11 травня 2026 року м. Житомир
справа № 240/24393/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 31.01.2019 по 12.08.2025 включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення 4463,15 грн в місяць за період з 31.01.2019 по 12.08.2025 відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в період з 31.01.2019 по 12.08.2025 відповідач не врахував положення та вимоги абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2023 №1078, обчисливши щомісячний розмір індексації як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року з урахуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року, у зв'язку з чим виплата індексації здійснювалась у зменшеному розмірі.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надіслав до суду відзив на позовну заяву.
Водночас у відзиві відповідач обґрунтовує підстави для поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву.
Суд, з урахуванням наведених відповідачем доводів, вважає за можливе поновити строк на подання відзиву та приймає такий відзив до розгляду.
В обґрунтування своєї правової позиції зазначає, що позивача було призвано на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 31.01.2019, та з 31 січня 2019 року зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Наголошує, що матеріали справи не містять доказів про проходження в лютому та березні 2018 року військової служби позивачем та отримання доходу.
Вказує, що згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.08.2025 №187-РС, позивач з 11.02.1986 по 30.01.2019 військову службу не проходив.
Саме тому зазначає, що в спірних правовідносинах неможливо розрахувати розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) та дослідити перевищення розміру підвищення доходу (А) суми можливої індексації (Б), оскільки розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року має обчислюватись виходячи з суми грошового забезпечення позивача (включно зі всіма складовими грошового забезпечення, які не мають разового характеру), яке в лютому та березні 2018 року йому не нараховувалось і не виплачувалось.
У зв'язку з цим відповідач вважає, що позовні вимоги за період з 31.01.2019 по 31.12.2022 задоволенню не підлягають.
Щодо іншої частини позовних вимог, а саме за період з 01.01.2024 по 12.08.2025, зазначає, що місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовців у зв'язку з її індексацією відбулось не раніше серпня 2024 року, а тому у відповідача були відсутні правові підстави для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 по 31.07.2024. Водночас вказує, що з серпня 2024 року по 31 грудня 2024 року відповідачем виплачено індексацію грошового забезпечення.
Також вказує, що місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за травень 2025 року, є червень 2025 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовців у зв'язку з її індексацією відбулось не раніше липня 2025 року. Водночас зазначає, що з липня 2025 року відповідачем виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення.
Відповідно до положень ч.5 ст. 262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 31.01.2019 по 12.08.2025, що сторонами не оспорюється.
08 жовтня 2025 року позивач звернувся до відповідача із зверненням про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.
Листом від 14.10.2025 №18772 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача зокрема, що індексація грошового забезпечення була нарахована та виплачена в повному обсязі згідно з чинним законодавство.
Відповідно до витягу з розрахунково-платіжних відомостей на виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу під час дії воєнного стану на колишнього молодшого сержанта ОСОБА_1 , за період з 01.01.2020 по 12.08.2025, позивачу здійснено виплату індексації грошового забезпечення з січня 2020 року по грудень 2022 року, з вересня 2024 року по січень 2025 року та з серпня 2025 року по вересень 2025 року.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 31.01.2019 по 12.08.2025, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон України №1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, оплата праці (грошове забезпечення).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі Порядок №1078).
Пункт 1 Порядку №1078, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Згідно з пунктом 11 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Тобто, він є базовим для обчислення індексу споживчих цін.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці 1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Тобто, з прийняттям Постанови №1013 від 09.12.2015 змінилась процедура визначення базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення.
При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.
Згідно з Постановою №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
З огляду на зазначене, березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача та, відповідно, і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення: до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати; після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу).
Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5 Порядку № 1078, у справах №400/1118/21 і №420/3593/20 вказав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Одночасно з цим Суд зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу.
На основі аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
У цьому контексті суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294"Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі по тексту Постанова №1294) затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 Постанови №1294 вона набрала чинності з 01.01.2008. Затверджені указаною постановою посадові оклади з 01.01.2008 не змінювались.
Вони змінилися лише у березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704"Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018 та якою установлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
Отже, відповідно до положень Порядку № 1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, а не за період з 18.04.2022 по 31.08.2022, як помилково вважає позивач.
Вказані вище висновки щодо правозастосування викладені в постановах Верховного Суду від 22.03.2023 року у справі №380/4689/21, від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 20.04.2022 у справі №420/3593/20, які в силу ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковими для врахування при розгляді даної справи.
Щодо частини позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивачу у період з 31.01.2019 по 12.08.2025 без врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, суд зазначає наступне.
Згідно з Постановою №704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
З огляду на зазначене, березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача та, відповідно, і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
Тим часом, відповідно до абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку №1078, у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 420/6982/21 з подібними правовідносинами, з урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
З огляду на абзац четвертий пункту 5 Порядку №1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
У цих справах Верховний Суд внаслідок системного і цільового способу тлумачення абзаців третього, четвертого Порядку №1078 дійшов висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців третього шостого пункту 5 Порядку №1078, Верховний Суд зазначив, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);
суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу п'ятого пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Разом з тим, з вищеописаних доказів судом установлено, що у березні 2018 року позивач не перебував на військовій службі.
Позивач проходив військову службу у складі Військової частини НОМЕР_1 , з 31 січня 2019 року по 12 серпень 2025 року.
Тобто, саме з 31 січня 2019 року позивач почав отримувати грошове забезпечення у Військовій частині НОМЕР_1 .
Разом з тим, необхідно враховувати, що визначальним для обчислення індексації різниці є встановлення моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а не індивідуального збільшення посадового окладу працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок.
Натомість за обставин цієї справи посадовий оклад позивача на військовій службі у 2019 році, у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою №704, яка вже діяла на момент його призначення - 31 січня 2019 року на посаду.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у позивача не виникло права для нарахування й виплати йому індексації - різниці відповідно до приписів абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078.
Аналогічний за змістом правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постанові від 04 квітня 2024 року у справі №160/2481/23.
Суд також враховує, що Законом України від 03.11.2022 №2710-ІХ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено у 2023 році дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Тож у 2023 році проведення індексації грошового забезпечення, в тому числі і військовослужбовців, не здійснюється з огляду на імперативні приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Наведена норма Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" у 2023 році була чинною, неконституційною не визнана, а тому мала застосовуватись відповідачем.
Щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Таким чином, право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється з 2024 року.
Постановою №1078 визначено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, що публікується Держстатом не пізніше 10 числа кожного місяця.
Тобто, базовим місяцем нарахування індексації зарплати буде грудень 2023 року, оскільки нарахування індексації відновили з 1 січня 2024 року. Якщо ж у січні буде підвищено заробітну плату, то базовим місяцем вважатиметься січень 2024 року.
Згідно офіційних статистичних даних які містяться на сайті за посиланням http://www.ukrstat.gov.ua індексів споживчих цін у січні 2024 склав 100,4%; у лютому 2024 100,3%; у березні 2024 100,5%; у квітні 2024-100,2%; у травні - 2024 100,6%; у червні 2024-102,2%; у липні 2024 100,0%; у серпні 2024 -100,6%; у вересні 2024-101,5%; у жовтні 2024 -101,8%; у листопаді2024 -101,9%; у грудні 2024 -101,4% загалом за 2024 -112,0%.
Оскільки обчислення індексу споживчих цін для індексації необхідно проводити з січня 2024 року, то індекс споживчих цін не перевищував 103% до липня 2024 року.
Відповідно до правил обчислення ІСЦ, визначених Порядком у липні 2024 року ІСЦ перевищив поріг у розмірі 104,3% (1.004*1,003*1,005*1,002*1,006*1,022*1,00=1,043).
З урахуванням положень Порядку №1078, оскільки індекс споживчих цін у липні 2024 року складав 104,3%, то у наступному місяці (серпень 2024 року) грошове забезпечення підлягало індексації.
Отже, до серпня 2024 року у Військової частини НОМЕР_1 був відсутній обов'язок здійснювати індексацію грошового забезпечення позивача.
Судом встановлено, що у січні-серпні 2024 року індексація грошового забезпечення позивача не проводилась, у вересні 2024 року по грудень 2025 року позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 130,20 грн, та за січень 2025 в сумі- 254,35 грн.
Тобто відповідач здійснив виплату позивачу індексації грошового забезпечення відповідно до Закону №1282-XII, Порядку №1078, та Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про виплату індексації за період з 01.01.2024 по 31.12.2024.
Щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2025 по 12.08.2025, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 34 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон №4059) обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.
Тобто, базовим місяцем нарахування індексації зарплати буде січень 2025 року з огляду на положення статті 34 Закону №4059.
За даними Держстату (http://www.ukrstat.gov.ua) індекси споживчих цін складали: лютий 2025 року -100,8%; березень 2025 року - 101,5 %; квітень 2025 року -101,7%, травень 2025 року 101,3%; червень 2025 року 100,8%.
Відповідно до правил обчислення ІСЦ, визначених Порядком у червні 2025 року ІСЦ перевищив поріг у розмірі 104,4% (1,008*1,015*1,077*1,013)
З урахуванням положень Порядку № 1078, оскільки індекс споживчих цін у червні 2025 року складав 104,4%, то у наступному місяці (липень 2025 року) грошове забезпечення підлягало індексації.
Таким чином, до липня 2025 року у відповідача був відсутній обов'язок здійснювати індексацію грошового забезпечення позивача.
Судом встановлено, що у серпні 2025 року позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 133,23 грн.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачу правомірно не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 31.01.2019 по 12.08.2025 включно з урахуванням абзаців четвертого-шостого пункту 5 постанови КМУ від 17 липня 2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".
Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем в порушення ч.2 ст. 77 КАС України доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами не спростовано правомірність виплати індексації грошового забезпечення, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 11 травня 2026 року.
Суддя А.В. Горовенко