11 травня 2026 року м. Київ справа №320/7027/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач / ОСОБА_1 ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо приготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва, для повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві підготувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва, для повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки вона придбала житло вперше, відповідач безпідставно відмовив в підготовці та оформленні подання до Управління державної казначейської служби для повернення позивачу 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено порядок та строк на усунення виявлених недоліків.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення (виклику) учасників справи.
18 березня 2025 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшла заява щодо надання інформації на виконання ухвали від 05.03.2025.
20 травня 2025 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки в додатках до позовної заяви відсутні документи, що підтверджують право позивача на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Звертає увагу суду, що добровільна сплата позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна свідчить про те, що майно придбавалося не вперше, що встановив нотаріус.
20 травня 2025 року до відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відзив.
Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та звертає увагу суду на те, що у відзиві жодним чином не спростовуються посилання позивача, які викладені в позовній заяві. Також зазначає, що до Пенсійного органу надавалися докази на придбання житла вперше.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 14.07.2024, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пентюк С.В.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав №390954543 від 14.08.2024, власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №74583865 від 14.08.2024).
При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири 14.08.2024, позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 % від вартості об'єкту нерухомого майна в сумі 30 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН15 від 14.08.2024.
ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
До вказаної заяви було долучено: копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №390954543 від 14.08.2024 та квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН15 від 14.08.2024.
Відповідача листом від 30.01.2025 №2600-0503-8/17148 повідомив позивача про про відсутність підстав, визначених Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, для складання ОСОБА_1 подання про повернення збору, оскільки надані позивачем документи є неповними і не свідчать про придбання житла вперше, відповідно не можна зробити висновок про помилковість сплати цього збору при посвідченні договору купівлі-продажу.
Вважаючи свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернулась із цим позовом до суду.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як відомо, діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом».
Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі- Закон № 400/97-ВР), платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
За змістом абзацом 2 пункту 9 статті 1 цього Закону № 400/97-ВР нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Абзацом 3 пункту 9 статті 1 вищевказаного Закону № 400/97-ВР встановлено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок № 1740), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до абзацу 2 пункту 15-3 Порядку № 1740 документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Згідно з підпунктом "б" пункту 15-2 Порядку № 1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 року № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" (далі - Постанова № 866) внесено зміни до Порядку №1740, зокрема, доповнено пункт 15-2 вказаного Порядку підпунктами "в" і "г" такого змісту:
"в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов".
Крім того, пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту: "Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Вказана Постанова № 866 набрала чинності 26.09.2020.
З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що з 26.09.2020 року держава конкретизувала та деталізувала законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Таким чином, починаючи з 26.09.2020 в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу 4 пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майн, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.
Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач при посвідченні договору купівлі-продажу у нотаріуса не скористався механізмом, визначеним Порядком № 1740, та звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про повернення помилково сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Суд зауважує, що до заяви про повернення коштів особа має додати пакет документів, визначений пп. "в" п. 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.
Тобто, у контексті наведеного, суд наголошує, що законодавець, у випадку помилкової сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком №1740 для виникнення у пенсійного органу обов'язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20, в якій вирішувалося питання, чи є позивач, який придбав квартиру, платником збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна.
Як слідує із матеріалів справи, позивачем до заяви поданої відповідачу було долучено: копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав №390954543 від 14.08.2024 та квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН15 від 14.08.2024.
Разом з тим, позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про повернення помилково сплачених коштів не надано:
- заяву фізичної особи про те, що він не має та не набував права власності на житло (в тому числі не приватизовував, не успадковував, не отримував у дар, не купував, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- документу про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду;
Як і під час розгляду цієї справи, позивачем до суду не надано належних доказів на підтвердження факту придбання житла вперше, оскільки чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги, а також перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем не було надано до Пенсійного органу належних доказів на підтвердження факту придбання житла вперше, передбачених чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.
Отже, у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за встановлених обставин.
Також, суд наголошує, що Порядок № 1740 жодним чином не звужує права позивача, і відмова відповідача не є перешкодою для позивача повторно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду із належно оформленою заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з додатками, передбаченими пп. "в" п. 15-2 Порядку № 1740.
За наведених обставин, суд дійшов до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві правомірно відмовлено позивачу у вжитті заходів щодо повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, відтак у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, відшкодуванню підлягають судові витрати сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, виключно у разі задоволення позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
2. Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.