про прийняття справи до провадження
11 травня 2026 року м. ДніпроСправа № 640/25024/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши матеріали справи за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа за позовом Головного управління ДПС у м. Києві (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви без дати та без номеру (арк. спр. 50-51), просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у загальному розмірі 137699,13 грн з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалами від:
- 13 вересня 2021 року залишив позовну заяву без руху;
- 29 листопада 2021 року відкрив провадження в адміністративній справі; визначив, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 цю справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
У частині першій статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Автоматизованою системою документообігу Луганського окружного адміністративного суду для розгляду цієї адміністративної справи визначено суддю Чернявську Т.І.
Згідно із частиною чотирнадцятою статті 31 КАС України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Відповідно до частини першої статті 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
З огляду на викладене, вважаю за необхідне вказану адміністративну справу прийняти до провадження та продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України спочатку.
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі не отримала, оскільки поштове відправлення повернуто до суду у зв'язку з закінченням встановленого терміну зберігання.
Оскільки в матеріалах справи, що надійшла, відсутній відзив на позовну заяву, суд вважає за необхідне встановити учасникам справи нові строки для подання заяв по суті справи.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
З метою з'ясування всіх обставин у справі та прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд дійшов висновку про витребування доказів, на підставі яких суд має встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У первинній позовній заяви без дати та без номеру позивач серед переліку додатків зазначив за першим порядковим номером «Пакет документів щодо суми податкового боргу та підстав його формування на 28 арк.».
Відповідно до пункту 8 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зокрема перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Позивачем переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви, в позовній заяві не зазначено, внаслідок чого у суду не було можливості здійснити перевірку зазначених у позовній заяві додатків та фактично доданих до неї документів.
Під час вивчення матеріалів справи судом встановлено, що позивачем до первинної позовної заяви не додано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25 вересня 2017 року № 0008631309, яким ОСОБА_1 донараховано основний платіж з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 83906,98 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20976,75 грн.
Вищезазначене підтверджується наявними копіями матеріалів судової справи № 640/25024/21, відсканованими як Окружним адміністративним судом міста Києва, так і Луганським окружним адміністративним судом.
Отже, позивач має надати суду належним чином засвідчену копію податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25 вересня 2017 року № 0008631309, яким ОСОБА_1 донараховано основний платіж з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 83906,98 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20976,75 грн.
Також суд вважає за необхідне вирішити клопотання позивача про поновлення пропущеного строку без дати та без номеру, яке долучено до заяви про усунення недоліків позовної заяви та продовження строку на усунення недоліків, поданої до Окружного адміністративного суду міста Києва 29 вересня 2021 року.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що зазначена сума податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб виникла 5 листопада 2017 року на підставі донарахованих контролюючим органом сум податкових зобов'язань згідно з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 25 вересня 2017 року № 0008631309, а також нарахованої пені за несвоєчасну сплату, але несплачену у визначеному законом порядку. Податковий борг по військовому збору виник 5 листопада 2017 року на підставі донарахованих контролюючим органом сум податкових зобов'язань згідно з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 25 вересня 2017 року № 0008661309, а також нарахованої пені за несвоєчасну сплату, але не сплачену у визначеному законом порядку.
Відповідно до детального розрахунку податкового боргу та зворотнього боку облікових карток відповідача з податку на доходи фізичних осіб та по військовому збору, борг відповідача виник 5 листопада 2017 року.
Позивач зазначив, що листом Вищого адміністративного суду від 10 лютого 2011 року № 203/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» визначено, що «згідно з пунктом 102.4 статті 102 ПКУ у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Отже, наведена законодавча норма встановлює строк примусового стягнення податкового боргу - це 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.
Системний аналіз пунктів 102.1, 102.2 та 102.4 статті 102 Податкового кодексу України свідчить про те, що застосування строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, поширюється і на випадки порушення провадження у справі про стягнення відповідного податку.
Відповідно позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.
Судам варто ураховувати, що Податкового кодексу України розрізняються строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, і строк, протягом якого може бути стягнуто податковий борг.
У свою чергу, пункт 102.4 статті 102 зазначеного Кодексу встановлює строки стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання.
Розглядувані строки (для визначення грошових зобов'язань контролюючим органом і для стягнення податкового боргу) обчислюються окремо. При цьому строк для стягнення податкового боргу починає свій перебіг з дня виникнення податкового боргу, в той час як строк для визначення грошового зобов'язання контролюючим органом відлічується з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Визначене контролюючим органом грошове зобов'язання (незалежно від того, на який з 1095 днів припаде відповідне визначення) в разі його несплати платником податків набуде статусу податкового боргу. З дня виникнення податкового боргу починається відлік строку тривалістю 1095 днів для звернення податкового органу до суду з вимогою, пов'язаною зі стягненням такого боргу».
Водночас, Головне управління ДПС у місті Києві звернуло увагу суду на те, що Законом України від 2 листопада 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни та доповнення, в тому числі до деяких положень Податкового кодексу України.
Зокрема, доповнено положення статті 52-2 підрозділу 10 (Інші перехідні положення) Податкового кодексу України, якою було встановлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Враховуючи той факт, що будь-яких рішень Кабінету Міністрів України про завершення дії карантину встановленого на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), останнім не ухвалювалось, відповідно є підстави для юридично коректного висновку про те, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з вимогами про стягнення податкового боргу з дотриманням строків, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України.
З урахуванням викладеного, позивач просить повити йому строк звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з абзацом другим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду) у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Разом з цим, згідно з абзацом одинадцятим пункту 52-2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Отже, строк звернення з цим позовом до суду позивачем не було пропущено, а отже, такий строк не підлягає поновленню.
Керуючись статтями 9, 12, 18, 31, 32, 80, 94, 159, 162, 163, 164, 241, 243, 248, 256, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти адміністративну справу до провадження.
Розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) спочатку.
Запропонувати сторонам у разі зміни фактичних обставин по цій справі повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових письмових пояснень в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» або у паперовій формі шляхом надіслання поштовим зв'язком на тимчасову адресу для листування (абонементна скринька 4585, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 28, поштовий індекс 49089).
Встановити відповідачу строк для подання в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» або у паперовій формі шляхом надіслання поштовим зв'язком на тимчасову адресу для листування (абонементна скринька 4585, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 28, поштовий індекс 49089) відзиву на позовну заяву (відзиву) і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, - п'ятнадцять днів з дня отримання ухвали про прийняття справи до провадження.
Встановити позивачу строк для подання через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» відповіді на відзив разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу копії відповіді на відзив та доданих до неї документів, - п'ять днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів.
Встановити відповідачу строк для подання в електронній формі через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» або у паперовій формі шляхом надіслання поштовим зв'язком на тимчасову адресу для листування (абонементна скринька 4585, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 28, поштовий індекс 49089) заперечення разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів, - п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів.
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»:
податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 25 вересня 2017 року № 0008631309, яким ОСОБА_1 донараховано основний платіж з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 83906,98 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20976,75 грн
інтегровані картки з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, платника податків фізичної особи ОСОБА_1 за 2017-2026 роки з актуальними даними.
Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.
Ухвалу про прийняття справи до провадження направити позивачу до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», а відповідачу - на поштову адресу: АДРЕСА_1 .
Звернути увагу сторін на те, що згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження на здійснення представництва (самопредставництва) в Луганському окружному адміністративному суді, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Повідомити відповідача про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) - «Електронний суд» для обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.І. Чернявська