07.05.2026 Суддя Ритов Я. М.
Справа № 644/6617/25
Провадження № 2/644/97/26
07 травня 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Ритова Я.М.,
за участю секретаря Швайка О.А.,
позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,
представника позивача за первісним позовом та представника відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,
представника відповідача за первісним позовом та представника позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в режимі відеоконференції цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Міністерство оборони України, про визнання факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , треті особи - Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання особи такою, що є членом сім'ї,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Міністерство оборони України, про визнання факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Харкова від 29.07.2025 р. позовну заяву залишено без руху.
04.08.2025 р. до суду надійшла заява про усунення недоліків позову.
Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Харкова від 05.08.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
19.08.2025 року від представника ОСОБА_4 , адвоката Голубцова Василя Анатолійовича, надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа - Міністерство оборони України, про визнання особи такою, що є членом сім'ї.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 14.10.2025 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа - Міністерство оборони України, про визнання особи такою, що є членом сім'ї об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Міністерство оборони України, про визнання факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 11.11.2025 р.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 11.11.2025 року залучено для участі у справі - ІНФОРМАЦІЯ_1 , як третю особу, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , третя особа - Міністерство оборони України, про визнання особи такою, що є членом сім'ї. Підготовче засідання відкладено до 08.12.2025 року.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 08.12.2025 року підготовче судове засідання відкладено до 16.01.2026 р. за клопотанням ОСОБА_2 , який є представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , про витребування доказів.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 16.01.2026 року підготовче судове засідання відкладено за клопотанням ОСОБА_2 , який є представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , про повторне витребування доказів.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Харкова від 10.04.2026 року підготовче судове засідання відкладено за клопотанням ОСОБА_2 , який є представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , про витребування доказів.
Від ОСОБА_2 , який є представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , надійшла заява про зміну предмету позову, в якій ОСОБА_2 просив змінити предмет позову виклавши позовні вимоги в наступній редакції: визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , такою, що проживала разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу до моменту загибелі ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В обґрунтуванням заяви зазначено, що під час подання позивачем позовної заяви від 25 липня 2025 року ОСОБА_1 просила суд визнати її такою, що проживала разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Відповідно до частини 3 статті 49 Цивільного процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі. З огляду на вищевказані приписи законодавства позивач вважає за необхідне скористатися своїм правом та змінити предмет позову виклавши позовні вимоги в такій редакції: визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) такою, що проживала разом з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) однією сім'єю без реєстрації шлюбу до моменту загибелі ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні заяву свого представника про зміну предмета позову підтримала.
ОСОБА_2 , який є представником позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в підготовчому судовому засіданні заяву про зміну предмета позову підтримав.
ОСОБА_3 , який є представником відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 , в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти заяви про зміну предмета позову.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся.
Відповідач за первісним позовом та за зустрічним позовом ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась.
Представники третьої особи Міністерства оборони України за первісним позовом та за зустрічним позовом в підготовче судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся, до суду надійшли письмові пояснення по справі.
Представники третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 за зустрічним позовом в підготовче судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся, до суду надійшов відзив, в якому останній просив відмовити в задоволенні позовних вимог за первісним позовом.
Також, під час підготовчого провадження представником відповідача за первісним позовом та представником позивача за зустрічним позовом, адвокатом Кушнір Ю.П. була подана заява про зменшення /збільшення/ розміру позовних вимог, а фактично заява про уточнення позовних вимог, в якій ОСОБА_3 просив уточнити позовні вимоги, виклавши їх наступним змістом: встановити що на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 , членом його сім'ї був повнолітній син ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_2 .
Вивчивши подані заяви, заслухавши думку представників сторін щодо доцільності прийняття їх до розгляду судом, дослідивши матеріали справи,суд приходить до наступних висновків.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі №922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У той же час, правилами ч. 2 цієї ж статті встановлено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі №910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
За змістом ст. 189 ЦПК України одним із завдань підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.
На думку суду, заява позивача про зменшення /збільшення/ розміру позовних вимог (фактично про уточнення позовних вимог) відповідає вимогам ст.ст. 49, 175, 177 ЦПК України, а тому її слід прийняти до розгляду судом.
У зв'язку з прийняттям вказаних заяв до розгляду судом є необхідність у встановленні строків для подачі учасниками справи заяв по суті справи.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, коли питання, визначені частиною другою ст. 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Вивчивши заяву про зміну предмета позову та заяву про зменшення /збільшення/ розміру позовних вимог, а фактично заяву про уточнення позовних вимог у даній справі, суд вважає, що такі заяви не суперечать закону, не виходять за межі спірних правовідносин, сторона позивача за первісним позовом змінила предмет позову, не змінюючи підстави позову, а сторона відповідача за первісним позовом уточнила позовні вимоги, тому суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяви про зміну предмета позову та про зменшення /збільшення/ розміру позовних вимог, а фактично заяву про уточнення позовних вимог.
У зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 198 ЦПК України, суд вважає необхідним підготовче судове засідання відкласти.
Керуючись ст.ст. 49, 260, 279, 353 ЦПК України, суд
постановив:
Прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову, в якій ОСОБА_2 , який є представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , просив змінити предмет позову, а саме визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 , такою, що проживала разом з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім'єю без реєстрації шлюбу до моменту загибелі ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Прийняти до розгляду заяву про зменшення /збільшення/ розміру позовних вимог, а фактично заяву про уточнення позовних вимог, в якій представником відповідача за первісним позовом та представником позивача за зустрічним позовом, адвокатом Кушнір Ю.П. уточнено позовні вимоги, які були викладені наступним чином: встановити що на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_8 , членом його сім'ї був повнолітній син ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_2 .
Відкласти підготовче засідання до 10 год. 00 хв., 12 червня 2026 року.
Відповідачі за первісним позовом протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання заяви про зміну (доповнення) предмета позову мають право подати відзив із викладенням заперечення проти позову, разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів за первісним позовом, якщо такі докази не надані позивачем за первісним позовом, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу за первісним позовом.
Відповідачі за зустрічним позовом протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання заяви про зменшення /збільшення/ розміру позовних вимог, а фактично заяви про уточнення позовних вимог,мають право подати відзив із викладенням заперечення проти позову, разом з доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів за зустрічним позовом, якщо такі докази не надані позивачем за зустрічним позовом, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу за зустрічним позовом.
Роз'яснити відповідачам за первісним позовом, що у разі ненадання відповідачами за первісним позовом відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Роз'яснити відповідачам за зустрічним позовом, що уразі ненадання відповідачами за зустрічним позовом відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а щодо відзиву - протягом десяти днів із дня його отримання, а також, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали подати заяви з процесуальних питань, передбачені ст.ст. 182, 183 ЦПК України.
Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Про участь у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду учасник справи подає заяву, не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той саме строк надсилається іншим учасникам справи.
Копію ухвали, заяву про зміну предмету позову надіслати учасникам справи.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2029 на Офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.М. Ритов