11 травня 2026 року № 320/27686/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.11.2025, адміністративний позов задоволено у повному обсязі.
Додатковим рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 вирішено заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасенко Дар'ї Юріївни про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №320/27686/25 задовольнити. Ухвалено додаткове рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса 02000, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд104Б, ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 Адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 . Кабінет ЄСІТС відсутній. РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2026 постановлено письмову заяву про виправлення описки, допущені при оформленні виконавчого листа задовольнити.
23.03.2026 на адресу суду скеровано клопотання в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року письмове клопотання ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України залишено без задоволення.
У подальшому, 01.05.2026 року на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява представника ОСОБА_1 про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 подати звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2025 року у справі № 320/27686/25.
Суд, розглянувши подану письмову заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку письмового провадження, вважає за необхідне, з урахуванням вимог чинного законодавства, зазначити таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним з основних принципів/засад адміністративного судочинства, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковість судового рішення.
Також відповідно до статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382, 382-3 і 383 цього Кодексу (стаття 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами абзацу 1 частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною 5 статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частиною 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У рішенні від 30.06.2009 за №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункт 3.2 пункту 3, абзац 2 пункту 4 мотивувальної частини).
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання визначаються в частині першій статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 7 частини 1 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Так, згідно частин 8, 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно пунктів 8, 59-61 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, до внутрішніх поштових відправлень належать, зокрема, листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. Внутрішні поштові відправлення з позначкою "Звіт" (листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки), а також поштові відправлення з вкладенням дорогоцінних металів, ювелірних виробів і нумізматичних монет та їх колекцій подаються для пересилання лише з описом вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року по справі 160/24302/21.
Також, за змістом чинного Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), визначений наступний порядок подання особами до суду електронних документів.
Відповідно до п. 29 Розділу ІІІ Положення у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Таким чином, належним доказом направлення копії заяви іншим учасникам справи є оригінали розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека) та опису вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів ф.107, видані відправникові поштового відправлення.
Враховуючи наведені вище норми та вимоги встановлені частиною 9 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, належним доказом надіслання сторонам заяви, скарги, клопотання чи заперечення відповідно до їх кількості є - опис вкладення до поштових відправлень, який повинен містити вичерпний перелік найменувань документів, що надсилаються, а також розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням.
Проте, в порушення вищезазначених норм, заявником не надано до суду доказу надіслання листом з описом вкладення іншому учаснику справи заяви про встановлення судового контролю, що не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Не отримання відповідачем заяви, яку в рамках покладених процесуальним законодавством має направити йому заявник буде свідчити про порушення гарантованого відповідачу права як учасника справи на справедливий і публічний розгляд справи, що передбачене Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Керуючись викладеним, суд дійшов до висновку, що недодержання заявником вимог частини 1 статті 167 не дає можливості розглянути вказану заяву, у зв'язку з чим вказана заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
З огляду на наведене, керуючись статтями 167, 243, 246, 248, 256, 381-1, 382, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Заяву представника ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути без розгляду.
Копію ухвали направити заявнику.
Роз'яснити заявнику про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Вісьтак М.Я.