про залишення позовної заяви без руху
11 травня 2026 року м. Київ № 320/18437/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрія» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу, -
Позивач, Головне управління ДПС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрія», в якому просить суд:
- надати дозвіл ГУ ДПС у Київській області на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРАРІЯ» (ЄДРПОУ 32167948), що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.
Згідно із пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, в яких встановлюється спосіб ліквідації правопорушення, вчиненого суб'єктом владних повноважень та іншими особами, в передбачених законом випадках, а підстава позову - це ті обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з вимогами до іншої особи.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.
Вивченням позовної заяви судом встановлено, що позивач просить суд надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Київській області на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрія», яке перебуває у податковій заставі.
Проте, позивач у цій позовній вимозі не конкретизує суму податкового боргу, на яку просить суд надати дозвіл, на погашення за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрія», яке перебуває у податковій заставі.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають уточненню шляхом подання позовної заяви у новій редакції.
Так, відповідно до ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд звертає увагу, що в даній справі предметом позову не є стягнення податкового боргу, а надання дозволу на його погашення за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Така вимога не є тотожною стягненню податкового боргу, а тому відповідно до п. 27 ч. 1ст. 5 Закону України Про судовий збір податковий орган не звільняється від сплати судового збору.
Згідно з п.87.2та пп.88.1,88.2 ст. 88 ПК України, джерелом погашення податкового боргу може бути будь-яке майно платника податків, що перебуває в податковій заставі. Порядок реалізації такого майна визначено ст. 95 ПК України. Рішення суду про надання дозволу є підставою для подальшого прийняття контролюючим органом відповідного рішення.
Відповідно до пп.20.1.34 та пп. 20.1.34-1 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право:
- звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;
- звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Зі змісту наведених правових норм слідує, що надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - це захід забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків щодо погашення податкового боргу, який передує прийняттю контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Відтак, надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не є тотожним стягненню податкового боргу, а тому, в розумінні п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", податковий орган не звільнений від сплати судового збору за пред'явлення до суду позову з такою вимогою.
Згідно з частиною другою статті 4 Закону України “Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції Закону України від 1 січня 2019 року № 2628-VIII) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 року №4695-ІХ, визначено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки, позивачем не конкретизовано суму податкового боргу, на яку просить суд надати дозвіл, на погашення за рахунок майна, суд позбавлений можливості розрахувати таку суму та позивач повинен самостійно розрахувати, та надати до суду оригінал документу про сплату судового збору.
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу 10-денного строку з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір».
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
При цьому суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрія» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір».
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кочанова П.В.