Справа № 643/9426/26
Провадження № 2/643/6471/26
11.05.2026 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Поліщук Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського між регіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Харченко Любов Леонідівна про звільнення майна з-під арешту,-
Позивач ОСОБА_1 в особі представника позивача - адвоката Балаклицького В.В. звернулась до суду з позовом Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського між регіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Харченко Л.Л. про звільнення майна з-під арешту, в якому прохає зняти арешт з нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 9475395, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно боржника. Обтяження зареєстровано: 02.02.2010 12:31:56 реєстратором: Харківська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; на підставі виконавчого листа 1-702, 13.03.2009, Московський районний суд м. Харкова. Обтяжувач: Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції. Заявник: Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.
Перевіривши вказану позовну заяву вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
За приписами ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.
Таким чином, за змістом наведених положень Закону України «Про виконавче провадження», в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, що містяться в постанові №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» питання щодо звільнення майна з під-арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права:
- на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного);
- особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) також зазначено, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
У разі, якщо позивач подає позов про звільнення майна з-під арешту, то тоді слід мати на увазі, що відповідачем по справі є стягувач за виконавчим документом, за яким накладений арешт, а ВДВС залучається в якості третьої особи.
За таких обставин позовна заява не містить належного викладу обставин щодо визначення кола учасників справи, що унеможливлює вирішення питання про належний суб'єктний склад сторін у справі.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Всупереч наведеному позивач не зазначає, з якого саме нерухомого майна прохає зняти арешт, а тому позивачу необхідно конкретизувати зміст позовних вимог.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем до позовної заяви долучено копію відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не у повному обсязі, що унеможливлює суд належним чином перевірити наявність чи відсутність обтяжень щодо спірного майна, а також встановити обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог чинного законодавства, у разі уточнення позовної заяви надати докази направлення її копії з додатками учасникам справи.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258-261, 353-355 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського між регіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Харченко Любов Леонідівна про звільнення майна з-під арешту - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Копію ухвали надіслати позивачу та представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Т.В. Поліщук