії без застосування понижуючого коефіцієнта на виконання рішення суду і саме в листопаді 2025 року позивач дізнався про нездійснення відповідачем індексації пенсії з 01.03.2025, суд зауважує наступне.
Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Позивачем не зазначено обставин, на підставі яких він не мав реальної, об'єктивної можливість звернутись до відповідача з відповідною заявою про надання інформації стосовно складових обрахованої пенсії. Тобто, відсутні обставини та докази виявлення належної зацікавленості позивачем та вчинення активних дій з метою отримання інформації про складові пенсії та її обрахунок.
Отже, вищевказані позивачем обставини суд вважає необґрунтованими та непідтвердженими належними доказами.
До того ж, позивачем не наведено причини та обставин, які б дійсно перешкоджали йому звернутися до суду з позовом в межах визначених строків.
Щодо посилань позивача на висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року, справа № 580/5022/24 з відступом від попередніх висновків колегій суддів, суд зазначає таке.
Позивач фактично просить поновити строк звернення до суду через зміну судової практики, проте, суд зауважує, що така зміна судової практики не може бути поважною причиною пропуску строку для звернення до суду за захистом порушених прав позивача. Також, зміна судової практики в даному випадку стосується застосування певних правових норм, а не строків звернення до суду.
Слід зазначити, що при обмеженні, зокрема, права звернення до суду порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
З огляду на викладлене, враховуючи відсутність обгрунтувань та доказів неможливості звернення ОСОБА_1 із позовною заявою в межах визначених законом строків, суд вважає заяву позивача необґрунтованою, а доводи, викладені в ній безпідставними та не підтвердженими будь-якими доказами, а тому дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Отже, на виконання вимог частини першої статті 123 КАС України позивач має право подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших поважних причин та доказів в обгрунтування поважності причин пропуску строку.
Відповідно до частин другої, шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
За наведених обставин та з метою дотримання прав і законних інтересів позивача в частині доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою суду для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду адвоката Лучинович Інни Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 .
Продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви адвоката Лучинович Інни Віталіївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Запропонувати позивачу протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) або шляхом надіслання поштовим зв'язком на тимчасову адресу для листування Луганського окружного адміністративного суду: вул. Будівельників, буд. 28, м. Дніпро, 49089, абонентська скринька 4585: клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших причин, з урахуванням висновків суду та наданням відповідних доказів або уточнити позовні вимоги в межах строку, встановленого КАС України для звернення до адміністративного суду.
У разі ненадання вищевказаних документів, позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяК.Є. Петросян