11 травня 2026 року Київ Справа № 640/29439/20
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Саса Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021 ухвалено:
1) адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково;
2) визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлені листами від 18.09.2020 №21391-21902/П-02/8-2600/20 та від 28.10.2020 №24537-25305/П-02/8-2600/20, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років виходячи з розрахунку 84 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 18.06.2020 № 21-1290зп без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром;
3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368) здійснити з 01.04.2020 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 84 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати, відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 18.06.2020 № 21-1290зп, без обмежень її максимального розміру з урахуванням раніше проведених виплат;
4) у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити;
5) присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код: 42098368) сплачений судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021 залишено без змін.
23.06.2022 Окружним адміністративним судом м. Києва видано (оформлено) виконавчий лист, в якому сформульовано резолютивну частину рішення та зазначено, що примусовому виконанню підлягає рішення в частині стягнення з боржника 840,80 грн.
15.07.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій позивач просить суд:
1) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021 у термін 10 днів;
2) у разі неподання звіту або незадовільного виконання рішення суду вжити заходів впливу, передбачених законом, зокрема накладення штрафу або ініціювання притягнення до кримінальної відповідальності;
3) здійснити інші необхідні заходи для забезпечення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021 у повному обсязі, у тому числі для негайного поновлення виплати нарахованої йому пенсії без обмежень її максимального розміру, відшкодування належної йому заборгованості з виплати нарахованої пенсії за період з 01.04.2020 по 30.06.2021 та з 01.01.2025 по день поновлення виплати пенсії без обмежень її максимальним розміром.
За результатами автоматичного розподілу справи між суддями заяву передано судді Сасу Є.В.
Ухвалою від 24.07.2025 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю призначено до розгляду в порядку письмового провадження без виклику сторін, встановлено Головному управління Пенсійного фонду України в м. Києві десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для надання письмових пояснень.
Аргументи учасників справи
У своїй заяві про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду ОСОБА_1 зазначає, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021, залишеного без змін Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 йому було проведено перерахунок пенсії та її виплата здійснювалась після набрання чинності рішенням суду у повному обсязі до кінця 2024 року.
Проте, з 01.01.2025 пенсію позивачу нараховано в сумі 31 665,20 грн. із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03.01.2025 №1. Зазначене обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 вважає прямим невиконанням вказаного вище судового рішення в адміністративній справі.
Заборгованість iз виплати пенсії за період з 01.04.2020 по 30.06.2021 позивачу не виплачено.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало заперечення на заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якому зазначило, що рішенням №932500162085 від 17.06.2021 виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021, здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 84 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати, відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 18.06.2020 №21-1290зп, без обмежень її максимального розміру з 01.04.2020.
Відповідач також вказує, що виплату заборгованості з недоплаченої позивачу пенсії за період з 01.04.2020 по 30.06.2021 в розмірі 524 729.85 грн не здійснено з огляду на відсутність фінансування з Державного бюджету України на відповідні цілі.
У бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2024 №1156, окремою бюджетною програмою на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду було передбачено 500 тис. грн, які відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2 доведені Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві та зазначені в Плані доходів та видатків і Помісячному розпису доходів та видатків на 2024 рік.
У зазначеному Плані доходів та видатків кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на 2024 рік визначені в розмірі 49 826,5 грн. У межах виділених бюджетних коштів Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду у 2024 році використано 49 830,9 грн (виплачено у жовтні - грудні 492 особам), 5 заборгованостей по виплаті перед якими обліковувалися на підставі рішень судів, що набрали законної сили по 19.11.2020.
Станом на червень 2025 бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджений, внаслідок чого Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснює виплати відповідно до Тимчасового розпису доходів і видатків на ІІ квартал цього року, який доводиться до територіальних органів Пенсійним фондом України згідно з пунктом 6 Розділу VII Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про внесення змін до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України» від 09.12.2021 №35-1. Згідно зі зазначеним Тимчасовим розписом кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на 2025 рік не передбачені.
Сума коштів для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік, який згідно з підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України на відповідний рік.
Проведення виплати заборгованості з пенсії позивача не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. Отже, у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Як наслідок, покладені судом на відповідача зобов'язання можуть бути виконані в повному обсязі в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві, після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України в порядку черговості.
Також відповідач наголошує, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві внесено до автоматизованої бази даних у підсистемі «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФ відомості про зобов'язання виплати заборгованості в сумі 524729.85 грн ОСОБА_1 на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2021 у справі №640/29439/20. З цього моменту Пенсійний фонд України був проінформований про таке зобов?язання.
Відповідач також наголошує, що Пенсійний фонд України неодноразово звертався до Міністерства соціальної політики України з проханням сприяти виділенню у повному обсязі асигнувань з держаного бюджету на забезпечення пенсійних виплат, перерахованих на виконання судових рішень. Проте, вищевказані звернення не дали позитивного результату.
Як вказує відповідач, згідно із усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а, від 19.02.2020 у справі № 821/1491/17, від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 та від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладання штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Нарахування з 01.01.2025 позивачу пенсії в сумі 31 665,20 грн. із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03.01.2025 №1 відповідач вважає правильним.
ОСОБА_1 у відповіді на заперечення щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та додаткових поясненнях вказує, що відповідач мав би: зазначити, під яким порядковим номером було на виконанні щодо погашення заборгованості судове рішення від 30.03.2021 на момент набрання ним чинності, тобто, скільки претендентів рахувалося на той час для погашення заборгованості; якій кількості претендентів з того часу погасили заборгованість по виплатах за рішеннями судів, що передували рішенню суду від 30.03.2021; якій кількості претендентів з того часу погасили заборгованість по виплатах за рішеннями судів, які було винесено пізніше від дати набрання чинності рішенням від 30.03.2021; під яким порядковим номером є на виконанні щодо погашення заборгованості рішення від 30.03.2021; яку суму заборгованості слід погасити до того часу, коли наступить черга виплати заборгованості за рішенням від 30.03.2021; які причини погашення заборгованості по виплатах за рішеннями судів, які було винесено пізніше від дати набрання чинності рішенням від 30.03.2021, у той час, як останнє рішення є безумовним щодо додержання хронологічної черговості, а інші рішення судів про виплату заборгованості не можуть мати значення при виконанні рішення суду від 30.03.2021.
Оцінка аргументів сторін та висновки суду
Розглянувши заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд дійшов висновку, що підстави для її задоволення відсутні з огляду на наступне.
У контексті виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 (далі - рішення, яке підлягає виконанню) сторони не погоджуються з двох питань: 1) застосування з 01.01.2025 до пенсії позивача обмежувальних коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03.01.2025 №1 (далі - Постанова №1) та 2) невиплати відповідачем заборгованості з пенсії за період з 01.04.2020 по 30.06.2021.
Щодо застосування з 01.01.2025 до пенсії позивача обмежувальних коефіцієнтів, передбачених Постановою №1.
У рішенні, яке підлягає виконанню, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 86 цього Закону (про призначення пенсії в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати), яка застосовується саме при призначенні пенсії.
При цьому спір щодо застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою №1 не був предметом судового розгляду, суд цього спору не вирішував, висновків щодо правомірності чи протиправності застосування відповідачем щодо позивача положень Постанови №1 не робив.
Отже, дії відповідача щодо застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою №1 до пенсії позивача, з чим останній не погоджується, породжують новий спір, який не може бути вирішено в порядку розгляду питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, яке ухвалено щодо іншого спору.
Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
З урахуванням викладеного, судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню ухваленого рішення суду та відновленню порушених прав особи-позивача. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.01.2025 у справі № 160/2598/20.
Отже, застосування відповідачем з 01.01.2025 до пенсії позивача обмежувальних коефіцієнтів, передбачених Постановою №1 не є підставою для встановлення судового контролю в цій справі.
Щодо невиплати позивачем заборгованості з пенсії за період з 01.04.2020 по 30.06.2021.
Суд встановив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 17.06.2021 № 932500162085 здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 84 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати, відповідно до довідки Офісу Генерального прокурора від 18.06.2020 №21-1290зп, без обмежень її максимального розміру з 01.04.2020, нараховано позивачу за період з 01.04.2020 по 30.06.2021 пенсію в розмірі 524 729,85 грн, яку не виплачено.
Також відповідачем 08.06.2021 внесено до автоматизованої бази даних у підсистемі «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФ відомості про зобов'язання з виплати заборгованості ОСОБА_1 на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №640/29439/20 у сумі 524 729,85 грн.
ІКІС ПФ відомості про зобов'язання з виплати заборгованості ОСОБА_1 на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №640/29439/20 у сумі 524 729,85 грн.
Відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України; бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
З урахуванням зазначеного, можна зробити висновок про те, що проведення виплати заборгованості позивачу не може бути здійснене за рахунок власних коштів Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску. Погашення заборгованості з пенсійних виплат за судовими рішеннями здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в межах відповідної бюджетної програми в порядку черговості набрання рішеннями законної сили. При цьому, у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відсутні повноваження розподіляти асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат та спрямовувати їх на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як пояснив відповідач, станом на червень 2025 бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджений, внаслідок чого Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснює виплати відповідно до Тимчасового розпису доходів і видатків на ІІ квартал цього року, який доводиться до територіальних органів Пенсійним фондом України згідно з пунктом 6 Розділу VII Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про внесення змін до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України» від 09.12.2021 №35-1. Згідно зі зазначеним Тимчасовим розписом кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду на 2025 рік не передбачені.
Сума коштів для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік, який згідно з підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України на відповідний рік.
Проведення виплати заборгованості з пенсії позивача не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. Отже, у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Як наслідок, покладені судом на відповідача зобов'язання можуть бути виконані в повному обсязі в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві, після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України в порядку черговості.
Суд бере до уваги, станом на момент ухвалення рішення постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 1152 затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік, в якому передбачено видатки на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень у розмірі 250 тис. грн.
Проте станом на момент подання позивачем заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік затверджений не був, тому суд не досліджує можливість використання відповідачем коштів, передбачених в цьому бюджеті для погашення заборгованості перед позивачем.
Водночас суд звертає увагу, що, враховуючи затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік з передбаченими в ньому видатками на погашення заборгованості з виплати пенсій на виконання ретроспективних судових рішень у розмірі 250 тис. грн, позивач може повторно звернутися до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення з урахуванням нових фактичних обставин та наявності у відповідача відповідного бюджетного фінансування, якщо вважатиме, що таке фінансування відповідач повинен був використати на погашення заборгованості перед позивачем і протиправно цього не зробив.
Підсумовуючи зазначене вище, суд доходить висновку, що невиплата нарахованих позивачу сум грошових коштів зумовлена тим, що виділені бюджетні асигнування на виконання судових рішень, боржником в яких є відповідач, спрямовуються на їх виконання у порядку черговості набрання такими рішеннями законної сили та є обмеженими. Як наслідок, покладені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 на відповідача зобов'язання можуть бути виконані в повному обсязі в межах повноважень, покладених на Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві, після надходження відповідних коштів з Державного бюджету України в порядку черговості.
Оскільки відповідач провів перерахунок пенсії, а відомості про зобов?язання з виплати заборгованості ОСОБА_1 на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2021 у справі №640/29439/20 у сумі 524 729,85 грн відповідач вніс до автоматизованої бази даних у підсистемі «Реєстр судових рішень» ІКІС ПФ, то він, на думку суду, вжив необхідних та достатніх заходів, спрямованих на виконання відповідного судового рішення.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.01.2025 у справі № 160/2598/20.
З урахуванням досліджених судом доказів, підстав вважати, що суб'єкт владних повноважень ухиляється від виконання судового рішення, наразі немає. Суд бере до уваги, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не відмовляється від виплати нарахованої позивачу заборгованості і зазначає, що така заборгованість буде виплачена після надходження необхідних коштів.
Покликання заявника на те, що суд мав би перевірити черговість виплати заборгованості суд вважає необґрунтованими, оскільки в цьому разі б виникла необхідність з'ясовувати обставини виконання судових рішень у справах за позовами інших пенсіонерів за значний проміжок часу, тобто фактично проводити перевірку (ревізію) діяльності ГУ ПФУ.
Між тим конкретних фактів, які свідчать про порушення такої черговості заявником не наведено, а перешкод у самостійному з'ясуванні позивачем порядкового номеру за яким було на виконанні рішення у цій справі на відповідний момент, з матеріалів справи не вбачається.
Таким чином, суд доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись положеннями статей 243, 248, 382-1 КАС України, суд,
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сас Є.В.